Ухвала

від 18.02.2014 по справі 816/6823/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 р.Справа № 816/6823/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.12.2013р. по справі № 816/6823/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредмаш Сервіс"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредмаш Сервіс ", звернувся до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 14.03.2013 року №0001382202/515 та №0001392202/54.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу про вчинення ним порушень є помилковими, не доведеними належними доказами і спростовуються первинними документами підприємства.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.12.2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що висновки зроблені під час перевірки є обґрунтованими та законними, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень -рішень.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 06.02.2012 року по 12.02.2013 року посадовими особами Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції проведено позапланову виїзну перевірку TOB "Кредмаш Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Клер Шато Фіорд" (код 32395460) за період з 01.10.2010 по 31.03.2011 року, ПП "Саур" (код 25207498) за період з 01.07.2011 по 31.12.2012 року, TOB «Продсервіс 2012» (код 38066089), TOB «Самі Груп» (код 37026307), TOB «Леда - Ком» (код 37740565), TOB «Сі Гейт» (код 37265617), TOB «Всеукраїнська творча спілка» (код 32921777), TOB «Анві Продукт» (код 37106984), TOB «Арвет» (код 243705223), TOB «Стар Прайм» (код 37403093), TOB «Печереький міст ЛТД» (код 19015286), ПП «Дан- Кремінь» (код 35328465), TOB «Чєнгун» (код 36520455), TOB «Економ-Ресурс» (код 36581701), TOB «Імпекс Проднарант» (код 37142844), TOB «Верес-Груп» (код 37400946), TOB «Спецпродсервіс» (код 37024734), TOB «ПГ «Інтексторг» (код 37144143), TOB «Реал Інвест» (код 36088493) за період з 01.01.2009 по 31.12.2012, по взаємовідносинах з TOB «Креміньтрансбіт» (код 37015929), ПП «Екобудсервіс - Плюс» (код 35439746), ПП «Промфінсервіс» (код 36836811) за період 3 01.01.2009 по 31.12.2012.

За результатами перевірки складено Акт №1549/22,5-08/36618647 від 19.02.2013 року /а.с.11-21/, у якому зафіксовано, порушення:

-п.4.1 ст.4, пп.5.2.1, п.5.2. пп.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України від 28.12.94р. № 334/94- ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України від 22 05.97р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями), пп. 135.1, пп. 135.5.4 п.. 135.5 ст.. 135, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 175228 грн., у т.ч.: IV кв. 2010р.-1695 8 грн., І кв. 2011р.-40123 грн., III кв. 2011 р.-228 грн., IV кв. 2011 р.-81136 грн., І кв. 2012 Р.-36679 грн., II кв. 2012 р.-104 грн.

-пп.7.2.3 п.7.2 , пп.7.4.1 пп.7.4.5 п.7.4 пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.97р. Ш68/97-ВР „Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями , ст. 201 та ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) , що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду ф.26 за старою декларацією (з вересня 2010р. по лютий 2011р.) та р.24 за новою декларацією (з березня 2011р. по січень 2011р.) в сумі 68840 грн., у т.ч.: грудень 2010 - 6167 грн., січень 2011 - 14590 грн., вересень 2011 - 90 грн., жовтень 2011 - 32070 грн., лютий 2012 - 15833 грн., березень 2012-45 грн., травень - 45 грн.

Згідно Акту перевірки, Кременчуцькою ОДПІ було отримано та використано при проведенні перевірки: акт Яготинської МДПІ №45/2200/32395460 від 28.09.2012 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Клер Шато Фіорд" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2007 року по 31.03.2011 року", акт ДПІ у Печерському районі м. Києва №1342/22-9/37403093 від 18.05.2012 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB "Стар Прайм" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2010 року по 31.03.2012 року", висновок ГВПМ ДПІ у м. Черкасах №20974/07-3106 від 23.08.2012 року, довідка ДПІ у Бабушкінському районі М.Дніпропетровська №4 від 27.04.2012 року "Про результати перевірки відомостей TOB "Печерський міст ЛТД" щодо документального підтвердження господарських взаємовідносин з контрагентами їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.04.2011 року по 31.11.2011 року".

