Постанова

від 26.02.2014 по справі 812/982/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 лютого 2014 рокуЛуганськСправа № 812/982/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Стройній О.О.,

за участю представників

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Міловського районного центру зайнятості до дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Зоринівський елеватор» про стягнення заборгованості у сумі 2265,76 грн., -

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Міловського районного центру зайнятості до дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Зоринівський елеватор» про стягнення заборгованості у сумі 2265,76 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що ДП ДАК «Хліб України» «Зоринівський елеватор» зареєстровано як платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у Міловському районному центрі зайнятості 27.04.1999 за № 122000094.

Відповідно до розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття за період за І півріччя 2009 року за відповідачем рахується заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 7250,83 грн., з якої недоїмка - 4687,67 грн., пеня - 1672,63 грн., внески, строк сплати яких не настав - 890,53 грн.

Із загальної суми заборгованості 7250,83 грн. рішенням Господарського суду Луганської області № 4/593 від 29.11.2005 задоволена в повному обсязі заборгованість у сумі 4985,07 грн., в тому числі: 3560,54 грн. - недоїмка, 1424,53 грн. - пеня, яка утворилася за період з 01.07.2004 по 30.06.2005.

Різницю складає заборгованість яка утворилась за період з 01.07.2005 по 31.12.2010, а саме: недоїмка - 1127,13 грн., пеня - 248,10 грн., внески, строк сплати яких не настав - 890,53 грн.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з ДП ДАК «Хліб України» «Зоринівський елеватор» заборгованість зі сплати страхових внесків на випадок безробіття у розмірі 2265,76 грн.

Представник позивача у судовому засіданні надав заяву про розгляд адміністративної справи за його відсутності (а.с.20).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причини не прибуття суду не повідомив (а.с.16).

З огляду на положення ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з пунктом 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Судом встановлено, що дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Зоринівський елеватор» зареєстровано Міловською районною державною адміністрацією Луганської області 27.04.1999 за № 1 369 120 0000 000120, є платником страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття і зареєстрований в Міловському районному центрі зайнятості (а.с.10).

Розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за І півріччя 2009 року підтверджується, що станом на 01.07.2009 за ДП ДАК «Хліб України» «Зоринівський елеватор» рахується заборгованість по страхових внесках у розмірі 7250,83 грн. (а.с.7).

Рішенням Господарського суду Луганської області № 4/593 від 29.11.2005 задоволена заборгованість у сумі 4985,07 грн., в тому числі: 3560,54 грн. - недоїмка, 1424,53 грн. - пеня, яка утворилася за період з 01.07.2004 по 30.06.2005 (а.с.8-9).

Різницю складає заборгованість яка утворилась за період з 01.07.2005 по 31.12.2010 у сумі 2265,76 грн., у тому числі: 1127,13 грн. - недоїмка, 248,10 - пеня, 890,53 грн. - внески, строк яких не настав.

Згідно із ст. 19 Закону України від 01 березня 1991 року № 803-XII «Про зайнятість населення» (який був чинний на момент виникнення заборгованості) державна служба зайнятості має право стягувати з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, суми прихованих або занижених обов'язкових зборів та недоїмок до державного фонду сприяння зайнятості населення.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (тут і надалі в редакції, яка була чинна на момент виникнення заборгованості) Міловський районний центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та виконує покладені на нього функції, серед яких є здійснення обліку та ведення реєстру платників страхових внесків, збір страхових внесків, контроль за правильністю їх нарахування, своєчасністю сплати, представництво інтересів Фонду в судових органах та інших органах.

Згідно зі ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд має право застосовувати фінансові санкції, передбачені законом, у разі порушення порядку сплати страхувальниками страхових внесків, стягувати з посадових осіб та страхувальників передбачені законом штрафи та застосовувати інші фінансові санкції за недотримання цього Закону. Фонд зобов'язаний забезпечувати збір страхових внесків, контролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та пунктів 5.1, 5.2, 5.6, 5.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 грудня 2000 року № 339 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2001 року за № 30/5221 (в редакції, яка була чинна на дату виникнення заборгованості), роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, що підлягають сплаті до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України, встановлений ч. 2 ст. 1 Закону України від 11 січня 2001 року № 2213-ІІІ «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» (який був чинний на момент виникнення заборгованості).

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України від 02 березня 2000 року №1533-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 38 Закону України від 02 березня 2000 року №1533-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Згідно з абз. 3 ч. 1. ст. 38 Закону України від 02 березня 2000 року №1533-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.

Абзацом 4 ч. 1 ст. 38 Закону України від 02 березня 2000 року №1533-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 грудня 2000 року № 339 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 січня 2001 року за № 30/5221 (в редакція, яка була чинна на дату виникнення заборгованості), затверджено порядок обліку платників страхових внесків, обчислення і сплати роботодавцями та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та контролю за сплатою страхових внесків. При цьому Розділом 9 продубльовано вказані положення Закону стосовно відповідальності платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 38 Закону України від 02 березня 2000 року №1533-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Таким чином, сума недоїмки зі сплати страхових внесків, що заявлена до стягнення, обґрунтована та підтверджена матеріалами справи.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Відповідно до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 26 лютого 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч.2 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись, ст.ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Міловського районного центру зайнятості до дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Зоринівський елеватор» про стягнення заборгованості у сумі 2265,76 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Зоринівський елеватор» (місцезнаходження: 92522, Луганська область, Міловський район, с. Зоринівка, вул. Залізнична, 1, код ЄДРПОУ 00957270 ) на користь Міловського районного центру зайнятості (місце знаходження: 92500, Луганська область, смт. Мілове, вул. К. Маркса, 6, р/р 37171971900198 ГУДСКУ в Луганській області, МФО 804013, код 36870575) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття у сумі 2265,76 грн. (дві тисячі двісті шістдесят п'ять гривень сімдесят шість копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 03 березня 2014 року.

Суддя К.О. Пляшкова