Ухвала

від 24.02.2010 по справі 4/196

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

УХВАЛА

Про повернення заяви про порушення справи про банкрутство без розгляду

від "24" лютого 2010 р.                                                                       Справа № 4/196

Суддя Лозинська І.В., розглянувши матеріали за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Малком" (с. Сусли Новогра-Волинського району)

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

"19" лютого 2010 р. до господарського суду Житомирської області надійшла повторна заява від ТОВ "Малком" (с.Сусли Новогра-Волинського району) від про порушення справи про банкрутство відповідно до ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( далі - Закон) зазначено, що суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано відомості, передбачені ст. 7 Закону.

Згідно ст. 51 Закону якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

При цьому приписи цієї статті застосовуються з врахуванням вимог ст.ст. 105, 110,111 Цивільного кодексу України, ч.5 ст.60 Господарського кодексу України, ст. ст.36,38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", оскільки відповідно до ст. 5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Наведена норма Закону вказує на те, що заява боржника має містити посилання на докази, які підтверджують вжиття ним заходів, передбачених вище наведеними нормами чинного законодавства України, за наслідками яких виявлено кредиторів та встановлено факт недостатності майна для задоволення їх вимог в загальному порядку самоліквідації.

У статті 105 ЦК України визначено обов'язки особи, що прийняла рішення про припинення юридичної особи.

Відповідно до вимог ч.4 ст.105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації , в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Згідно з вимогами ч.3 ст.110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Сукупний аналіз вище наведених правових норм свідчить, що передумовою застосування ч.3 ст.110 ЦК України та ст.51 Закону щодо звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство можливе лише після вжиття юридичною особою вище наведених заходів, та після закінчення строку, який передбачений ч.4 ст.105 ЦК України.

Враховуючи викладене, суддя вважає за необхідне повернути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Малком" (с.Сусли Новогра-Волинського району) про порушення справи про банкрутство без розгляду та зазначити, що господарський суд ухвалою від 31.08.2009 р. повернув аналогічну заяву, вказавши на її недоліки.

Керуючись ст. ст. 7, 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Малком" (с.Сусли Новогра-Волинського району) про порушення справи про банкрутство повернути без розгляду.

Додаток: на 32 аркушах, в тому числі платіжні документи про сплату державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Лозинська І.В.