Рішення

від 26.02.2014 по справі 352/1710/13-ц

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/1710/13-ц

Провадження № 2/352/50/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2014 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого - судді Гургули В.Б.

секретаря Кожуховської О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Тисменицької міської ради до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - відділ держземагенства в Тисменицькому районі Івано-франківської області про скасування рішення Тисменицької міської ради та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, третьої особи про скасування рішення Тисменицької міської ради та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку. Свої позовні вимоги обґрунтовували тим, що відповідно рішення Тисменицької міської ради від 25.02.2010 року «Про передачу земельної ділянки у власність» відповідачу ОСОБА_1 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0365 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в АДРЕСА_1 та видано державний акт н аправо власності на земельну ділянку Серія ЯК №996687, кадастровий номер 2625810100:01:016:0215, зареєстрований 28.04.2010 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №011031200275. Однак, вказаний державний акт виготовлений з порушенням чинного законодавства на підставі документів, що не відповідють дійсності та містять недостовірні відомості про земельну ділянку. Відповідно до довідки про присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці від 02.02.2010 року виданої управлінням Держкомзему у Тисменицькому районі земельна ділянка, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 має цільове призначення - «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд». Згідно зі ст. 19 ЗК України вказана земельна ділянка відноситься до земель житлової та громадської забудови, а відповідно до п. 2 ст. 20 ЗК України (чинної на момент прийняття рішення) земельна ділянка надавалась для цільового призначення «ведення особистого селянського господарства», тому органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування приймаються рішення про зміну цільового призначення земель. Однак, рішення про зміну цільового призначення Тисменицька міська рада не приймала, а надала відповідачу земельну ділянку у власність з цільовим призначенням - «для ведення особистого селянського господарства» з порушення встановленого порядку. Надання відповідачу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в зоні земель громадської забудови не відповідає Генеральному плану забудови м. Тисмениця та змінює архітектурно-ландшафтне планування території. При прийнятті рішення Тисменицькою міською радою про передачу у власність земельної ділянки було враховано заяву відповідача та довідку про землекористування, видану 05.09.2009 року за № 133 Тисменицькою міською радою, в якій вказано, що ОСОБА_1 користувався даною земельною ділянкою з 2001 року. Однак, дані вказані в довідці не відповідають дійсності та не підтверджені документально. Тисменицькою міською радою не приймались рішення про передачу відповідачу вказаної земельної ділянки в тимчасове користування та не укладались договори оренди з 2001 по 2009 рр. При виготовленні технічної документації із землеустрою, що посвідчують право власності на земельну ділянку допущено грубі порушення земельного законодавства, оскільки акт прийому-передачі межових знаків на зберігання відповідачу не містить дати його складання, підпису предстаника Тисменицької міської ради , власника земельної ділянки. Експлікація земель, що є невід'ємною частиною технічної документації, не містить узгодження меж з суміжними землекористувачами, узгодження експлікації представником Держкомзему в Тисменицькому районі. Крім того, кадастровий план земельної ділянки не погоджено начальником Держкомзему в Тисменицькому районі. Враховуючи, що довідка про землекористування не відповідає дійсності, факт правомірного користування оспорюваною земельною ділянкою ОСОБА_1 не підтверджений документально, просила рішення Тисменицької міської ради від 22.02.2010 року скасувати, а державний акт на право власності на земельну ділянку - визнати недійсним.

Представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні, заперечив проти заявленого позову та пояснив, що він звертався з заявою до міської ради про виділення йому земельної ділянки, проте яким саме шляхом він отримав вказану земельну ділянку йому не відомо. Вважає, що має право на спірну земельну ділянку.

Представник третьої особи, відділ держземагенства в Тисменицькому районі Івано-Франківської області в судове засідання повторно не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку та не подали до суду заяви про слухання справи у їх відсутності.

За таких обтавин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника третьої особи - відділу держземагенства в Тисменицькому районі Івано-Франківської області.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, відповідача, вислухавши свідка ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав. Стаття 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Судом, встановлено, що відповідно рішення Тисменицької міської ради від 25.02.2010 року «Про передачу земельної ділянки у власність» відповідачу ОСОБА_1 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0365 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в АДРЕСА_1 та видано державний акт н аправо власності на земельну ділянку Серія ЯК №996687, кадастровий номер 2625810100:01:016:0215, зареєстрований 28.04.2010 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №011031200275.

Відповідно до довідки про присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці від 02.02.2010 року виданої управлінням Держкомзему у Тисменицькому районі земельна ділянка, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 має цільове призначення - «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд». Згідно зі ст. 19 ЗК України вказана земельна ділянка відноситься до земель житлової та громадської забудови, а відповідно до п. 2 ст. 20 ЗК України (чинної на момент прийняття рішення) земельна ділянка надавалась для цільового призначення «ведення особистого селянського господарства», тому органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування приймаються рішення про зміну цільового призначення земель.

Відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встновлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Надання відповідачу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в зоні земель громадської забудови не відповідає Генеральному плану забудови м. Тисмениця та змінює архітектурно-ландшафтне планування території, що грубо порушує ст. 39 ЗК України, згідно якої встановлено виключний порядок використання земель житлової та громадської забудови, а саме використання здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотримання будівельних норм, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

При прийнятті рішення про передачу у власність земельної ділянки Тисменицькою міською радою було враховано заяву відповідача та довідку про землекористування, видану 05.09.2009 року за № 133 Тисменицькою міською радою, в якій вказано, що ОСОБА_1 користувався даною земельною ділянкою з 2001 року. Однак, дані вказані в довідці не відповідають дійсності та не підтверджені документально. Статтею 92 ЗК України встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування". Право постійного користування земельними ділянками може вноситися державою до статутного капіталу публічного акціонерного товариства залізничного транспорту, утвореного відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування". Суд дослідивши висновок судової будівельно-технічної експертизи від 11.10.2013 року №3/10/13, встановив наступне: - в акті прийому - пердачі межових знаків на зберігання ОСОБА_1 відсутні підписи представника Тисменицької міської ради та землекористувача ОСОБА_1 (а.с.52), - експлікація земель не містить підписів суміжних землекористувачів та посадової особи органу Держкомзему (а.с. 53), - в довідці про присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці вказано, що цільове призначення ділянки - «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» (а.с.6), у висновку про погодження технічної документації від 15.03.2010 року № 05-10/1225 цільове призначення ділнки - «для ведення особистого селянського господарства» (а.с. 58), - висновок про погодження технічної документації виданий 15.03.2010 року, після прийняття сесією Тисменицької міської ради 07.09.2009 року рішення про передачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки (а.с. 51). До бази даних АС ДЗК - земельного кадастру внесено інформацію про цільове призначення ділянки з кадастровим номером 2625810100:016:0215 (яка згідно державного акту надана ОСОБА_1). Із матеріалів справи (а.с. 54) вбачається, що відомість вимірювань кутів та відстаней зовнішніх меж землекористування для ділянки із кадастровим №2625810100:01:016:0215 та площею 0,0365 га, яка у 2010 році була надана ОСОБА_1 на плані забудови м. Тисмениця нанесено ділянку із вищевказанами координатами. В додатку 2 вказано розташування ділянки із кадастровим номером № 2625810100:01:016:0215 площею 0,0365 га станом на жовтень 2013 року. Виходячи із проведеного експертного дослідження встановлено, що земельна ділянка площею 0,0365 га на яку ОСОБА_1 у 2010 році було надано держаний акт на право власності на земельну ділянку розташована лівіше від ділянки з такимже кадастровим номером станом на 2013 рік. Вказана ділянка у 2010 році була надана землекористувачу ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства , садівництва, городництва. Відповідно до довідки про присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці розташованій по АДРЕСА_1, наданій управлінням Держкомзему України у Тисменицькому раойні 02.02.2010 року вказана ділянка має цільове призначення - «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» (а.с.6). Підставою для набуття у власність земельної ділянки в технічній документації вказується рішення Тисменицької міської ради від 07.09.2010 року (а.с. 51), а в державному акті підставою для набуття власності є рішення ХХІІ сесії Тисменицької міської ради від 25.02.2010 року (а.с.5). Згідно із довідкою «про належність земель» (а.с.11) станом на 2009 рік земельна ділянка по АДРЕСА_1 відносилась до земель громадської забудови (згідно генплану м. Тисмениця). Виходячи із наданої інформації експертом підтверджується, що до баи даних АС ДЗК - земельного кадастру внесено суперечливі (недостовірні) відомості про цільове призначення земельної ділянки та нормативного документа, який є підставою для набуття права власності на земельну ділянку. Відповідно до вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України (надалі скорочено ЗК України) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його реєстрації.

Згідно ч.2 ст.4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка ратифікованю Україною (згідно Закону України №452/97-ВР від 15.07.1997р.), органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

Законом України «Про місцеве самоврядування самоврядування в Україні» до компетенції органів місцевого самоврядування віднесено питання регулювання земельних відносин (п.34 ст.26, ст.33 Закону).

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 80 Земельного кодексу встановлено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, -на землі комунальної власності.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності (частини перша, друга статті 83 Земельного кодексу України).

У пунктах "а", "б", "в", "г" і "к" статті 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування; вилучення їх із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідної територіальної громади селища; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Земельні відносини поділяються на публічні та приватні. Відповідно і спори в таких відносинах можуть бути як публічно-правовими, так і приватноправовими (цивільними, господарськими).

Згідно з частиною другою статті 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.

Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 172 ЦК України).

Згідно п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди повинні враховувати, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбаених статтями 140-149 ЗК України. У випадках, визначених цими нормами, припинення права власності на землю чи права землекористування проводиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів недійсними. У разі пред'явлення до органу виконавчої влади або місцевого самоврядування позову про незаконність припиненняправа землекористування через відсутність судового рішення про вилучення земельної ділянки відповідач вправі пред'явити зустрічний позов про таке вилучення, а суд має розглянути його разом із первинним позовом.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 п. 5 мотивувальної частини зазначається, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Згідно з статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах. що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає iз закону або незаконность набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п. г ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з ст. 21 Земельного кодексу України суд визнає, незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, так як підтвердженні матеріалами справи, грунтуються на нормах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 19, 21, 39,80, 125,126, 152, 184-186 ЗК України, керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Скасувати рішення Тисменицької міської ради від 25.02.2010 року б/н «Про передачу земельної ділянки у власність» в частині передачі в приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0365 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №996687, кадастровий номер 2625810100:01:016:0215, зареєстрований 21.04.2010 року в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 011031200275.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення через Тисменицький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий В.Б.Гургула