Ухвала

від 04.03.2014 по справі 121/9233/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

№ справи:121/9233/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Веденмеєр М.В. № провадження:22-ц/190/1405/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Онищенко Т. С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Онищенко Т.С. суддів:Даніла Н.М., Куриленка О.С. при секретарі:Урденко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк національний кредит» до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про звільнення майна з-під арешту, за участю третіх осіб - Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим, Першої Ялтинської державної нотаріальної контори та Державної реєстраційної служби України, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 02.12.2013,

в с т а н о в и л а :

Позивач - ПАТ «Банк національний кредит» в жовтні 2013 року звернувся до суду з даним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він, як іпотекодержатель, чиї права та вимоги стосовно предмета іпотеки (належна на праві власності відповідачеві ОСОБА_6 квартира АДРЕСА_1) зареєстровані 18.02.2010 у встановленому порядку, має пріоритет над вимогами відповідача ОСОБА_7, права та вимоги якого на це іпотечне майно зареєстровані пізніше - 06.08.2012 і 07.08.2012 на підставі ухвали Ялтинського міського суду АР Крим від 01.08.2012, та в вправі реалізувати своє переважне право (вимогу) в будь-який час з моменту виникнення права на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки Іпотечний договір від 18.02.2010 (реєстровий №430) є чинним, у зв'язку з чим просив звільнити належну на праві власності ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1, з-під арештів, накладених на підставі ухвали Ялтинського міського суду АР Крим від 01.08.2012 та зареєстрованих Першою Ялтинською державною нотаріальною конторою в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, як обтяження у виді арешту на майно, 06.08.2012 за реєстраційним №12831495 і 07.08.2012 за реєстраційним №12839394 /арк. с. 2-6/.

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 02.12.2013 задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Банк національний кредит» про звільнення майна з-під арешту. Звільнено з-під арештів квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_6 на праві власності на підставі свідоцтва №2418, виданого виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим на підставі рішення №46 від 14.02.1997 та №456 (3) від 22.12.2000, зареєстрованого 22.01.2001 комунальним підприємством Ялтинське бюро технічної інвентаризації, номер запису 3279 в книзі 30-с, що накладені на підставі ухвали Ялтинського міського суду АР Крим від 01.08.2012 по справі №0124/6440/2012 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення боргу та зареєстровані Першою Ялтинською державною нотаріальною конторою в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, як обтяження у виді арешту на майно, 06.08.2012 за реєстраційним №12831495 і 07.08.2012 за реєстраційним №12839394. Стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в рівних частках на користь Публічного акціонерного товариства «Банк національний кредит» судові витрати по справі в розмірі 114,70 грн. /арк. с. 85-86/.

Не погодившись з даним судовим рішенням, відповідач - ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по справі про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права /арк. с. 99-103/.

В судове засідання від представника апелянта до апеляційної інстанції надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в задоволенні якого колегією суддів відмовлено, оскільки участь представника сторони в іншому процесі не визнано поважною причиною (представник була повідомлена своєчасно про час і місце розгляду апеляційної скарги, проте на власний розсуд вирішила брати участь не в цьому процесі, а в іншому, не обґрунтовуючи пріоритетність господарської справи перед цивільною), а сплив встановлених статтею 303-1 Цивільного процесуального кодексу України строків розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції позбавляє можливості відкладення розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, відповідача ОСОБА_7, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статей 213, 214 Цивільного процесуального кодексу України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності заявлених вимог.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким вирішенням спору та вважає, що судом першої інстанції повно і правильно встановлені всі дійсні обставини справи, яку вирішено згідно з законом.

Відповідно до статей 1, 3, 12, 33 Закону України «Про іпотеку» №898-IV від 05.06.2003, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Пріоритет - переважне право однієї особи відносно права іншої особи на те ж саме нерухоме майно.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

У разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно зі статтею 54 закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя. У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, такий документ повертається стягувачу - заставодержателю в порядку, встановленому пунктом 8 частини першої статті 47 цього Закону. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.02.2010 між Публічним акціонерним товариством «Банк національний кредит», як кредитором, і Приватним підприємством «Буддеталь-Сервіс», як позичальником, укладено Договір про надання не відновлювальної кредитної лінії №3Ю/2010/05-306/2-1, за умовами якого надання кредиту здійснюється окремими частинами зі сплатою 30% річних та комісій, в розмірі та порядку, визначеними тарифами на послуги по наданню кредитів, в межах максимального ліміту заборгованості до 2 000 000 грн., відповідно до графіку з кінцевим терміном повернення заборгованості до 17.02.2013 або достроково у певних випадках /арк. с. 8-12/.

18.02.2010 для забезпечення виконання зобов'язань Приватного підприємства «Буддеталь-Сервіс», як позичальника за Договором про надання не відновлювальної кредитної лінії №3Ю/2010/05-306/2-1 від 18.02.2010, між Публічним акціонерним товариством «Банк національний кредит», як іпотекодержателем, і ОСОБА_6, як майновим поручителем - іпотекодавцем, укладено Іпотечний договір (реєстровий №430), згідно з яким іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю в якості забезпечення виконання зобов'язань позичальника - Приватного підприємства «Буддеталь-Сервіс» за Договором про надання не відновлювальної кредитної лінії №3Ю/2010/05-306/2-1 від 18.02.2010, наступне нерухоме майно (предмет іпотеки): квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 167,1 кв. м та земельну ділянку по АДРЕСА_1, на якій розташована квартира, загальною площею 0,0193 га і кадастровим номером 0111900000:01:022:0174 /арк. с. 22-26/.