Відповідно висновків Акту перевірки, порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із тим, що договори, укладені між контрагентами позивача TOB "Стар Прайм", TOB "Печерський міст ЛТД", ПП "Клер Шато Фіорд", ПП "Саур" на думку податкового органу, є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача". Усі операції надання товарів (робіт, послуг) не спричиняють реального настання правових наслідків, /а.с. 18, том 1/.

У зв'язку з цим, за результатами перевірки, позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 68840 грн., та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 175228 грн. та застосована штрафна санкція у розмірі 22632 грн.

На підставі Акту перевірки, з урахування адміністративного оскарження, Кременчуцькою державною податковою інспекцією винесено податкові повідомлення - рішення від 14.03.2013 року №0001382202/515, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 175228 грн., та застосована штрафна санкція у розмірі 22632 грн. та №0001392202/54, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 68840 грн. /а.с.22,24 том 1/.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, прийнято рішення за відсутності передбачених законом підстав та при невірному застосування норм законодавства.

Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки вони ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають приписам чинного законодавства, з огляду на наступне.

Встановлені обставини справи, які не спростовуються доводами апеляційної скарги, свідчать про те, що 02 грудня 2010 року між TOB "Кредмаш Сервіс" (покупець) та ПП "Клер Шато Фіорд" (продавець) укладено договір № 39. Згідно умов даного договору постачальник зобов'язується відвантажити товар, а покупець прийняти його і оплатити в термін, зазначений у доданій до цього договору специфікації, яка є невід'ємною частиною договору. /а.с.174, 1 том/.

На підтвердження реальності виконання умов договору № 39 від 02.12.2010 року позивачем надано до суду: специфікація №1 до договору № 39 від 02.12.2010 року на загальну суму 37000 грн., специфікація №2 до договору № 39 від 02.12.2010 року на загальну суму 87540 грн., видаткова накладна №КФ-0270101 від 27.01.2011 року на загальну суму 87540 грн., видаткова накладна №КФ-0000251 від 24.12.2010 року на загальну суму 37000 грн., податкова накладна №171206 від 17.12.2010 року на загальну суму 37000 грн., податкова накладна №270101 від 27.01.2011 року на загальну суму 87540 грн./а.с.175-181, 247 том 1/.

Як вбачається з наведених вище документів, всі вони відповідають вимогам до первинних документів, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Також зазначені податкові накладні не мали недоліків, а порядок їх заповнення відповідає встановленому чинним на момент їх виписання законодавству.

Крім того, матеріалами справи встановлено, що розрахунок за придбаний товар здійснювався позивачем у безготівковій формі /а.с.250-251, том 1/.

Також матеріалами справи підтверджено, що товар було отримано директором TOB "Кредмаш сервіс" Шаповаловим С.О.

Факт транспортування придбаного позивачем товару підтверджується наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними /а.с.248-249, том 1/.

У подальшому, товарно-матеріальні цінності оприбутковані позивачем на складі TOB "Кредмаш Сервіс", що підтверджується картками рахунків /а.с.186,197,200,206,213,243,244, том 1/.

У подальшому, придбана продукція у ПП "Клер Шато Фіорд" була реалізована ТОО "Перспектива КАН", ПП "Мірт", ВАТ "ШБУ- 63", Філія "Стрийська ДЕД", TOB "Весташляхбуд", КП "ШРБУ", TOB "Центр-4", Філія "Слов'янський райавтодор", ЗАТ "Рівнеавтошляхбуд", TOB "Захід-Диліжанс", TOB "Макс Строй", Філія "Деренівський асфальтний завод", КП "Ніжинська ПШМК", TOB "ДРБО-1", ВАТ "ШБУ- 9", ПП "Аграрна компанія 2004" /а.с. 192-246, том 1/.

Отже, позивачем належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних бухгалтерських документів, правомірно включено суму податку на додану вартість в розмірі 20756,67 грн. до складу податкового кредиту та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість, а витрати по придбанню товарів у сумі 124540 грн. віднесено до складу валових витрат.

Щодо взаємовідносин TOB "Кредмаш Сервіс" з TOB "Печерський міст ЛТД" (код за СДРПОУ 19015286) судовим розглядом встановлено наступні фактичні обставини справи.

Так, взаємовідносини позивача із TOB "Печерський міст ЛТД" відбувалися на підставі договору поставки від 01.10.2011 року №041011.

На підтвердження реальності виконання умов договору №041011 від 01.10.2011 року позивачем надано до суду: податкову накладну №19 від 04.10.2011 року на загальну суму 192418,32 грн., видаткову накладну № ПМ-02/0410 від 04.10.2011 року на загальну суму 192418,32 грн., рахунок-фактура №ПМ-05/0410 від 04.10.2011 року на загальну суму 192418,32 грн. /а.с.35,36,37, том 1/.

Вказані податкові та видаткові накладні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількість товару, ціну товару. Будь-яких порушень щодо оформлення накладних судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у податкового органу відсутні.

Оплата проводилась у безготівковій формі згідно платіжного доручення №15 від 22.11.2011 року на суму 50000 грн., №23 від 02.12.2011 року на суму 60000, №32 від 06.12.2013 року на суму 82418,32 грн. /а.с.37-39, том 1/. Товар було отримано директором TOB "Кредмаш сервіс" Шаповаловим С.О.

Факт транспортування придбаного позивачем товару підтверджується наявною у матеріалах справи товарно-транспортною накладною, /а.с.39, том 1/.

У подальшому, товарно-матеріальні цінності оприбутковані позивачем на складі TOB "Кредмаш Сервіс", що підтверджується картками рахунків, /а.с.41-45, том 1/.

Також у подальшому, придбана продукція у TOB "Печерський міст ЛТД" реалізована ДП ШБУ-5 ВАТ "Південшляхбуд", TOB "РИФ", TOB "ДРБО-1", TOB "Белогві", ПАТ "Трест Дніпродорбуд", TOB "Весташляхбуд", ПрАТ "Запорізький АБЗ", ВАТ РБД "Одесеголовпостач", Філія "Рівненський РАД", TOB "ДОРІКУМ", ДП "Лохвицький шлях", ПрАТ "Житомирське ШБУ-19", ЧП "Аграрная компания 2004", TOB "ДДС", ПрАТ "Житомирське ШБУ-19", КП "ШРБУ", TOB "ПДБК", Філія "Новоархангельска", Приватне "Дорожньо-Будівельне Підприємство №92", TOB "Магістраль-Будсервіс", Філія "Деренівський асфальтобетонний завод", TOB "Шляхбудсервіс-Д", Філія "Кобеляцький райавтодор", Філія "Зачепилівський райавтодор", Філія "Володарський райавтодор", Краматорське ПС ДРБУ ВАТ "Облдоррембуд", Філія "Деренівський асфальтобетонний завод", Філія "Мелітопольське ДЕУ", філія "Бродівська ДЕД", Філія "Рахівська ДЕД" /а.с.45- 173, том 1/.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що позивачем валові витрати та від'ємне значення ПДВ по фінансово-господарській операції з TOB "Печерський міст ЛТД" сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Стосовно взаємовідносин TOB "Кредмаш Сервіс" з TOB "Стар Прайм"(код за СДРПОУ 37403093) судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Так, взаємовідносини позивача із TOB "Стар Прайм" відбувалися на підставі договорів поставки №01-09 від 01.09.2011 року та №01-10 від 10.10.2011 року.

Згідно пункту 1.1 договору №01-09 від 01.09.2011 року та договору №01-10 від 10.10.2011 року TOB "Стар Прайм" (постачальник) зобов'язується поставити, а TOB "Кредмаш Сервіс" (покупець) зобов'язується прийняти і оплатити комплектуючі та обладнання, а також супутні товари, партіями в кількості, асортименті та цінами, узгодженими сторонами в Рахунках - фактурах або Специфікаціях (додатках) до договору.

