Постанова

від 17.02.2014 по справі 5011-2/8877-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2014 р. Справа№ 5011-2/8877-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

За участю представників:

позивача: Синиця М.В. - пред. за дов. б/н від 27.12.2013;

відповідача: Абрамова О.О.- директор;

Петелько К.О.- пред. за дов. б/н від 23.08.2013;

третьої особи: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксамір»

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2013р.

у справі № 5011-2/8877-2012 (суддя - Домнічева І.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Квартет» ЛТД

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксамір»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «Київенерго»

про стягнення 72 060,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2013р. позов задоволено повністю: підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксамір» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Квартет» ЛТД 64 993,67 грн. - основної заборгованості, 1 907,38 грн. - пені, 2 313,52 грн. - інфляційних втрат, 2 846,36 грн. - 3% річних та 1 720,50 грн. - судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд рішення скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач не намагався отримати доступ до приміщення для проведення ремонтних робіт системи опалення та не звертався до відповідача з проханням надати такий доступ.

Також, позивач не надав доказів, що ним здійснювалась оплата СВП "Енергозбут" АК "Київенерго" послуг з централізованого опалення приміщення відповідача, як і не надано Акту готовності у спірному періоді з грудня 2010 по грудень 2012 до опалювального періоду, що додатково свідчить про відсутність централізованого опалення через прорив батареї опалення в приміщенні відповідача.

Відповідач, також, зазначає, що Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2011 у справі №42/25 за позовом ТОВ Фірма «Квартет» ЛТД до ТОВ «Оксамір» про стягнення комунальної заборгованості (дане рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили), на час прийняття оскаржуваного рішення послуги з централізованого опалення відповідачу вже не надавались (надання послуг припинено з березня 2009 року).

Судом позов задоволено частково, а саме, відмовлено в частині стягнення боргу за послуги централізованого опалення, оскільки встановлено факт їх не надання після 29 жовтня 2009р.

Також, скаржник посилається на рішення Господарського суду від 21.09.2012 р. у справі №5011-19/10714-2012, яким позов ТОВ Фірма «Квартет» ЛТД до ТОВ «Оксамір» про приведення відповідачем приміщення у первісний стан було задоволено, проте, Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2012 р. зазначене рішення було скасовано і в позові ТОВ Фірма «Квартет» ЛТД було відмовлено. Дана постанова позивачем в касаційному порядку не оскаржувалась. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що не відповідає дійсним обставинам справи висновок суду першої інстанції про самовільне відключення ТОВ «Оксамір» від теплопостачання у спірному періоді, оскільки саме представником позивача було здійснено аварійне відключення від системи, у зв'язку з проривом батареї опалення у приміщенні відповідача.

Враховуючи викладені обставини, скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, ч. 2 ст. 35 ГПК України: «Факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони».

Судом першої інстанції фактично всупереч положень законодавства покладено обов'язок сплати відповідачем за послуги, які не надавались, що суперечить п. 5 ст. 20 Закону України «Про комунальні послуги» - споживач має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх не надання або надання не в повному обсязі. Також, скаржник наголошує на тому, що відповідачем сплачувались фактично отримані комунальні послуги (експлуатаційні витрати та послуги холодного водопостачання) за період грудня 2010 по серпень 2013. За таких обставин, скаржник вважає, що нарахування 3% річних та інфляційних втрат на підставі ст. 625 ЦК України є безпідставним.

У запереченнях на апеляційну скаргу позивач вказує на те, що відповідач фактично не надав позивачу доступу до приміщення для відновлення системи теплопостачання, незважаючи на неодноразові звернення позивача, не підготував проектно-кошторисну документацію з розрахунком теплового навантаження системи опалення житлового будинку, з врахуванням відключення вказаного нежитлового приміщення, а самостійно відмовився від отримання послуг з централізованого опалення та їх оплати.

Третя особа - ПАТ "Київенерго" у своїх письмових поясненнях на адресу Київського апеляційного господарського суду зазначає, що оскільки взаємовідносини між позивачем та відповідачем врегульовані окремим Договором, то факт самовільного відключення мав бути зафіксований саме позивачем, та також на позивача покладений обов'язок здійснювати технічне обслуговування внутрішньобудинкових теплових мереж. ПАТ «Київенерго» звертає увагу на те, що оплата від орендарів надходить загальною сумою, тому неможливо відокремити, від якого орендаря надійшла оплата.

Ухвалою від 22.11.2013 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено справу до розгляду на 11.12.2013.

В судове засідання 11.12.2013 представники сторін з'явилися, у розгляді справи оголошено перерву до 22.01.2014.

В судове засідання 22.01.2014 представники сторін з'явилися. Представниками сторін подано заяву про продовження строку розгляду апеляційної скарги відповідно до ст. 69 ГПК України. Колегією суддів задоволено заяву представників сторін, у розгляді справи оголошено перерву до 29.01.2014.

29.01.2014 представником позивача, до початку судового засідання, через відділ документального забезпечення суду подано клопотання, відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, про залучення до участі у справі Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

В судове засідання 29.01.2014 представники сторін з'явилися. Представниками сторін було подано заяву про продовження строку вирішення спору, в порядку ст. 69 ГПК України.

Ухвалою суду від 29.01.2014 продовжено строк вирішення спору, залучено до участі у справі Публічне акціонерне товариство «Київенерго» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 12.02.2014р.

В судове засідання 12.02.2014р. представники сторін та третьої особи з'явилися. У розгляді справи оголошено перерву до 17.02.2014р.

В судове засідання 17.02.2014р. представники сторін з'явилися, представник третьої особи не з'явився.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи з урахуванням правил ст.ст.99,101 ГПК України, відповідно до яких апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги, перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Квартет» ЛТД звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксамір» про стягнення 49 796,06 грн. основної заборгованості, інфляційних втрат, 3% річних та пені по Договору № 58а/2002 від 30.12.2002р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконував умови Договору №58а/2002 від 30.12.2002р., а саме, свого обов'язку щодо оплати за надані комунальні послуги за період з 01 грудня 2010 року по 01 червня 2012р.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції (27.08.2013) позивачем, відповідно до ст..22 ГПК України, до прийняття рішення по справі було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, а саме, за період з 01 грудня 2010 року по 01 серпня 2013 позивач просить стягнути з відповідача 64 993,67 - основної заборгованості, 1 907,38 грн. - пені, 2 313,52 грн. - інфляційних втрат, та 2 846,36 грн. - 3% річних. Вказане збільшення розміру позовних вимог було прийняте судом першої інстанції.

09.09.2013 позивачем до прийняття рішення по справі до суду першої інстанції подано Доповнення про уточнення позовних вимог відповідно до ст.. 22 ГПК України, яке за своєю суттю є заявою про зменшення розміру позовних вимог, а саме, позивач просив суд стягнути з відповідача 61 318,15 грн., з яких: 54 234,84 грн. - заборгованості за послуги з централізованого опалення з ПДВ, 1460,15 грн. - пені, 2 150,31 грн. - інфляційних втрат, 2 533,74 грн. - 3% річних, у зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем вартості спожитих послуг з централізованого опалення за період з 01 грудня 2010 року по 01 серпня 2013. Також, за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання з оплати експлуатаційних витрат та холодного водопостачання позивач просить суд стягнути з відповідача: 489,95 грн. - пені (з 01.01.2013 по 01.08.2013), 103,60 грн. - інфляційних втрат та 345,56 грн. - 3% річних за період з 01 грудня 2010 року по 01 серпня 2013.

Позивач вказує, що до прийняття рішення по справі відповідачем був повністю погашений борг за послуги з обслуговування будинку і прибудинкової території (експлуатаційні витрати) та за послуги з постачання холодної води і водовідведення (ХВП) на загальну суму 10 623,33 грн. Проте, суд першої інстанції в порушення ст. 22 ГПК України, взагалі не прийняв від позивача зменшення розміру позовних вимог та не зазначив в процесуальному документі про причини такої відмови, тому позивач не зміг скористатися своїм процесуальним правом, наданим йому нормами ст..22 ГПК України (див. Постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»)

У відзиві на позов відповідач стверджує, що позивач не надав суду належних доказів на підтвердження відновлення ТОВ «Оксамір» надання послуг з централізованого опалення з березня 2009р., та оплату даних послуг СВП "Енергозбут" АК "Київенерго". Крім того, відповідач наголошує на тому, що між сторонами не існує законно встановлених та врегульованих правовідносин, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню вимоги про стягнення заборгованості за експлуатаційні витрати та холодне водопостачання.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Фірма "Квартет" ЛТД, згідно Розпорядження Голосіївської (Московської) РДА від 21.08.1997 року № 953, Дозволу Голосіївської (Московської) РДА від 17.09.1997 № 099/733, Рішення Голосіївської районної в м. Києві ради від 29.09.2005 р. № 38/31, та Договору від 04.01.2010 року № 14 з Управлінням житлово-комунального господарства Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, є управителем будинків комунальної власності територіальної громади і має право обслуговування житлового фонду, нежилих приміщень, інших споруд та земельних ділянок, розташованих в мікрорайоні, що обслуговувався ЖЕК - 206, відповідно до результатів проведеного конкурсу без зарахування на баланс підприємства.

Нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, проспект 40 - річчя Жовтня, 128, загальною площею 320,6 кв.м., належить ТОВ "Оксамир", згідно Протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Техніка в побуті" від 28.11.2000 та Акту прийому - передачі вбудованого приміщення від 18.07.2001 року.

30.12.2002 року між ТОВ "Фірма "Квартет" ЛТД («Підприємство») та ТОВ "ОКСАМИР"(«Користувач») укладено Договір № 58а/2002 на технічне обслуговування інженерних мереж нежитлових приміщень та участі в утриманні будинку та прибудинкової території.

Відповідно до умов Договору, відповідач зобов'язаний сплачувати фактичну вартість отриманих комунальних послуг з централізованого опалення, холодного водопостачання і водовідведення та відшкодовувати витрати по обслуговуванню будинку та прибудинкової території. Оплата за надання послуг вноситься на рахунок позивача до 10-го числа наступного за звітним місяцем.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є посередником між відповідачем та постачальниками комунальних послуг, що забезпечують потреби відповідача в централізованому опаленні, АЕК "Київенерго" та холодному водопостачанні, ВАТ АК "Київводоканал".

ТОВ "ОКСАМИР" 18.03.2009 повідомило позивача про аварію, яка сталась, в зв'язку з проривом батареї опалення в приміщенні відповідача по проспекту 40-річчя Жовтня, 128. Внаслідок прориву трапилось залиття приміщення, тому відповідач звернувся до позивача з повідомленням вжити невідкладні заходи щодо складання акту залиття приміщення, ремонту системи опалення.

Представниками позивача 19.03.2009 відключено теплопостачання в приміщенні відповідача, однак в матеріалах справи не міститься доказів того, що позивачем вжито заходів щодо ремонту системи опалення та складанню акту про залиття приміщення.

19.10.2009 року відповідач звернувся до позивача з проханням відключити центральне опалення та гаряче водопостачання та зробити відповідні розпорядження щодо не нарахування оплати за послуги в зв'язку з виходом з ладу опалювальної системи.

У відповідь на заяву ТОВ "Фірма "Квартет" ЛТД направило відповідачу Лист за вих. № 979 від 19.10.2009 року, згідно якого повідомило, що для зняття навантаження з договору теплопостачання необхідно надати постачальнику теплової енергії АЕК «Київенерго» проектно-технічну документацію про демонтування системи опалення та гарячого водопостачання в приміщенні, яке належить ТОВ «Оксамір», відповідно до встановленого порядку, та зазначив, що необхідно надати доступ до приміщення.

26.10.2009 року позивач звернувся з листом за вих. № 999 до СВП "Енергозбут" з проханням не нараховувати за опалення нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, пр. 40- річчя Жовтня, 128, яке належить ТОВ «Оксамір» в зв'язку з тим, що мережа опалення у зазначеному приміщенні вийшла з ладу.

СВП "Енергозбут" складено Акт № 7-10 від 29.10.2009 року, яким встановлено, що теплопостачання приміщення, яке займає ТОВ "ОКСАМИР", здійснюється від загально-будинкової системи опалення житлового будинку. Проектно-технічна документація з розрахунком теплового навантаження системи опалення житлового будинку з урахуванням відключення нежитлового приміщення від загально будинкової системи опалення не надана.

08.07.2010 року за вих. № 489 ТОВ "ОКСАМИР" повторно звернулось до позивача з проханням відключити відповідача від системи централізованого опалення.