У зв'язку з посвідченням цього Іпотечного договору, приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_8 18.02.2010 накладено заборону відчуження: зазначеної в договорі квартири, що належить ОСОБА_6, до припинення договору іпотеки (зареєстровано в реєстрі за №431) і зазначеної в договорі земельної ділянки, що належить ОСОБА_6, до припинення договору іпотеки (зареєстровано в реєстрі за №432).

18.02.2010 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна зареєстровано запис (реєстраційні номери обтяження 9536894 і 9536937) про заборону відчуження предмета іпотеки - належні на праві власності ОСОБА_6 квартира АДРЕСА_1 та земельна ділянка по АДРЕСА_1, на якій розташована квартира, загальною площею 0,0193 га і кадастровим номером 0111900000:01:022:0174 /арк. с. 36/.

20.12.2011 в Державному реєстрі іпотек зареєстровано запис (реєстраційний номер обтяження 9537021) про обтяження майна іпотекою (об'єкти обтяження: належні на праві власності ОСОБА_6 квартира АДРЕСА_1 та земельна ділянка по АДРЕСА_1, на якій розташована квартира, загальною площею 0,0193 га і кадастровим номером 0111900000:01:022:0174; іпотекодержатель - ПАТ «Банк національний кредит»; майновий поручитель - ОСОБА_6; боржник за основним зобов'язанням - ПП «Буддеталь-Сервіс») /арк. с. 30-31/.

01.08.2012 ухвалою Ялтинського міського суду АР Крим відкрито провадження у цивільній справі №0124/6440/2012 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення суми боргу та з метою забезпечення позову накладено арешт на належну на праві власності ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1 /арк. с. 34-35/.

06.08.2012 і 07.08.2012 на підставі ухвали Ялтинського міського суду АР Крим від 01.08.2012 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна зареєстровано запис (реєстраційні номери обтяження 12831495 і 12839394) про арешт нерухомого майна - належної на праві власності ОСОБА_6 квартири АДРЕСА_1 /арк. с. 37/.

19.10.2012 рішенням Ялтинського міського суду АР Крим, що набрало законної сили 13.03.2013, стягнуто солідарно з Приватного підприємства «Буддеталь-Сервіс» і ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк національний кредит» заборгованість за Договором про надання не відновлювальної кредитної лінії №3Ю/2010/05-306/2-1 від 18.02.2010 в розмірі 2 281 319,18 грн.

08.04.2013 на виконання рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 19.10.2012 стягувачеві - ПАТ «Банк національний кредит» видано виконавчий лист на боржника - ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за Договором про надання не відновлювальної кредитної лінії №3Ю/2010/05-306/2-1 від 18.02.2010 в розмірі 2 281 319,18 грн.

19.04.2013 постановою старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Морозова О.С. відкрито виконавче провадження №ВП37661093 про примусове виконання виконавчого листу, виданого 08.04.2013 Ялтинським міським судом АР Крим, про стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Банк національний кредит» заборгованості в розмірі 2 281 319,18 грн. /арк. с. 29/.

Згідно з експертними висновками, зробленими на підставі постанови ВДВС Ялтинського МУЮ про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні ВП37661093 від 10.06.2012, ринкова вартість належної на праві власності ОСОБА_6 квартири АДРЕСА_1 загальною площею 167,1 кв. м станом на 09.07.2013 становила 1 369 877 грн., а ринкова вартість належної на праві власності ОСОБА_6 земельної ділянки по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0193 га станом на 08.07.2013 становила 245 894,26 грн. /арк. с. 32-33/.

Отже, сума заборгованості ОСОБА_6, як майнового поручителя за Іпотечним договором від 18.02.2010, перед ПАТ «Банк національний кредит» в розмірі 2 281 319,18 грн., яка стягнута рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 19.10.2012, перевищує вартість предмета іпотеки (квартира АДРЕСА_1 та земельна ділянка по АДРЕСА_1, на якій розташована квартира, загальною площею 0,0193 га і кадастровим номером 0111900000:01:022:0174) в розмірі 1 615 771,26 грн. (1 369 877 грн. вартість квартири + 245 894,26 грн. вартість земельної ділянки).

Таким чином, позивач, як іпотекодержатель, має право задовольнити забезпечені вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації договору іпотеки, зокрема перед відповідачем ОСОБА_7, оскільки ухвала про накладення арешту від 01.08.2012 зареєстрована після державної реєстрації договору іпотеки.

Позивач має пріоритетне право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, однак накладення арешту на спірну квартиру порушує права позивача, як іпотекодержателя, одержати задоволення з вартості заставленого майна при невиконанні боржником зобов'язань, тому порушене право позивача підлягає захисту шляхом звільнення спірної квартири з-під арешту.

За таких обставин, судом першої інстанції правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів, наданих сторонами в порядку правил Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 308 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, як необґрунтовані, оскільки вони не засновані на вимогах закону і спростовуються письмовими доказами, що містяться в матеріалах цивільної справи.

Зокрема, статтею 60 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, однак відповідач-апелянт не надав суду і матеріали цивільної справи не містять жодних належних та допустимих доказів у підтвердження своїх доводів.

Банк звернувся з позовом до суду про звільнення майна з-під арешту, а тому посилання апелянта на те, що в даному випадку правовою підставою для звернення з позовом мала бути стаття 60 Закону України «Про виконавче провадження», є безпідставним.

Наявність арешту, накладеного ухвалою Ялтинського міського суду від 01.08.2012 року, порушує право позивача на пріоритетне (першочергове) задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Посилання апелянта на те, що боржником за виконавчим листом є ПП «Буддеталь-Сервіс», а не він, спростовується рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 19.10.2012 та виконавчим листом, в якому боржником зазначено саме ОСОБА_6

Інши доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не є безумовними підставами для скасування судового рішення, яке є правильним по суті і справедливим.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 303, 304, 307-308, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 02.12.2013 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: