Постанова

від 24.02.2014 по справі 813/8642/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 813/8642/13-а

24 лютого 2014 року Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Кузана Р.І.,

з участю секретаря судового засідання Перчак С.В.,

представників:

позивача Кожушко Л.В.,

відповідача Ільківа Ю.М.,

третьої особи Балабанської Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за адміністративним позовом Львівської Громади Української Єпархії Вірменської апостольської церкви до Львівської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент з питань культури, національностей та релігій Львівської обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

Львівська Громада Української Єпархії Вірменської Апостольської церкви звернулась у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Львівської обласної державної адміністрації (надалі - Львівська ОДА) в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить зобов'язати відповідача видати дублікат Статуту Львівської Громади Української Єпархії Вірменської Апостольської Церкви в новій редакції. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивач звернувся з заявою до Львівської ОДА про видачу дублікату статуту у зв'язку в втратою оригіналу, однак відповідачем було відмовлено у видачі такого з мотивів відсутності передбачених законом повноважень на вчинення таких дій, а також запропоновано звернутись до Голови Львівської ОДА із установчими документами для реєстрації статуту релігійної громади у новій редакції. Позивач зазначає, що відповідно до положень ст.14 Закону України «Про свободу совісті і релігійні організації» та ст. 3 Закону України «Про адміністративні послуги», відповідач наділений повноваженнями видавати дублікати статуту релігійної громади та на вимогу такої зобов'язаний його видати, оскільки іншого способу отримати дублікат статуту у позивача немає. Вважає вказану відмову неправомірною та просить задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в адміністративному позові та заяві про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Зазначив, що видача облдержадміністрацією дублікатів статуту релігійної громади жодним нормативно-правовим актом не передбачено. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Позивачу рекомендовано звернутись до голови Львівської обласної державної адміністрації із установчими документами для реєстрації статуту релігійної громади у новій редакції. З цих підстав просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою судового засідання від 29.11.2013р. залучено до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент з питань культури, національностей та релігій Львівської обласної державної адміністрації.

Представник третьої особи в судовому засіданні повідомила, що в Департаменті відсутній оригінальний примірник діючого на даний час статуту позивача. Наявна в матеріалах розпорядження Голови Львівської обласної адміністрації № 946 від 23.08.2000р. копія статуту, містить назву релігійної громади, яка відрізняється від назви позивача - Львівської громади Української Єпархії Вірменської апостольської церкви. Тому вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні таких.

Заслухавши пояснення сторін та третьої особи, перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Львівська Громада Української Єпархії Вірменської Апостольської Церкви є релігійною організацією, Статут якої був зареєстрований на підставі рішення Виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів №383 від 31.07.1991р. «Про реєстрацію статутів релігійних громад». Зміни до Статуту, були зареєстровані розпорядженням голови обласної державної адміністрації №946 від 23.08.2000р. (статут викладено в новій редакції). Крім того, Виконавчим комітетом Львівської обласної ради народних депутатів було видано Львівській Громаді Української Єпархії Вірменської Апостольської Церкви Свідоцтво про реєстрацію Статуту релігійної громади.

04.07.2013р. настоятелем Львівської Громади Української Єпархії Вірменської Апостольської Церкви було подано до Галицького районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області заяву про втрату Статуту громади та Свідоцтва про реєстрацію статуту релігійної громади, на основі чого відкрите кримінальне провадження, яке зареєстроване в єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 120131500500002279 від 04.07.2013р. Одночасно із поданням заяви до органів внутрішніх справ було подано оголошення про втрату оригіналів документів (газета «Львівська газета», № 27 (728) від 04.07.2013 року).

У зв'язку з втратою Статуту громади та Свідоцтва про реєстрацію статуту релігійної громади, Львівська Громада Української Єпархії Вірменської Апостольської Церкви звернулась із заявою до Львівської обласної державної адміністрації із проханням про видачу дублікату Статуту та Свідоцтва про реєстрацію статуту Львівської Громади Української Єпархії Вірменської Апостольської Церкви в зв'язку із втратою оригіналів.