Листом за вих. № 584 від 09.07.2010 року позивач звернувся до ПАТ "Київенерго" про зняття нарахування на 1 кран гарячої води за адресою: пр.-т. 40 -річчя Жовтня, 128 у нежитловому приміщенні, яке займає ТОВ "ОКСАМИР"(крани демонтовано).

Згідно Актів № 7-03/532 від 15.03.2011 року, № 7-12/572 від 27.12.2011 року, складених ПАТ "Київенерго", останнім встановлено відсутність опалення, до якого відповідач не надає доступу, та вказано відновити роботу системи опалення, оскільки теплопостачання вказаного приміщення здійснюється від загальної будинкової системи опалення, власник приміщення має підготувати проектно-технічну документацію з розрахунком теплового навантаження системи опалення житлового будинку з врахуванням відключення вказаного нежитлового приміщення від системи опалення будинку. Без проведення встановленої законодавством процедури відключення споживача від системи централізованого опалення ПАТ "Київенерго" немає підстав зняти теплове навантаження та немає підстав не проводити нарахування оплати за цю послугу.

Суд першої інстанції ,приймаючи оскаржуване рішення, дійшов висновку, що матеріали справи свідчать про те, що відповідач в порушення умов договору не здійснював оплату фактично отриманих комунальних послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Проте, колегія суддів вважає, що таким висновок суду є помилковим та не відповідає обставинам справи, оскільки:

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У справі №42/25 за позовом ТОВ Фірма «Квартет» ЛТД до ТОВ «Оксамір» про стягнення комунальної заборгованості Господарським судом міста Києва 15.02.2011 винесено Рішенням (дане рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили), яким позов задоволено частково та встановлено, що на час прийняття вказаного рішення послуги з централізованого опалення відповідачу вже не надавались, а надання послуг припинено з березня 2009 року.

Судом першої інстанції зупинялося провадження у даній справі відповідно до ст. 79 ГПК України, до набранням законної сили судового рішення за результатами розгляду в Господарському суді міста Києва справи №5011-19/10714-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Квартет" ЛТД до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксамір"про приведення приміщення у первісний стан.

Рішенням Господарського суду від 21.09.2012 р. у вищезазначеній справі, позовні вимоги задоволено повністю та зобов'язано ТОВ «Оксамір» за свій рахунок привести нежитлове приміщення 1-го поверху площею 216,4 кв.м ( із загальної площі 320,6 кв.м) за адресою: м.Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 128, яке належить ТОВ «Оксамір», до попереднього стану. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2012 р. рішення Господарського суду міста Києва скасовано, прийнято нове рішення яким в позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2012 р. у справі №5011-19/10714-2012, зокрема, встановлено, що позивачем не надано суду доказів, що аварійне відключення системи теплопостачання в приміщенні, яке належить відповідачу, завдає йому збитків, порушує систему опалення всього будинку, чи завдає йому шкоди таким відключенням. Не доведено позивачем і того, що відключення системи теплопостачання в приміщення відповідача призвело до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зміни гідравлічного опору стояка, порушує права інших споживачів. Навпаки, в даному випадку порушеними є права відповідача, оскільки позивачем в порушення вимог закону та договору не здійснено профілактичних заходів щодо запобіганню аварій внутрішньо будинкових систем центрального опалення та не усунуто наслідків вже наявної аварії по пориву батареї опалення.

Доказів самовільного переобладнання відповідачем приміщення позивачем не надано, як і не надано доказів порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту.

Проте, судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не взято до уваги висновки суду апеляційної інстанції у справі № 5011-19/10714-2012, що мають преюдиціальне значення .

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції стало відомо, що 17.05.2013 рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/5376/13 за позовом ТОВ Фірма «Квартет» ЛТД до ТОВ «Оксамір» про зобов'язання вчинити певні дії, а саме, зобов'язати відповідача надати доступ до свого приміщення для здійснення ремонту системи централізованого опалення, що вийшла з ладу, яка знаходиться на обслуговуванні ТОВ «Фірма «Квартет ЛТД», в позові відмовлено.

Судом було встановлено, що фактично відповідач не користується послугами опалення, а вчинив всі необхідні дії, згідно норм чинного законодавства України , щодо відновлення опалення самотужки, проте, вже згідно встановлення індивідуального вузла опалення. Також, суд вказав, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що ТОВ «Оксамір» не надав доступу до свого приміщення, внаслідок чого позивач не міг відновити теплопостачання. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2013р.у справі №910/5376/13 в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача, що послуги з централізованого опалення відповідачу не надавались, проте судом першої інстанції фактично всупереч положенням законодавства покладено обов'язок на відповідача сплатити за послуги, що не надавались та взагалі не досліджувалось судом першої інстанції і вже було досліджено судами у інших судових справах та встановлено у рішеннях, що набрали законної сили та підтверджується п.5 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - споживач має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі.

Отже, позивачем послуги з централізованого опалення в період, заявлений позивачем (01 грудня 2010 року - 01 серпня 2013року), не надавалися, а тому, немає підстав для стягнення з відповідача заявленого боргу за централізоване опалення в сумі 54 234,84 грн.

Оскільки, суд апеляційної інстанції відмовляє позивачу в частині стягнення основного боргу за централізоване опалення в сумі 54 234,84 грн., то вимоги позивача в частині стягнення 1460,15 грн. - пені за прострочення виконанням зобов'язання з оплати за централізоване опалення (за період з 01.01.2013 по 01.07.2013), 2 150,31 грн. - інфляційних втрат (за період з 01.11.2011 по 01.07.2013), 2 533,74 грн. - 3% річних (за період з 01.11.2011 по 01.07.2013) також задоволенню не підлягають.

Позивач, також, просить суд стягнути з відповідача у зв'язку з прострочення оплати експлуатаційних витрат та ХВП: 489,95 грн. - пені (з 01.01.2013 по 01.08.2013), 103,60 грн. - інфляційних втрат та 345,56 грн. - 3% річних за період з 01 грудня 2010 року по 01 серпня 2013 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів погоджується з розрахунком позивача щодо інфляційних втрат та 3% річних, який є правильним, тому вказані вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розрахунку пені позивача та контррозрахунку пені відповідача, то суд апеляційної інстанції вважає розрахунок невірним, оскільки:

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 3.2 Договору № 58а/2002 від 30.12.2002р. визначено, що за несвоєчасну оплату платежів відповідачем, позивач утримує пеню в розмірі 1% від суми оплати за кожний день прострочення (враховуючи день оплати), але не більше 100% від суми заборгованості.

Отже, формула, за якою має нараховуватись пеня, складає: суму боргу * 1% * кількість днів прострочення /100.

Відповідач у своїх Додаткових поясненнях до апеляційної скарги б/н від 14.02.2014 погоджується з розрахунком позивача в частині стягнення пені в сумі 488,39 грн. Проте, судом апеляційної інстанції зроблено власний перерахунок пені за період з 01.01.2013 по 01.07.2013, а саме, сума, що підлягає стягненню, складає 143,95 грн., виходячи з такого розрахунку :

6 055,48 грн. * 1% * 31 / 100 = 18,77 грн.

6 805,68 грн. * 1% * 28 / 100 = 19,06 грн.

7 555,88 грн. * 1% * 31 / 100 = 23,42 грн.

8 318,13 грн. * 1% * 30 / 100 = 24,95 грн.

9 098,45 грн. * 1% * 31 / 100 = 28,20 грн.

9 848,65 грн. * 1% * 30 / 100 = 29,55 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд ухвалив рішення при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксамір» підлягає задоволенню частково, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2013р. у справі № 5011-2/8877-2012 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову, а саме, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 143,95 грн. - пені, 103,60 грн. - інфляційних втрат та 345,56 грн. - 3% річних. В решті частини позову слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксамір» задовольнити частково.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2013р. у справі №5011-2/8877-2012 - скасувати повністю.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксамір" (м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня; код ЄДРПОУ 31351773) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Квартет" ЛТД (м. Київ, вул. Васильківська, 53, к. 1; код ЄДРПОУ 13670073) 143,95 грн. - пені, 103,60 грн. - інфляційних втрат, 345,56 грн. - 3% річних та 16,64 грн. - судового збору за подання позовної заяви. Видати наказ.

В решті частини позову відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Квартет" ЛТД (м. Київ, вул. Васильківська, 53, к. 1; код ЄДРПОУ 13670073) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксамір" (м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня; код ЄДРПОУ 31351773) 851,93 грн. - судового збору за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

3. Матеріали справи № 5011-2/8877-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Л.О. Кондес

Судді Л.М. Ропій

В.І. Рябуха