Постанова

від 03.03.2014 по справі 4/196

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2014 р. Справа № 4/196

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Зварич О.В.

суддів Гриців В.М.

Данко Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного концерну "Укроборонпром" за №НОР-2.2-6840 від 23.08.2013р. (вх. № 05-05/1877/13 від 03.09.2013р.)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 13.02.2012р.

за заявою Міністерства соціальної політики України про зміну способу виконання рішення господарського суду Львівської області від 09.04.2009р.

у справі № 4/196

за позовом: Заступника прокурора м. Києва і інтересах держави в особі Міністерства соціальної політики України

до відповідача: Державного підприємства "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут" (надалі ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут»)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Міністерства фінансів України,

Державного казначейства України

за участю Львівської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України

про стягнення 3000000,00 грн. заборгованості та 30500,00 грн. пені,

за участю:

від прокуратури м. Києва: не з'явився;

від Львівської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України: Покора К.В. (посвідчення № 024280);

від апелянта: Тоцький Б.А. - представник (довіреність № Д-548/2013 від 19.04.2013р.);

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Гуменна Г.А. - представник (довіреність № 904/2-06 від 12.02.2014р.);

від третіх осіб: не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 13.02.2012р. у справі № 4/196 (суддя Козак І.Б.) змінено спосіб виконання рішення господарського суду Львівської області від 09.04.2009р. у справі № 4/196 шляхом звернення стягнення на майно ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут», а саме на: корпус 7В, позначений літерою А-4, загальною площею 10898,8 м. 2 , що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Наукова,7, згідно з договором іпотеки від 27.10.2004р. № 7583. Стягнуто з ДП "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут" на користь Міністерства соціальної політики України борг в сумі 3000000,00 грн. та пені в сумі 30500,00 грн., шляхом звернення стягнення на майно ДП "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут", а саме на: корпус 7В, позначений літерою А-4, загальною площею 10898,8 м 2 , що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 7, згідно з договором іпотеки від 27.10.2004р. № 7583.

Дана ухвала суду мотивована ст. 33 Закону України "Про іпотеку", де зазначено, що у разі невиконання чи неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Державний концерн "Укроборонпром" подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права. Вказує, що оскаржувана ухвала, на підставі якої здійснено незаконні дії щодо реалізації державного майна, порушує права та законні інтереси Концерну як уповноваженого суб'єкта з управління, зокрема, тим майном, на яке звернуто стягнення. Звертає увагу на те, що звернення стягнення на майно державних підприємств, до яких відноситься й відповідач, заборонено Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна». Стверджує, що суд першої інстанції не врахував відсутності правового зв'язку між сумою позики, про стягнення якої винесено рішення суду від 09.04.2009р., зміною способу виконання такого рішення та договором іпотеки від 27.10.2004р., укладеного між відповідачем та Мінсоцполітики. Просить скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 13.02.2012р. у справі № 4/196 та відмовити у задоволенні заяви стягувача про зміну способу виконання рішення господарського суду Львівської області від 09.04.2009р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2013р. (головуючий-суддя Матущак О.І., судді: Дубник О.П., Скрипчук О.С.) припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державний концерн "Укроборонпром" на ухвалу господарського суду Львівської області від 13.02.2012р. в даній справі (а.с.146-151, т.5).

Постановою Вищого господарського суду України від 19.11.2013р. скасовано ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2013р., справу № 4/196 передано до ЛАГС для здійснення апеляційного провадження (а.с.261-265, т.5).

У вищевказаній постанові (з урахуванням ухвали ВГС від 09.12.2013р. про виправлення описки) (а.с.277-279, т.5), Вищий господарський суд України вказав на помилковість висновку суду апеляційної інстанції про те, що оскаржена в апеляційному порядку ухвала місцевого господарського суду жодним чином не впливає на права та обов'язки Державного концерну "Укроборонпром", та неправомірність припинення апеляційного провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Окрім того, суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що Державний концерн "Укроборонпром" є уповноваженим суб'єктом господарювання з управління майном ДП "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут".

На виконання вищеназваної постанови Вищого господарського суду України, ухвалою ЛАГС від 27.12.2013р. прийнято до провадження апеляційну скаргу Державного концерну "Укроборонпром" та призначено її до розгляду.

Міністерство соціальної політики України у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити без змін ухвалу господарського суду Львівської області від 13.02.2012р. у справі № 4/196, а апеляційну скаргу Державного концерну "Укроборонпром" - без задоволення.

Прокурор, відповідач та треті особи не надали витребуваних судом письмових, документально обґрунтованих відзивів на апеляційну скаргу.

Присутні в судовому засіданні прокурор Львівської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України та представник відповідача підтримали вимоги і доводи апеляційної скарги Державного концерну "Укроборонпром", просили скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 13.02.2012р. у справі № 4/196 та відмовити у задоволенні заяви стягувача про зміну способу виконання рішення господарського суду Львівської області від 09.04.2009р.

Заступник прокурора м. Києва, позивач та треті особи не забезпечили явки в судове засідання уповноважених представників, про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги належно повідомлені, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 19.02.2014р. та ознайомлення під розписку з датою наступного судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу та заслухавши пояснення учасників судового процесу, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про наявність підстав для скасування ухвали господарського суду Львівської області від 13.02.2012р. у справі № 4/196, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Львівської області від 09.04.2009р. у справі № 4/196 (суддя Гриців В.М.) повністю задоволено позов заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства праці та соціальної політики України, стягнуто з ДП "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут" на користь Міністерства праці та соціальної політики України 3000000,00 грн. боргу та 30500,00 грн. пені, в доход державного бюджету 25500,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відстрочено виконання рішення суду на чотири місяці - до 09 серпня 2009 року (а.с.94-95, т.1).

27 квітня 2009р. місцевий господарський суд видав накази про примусове виконання рішення господарського суду Львівської області від 09.04.2009р. у справі № 4/196 (а.с.96-97, т.1).

Указом Президента України № 1085/2010 від 09.12.2010р. "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", Міністерство праці та соціальної політики України реорганізовано у Міністерство соціальної політики України та визначено, що останнє є правонаступником Міністерства праці та соціальної політики України.

31 січня 2012 року Міністерство соціальної політики України подало в суд першої інстанції заяву за № 710/0/14-12/04 від 23.01.2012р. про зміну способу виконання рішення господарського суду Львівської області від 09.04.2009р. у справі № 4/196. Просило видати наказ про примусове виконання рішення, в якому вказати наступне: «Стягнути з ДП "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут" на користь Міністерства соціальної політики України борг в сумі - 3000000,00 грн. та пені в сумі - 30500,00 грн., шляхом звернення стягнення на майно ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут», а саме на: корпус 7В, позначений літерою А-4, загальною площею 10998,8 м. 2 , що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 7, згідно з договором іпотеки № 7583 від 27.10.2004р. (а.с. 3-5, т.2).

Свої вимоги заявник обґрунтував тим, що станом на момент подання заяви рішення суду не виконане у зв'язку з відсутністю будь-яких коштів на рахунку боржника.

Підставою звернення Державного концерну "Укроборонпром" до суду апеляційної інстанції з даною апеляційною скаргою слугувало задоволення місцевим господарським судом заяви Міністерства соціальної політики України про зміну способу виконання рішення господарського суду Львівської області від 09.04.2009р. у справі № 4/196.

При винесенні постанови, колегія суддів керувалася наступним:

Згідно з п. 20 ч. 1 ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміни способу та порядку їх виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Задовольняючи заяву Міністерства соціальної політики України про зміну способу виконання рішення господарського суду Львівської області від 09.04.2009р, суд першої інстанції послався на відсутність доказів виконання даного судового рішення та врахував положення ст. 33 Закону України «Про іпотеку», згідно якої у разі невиконання чи неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Колегія суддів ЛАГС вважає помилковим наведений висновок місцевого господарського суду, з огляду на таке.

В пункті 1.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996р. «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Згідно п. 2 вказаного Роз'яснення підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Враховуючи те, що Законом України "Про іпотеку" передбачено спеціальну процедуру звернення стягнення на майно, що перебуває в іпотеці, суд апеляційної інстанції встановив, що в даному випадку відсутній правовий зв'язок між сумою заборгованості за рішенням суду від 09.04.2009р., зміною способу виконання цього рішення і договором іпотеки.

Статтею 1 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

В статі 2 зазначеного Закону вказано, що під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" Державний концерн "Укроборонпром" є уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.

Згідно ст. 2 вказаного Закону майно державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які входять до складу Державного концерну "Укроборонпром" належить до об'єктів управління державної власності в оборонно-промисловому комплексі.

В додатку до Статуту Державного концерну "Укроборонпром", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 993 від 31.08.2011р., міститься перелік підприємств-учасників, що входять до його складу. До вказаного переліку включено ДП "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут". Таким чином, Державний концерн "Укроборонпром" є уповноваженим суб'єктом господарювання з управління майном ДП "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут".

Оскільки нерухоме майно державного підприємства "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут", а саме: корпус 7В, позначений літерою А-4, загальною площею 10998,8 м. 2 , що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 7, є державним майном, то відповідно до ст. 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" на нього не може бути звернено стягнення.

Проаналізувавши вищенаведені положення законодавства України, колегія суддів констатує, що в даному випадку звернення стягнення неможливе не лише на конкретно визначене майно, а й на будь-яке інше майно боржника, де 100% власності належить державі.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов неправомірного висновку про задоволення заяви про зміну способу виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно державного підприємства за договором іпотеки.

Змінюючи спосіб виконання рішення, суд покликався на ст.33 Закону України "Про іпотеку", не врахувавши особливостей іпотеки об'єктів права державної та комунальної власності, встановлені статтею 14 Закону України "Про іпотеку", положень цього Закону про порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, а також те, що договір іпотеки не має жодного правового значення для зміни способу виконання рішення суду про стягнення грошової суми з боржника. Звернення стягнення за іпотечним договором відбувається в порядку позовного провадження, а не шляхом подання заяви про зміну способу виконання рішення суду по іншій справі, де стягувалася сума боргу.

Аналогічною є правова позиція Вищого господарського суду України в постанові від 09.08.2013р. у справі № 4/2729-6/445.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає до скасування в порядку ст.104, 106 ГПК України, а заява Міністерства соціальної політики України про зміну способу виконання рішення господарського суду Львівської області від 09.04.2009р. в даній справі - відхиленню.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на позивача згідно положень ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 43, 99, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу задоволити.

Ухвалу господарського суду Львівської області від 13.02.2012р. у справі № 4/196 скасувати.

Відмовити в задоволенні заяви Міністерства соціальної політики України про зміну способу виконання рішення господарського суду Львівської області від 09.04.2009р. у справі № 4/196.

Стягнути з Міністерства соціальної політики України (01601, м. Київ, вул.Еспланадна, 8/10, ЄДРПОУ 37567866) на користь Державного концерну "Укроборонпром" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, ЄДРПОУ 37854297) 573,50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

Справу повернути до господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В.

судді Гриців В.М.

Данко Л.С.