Постанова

від 25.02.2014 по справі 822/4549/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/4549/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Білоуса О.В. Совгири Д. І.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

представника позивача: Щітінської Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Ярсі" до Хмельницької об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2013 року приватне підприємство "Ярсі" (Позивач) звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області Деражнянське відділення (Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 січня 2014 року позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Представник Позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 29 жовтня 2013 року по 04 листопада 2013 року працівниками Відповідача проведено документальну позапланову перевірку ПП "Ярсі" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Інсайт Плюс" за період 01.04.11 по 30.09.11.

За результатами перевірки складено акт від 11.11.2013р. №348/22/ 32101536, згідно висновків якого встановлено порушення Позивачем вимог податкового законодавства, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 28058 грн. та занижено податок на додану вартість в сумі 41930 грн.

На підставі висновків зазначеного акту Хмельницькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 25 листопада 2013 року № 0001872210 про сплату збільшеного податкового зобов'язання в розмірі 28058 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0001882210 про сплату збільшеного податкового зобов'язання в розмірі 41930 грн. та штрафних санкцій у розмірі 3732,50 грн.

З пояснень представника Позивача встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між ПП "Ярсі" та ПАТ "Хмельницькобленерго" було укладено договори підряду №7Д від 22.03.11 на відновлення асфальтного покриття після ремонтних робіт на кабельних лініях по вулицях м. Хмельницького, №9Д від 28.04.11 по капітальному ремонту КЛ10/КВ від ПС 110/10кв "Центральна" Л-78 до РП-7, №11Д від 28.04.11 по капітальному ремонту КЛ10/КВ від ПС 110/10кв "Центральна" РП-7 та договір щодо проведення капітального ремонту КЛ-10 кВ Л-10 ПС.

Для виконання робіт по зазначених договорах ПП «Ярсі» залучено субпідрядника - ПП «Інсайт плюс», яке знаходиться у м. Херсон.

Згідно умов договору субпідряду №16/1 від 03 червня 2011 року ПП «Ярсі» (генпідрядник) доручає, а ПП «Інсайт Плюс» (субпідрядник) зобов'язується виконати і здати у встановленому порядку роботи по відновленню асфальтного покриття в м.Хмельницькому та роботи по капітальному ремонту КЛ-10кВ в м. Хмельницькому.

Загальна вартість робіт за даним Договором складає 252100грн.00коп., у тому числі ПДВ 42 016грн.67коп.

На підтвердження виконання сторонами умов договору 03.06.2011 року, Позивачем надано копії податкових накладних, довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати, акти приймання виконанння будівельних робіт за червень 2011 року та копії платіжних доручень.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14.1 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Податкового кодексу України протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пп. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. При цьому, витрати, які не враховуються платником податку при визначенні оподатковуваного прибутку, встановлені статтею 139 Кодексу.

За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Крім того, згідно п.14.1.231. ст.14 Кодексу розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Таким чином, віднесення витрат платника податку до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування, законодавством пов'язується з їх безпосереднім використанням у власній господарській діяльності суб'єкта господарювання.

Згідно актів виконаних робіт субпідрядник ПП «Інсайт Плюс» фактично здійснював роботи (розробка ґрунту вручну, перевезення ґрунту, засипка вручну траншей тощо), які не потребують спеціальних знань, навиків, техніки чи дозволів.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що залучення до виконання низько кваліфікованих робіт працівників підприємства, яке знаходиться у м.Херсоні призводить до завищення собівартості виконаних робіт на витрати на проїзд, проживання працівників, перевезення техніки та обладнання, що збільшує витрати Позивача та не спрямовано на отримання економічного ефекту, а призводить лише до штучного завищення витрат та зменшення об'єкту оподаткування для Позивача.

На виконання пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які для надання їх юридичної значимості для цілей відображення їх у бухгалтерському обліку, зокрема, мають бути складені за фактично вчиненою операцією.

В оскаржуваному рішенні судом першої інстанції зроблено висновок, що надані Позивачем довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати та акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 року є первинними в розумінні Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому повістю підтверджують реальність виконання сторонами умов договору субпідряду від 03.06.2011 року.

Проте, судом першої інстанції залишено поза увагою та не надано належної оцінки тому, що факт оплати отриманих від ПП "Інсайт Плюс" послуг документально не підтверджено. Надані Позивачем платіжні доручення не містять жодного підпису уповноважених осіб та не завірені належним чином установою банку, що не може свідчити про рух активів Позивача внаслідок здійнсення розрахунків з ПП "Інсайт Плюс".

Представник Позивача в судовому засіданні не підтвердила факт здійснення розрахунку Позивачем за отримані від ПП "Інсайт Плюс"послуги.

Таким чином, понесення Позивачем витрат внаслідок здійснення гсоподарських операцій з ПП "Інсайт Плюс" документально не підтверджується, а тому Позивачем протиправно занижено податкові зобов"язання з податку на прибуток підприємства.

Також колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції безпідставно залишено поза увагою той факт, що згідно наданих Позивачем актів виконаних ПП «Ярсі» для ПАТ «Хмельницькообленерго» підрядних робіт по договорах підряду №11Д та №9Д від 28.04.2011 року їх виконання здійснено у травні 2011 року, а залучення для виконання робіт по зазначених договорах субпідрядника ПП «Інсайт Плюс» та виконання робіт по договору субпідряду здійснено у червні 2011 року. Таким чином, задокументована хронологія виконання робіт вказує про неможливість придбання робіт ПП «Ярсі» у ПП «Інсайт Плюс» для виконання робіт по договорах з «Хмельницькообленерго». З приводу зазначених обставин представником Позивача в ході апеляційного розгляду справи не надано обґрунтованих пояснень та спростувань.

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що Позивачем не доведено факт отримання послуг від ПП «Інсайт Плюс», що позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкового кредиту. Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Складання первинних документів з метою оформлення безтоварних операцій свідчить про юридичну дефектність таких документів , з огляду на що вони не можуть бути правомірною підставою для формування сум податкового кредиту. Крім того, протиправним є формування сум податкового кредиту у разі придбання послуг без розумних економічних причин для здійснення певних операцій.

Оскільки належними та допустимими доказами Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, довів обґрунтованість висновків акту перевірки, колегія суддів дійшла висновку, що фактичними обставинами справи не підтверджено здійснення дослідженої судом господарської діяльності Позивача з ПП «Інсайт Плюс».

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності прийнятих Хмельницькою ОДПІ податкових повідомлень-рішень, якими ПП «Ярсі» збільшено суми податкових зобов'язань, та вважає, що податкові повідомлення-рішення від 25 листопада 2013 року № 0001872210 та № 0001882210 є правомірними.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області задовольнити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Ярсі" до Хмельницької об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити приватному підприємству "Ярсі" в задоволенні позовних вимог.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "28" лютого 2014 р. .

Головуючий Курко О. П.

Судді Білоус О.В.

Совгира Д. І.