Постанова

від 26.02.2014 по справі 910/23197/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2014 р. Справа№ 910/23197/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рєпіної Л.О.

суддів: Суліма В.В.

Тищенко А.І.

розглянув апеляційну скаргу Севастопольської міської ради на рішення господарського суду м.Києва від 19.12.2013 року № 910/23197/13 (суддя Удалова О.Г..)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екватор"

до Севастопольської міської ради

про визнання укладеною додаткової угоди до договору

оренди земельної ділянки та визнання недійсним

рішення Севастопольської міської ради

дослідивши та вивчивши матеріали вправи, апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва № 910/23197/13 від 19.12.2013р. задоволений позов ТОВ "Екватор" до Севастопольської міської ради, визнано укладеної додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 08.02.2008р.; визнано недійсним рішення Севастопольської міськради № 6054 від 17.09.2013р. про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки, з відповідача на користь позивача стягнутий судовий збір.

Не погоджуючись з рішенням відповідач, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник відповідача в судове засідання не з'явилися, причина суду не відома, Враховуючи приписи ст. 102 ГПК України та наявність поштового повідомлення про отримання 10.02.2014 сторонами ухвали апеляційного суду про порушення апеляційного провадження та призначення справи до розгляду, відсутність будь-яких клопотань, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у його відсутність.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, 14.08.2007 р. Севастопольська міська рада прийняла рішення № 2447 «Про передачу в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Екватор» земельної ділянки на 5-му км Балаклавського шосе в м. Севастополь для будівництва та обслуговування павільйону очікування та благоустрою ринку «Кільце» на умовах оренди, строком до 01.03.2013р., площею 0,0866га (з них 0,0224 га - охоронні зони інженерних комунікацій) на 5-км очікування та благоустрою ринку «Кільце» з віднесенням цих земель до категорії земель житлової і громадської забудівлі, затверджено наданий ТОВ «Екватор» проект землеустрою з відводу земельного ділянки площею 5 км Балаклавського шосе для будівництва і обслуговування павільйону очікування та благоустрою ринку «Кільце».

08.02.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Екватор» (орендарем) і Севастопольською міською Радою (орендодавцем) було укладено договір оренди земельної ділянки, який було зареєстровано у Севастопольській міський філії ДП «Центр Державного земельного кадастру при державному земельному комітеті України по земельних ресурсах» за № 040866000025 від 14.04.2008 р.

08.02.2008р. орендодавець за актом приймання-передачі передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку визначену договором.

27.01.2009 р. сторонами було укладено додаткову угоду про внесення змін до договору, якою було викладено в новій редакції п. 4.1 договору та встановлено розмір річної орендної плати за користування земельною ділянкою у відповідності до Методики визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, визначеної рішенням орендодавця від 14.10.2003 р. в редакції 13.02.2008 р. в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Інші пункти договору оренди було залишено без змін. Додаткову угоду було зареєстровано Севастопольською міською філією ДП «Центр Державного земельного кадастру при державному земельному комітеті України по земельних ресурсах» 27.05.2009 р. за № 040966000020.

15.07.2009р. орендар, на виконання умов договору, уклав з Севастопольською міською державною адміністрацією договір № 650/09 про пайову участь забудовників у створенні соціальної і інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя. За даним договором позивач «Екватор» взяло на себе зобов'язання перерахувати суму пайової участі в розмірі 8 960 грн. на рахунок цільового фонду розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міського бюджету.

19.06.2012р. листом № 75 орендар звернувся до орендатора з клопотанням, в якому в зв'язку зі спливом строку дії договорів (зокрема спірного договору) просив повідомити перелік матеріалів, які потрібно надати Севастопольській міській раді для поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки, оскільки закінчується строк дії декількох договорів оренди земельних ділянок, укладених з ТОВ «Екватор». Лист отримано орендарем 19.06.2012р. вх. № 03-09.

18.01.2013р. державним інспектором Державної інспекції сільського господарства у м. Севастополі проведено позапланову перевірку з питань використання ТОВ «Екватор» земельної ділянки площею 0,0866 га, що розташована за адресою: м. Севастополь, 5-й км Балаклавського шосе за встановленим цільовим призначенням.

За результатами перевірки складено акт № 40 від 18.01.2013 р., яким встановлено, що на вказаний вище земельній ділянці знаходиться мощення та огорожа ринку, а також павільйон очікування. З урахуванням цього, перевіркою встановлено, що земельна ділянка використовується за цільовим призначенням, встановленим Рішенням.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

21.01.2013р. ТОВ «Екватор» листом-повідомленням вих. № 9 (отримано 22.01.2013 р. вх.. № 03-09/200), звернулося до Севастопольської міської ради з проханням поновити договір, додавши до нього проект додаткової угоди про поновлення договору оренди. Також орендар просив орендодавця розглянути можливість змінити строк дії Договору оренди, збільшивши його до 25 років, та внести до нього зміни, якими на орендаря буде покладено обов'язок звільнити територію, необхідну для будівництва дорожньої розв'язки, у випадку визначення строків початку відповідних робіт.

