Рішення

від 05.03.2014 по справі 126/4508/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 126/4508/13-ц Провадження № 22-ц/772/772/2014Головуючий в суді першої інстанції:Гуцол В. І. Категорія: 45 Доповідач: Голота Л. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2014 р. м. Вінниця Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Голоти Л.О.,

суддів: Міхасішин І.В., Войтко Ю.Б.,

при секретарі: Куленко О.В.,

за участю: представника відповідача Бевз І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 20.01.2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства « Зернопродукт МХП» про розірвання договору оренди земельної ділянки , -

ВСТАНОВИЛА:

26.11.2013 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ПАТ «Зернопродукт МХП» про розірвання договору оренди земельної ділянки № 607/2006-БА-Б-В, укладений 01.02.2006 року між ОСОБА_4 та ТОВ « Зерно продукт».

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 20.01.2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів, порушення норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Стаття 309 ЦПК України передбачає вичерпний перелік підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення .

Підставою скасування рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 20.01.2014 року на думку колегії суддів є:

- неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлені наступні обставини.

Згідно копії державного акта на право власності на земельну ділянку від 17.12.2002 року ОСОБА_4 являлась власником земельної ділянки площею 3,11га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Баланівської сільської ради. /а.с.8/

За умовами договору оренди № 607/2006-БА-Б-В від 01.02.2006 року ОСОБА_4 передала вищезазначену, належну їй земельну ділянку в оренду відповідачу. Договір оренди був зареєстрований у Бершадському районному відділі Вінницької регіональної філії ДП « Центр ДЗК» , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.06.2006 року. /а.с. 5-6/

Відповідно копії свідоцтва про смерть 17.04.2006 року в Книзі реєстрації смертей зроблений актовий запис № 25 про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4. /а.с.11/

06.10.2011 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, реєстр. № 3894 від 11.11.2010 року ОСОБА_3 видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 3,1071 га. / а.с 7 /

Звертаючись до суду за захистом своїх прав ОСОБА_3 просив розірвати договір оренди землі з тих підстав, що ставши стороною договору, набувши статусу власника земельної ділянки він не має волі на укладення цього договору оренди; крім того, в додатку до договору відсутні план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду, кадастровий план з відображенням обмежень у її використанні, акт визначення меж земельної ділянки в натурі, проект відведення земельної ділянки; а також договір оренди землі був зареєстрований після смерті землевласника ОСОБА_4

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що оскільки на час проведення державної реєстрації договору оренди землі орендодавець ОСОБА_4 померла спірний договір слід вважати неукладеним, а тому вимоги про його розірвання задоволенню не підлягають.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, та вважає , що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до загального правила, визначеного ст. 651 ЦК, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлене договором або законом.

Стаття 783 ЦК України та ст. 32 Закону України « Про оренду землі» визначають перелік випадків одностороннього розірвання договору найму на вимогу наймодавця.

До таких випадків відносяться: - користування наймачем річчю всупереч договору або призначенню речі ; - передання наймачем речі у користування іншій особі без дозволу наймодавця; - створення загрози пошкодження речі в результаті недбалої поведінки наймача; - не проведення наймачем капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача, а також у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Жодну із зазначених вище обставин позивач у позові не вказує.

Стаття 15 Закону України « Про оренду землі» визначає істотні умови договору оренди землі, відсутність однієї з яких, а також порушення вимог статей 4-6,11,17,19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Частина четверта статті 15 Закону України « Про оренду землі» передбачає перелік документів, які є невідє»мною частиною договору оренди землі.

Із зазначеного переліку до спірного договору оренди був доданий лише акт приймання - передачі об»акта оренди, а також державний акт.

Відсутність у додатку до договору плану або схеми земельної ділянки, яка передається в оренду, кадастрового плану з відображенням обмежень у її використанні, акту визначення меж земельної ділянки в натурі, проекту відведення земельної ділянки колегія суддів не вважає порушенням прав позивача, оскільки визначення індивідуальних ознак конкретної земельної ділянки, яка є предметом договору встановлювалось на підставі державного акта на право приватної власності ОСОБА_4 на земельну ділянку.

Таким чином, дана обставина не є підставою для розірвання договору оренди.

Щодо відсутності бажання та волі позивача, як нового власника земельної ділянки на продовження договірних відносин з відповідачем, на укладення нового договору оренди та наявність бажання у ОСОБА_3 самостійно господарювати на землі колегія суддів також не вважає дані обставини такими, що слугують для розірвання договору оренди, оскільки відповідно ст. 32 Закону України « Про оренду землі», перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря, не є підставою для змін умов або розірвання договору. Аналогічна умова була передбачена і у п.38 Договору оренди.

Згідно ст. 20 Закону України « Про оренду землі», у редакції яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Згідно ст.18 цього Закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

На час укладення спірного договору умови реєстрації договорів оренди визначались Постановою КМУ від 25.12.1998 року № 2073 « Про затвердження порядку державної реєстрації договорів оренди землі», відповідно до п.2 якого державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Достовірно встановлено, що на момент державної реєстрації договору оренди орендодавець ОСОБА_4 померла.

Згідно п.4ст.25 ЦК України цивільна правоздатність ( здатність мати цивільні права та обов'язки) фізичної особи припиняється в момент її смерті.

Реєстрація договору є адміністративним актом, тобто елементом зовнішнім щодо договору.

Оскільки діючий на час виникнення спірних правовідносин Порядок державної реєстрації договорів оренди землі не передбачав права чи обов'язку державного реєстратора перевіряти будь-які дані щодо особи орендодавця (фізичної особи), а також факт смерті фізичної особи - орендодавця не був визначений підставою для відмови у проведенні державної реєстрації колегія суддів приходить висновку, що спірний договір оренди був зареєстрований у встановленому порядку, а отже підстав вважати його неукладеним немає.

Дана обставина не є також самостійною підставою і для розірвання договору оренди.

За вказаних обставин, оскільки при апеляційному розгляді встановлено невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

На підставі ст.ст. 25, 651, 783 ЦК України, ст. ст. 15,18,20,32 Закону України « Про оренду землі», керуючись ст.ст. 60, 307,309,313,314,316,317,319 ЦПК України,

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 20.01.2014 року скасувати.

Постановити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Зернопродукт МХП» про розірвання договору оренди земельної ділянки відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Голота Л.О.

Судді: Войтко Ю.Б.

Міхасішин І.В.