Ухвала

від 20.02.2014 по справі 801/10392/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/10392/13-а

20.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Омельченка В. А.

розглянувши порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Ольшанська Т.С. ) від 20.12.13 у справі № 801/10392/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримпогрузчик" (вул. Звьоздна, буд. 48, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95044)

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримпогрузчик" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим:

- про визнання протиправною та скасування вимоги Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим від 13.06.2013 №432-15 на суму 38352,43 грн.;

- про зобов'язання Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим звільнити майно підприємства від незаконної податкової застави.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.12.2013 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримпогрузчик" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим про зобов'язання звільнити майно підприємства від незаконної податкової застави- залишено без розгляду.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.12.13 у справі № 801/10392/13-а позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримпогрузчик» задоволено.

Визнано протиправними та скасовано вимогу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим від 13.06.2013 № 432-15 на суму 38352,43 грн.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.12.2013 скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання 20.02.2014 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримпогрузчик», ідентифікаційний код 33064747, є юридичною особою, що зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 17.06.2004 за №18821200000001672, узято на облік в органах державної податкової служби 24.06.2004 за №7446-Ц, перебуває на обліку у ДПІ у м. Сімферополі.

13.06.2013 ДПІ у м. Сімферополі сформувало податкову вимогу №432-15 про визначення розміру податкового боргу з податку на прибуток у сумі 38352,43 грн. станом на 12.06.2013.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведена правомірність винесення податкової вимоги стосовно сплати позивачем податкової заборгованості.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та переглядаючи постанову в межах доводів апеляційної скарги зазначає наступне.

Податковий орган зазначає, що заборгованість у сумі 38 352,43 грн., яка вказана у податковій вимозі від 13.06.13 432-15 виникла внаслідок несплати підприємством узгоджених сум грошових зобов'язань. Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України підприємству сформована та направлена податкова вимога від 13.06.13 на вказану суму.

Відповідно до п.59.1, ст. 59 Податкового кодексу України, а саме: у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4. ст. 59 Податкового Кодексу України передбачено: «Податкова вимога направляється також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, та не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені Кодексом терміни, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Як вбачається з податкової декларації ТОВ «Кримпогрузчик» за 2011 рік від 27.01.2012 рік, її показники свідчать про відсутність будь-яких грошових зобов'язань крім поточних платежів.

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 18.12.2013 судом першої інстанції встановлена відсутність зареєстрованої податкової застави ТОВ «Кримпогрузчик». Зазначене не спростовано під час апеляційного розгляду справи.

При апеляційному перегляді, колегією суддів безперечно встановлено, що позивач у податковій декларації не зазначав про узгоджену суму заборгованості. Поточні платежі позивачем перераховувалися.

Будь-яких доказів, які б свідчили про наявність узгодженого та не сплаченого грошового зобов'язання, апелянт не надав та не зазначив у своїй скарзі.

Колегія суддів зазначає, що з метою встановлення усіх обставин по справі 28.11.2013 судом першої інстанції було витребувано від ДПІ у м. Сімферополі облікову картку Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримпогрузчик" з податку на прибуток за 2010-2013 роки; пояснення стосовно сум, включених до податкової вимоги від 13.06.2013 №432-15; розгорнутий розрахунок суми, включеної до податкової вимоги від 13.06.2013 №432-15; докази наявності узгоджених грошових зобов'язань з податку на прибуток станом на 13.06.2013; докази внесення відомостей про податкову заставу до реєстру. Проте, податковим органом витребувана інформація не була надана суду першої інстанції. Також не долучена і до апеляційної скарги.

Відповідно до частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, тобто в адміністративному судочинстві діє презумпція неправомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, який зобов'язаний в порядку судової процедури, визначеної законом, довести суду правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності. Отже, адміністративне судочинство - це специфічний вид судочинства, де твердження особи про порушення прав вважаються правомірними, поки суб'єкт владних повноважень не доведе перед судом протилежне.

При апеляційному перегляді справи колегією суддів безперечно встановлено, що позивач у податковій декларації за 2011 р. не зазначив про узгоджену суму заборгованості, поточні платежі позивачем перераховувалися до бюджету, наявність не оскаржених податкових повідомлень-рішень стосовно грошового зобов'язання судом не встановлена, тобто будь-яких доказів, які б свідчили про наявність узгодженого та не сплаченого грошового зобов'язання апелянт не надав та не вказав про це і в апеляційній скарзі.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно того, що податковим органом не доведена правомірність винесення податкової вимоги та правомірно задовольнив позов.

Доводи апеляційної скарги висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки не знайшли свого підтвердження.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги в зв'язку з їх спростуванням матеріалами справи і встановленими обставинами, а тому, відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, отже підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.12.13 у справі № 801/10392/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна