Постанова

від 05.06.2018 по справі 822/4549/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

05 червня 2018 року

справа №822/4549/13-а

адміністративне провадження №К/9901/3487/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства Ярсі на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року у складі колегії суддів Курка О. П., Білоуса О. В., Совгири Д. І. у справі № 822/4549/13-а за позовом Приватного підприємства Ярсі до Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2013 року Приватне підприємство Ярсі (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 листопада 2013 року № 0001872210, яким збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 28 058 грн. , та № 0001882210, яким збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 41 930 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3 732 грн. 50 коп., з мотивів безпідставності їх прийняття.

09 січня 2014 року постановою Хмельницького окружного адміністративного суду позов задоволено у повному обсязі з мотивів протиправності спірних податкових повідомлень-рішень.

25 лютого 2014 року постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду постанову суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено, з підстав доведеності податковим органом складу податкових правопорушень , покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень , та встановлення нереальності господарських операцій.

24 березня 2014 року позивачем подано касаційну скаргу, в якій він, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме положень пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, частини 1 статті 9, частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-XIV, доводить помилковість висновків суду апеляційної інстанції щодо не підтвердження спірних господарських операцій допустимими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку, просить рішення суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

26 березня 2014 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження та витребувано з Хмельницького окружного адміністративного суду справу № 822/4549/13-а (суддя - Бившева Л. І.).

24 квітня 2014 року відповідачем надано до Вищого адміністративного суду України заперечення на касаційну скаргу позивача, в яких він спростовує доводи касаційної скарги та просить залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

12 грудня 2014 року до Вищого адміністративного суду України надійшло клопотання позивача про постановлення окремої ухвали про скасування постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року у справі № 822/4151/14 до моменту вирішення цієї справи по суті. Вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки оспорюване судове рішення не є предметом розгляду у цій справі.

11 січня 2018 року матеріали касаційної скарги №К/9901/3487/18 передано до Верховного Суду.

15 січня 2018 року матеріали касаційної скарги прийнято до провадження та повторно витребувано з Хмельницького окружного адміністративного суду справу № 822/4549/13-а.

19 січня 2018 року справа № 822/4549/13-а надійшла до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення суду апеляційної інстанції, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили , що у листопаді 2013 року податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з Приватним підприємством Інсайт Плюс за період з 01 квітня 2011 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої складено акт від 11 листопада 2011 року № 348/22/32101536 (далі - акт перевірки).

Висновками акта перевірки встановлено порушення платником податків положень:

- пункту 138. 2, пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 28 058 грн., в тому числі за 2 квартал 2011 року 10 894 грн., за 2-3 квартали 2011 року в сумі 28 058 грн.

- пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 41 930 грн., в тому числі за червень 2011 року в сумі 27 004 грн., за липень 2011 року в сумі 14 926 грн.

25 листопада 2013 року податковим органом на підставі акту перевірки та згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України прийнято спірні податкові повідомлення-рішення № 0001872210, яким збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 28 058 грн. , та № 0001882210 , яким збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 41 930 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3 732 грн. 50 коп.

В основу податкових правопорушень покладений висновок податкового органу про завищення розміру податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість, внаслідок не підтвердження реальності господарських операцій позивача з Приватним підприємством Інсайт Плюс щодо виконання будівельних робіт з відновлення асфальтного покриття в м. Хмельницькому та робіт з капітального ремонту КЛ-10кВ в м. Хмельницькому за договором субпідряду від 03 червня 2011 року №16/1.

Судами встановлено, що будівельні роботи повинні мали проводитися Підприємством, відповідно до умов договорів підряду від 22 березня 2011 року № 7Д, від 28 квітня 2011 року №9Д, №11Д, укладених з Публічним акціонерним товариством Хмельницькобленерго . Залучення субпідрядника здійснювалося за умови письмової згоди замовника.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно наданих позивачем актів виконаних платником податків для замовника підрядних робіт за договорами підрядів від 28 квітня 2011 року №11Д та №9Д їх виконання здійснено у травні 2011 року, а залучення для виконання робіт за цими ж договорами субпідрядника Приватного підприємства Інсайт Плюс та виконання робіт здійснено у червні 2011 року, що хронологічно не відповідає та унеможливлює реальність операцій за договором субпідряду.

За наслідком виконання договору субпідряду позивачем до складу витрат віднесено вартість підрядних робіт, внаслідок чого занижено базу оподаткування податком на прибуток та сформовано податковий кредит за червень-липень 2011 року.

Підставою винесення спірного повідомлення-рішення є вчинення позивачем податкового правопорушення, внаслідок здійснення господарських операцій, які, на думку відповідача, є нереальними.

Позиція відповідача щодо нереальності господарських операцій доводиться тим, що залучення субпідрядника має відбуватися виключно за згодою замовника, відсутністю трудових ресурсів та основних фондів, економічною недоцільністю виконання вказаних робіт внаслідок віддаленого розташування контрагента, порушенням хронології виконання робіт, враховуючи первинні документи, а також їх невідповідності вимогам статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України .

Касаційна скарга податкового органу підлягає перегляду в межах доводів та вимог відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи касаційної скарги стосуються виключно реальності спірної господарської операції.

У відповідності до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. При цьому, витрати, які не враховуються платником податку при визначенні оподатковуваного прибутку, встановлені статтею 139 Кодексу.

За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Положеннями пунктів 198.1 статті 198, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України , надано право платнику податків віднести до складу податкового кредиту, серед іншого, сум податку на додану вартість, що сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції висновувався з не підтвердження реальності господарських операцій належними документами податкового та бухгалтерського обліку, мотивуючи це тим, що надані позивачем платіжні доручення не містять жодного підпису уповноважених осіб та не завірені належним чином установою банку, що не може свідчити про рух активів позивача внаслідок здійснення розрахунків з Приватним підприємством "Інсайт Плюс" .

Верховний Суд погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, оскільки витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та формування податкового кредиту з податку на додану вартість повинні бути підтверджені належними і допустимими первинними документами, які відображають реальність спірних господарських операцій, і є підставою для формування податкового обліку платника податків .

Надані для дослідження судам попередніх інстанцій первинні документи не містили обов'язкових реквізитів, що позбавляє їх офіційного значення, і призводить до їх недопустимості як джерела доказової інформації , на підставі положень статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга платника податків залишається без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства Ярсі залишити без задоволення .

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року у справі № 822/4549/13-а залишити без змін .

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер