Постанова

від 16.02.2009 по справі 2а-188/09/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія статобліку 6

                    Категорія  статобліку 6.6.6

ЗАПОРІЗЬКИЙ 

ОКРУЖНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

69041, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 65 в

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 лютого

2009 року                                                                               

Справа № 2а-188/09/0870

   Запорізький окружний адміністративний суд

у  складі:

головуючого

- судді                 Стрельнікової

Н.В.

при  секретарі                 Світлицькій О.О.

розглянув  в 

відкритому  судовому  засіданні 

адміністративну справу  

за  заявою:   Державної

податкової інспекції у АДРЕСА_1 районі мАДРЕСА_2

до:                  Товариства з обмеженою

відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1», м.АДРЕСА_2

про                 арешт коштів на рахунку платника

податків,

від

позивача:         Демченко А.А., довіреність від 20.01.2009 р.

НОМЕР_1

                                Волкова І.Ю.,

довіреність від 02.02.2009 р. АДРЕСА_3

від

відповідача:   Пухир П.В., довіреність №АДРЕСА_4від

02.02.2009 р.   

ВСТАНОВИВ:

    Державна податкова інспекція у АДРЕСА_1

районі м.АДРЕСА_2звернулася із  заявою

про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків  ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» строком на 8760 годин (365

днів), посилаючись на те, що посадовими особами підприємства відповідача станом

на 26.12.2008 р. первинні та бухгалтерські 

документи для  проведення планової  виїзної 

перевірки з питання  дотримання

вимог податкового, валютного та іншого законодавства не надані, про що ДПІ

26.12.2008 р. складено акт відмови. Вимоги 

позивача обґрунтовані положеннями п.п. 9.3.9 п.9.3 ст. 9 Закону України

«Про  порядок  погашення зобов'язань платників  податків перед бюджетом та державними

цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р., ст. 59 Закону України «Про

банки та  банківську  діяльність» за № 2121 від 07.12.2000 р., п.

5.7 та розділом 9 Порядку застосування адміністративного арешту  активів платника  податків.

    У судовому засіданні представники

позивача   підтримали  вимоги, з підстав, викладених в заяві.      

    Представник 

відповідача  позов не визнав,  надав заперечення.  

З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом

встановлено наступне.

    ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» зареєстровано

державним  реєстратором 27.09.2007 р.

за           № 11031020000021027, про що

видано Свідоцтво про державну  реєстрацію

юридичної  особи Серія НОМЕР_2(арк. справи

7).

    Згідно з планом-графіком перевірок на

грудень 2008 р. ДПІ у АДРЕСА_1 районі заплановано проведення з 15.12.2008 р.

планової  виїзної перевірки ТОВ

«ІНФОРМАЦІЯ_1» з питань дотримання вимог 

податкового, валютного  та іншого

законодавства за період з 28.09.2007 р. по 30.09.2008 р., про що

відповідачу  було вручено  повідомлення від 08.12.2008 р. за НОМЕР_3

    Направлення НОМЕР_4 від 12.12.2008 р. на

проведення планової  виїзної  перевірки ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» отримало

15.12.2008 р. (арк. справи 6).

26 грудня 2008 р.  ДПІ у АДРЕСА_1

районі складено акт відмови ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» у наданні первинних  бухгалтерських  документів, необхідних  для 

проведення  перевірки.

13.01.2009 р. начальником ДПІ у

АДРЕСА_1 районі м.АДРЕСА_2прийнято 

рішення про наявність обставин, які є підставою  для 

застосування  арешту у вигляді

зупинення  операцій на рахунку  ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що

у задоволенні заяви ДПІ у АДРЕСА_1 

районі м.АДРЕСА_2про арешт коштів на рахунку платника податків слід

відмовити, виходячи з наступного.

Згідно ст. 59 Закону України «Про банки і банківську

діяльність» арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках,

арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в

банку, а також звільнення такого майна з-під арешту здійснюються виключно за

рішенням суду.

Відповідно до пп. 9.1.1 п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про

порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами» №2181 адміністративний арешт активів платника податків є

виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Аналіз зазначеної статті дозволяє зробити висновок, що

адміністративний арешт активів платника податків можливий  тільки за наявністю податкового боргу у

платника податків.

Згідно довідки ДПІ у АДРЕСА_1 районі м.АДРЕСА_2від

16.02.2009 р. за НОМЕР_5 станом на 16.02.2009 р. за ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1»

(код  ЄДРПОУ НОМЕР_6заборгованість по

платежам в бюджет  відсутня.

Таким чином, суд вважає факт відсутності податкового

боргу встановленим, а відповідно відсутня необхідність у забезпеченні

можливості його погашення.

Крім того, при 

винесенні  постанови,  судом прийнято  до уваги наступні обставини.

Як підставу для 

застосування арешту  коштів  платника податків податкова  інспекція 

посилається  на п «г» пп.9.1.2 п.

9.1 ст. 9 Закону України № 2181 «Про 

порядок  погашення  зобов'язань платників  податків 

перед  бюджетами та

державними  цільовими  фондами», відповідно до якої арешт

застосовується у разі коли «платник податків 

відмовляється  від  проведення 

документальної перевірки за наявності законних підстав для її  проведення 

або  від допуску посадових  осіб 

податкового  органу  до обстеження 

приміщень, що  використовуються  для одержання доходів  або пов'язані з отриманням інших об'єктів

оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів,  комп'ютерних систем,  що застосовуються  для 

розрахунків  за  готівку 

або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів,

систем та засобів штрихового кодування» .

Аналогічне 

положення   закріплено п. 5.4

Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податків,

затвердженого наказом Державної 

податкової адміністрації України 

№ 386 від  25.09.2001 р.

          Частиною 2 п.5.4 Порядку передбачено,

що у разі  виникнення  такої 

обставини  слід  установити  

факт відмови  платника  податку від проведення документальної

перевірки  за наявності законних

підстав для її проведення, зафіксувати його Актом відмови , який

складається оперативним працівником податкової міліції за місцезнаходженням

такого платника податку, підписується працівником податкової   інспекції,  

який   повинен   проводити перевірку,  та понятими особами,  а в 

разі  незнайдення  платника податку обов'язково скласти акт про

факт його незнайдення.

    Акт 

відмови платника податків від проведення документальної перевірки

позивач  суду не нажав.

     Натомість долучений до справи   акт 

відмови  у  наданні 

документів  від 26.12.2008р.,

свідчить про те, що посадовими  особами

ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» умисно створюються 

неналежні  умови для  проведення  

перевірки та  ігноруються

законні  вимоги  співробітників, які  здійснюють 

перевірку, зволікають у  наданні  документів 

до перевірки.

Суд не приймає до уваги вказані посилання податкової

інспекції  в  акті 

відмови від  надання документів,

оскільки зазначаючи  про таке  порушення 

податкова  інспекція  не 

подала  суду  будь-яких 

доказів  того, що будь-які

документи витребувалися  від товариства,

а  останнім  було 

відмовлено у  їх  наданні.

Також, посилаючись в 

акті  відмови від 26.12.2008 р. на

те, що  посадовими особами підприємства

було відмовлено у  допуску співробітників

для  проведення перевірки не  зазначає 

конкретно, якими  саме  посадовими 

особами ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» не було 

допущено  співробітників  податкової 

інспекції  та  яким чином.  

Крім того, в акті 

відмови у  надані  документів від 26.12.2008 р.  зазначено, що випадками  відмови у 

проведенні  перевірки, згідно з

«Методичними  рекомендаціями   щодо 

порядку  складання плану -

взаємодії між  підрозділами  органів ДПС України при організації  документальних  перевірок юридичних  осіб» затверджених наказом ДПА України від

11.10.2005 р. № 355, вважається 

умисне  створення  неналежних 

умов  для  проведення 

перевірки, ігнорування  законних

вимог співробітників, які 

здійснюють  перевірку, факти  зволікання 

платником  податків  у наданні 

документів  на перевірку,

відсутність податкового обліку або 

ведення  його   з порушенням встановленого порядку.

    Слід зазначити, що наказ ДПА України від

11.10.2005 р. № 441 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку

складання плану-графіка перевірок суб'єктів господарювання та взаємодії між

структурними підрозділами при їх проведенні» втратив чинність  на підставі 

наказу ДПА України від 27.05.2008 р. № 355 «Про  затвердження Методичних  рекомендацій 

щодо  порядку  взаємодії між 

підрозділами органів 

державної  податкової  служби України при організаці  та проведенні перервірок платників податків».

Пунктом 1.16 вказаних  Методичних  рекомендацій визначено, що у разі якщо

платник податків відмовляється від проведення планової або позапланової виїзної

перевірки за наявності визначених законами України підстав для їх проведення,

посадовими особами органу ДПС складається акт про відмову від допуску до перевірки.

При недопуску до перевірки, умисному створенні неналежних умов для проведення

перевірки, ігнорування законних вимог працівників органів ДПС, які здійснюють

перевірку, працівником підрозділу, який здійснює (очолює) перевірку, у той же

день складається протокол про адміністративне правопорушення відповідно до

статті 163-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення  (при проведення перевірки платника податків -

юридичної особи).

    Будь-яких 

відомостей щодо складання 

працівниками орагнів ДПС протоколу 

про адміністративне правопорушення відповідносно  керівника 

або  інших  посадових 

осіб ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» 

позивач  до суду не надав.

Згідно зі ст. 71 ч.1 КАС України кожна  сторона 

повинна  довести ті обставини, на

яких ґрунтуються  її вимоги та

заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Таким чином, суд вважає, що позивач  не 

довів  належними та допустими

доказами  факт  відмови 

відповідача  від  проведення 

перевірки та відмови  від  допуску 

посадових  осіб податкової

інспекції  до перевірки.  

Також  слід

враховувати, що відповідно до пп. 9.3.9 п. 9.3 ст. 9 Закону №2181 арешт коштів

на рахунку платника податків здійснюється за заявою податкового органу виключно

на підставі рішення суду в порядку, передбаченому законодавством.

Поставивши питання про застосування адміністративного

арешту активів ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» строком на 8760 годин (365 днів), позивачем

не наведені обставини, що обумовлюють необхідність застосування

адміністративного арешту на такий строк.

З огляду на вищевикладене суд у задоволенні заяви про

арешт активів платника податків у вигляді зупинення операцій на розрахункових

рахунках платника податків відмовляє.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст.

71, 159-163 КАС України,   суд -

П

О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви Державної  податкової інспекції у АДРЕСА_1  районі                     м.АДРЕСА_2до Товариства з

обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» 

про арешт  коштів на рахунку

платника податків, відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку

подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо

було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була

подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає

законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до

Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-ти

денний строк з дня її складання у повному обсязі заяви про апеляційне

оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з

подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

    Постанова складена у повному  обсязі 20.02.2009 р.

    Суддя                 (підпис)                 Н.В. Стрельнікова

    Постанова не набрала законної сили

    Суддя: