Постанова

від 04.03.2014 по справі 910/16915/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2014 р. Справа№ 910/16915/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі Вершути О.П.

за участю представників:

від позивача - Бабій В.В.

від відповідача - Синганський С.О.

від третьої особи - не з`явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» на рішення Господарського суду м. Києва від 19.11.2013 року (суддя Дупляк О.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Літа»

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відкрите акціонерне товариство «Домобудівний комбінат «Відрадний»

про визнання поруки припиненою -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «ХК «Київміськбуд» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до ТОВ «Літа» про визнання договору поруки припиненим.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.11.2013 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій вказує, що рішення суду прийняте при неповному з`ясуванні всіх обставин справи, з порушенням норма матеріального та процесуального права, а тому просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Представники позивача та відповідача в судове засідання з`явилися та надали усні пояснення стосовно заявленого позову.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, доказів на поважність причин неявки суду не надав. Про місце та час слухання справи повідомлення належним чином.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

16.06.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Літа» та Відкритим акціонерним товариством «Домобудівний комбінат «Відрадний» був укладений договір підряду № 16-06.

Відповідно до пункту 1.1. договору відповідач зобов'язався виконати на об'єкті: «Будівництво житлового будинку по вул. Козацькій, 112-114 в Голосіївському районі м. Києва» за завданням третьої особи роботи, а саме: комплекс робіт по монтажу, пуску та налагоджуванню внутрішніх санітарно-технічних систем житлової частини, вбудованих приміщень, електромонтажні роботи, пусконалагоджувальні роботи та КІПіА в ІТП та насосній станції, в об'ємах згідно до переданої затвердженої проектно-кошторисної документації у строки, які встановлені цим договором, а третя особа зобов'язалася надати будівельну готовність об'єкта, прийняти і оплатити виконані роботи на умовах та в строки, які обумовлені цим договором.

01.10.2010 року між Акціонерним товариством холдинговою компанією «Київміськбуд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Літа» та Відкритим акціонерним товариством «Домобудівний комбінат «Відрадний» був укладений договір поруки № 101001/1/1.

Згідно з умовами п.1.1. договору позивач зобов'язався відповідати перед відповідачем за виконання зобов'язань третьою особою на суму 734.984,92 грн. з ПДВ, що виникли за договором підряду № 16/06 від 16.06.2009 року, який був укладений між відповідачем та третьою особою.

Відповідно до пункту 4 договору поруки, поручитель (позивач) відповідає перед кредитором (відповідач) за виконання зобов'язання боржником (третя особа), згідно основного договору у сумі, що дорівнює 734.984,92 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 122.497,49 грн.

Пунктом 7.1 договору поруки передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до виконання сторонами своїх зобов'язань.

Позивач, звертаючись з даним позовом до суду, вказав на те, що відповідач, як кредитор, за договором поруки не звертався до позивача, як поручителя, з вимогами щодо виконання зобов'язань боржника - Відкритого акціонерного товариства «Домобудівний комбінат «Відрадний», які виникли за договором підряду № 16-06 від 16.06.2009, у строки, встановлені ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, а тому, на його думку строк дії договору поруки від 01.10.2010 року № 101001/1/1 є припиненим.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Нормами статті 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 553 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання.

Згідно з п.4.4 договору підряду встановлено обов'язок третьої особи здійснювати розрахунки з відповідачем за виконані роботи в 15-денний термін після підписання акту про прийняття виконаних робіт шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача.

У ст. 553 ЦК України поруку визначено як договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, і в даному випадку, порука має похідний характер від забезпечуваного нею зобов'язання - своєчасного виконання кредитного договору.

Згідно з п. 5.4.1 договору поруки у разі невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором відповідач має право у триденний строк звернутися до позивача з вимогою про виконання таких зобов'язань.

Судом першої інстанції встановлено, що договором поруки № 101001/1/1 від 01.10.2010 року не встановлено дату, до якої він діє, а п.7.1 передбачено його дію до виконання сторонами зобов'язань, окрім випадків, визначених ст. 559 ЦК України, а тому Господарський суд міста Києва вірно дійшов до висновку до застосування ч. 4 ст. 559 ЦК України, згідно з якою порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії.

Статтею 598 Цивільного кодексу України визначені підстави припинення зобов'язання. Вказаною статтею передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Положеннями частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Нормами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Як вбачається з матеріалів спарви, рішенням Господарського суду міста Києва від 12.08.2013 року у справі № 910/10278/13 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2013 року № 910/10278/13, якою залишено вказане рішення без змін, встановлено: «У зв'язку з невиконанням боржником - ВАТ «Домобудівний комбінат «Відрадний» взятих на себе зобов'язань за договором підряду щодо оплати вартості виконаних робіт, відповідач неодноразово направляв на адресу позивача письмові вимоги вих. № 110118/1 від 18.01.2011 року та вих. № 110301/11 від 01.03.2011 року про виконання зобов'язання, забезпеченого порукою. Поручителем (позивач) після отримання вимог кредитора не було виконано зобов'язання, забезпеченого порукою, та не висунуто будь-яких заперечень проти вимог позивача. У матеріалах справи також відсутні докази того, що боржником за договором підряду погашено борг, а з акту звірки взаєморозрахунків між кредитором та боржником за період з 01.01.2009 року по 31.03.2013 року, який підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками підприємств, боржником визнано заборгованість по договору підряду № 16-06 від 16.06.2009 року в розмірі 381.283,84 грн., що згідно з п.4.1 договору поруки № 101001/1/1 від 01.10.2010 року є підтвердженням зобов'язань. Акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за період з серпня 2010 року по грудень 2010 року включно підписані кредитором, боржником і поручителем, при цьому пунктом 4.4 договору підряду № 16-06 від 16.06.2009 встановлено 15-денний термін щодо оплати виконаних робіт після підписання зазначених актів, тобто встановлено строк виконання основного зобов'язання. Оскільки акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2010 року за формою КБ-2в підписаний 25.08.2010, за вересень 2010 року за формою КБ-2в - 22.09.2010 року, за жовтень 2010 року за формою КБ-2в підписаний 29.10.2010, а за грудень 2010 року - підписані 31.12.2010, строк виконання основного зобов'язання, з урахуванням терміну 15 днів згідно з п.4.4 договору підряду, настав щодо оплати робіт по кожному з актів 09.09.2010 року, 07.10.2010 року, 15.11.2010 року та 17.01.2011 року відповідно. Кредитор, звертаючись до поручителя з вимогами вих. вих. № 110118/1 від 18.01.2011 року та вих. № 110301/11 від 01.03.2011 року про погашення заборгованості, які отримані поручителем, що підтверджується відмітками останнього на вимогах, а саме № 275/0/1-11 від 18.01.2011 року та № 1610/0/1-11 від 01.03.2011 року, не пропустив шестимісячний строк, передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України, на пред'явлення вимоги до поручителя.

В процесі розгляду апеляційної скарги Київським апеляційним господарським судом стало відомо, що вказані вище рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2012 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2013 року у справі № 910/10278/13 постановою Вищого господарського суду України від 27.02.2014 року залишено без змін.

Відповідно до частини другої статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Колегія суддів не погоджується з твердженням позивача, зазначені в апеляційній скарзі проте, що листи, на які посилалися в своїх рішеннях перша інстанція та апеляційна інстанції при розгляді справи про стягнення заборгованості, не є належними доказами своєчасного, тобто в межах шестимісячного строку, звернення ТОВ «Літа» до позивача з вимогами, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, до неї долучені листи № 110118/1 від 18.01.2011 року, № 110208/1 від 08.02.2011 року та № 110301/11 від 01.03.2011 року, направлені ТОВ «Літа» на адресу АТ ХК «Київміськбуд».

Вказані листи направлені позивачу в межах 6-ти місячного строку, передбаченого ч.4 ст. 559 ЦК України.

Крім того, дані листи по-перше містять посилання на договір поруки, укладений між ВАТ «ДБК «Відрадений», ТОЛВ «Літа» та АТ ХК «Київміськбуд».

Позивач, заперечуючи проти даних листів, як належних доказів, вказує, що в них не має посилання на дату та номер договору поруки. Проте, в свою чергу він не надає суду доказів того, що між тим ж самими сторонами в той самий період був укладений будь-який інший договір поруки на забезпечення виконання договору підряду, і що ці листи можуть стосуватися інших договірних відносин між тими ж самими сторонами.

Твердження позивача про те, що дані листи не містять вимоги про сплату коштів за виконані роботи за договором підряду, також не знаходять свого підтвердження, оскільки ТОВ «Літа» вказує листах про існування заборгованості, зазначає суму даної заборгованості та просить вирішити питання стосовно погашення заборгованості.

Відсутність в текстах листів фрази: «вимагаємо сплатити вказані кошти» або будь-якої іншої фрази, схожої на вимогу, не зазначає, що вимога не ставилася в принципі.

Також, позивач вказує, що в листах відповідач зазначає, що заборгованість у позивача за виконані роботи по влаштуванню внутрішніх інженерних мереж та утеплення фасаду на об`єкті будівництва ж/б № 112-114 вул. Козацька м. Києва, не відповідає тим роботам, що узгоджені, відповідно до договору підряду.

Колегія суддів також не погоджується з таким твердженням позивача та зазначає, що відповідно до умов договору підряду № 16-06 від 16.06.2009 року. ТОВ «Літа» брало на себе зобов`язання по виконанню комплексу робіт по монтажу, пуску та налагодженню внутрішніх санітарно-технічних систем житлової частини, вбудованих приміщень, електромонтажні роботи, пусконалагоджувальні роботи та КШПіА в ІТП та насосні станції, що включає в себе такі дії як влаштування внутрішніх інженерних мереж.

Крім того, як вказувалося раніше, позивачем по справі не надано доказів існування інших договірних відносин між позивачем та відповідачем стосовно виконання робіт по об`єкту будівництва ж/б № 112-114 вул. Козацька м. Києва, що виходять за рамки договору підряду від 16.06.2009 року, або існування договору між позивачем та третьою особою на виконання влаштування внутрішніх інженерних мереж та утеплення фасаду по вказаному об`єкту будівництва.

Згідно зі статтею 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, оцінивши всі надані сторонами докази, документи та пояснення в їх сукупності, Господарський суд м. Києві дійшов вірного висновку про необґрунтованість вимог Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про визнання договору поруки припиненим.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові - на позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у поданому відзиві просив суд понесені ним витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката Синчанським С.О. у розмірі 7.500,00 грн. покласти на позивача.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами. Стягнення зазначених витрат в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до пункту 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

На підтвердження понесених витрат відповідач надав до суду першої інстанції угоду № 130913 про надання правової допомоги від 13.09.2013 року, укладеною між позивачем та адвокатом Синчанським С.О., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Синчанського С.О. № 4225 від 26.10.2010 року та видатковий касовий ордер від 13.09.2013 року на суму 7.500,00 грн.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» мінімальний розмір заробітної плати з 1 січня 2013 року складає 1.147,00 грн. Враховуючи мінімальний розмір заробітної плати станом на момент розгляду справи, що становить 1.147,00 грн., предмет даного спору, також участь адвоката у п'ятьох судових засіданнях, які відбулися 07.10.2013 року, 04.11.2013 року, 14.11.2013 року, 18.11.2013 року та 19.11.2013 року, Господарський суд міста Києва правомірно обмежив розмір відшкодування витрат на оплату послуг адвоката з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи, у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, що складає 5.735,00 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з`ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, з повним з`ясування обставин, що мають значення для справи, правомірно відмовлено в задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд», а тому апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» не підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що колегією суддів апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» залишається без задоволення, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2013 року у справі № 910/16915/13 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/16915/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов