Постанова

від 04.03.2014 по справі 910/19519/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2014 р. Справа№ 910/19519/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

при секретарі Царук І.О.

за участю

представників сторін : від позивача - Клімчук О.С.

від відповідача - Шевченко І.О.

розглянувши Товариства з обмеженою відповідальністю

апеляційну скаргу "Фінансово-промислова компанія "Атомстройсервіс"

на рішення

господарського суду міста Києва

від 23.12.2013р.

у справі № 910/19519/13 (суддя Пригунова А.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Фінансово-промислова компанія

"Атомстройсервіс"

до Державного підприємства Національна атомна

енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі

відокремленого підрозділу "Атомкомплект"

Державного підприємства Національна атомна

енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 16 696, 72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 23.12.2013 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2014 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

В судове засідання 04.02.2014 року представник позивача не з'явився, проте надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд справи було відкладено на 18.02.2014 року та зобов'язано відповідача надати докази відсутності цільового фінансування (п. 4.3 договору №1116112358 від 17.09.2012 року).

Ухвалою Київського апеляційного господарського від 18.02.2014 року розгляд справи відкладено на 04.03.2014 року та повторно зобов'язано відповідача надати докази відсутності цільового фінансування (п. 4.3 договору №1116112358 від 17.09.2012 року).

Вимоги згаданих ухвал Київського апеляційного господарського суду відповідач не виконав. Розгляд справи було відкладено на 04.03.2014 року.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 17.09.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "Атомстройсервіс" та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" укладено договір № 1116112358, за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач - прийняти та оплатити автоматичні вимикачі серії А-3700 виробництва НВ Товариства з обмеженою відповідальністю "Віра Лтд", Україна та Відкритого акціонерного товариства "Контактор", Російська Федерація для Виробничого підприємства "Південно-Українська АЕС" та Виробничого підприємства "Рівненська АЕС" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

Відповідно до п. 3.1. договору його сума становить 1181637, 60 грн.

Відповідно до п. 4.2. договору оплата поставленої продукції за специфікацією № 1 здійснюється відповідачем протягом 30 календарних днів після підписання акту приймання-передачі поставленої партії товару. Оплата поставленого товару за специфікацією № 2 у розмірі 522480, 00 грн. здійснюється відповідачем протягом 30 календарних днів після підписання акту приймання-передачі поставленої партії товару, оплата 223569, 60 грн. - здійснюється відповідачем у січні 2013 року після підписання акту приймання-передачі поставленої партії товару.

Згідно з п. 4.3. договору оплата продукції здійснюється відвідачем за наявності фінансування відповідно до затвердженого фінансового плану. У разі невиконання відповідачем умов оплати за договором внаслідок відсутності цільового фінансування відповідач звільняється від відповідальності щодо сплати будь-яких фінансових санкцій (пеня, штраф тощо), пов'язаних з недотриманням термінів оплати продукції.

Договір, відповідно до п. 10.1., набирає чинності з моменту його підписанням сторонами і діє до 31.12.2013 р., а в частині виконання гарантійних зобов'язань відповідача - до закінчення терміну дії гарантії.

Відповідно до специфікацій № 1 та № 2 термін поставки за договором №1116112358 від 17.09.2012 р. - 60 днів з дати укладання договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснено поставку обумовленого договором № 1116112358 від 17.09.2012 р. товару на загальну суму 832485, 60 грн., що підтверджується актами приймання-передачі ТМЦ № 04-317 від 22.10.2012 р. та ТМЦ № 041-28/16 від 28.11.2012 р., копії яких містяться в матеріалах справи.

Також матеріалами справи підтверджується оплата відповідачем отриманого товару на суму 832485, 60 грн., про що свідчать платіжні доручення №2210 від 05.04.2013 р. та № 969 від 15.02.2013 р.

17.07.2013 р. позивач звернувся до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" з претензією № 1428 від 16.07.2013 р. про сплату 3 % річних, інфляційних втрат та пені за прострочення виконання грошових зобов'язань за договором № 1116112358 від 17.09.2012 р.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що відповідачем порушено умови договору № 1116112358 від 17.09.2012 р. щодо оплати поставленого товару, у зв'язку з чим Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "Атомстройсервіс" заявлено вимоги про стягнення 2652, 48 грн. - 3 % річних, 781,79 грн. - інфляційних втрат та 13262, 45 грн. - пені за прострочення виконання грошових зобов'язань.

При цьому, позивач стверджував, що п. 4.3. договору є недійсним та не може бути застосований при розгляді даного спору.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.ст. 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором.

За умовами договору № 1116112358 від 17.09.2012 р. передумовою здійснення відповідачем оплати є наявність фінансування Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ст. 612 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

У відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів неодноразово зобов'язувала відповідача надати докази відсутності цільового фінансування (п. 4.3 договору №1116112358 від 17.09.2012 року), проте, будь яких доказів відповідачем не було надано.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку відповідачем не було доведено відсутність цільового фінансування (п. 4.3 договору №1116112358 від 17.09.2012 року). Документи щодо відсутності цільового фінансування можуть бути тільки у відповідача.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача 2652,48 грн., 3% річних, 781,79 грн. інфляційних витрат та 13262,45 пені.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів вражає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 23.12.2013 року у справі № 910/19519/13 скасувати та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул.. Жилянська, 108 літ А, код ЄДРПОУ 26251923, п/р 2600812082 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО300335) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "Атомстройсервіс" (04060, м. Київ, вул. Ольжича, 29, код ЄДРПОУ 36411700, р/р260043017762 в АТ «ЄВРОГАЗБАНК» м. Київ, МФО380430) 2652,48 грн., 3% річних, 781,79 грн. інфляційних витрат, 13262,45 пені, 1720,50 грн. судового збору.

2. Стягнути з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул.. Жилянська, 108 літ А, код ЄДРПОУ 26251923, п/р 2600812082 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО300335) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "Атомстройсервіс" (04060, м. Київ, вул. Ольжича, 29, код ЄДРПОУ 36411700, р/р 260043017762 в АТ «ЄВРОГАЗБАНК» м. Київ, МФО380430) 860,25 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

3. Видачу наказів доручити господарському суду м. Києва.

2. Справу № 910/19519/13 повернути до господарського суду м. Києва.

4. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді Н.Ф. Калатай

С.А. Пашкіна

Повний текст постанови складено 04.03.2014 року.