На підтвердження реальності виконання умов договору поставки №01-09 від 25.01.2012 та договору №01-10 від 10.10.2011 року позивачем надано до суду: податкову накладну № 5 від 11.01.2012 року на загальну суму 45112,08 грн., податкову накладну №13 від 16.12.2012 року на загальну суму 15261,60 грн., податкову накладну №13 від 07.02.2012 року на загальну суму 37000 грн., податкову накладну № 18 від 17.01.2012 року на загальну суму 25007,28 грн., податкову накладну № 29 від 16.02.2012 року на загальну суму 58000 грн., податкову накладну № 44 від 23.12.2012 року на загальну суму 51120 грн., податкову накладну №51 від 30.01.2012 року на загальну суму 44160 грн., податкову накладну №48 від 25.01.2012 року на загальну суму 52980 грн., податкову накладну №50 від 27.01.2012 року на загальну суму 53664 грн., податкову накладну № 46 від 24.01.2012 року на загальну суму 53664 грн., рахунок - фактура №СП-0000011 від 10.01.2012 року на загальну суму 167701,68 грн., рахунок - фактура №СП-0000027 від 07.02.2011 року на загальну суму 37000 грн., рахунок - фактура №СП-7/0112 від 01.12.2011 року на загальну суму 206509,20 грн., рахунок - фактура №СП-0000028 від 16.02.2012 року на загальну суму 58000 грн., рахунок - фактура №СП-0000001 від 13.01.2012 року на загальну суму 120287,28 грн., рахунок - фактура №СП- 0000003 від 18.01.2012 року на загальну суму 52980 грн., видаткову накладну №СП-0000002 від 16.01.2012 року на загальну суму 15261,60 грн., видаткову накладну №СП-0000032 від 16.02.2012 року на загальну суму 58000 грн., видаткову накладну №СП-0000001 від 11.01.2012 року на загальну суму 45112,08 грн., видаткову накладну №СП-0000005 від 17.01.2012 року на загальну суму 25007,28 грн., видаткову накладну №СП-0000006 від 23.01.2012 року на загальну суму 51120 грн., видаткову накладну №СП-0000031 від 07.02.2012 року на загальну суму 37000 грн., видаткову накладну №СП-0000007 від 30.01.2012 року на загальну суму 44160 грн., видаткову накладну №СП-0000008 від 25.01.2012 року на загальну суму 52980 грн., видаткову накладну №СП-0000004 від 27.01.2012 року на загальну суму 53664 грн., видаткову накладну №СП-0000003 від 24.01.2012 року на загальну суму 53664 грн., видаткову накладну №СП-02/0112 від 01.12.2011 року на загальну суму 206509,20 грн. /а.с.47-103,том2/.

Оплата проводилась у безготівковій формі згідно платіжного доручення № 254 від 02.04.2012 року на суму 100000 грн., платіжного доручення № 99 від 02.04.2012 року на суму 50000 грн., платіжного доручення № 93 від 12.03.2012 року на суму 30000 грн., платіжного доручення № 36 від 02.03.2012 року на суму 50000 грн., №198 від 07.02.2012 року на суму 50000 грн., платіжного доручення № 116 від 16.01.2012 року на суму 20000грн., платіжного доручення № 59 від 29.12.2011 року на суму 5000 грн., платіжного доручення № 591 від 21.05.2012 року на суму 106192 грн., платіжного доручення №471 від 03.05.2012 року на суму 51653,16 грн., платіжного доручення № 353 від 12.04.2012 року на суму 17441 грн., платіжного доручення №472 від 03.05.2012 року на суму 89847 грн. /а.с.85,86,94-102, том 2/. Товар було отримано директором TOB "Кредмаш сервіс" Шаповаловим С.О.

Факт транспортування придбаного позивачем товару підтверджується наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними, /а.с.49,53,58,59,64,70,74,80,81,89,92, том 2., 100-103 том 4/.

У подальшому, згідно видаткових накладних та відомостей карток рахункам придбаний у TOB "Стар Прайм" товар, частково реалізований TOB "Асфальтобетон 1", ПП "Аграрна компанія 2004", ДСП "Чорнобильський Спецкомбінат", TOB "Фортуна", Приватне Дорожньо-Будівельне Підприємство №92, TOB "Асфальтобетонний завод" (м.Миргород), TOB "Весташляхбуд", ПАТ "Інвест Холдинг", TOB "Весташляхбуд", TOB "Жол Сервіс", ПФ "Весмик", TOB "Фортуна", TOB "Компанія Дельфі", TOB "Дорікум", ПП "Дострой", ПрАТ "Запорізький АБЗ", TOB "Караганды Жолдары", Філія "Кобеляцький райавтодор", TOB "ДДС", ВАТ "ТРАКТ", TOB "ДОРІКУМ", ПАТ "ІнвестХолдинг", ДСП "Чорнобильський Спецкомбінат", ПАТ "Облдоррембуд" та інші. /а.с. 108-248, том 2/.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем валові витрати та від'ємне значення ПДВ по фінансово-господарській операції з TOB "Стар Прайм" сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Щодо взаємовідносин TOB "Кредмаш Сервіс" з ПП "Саур" (код за СДРПОУ 25207498) матеріалами справи встановлено наступне.

Так, 26.09.2011 року між ПП "Саур" та TOB "Кредмаш Сервіс" укладено договір поставки №ДП-71, за яким ПП "Саур" (постачальник) передає у власність TOB "Кредмаш Сервіс" (покупець), а покупець приймає та оплачує електротехнічну продукцію, контрольно- вимірювальні прилади та автоматика (КВПіА), загальна кількість, часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна яких визначена сторонами у рахунках-фактурах та видаткових накладних.

На підтвердження реальності виконання умов договору №ДП-71 від 26.09.2011 року позивачем надано: рахунок-фактура №СФ-0000253 від 26.09.2011 року на загальну суму 540 грн., рахунок-фактура №СФ-000176 від 29.10.2012 року на загальну суму 540 грн., рахунок - фактура №СФ-000103 від 23.05.2012 року на загальну суму 270 грн., рахунок-фактура №СФ- 0000051 від 20.03.2012 року на загальну кількість 270 грн., видаткову накладну №РН- 0000149 від 26.09.2011 року на загальну суму 540 грн., видаткову накладну №РН-0000114 від 31.10.2012 року на загальну суму 540 грн., видаткову накладну №РН-0000060 від 23.05.2012 року на загальну суму 270 грн., видаткову накладну №РН-0000031 від 20.03.2012 року на загальну суму 270 грн., податкову накладну №12 від 26.09.2011 року на загальну суму 540 грн., податкову накладну № 16 від 31.10.2012 року на загальну суму 540 грн., податкову накладну №10 від 23.05.2012 року на загальну суму 270 грн., податкову накладну №9 від 20.03.2012 року на загальну суму 270 грн. /а.с.3-14, том 2/.

Порушень в оформленні первинних документів перевіркою не виявлено та судом не встановлено.

Розрахунок за придбаний товар здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП "Саур" згідно платіжних доручень № 144 від 20.03.2012 року на суму 270 грн., № 616 від 23.05.2012 року на суму 270 грн., № 1586 відЗ 1.10.2012 року на суму 540 грн., банківська виписка стосовно перерахування ПП "Саур" коштів в розмірі 540 грн. /а.с.15-18, том 2/.Товар було отримано директором TOB "Кредмаш сервіс" Шаповаловим С.О. /а.с. 19-22 том 2/. Товарно-матеріальні цінності оприбутковані позивачем на складі TOB "Кредмаш Сервіс", що підтверджується карткою рахунку, /а.с.29, 37 том 2/.

У подальшому, придбаний товар був реалізований ПРАТ "Будавтодор", КП ШРБУ, Крематорське ПС ДРБУ ПАТ "Облдоррембуд" /а.е.26,27,30,31,34,35,38,39/.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів підтверджує висновки суду першої інстанції про формування позивачем валових витрат та від'ємного значення ПДВ по фінансово-господарській операції з ПП "Саур" з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

При цьому, надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що згідно пункту 5.2 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств" Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997, чинною на час виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В підпункті 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-УІ,який набрав чинності з 01.01.2011) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2. статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 цього ж Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

На час формування позивачем податкового кредиту діяли норми Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин;) визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Формування ж позивачем податкового кредиту в 2011 році та 2012 році здійснювалось згідно норм Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на наведені положення Закону №168/97-ВР, Закону № 334/94-ВР та Податкового кодексу України суд першої інстанції, вірно зазначив, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Колегія суддів погоджує позицію суду першої інстанції, що чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

При вирішенні справи судом встановлено, що 31.01.2011р. Верховним Судом України винесена постанова у справі у за позовом закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат"до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

В рішенні Верховного суду України по цій справі зазначено, що у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі N 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Європейський суд з прав людини в ухвалених Рішеннях, а саме у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те що вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а саме: належним чином оформленими податковими накладними, іншими первинними документами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 16.12.2013 року по справі № 816/6823/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.12.2013р. по справі № 816/6823/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В. Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.