03.04.2013р. листом № 39 (отримано 03.04.2013 р. вх. № 03-09/1090) орендар направив орендодавцю проект додаткової угоди про поновлення оренди земельної ділянки на тих самих умовах.

09.04.2013р. Севастопольська міська рада листом № 0315/1893 повідомила орендодавця про відмову підписати проект додаткової угоди про поновлення договору в зв'язку з порушення порядку звернення.

29.04.2013р. голова Севастопольської міської ради листом № 0315/2253 запропонував орендарю звернутися з клопотанням про поновлення договору оренди тільки для обслуговування павільйону очікування та благоустрою ринку «Кільце».

17.05.2013р. орендар, керуючись листом від 29.04.2013р., звернувся до орендодавця з проханням поновити договір строком на 5 років для обслуговування павільйону очікування та благоустрою ринку «Кільце» з умовою дострокового звільнення території разі початку будівництва дорожньої розв'язки.

17.09.2013р. рішенням Севастопольської міської ради 6 скликання № 6054 було відмовлено ТОВ «Екватор» у поновленні договору з підстав порушення обов'язків орендаря з використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди, визнання недійсною відмову міськради щодо поновлення оренди, мотивуючи вимоги тим, що своєчасно звернувся до відповідача про укладення додаткової угоди до договору оренди землі, та відсутністю у передбачені законодавством строки заперечень відповідача.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що позивач своєчасно (до закінчення двомісячного строку) повідомив відповідача про намір продовжити строк дії договору та у місячний строк до закінчення дії договору направив відповідачу лист-повідомлення та проект додаткової угоди, що підтверджується отриманими відповідачем листами позивача від 19.06.2012 р. № 75 та від 21.01.2013 р. № 9. У встановлений законом строк (до 01.04.2013) відповідач заперечення у поновленні договору не надав, внаслідок чого в силу ст. 33 Закону України «Про оренду землі» договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були ним передбачені, при цьому, укладення додаткової угоди не потребує прийняття відповідного рішення органом виконавчої влади.

Заперечуючи проти рішення суду, відповідач вказує на те, що подані позивачем документи (проект додаткової угоди) не мали підпису особи, яка має повноваження підписувати угоди з боку Товариства, ні його печатки, таким чином надісланий документ не відповідав вимогам ст. 207 ЦК України і не відображав фактичного волевиявлення юридичної особи про бажання продовжити дію, рініше укладеного договору оренди земли, а отже й не є належним повідомленням про бажання продовжувати користуватися земельною ділянкою. Помилковими є посилання суду на лист позивача від 19.06.2012р. як пропозицію продовження дії договору, оскільки дане звернення було у відповідні строки розглянуто та відповідь направлена позивачеві згідно Законів України "Про інформацію" та "Про звернення громадян". Враховуючи що позивач в установлений строк з пропозицією, яка б відповідала приписам ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не звернувся, дія договору припинилась з 02.03.2013р., отже отримання земельної ділянки в оренду на новий строк вирішується у загальному порядку на пленарних засіданнях, тому прийняте судом рішення порушує право міськради стосовно розпорядження майном комунальної форми власності.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Згідно зі статтею 27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Порушені права землекористувачів підлягають захисту способами, передбаченими статтею 152 Земельного кодексу України, з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства. Згідно вказаної статті захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку, що передбачено пунктом другим статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Порядок передачі земельної ділянки передбачений ст. 124 Земельного кодексу України: передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що частиною шостою статті 33 Закону "Про оренду землі" передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. Відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору.

Вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини першої статті 626 ЦК України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору.

Так, згідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі", в новій редакції Закону України N 3038-VI від 17.02.2011 р., передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: - власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); - уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (ст. 33 в редакції Закону N 3038-VI від 17.02.2011 р.).

Таким чином, новою редакцією ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону N 3038-VI від 17.02.2011 р.), регулюючої суспільні відносини з приводу відновлення (продовження), пролонгації договорів оренди землі на той же термін дії і на тих же умовах, встановлений новий порядок поновлення (продовження) терміну дії раніше укладених і діючих договорів оренди землі - без прийняття рішення органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі, за умови: належного виконання орендарем зобов'язань за договором оренди, його бажанням на продовження (поновлення) договору оренди землі на новий строк і відсутності заперечень з боку орендодавця на поновлення договору оренди землі на той самий строк дії і на тих же умовах.

Отже, зазначена норма права передбачає обов'язковість пролонгації договору оренди земельної ділянки (відновлення на той самий строк і на тих самих умовах) за відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору і не вимагає наявності рішення орендодавця на поновлення договору оренди землі (в якості обов'язкового підстави для його продовження).

Необхідна згода орендодавця як сторони за договором вважається отриманою за відсутності його письмових заперечень протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору оренди землі, тобто шляхом вчинення ним дій - бездіяльності відповідно до ч. 3 ст. 205 Цивільного кодексу України.

Дана норма права кореспондується і не суперечать загальній нормі цивільного законодавства України, безпосередньо регулює відносини щодо питання зміни договорів - ст. 651 Цивільного кодексу України, згідно з якою зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між тим, заперечуючи проти рішення суду першої інстанції, відповідач не надав доказів того, що на лист позивача від 19.06.2012р. надана обгрунтована відповідь згідно Законів України "Про інформацію" та "Про звернення громадян", а лист відповідача від 09.04.2013р.не може бути належним доказом, оскільки стосується договорів оренди земельних ділянок від 14.04.2008р., тоді як підставою позовних вимог є договір оренди від 08.02.2008р.

Крім того, з листа позивача від 19.06.2012р., відносно якого відповідач робить висновок про відсутність намірів з продовження дії договору, колегія суддів не погоджується, оскільки Товариство заздалегідь виявило намір щодо продовження користування землею на умовах оренди, в зв'язку з чим просив надати перелік документів, необхідних для пролонгації дії укладеного договору оренди.

За два місяця до спливу строку дії договору, позивачем направлений лист (а.с.42) про можливість укладання договору на більш тривалий строк, що вказує на бажання і надалі використовувать земельну ділянку на умовах оренди, доказів того, що Міськрада погодилась/відмовилась, надала якусь відповідь, суду не надано.

Колегія суддів бере до уваги, що має місце мовчазна згода Міськради на продовження строку дії договору оренди землі, так як протягом одного місяця не висловила заперечень щодо цього та не вчинила жодних конклюдентних дій, враховуючи що рішення про відмову у продовженні строку дії договору прийнято 17.09.2013р., тобто зі спливом шісти місяців, що в свою чергу свідчить про зволикання з боку Ради вирішення питання щодо земельної ділянки.

З приписів ст. 641 ЦК України випливає, що неодмінним зв'язуючим елементом між ім'ям особи, що зробила оферту та її правосуб'єктінстю є підпис, який саме і виконує функцію надання тому чи іншому документу, що зокрема відображає оферту, його зв'язок із конкретно визначеною особою.

Колегія суддів відхиляє зауваження відповідача про те, що позивачем направлений проект додаткової угоди до договору не підписаний та не скриплений печаткою, оскільки дійсно матеріали справи містять такій проект, між тим, вказаний проект договору (а.с.44-45) стосується пропозиції позивача щодо укладання на строк (на 25років), що перевищує передбачені укладеним раніше договором оренди строки (5років).

Додаткова угода щодо продовження строку оренди землі на 5 років ( а.с 48), є підписаною та скріпленою з боку позивача печаткою Товариства відповідно до умов укладеного договору від 08.02.2008р.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про наявність підстав для задоволення позову ТОВ «Екватор» в повному обсязі шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди в редакції ТОВ «Екватор».

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

У разі відстрочення або розстрочення сплати судового збору господарський суд повинен зазначити в ухвалі (про прийняття заяви чи скарги до провадження або в іншій) конкретний строк (строки) сплати судового збору, який (які) не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви чи скарги. У разі перенесення цієї дати (в зв'язку з відкладенням розгляду справи або з інших причин) відповідно може бути продовжено й строк (строки), на які відстрочено або розстрочено сплату судового збору, про що господарським судом зазначається у відповідній ухвалі.

Якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або залишити позов чи скаргу без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.

Оскільки, ухвалою від 06.02.2014р. Київський апеляційний господарський суд відстрочив Севастопільській міськраді сплату судового збору до 26.02.2014р., але апелянтом судовий збір сплачений не був, з відповідача підлягає стягненю до державного бюджету судовий збір в розмірі 609 грн.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст.99, ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Севастопольської міської ради залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва № 910/23197/13 від 19.12.2013року - без змін.

Стягнути з Севастопольської міської ради (99011 м. Севастополь вул.Леніна,3; і.к.24872845, р/р 35419002000304 УГКУ м. Севастополя, МФО 824509) в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 609грн. (шістсот дев'ять грн.00 коп.)

2. Матеріали справи повернути, доручити господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Л.О. Рєпіна

Судді В.В. Сулім

А.І. Тищенко