Листом від 30.08.2013р. №04/84 Департаментом з питань культури, національностей та релігій Львівської обласної державної адміністрації позивачу відмовлено у видачі дублікатів статуту і свідоцтва про реєстрацію статуту Львівської Громади Української Єпархії Вірменської Апостольської Церкви з мотивів відсутності повноважень, передбачених законом, а також запропоновано звернутись до Голови облдержадміністрації із установчими документами для реєстрації статуту релігійної громади у новій редакції.

Вирішуючи спір суд керувався наступними положеннями законодавства України.

Статтею 2 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» визначено, що в Україні усі правовідносини, пов`язані із свободою совісті і діяльністю релігійних організацій, регулюються законодавством України. Законодавство України про свободу совісті та релігійні організації складається з цього Закону та інших законодавчих актів України, виданих відповідно до нього.

Особливості правового статусу релігійних організацій в Україні, а також питання утворення, функціонування та припинення діяльності релігійних організацій врегульовані положеннями Розділу II Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».

Зокрема, частиною 1 статті 7 Закону встановлено, що релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).

Згідно з частиною 2 вказаної статті, релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об'єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Частина 1 статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» передбачає, що статут (положення) релігійної організації, який відповідно до цивільного законодавства визначає її правоздатність, підлягає реєстрації у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.

У відповідності до статті 14 зазначеного Закону, для одержання релігійною громадою правоздатності юридичної особи громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а у Республіці Крим - до Уряду Республіки Крим.

Орган, який здійснює реєстрацію, в місячний термін розглядає заяву, статут (положення) релігійної організації, приймає відповідне рішення і не пізніш як у десятиденний термін письмово повідомляє про нього заявникам.

Зміни і доповнення статутів (положень) релігійних організацій підлягають реєстрації в тому ж порядку і в ті ж терміни, що і реєстрація статутів (положень).

В силу положень Закону України «Про місцеві державні адміністрації», єдиним рішенням, що приймає місцева державна адміністрація є розпорядження голови державної адміністрації. Таким чином, статут релігійної громади та зміни і доповнення до нього реєструються розпорядженням голови обласної державної адміністрації.

З аналізу вищевказаних норм можна зробити висновок, що до повноважень облдержадміністрацій віднесено лише реєстрація статутів релігійних громад. Нормами чинного законодавства не передбачено обов'язку органу який здійснює реєстрацію зберігати належним чином завірену копію чи оригінальний примірник такого статуту.

Щодо посилання позивача на ст. 3 Закону України «Про адміністративні послуги» суд зазначає, що положення цієї статті передбачають надання адміністративних послуг відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених законами, які регулюють суспільні відносини у відповідних сферах. Вимоги вказаного Закону поширюються на надання суб'єктом надання адміністративних послуг витягів та виписок з реєстрів, свідоцтв, довідок, копій, дублікатів документів та інші передбачені законом дії, у результаті яких суб'єкту звернення, а також об'єкту, що перебуває в його власності, володінні чи користуванні, надається або підтверджується певний юридичний статус та/або факт.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адміністративні послуги» адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб'єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків такої особи відповідно до закону;

суб'єкт звернення - фізична особа, юридична особа, яка звертається за отриманням адміністративних послуг;

суб'єкт надання адміністративної послуги - орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги.

Зміст вищевикладених норм Закону України «Про адміністративні послуги» дає підстави суду вважати, що право на отримання особою конкретної адміністративної послуги та відповідне повноваження адміністративного органу має визначатися лише законом. При цьому, суб'єкт надання адміністративних послуг може видавати витяги, виписки чи дублікати лише тих документів, які ним видавались або зберігаються у нього в силу визначених законодавством повноважень.

Такий висновок відповідає закріпленому в Конституції України принципу верховенства права, відповідно до якого, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 7.10 Положення про департамент з питань культури,

національностей та релігій Львівської обласної державної адміністрації, затвердженого Розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації № 483/0/5-13 від 30.07.2013р., Департамент здійснює лише попередній розгляд поданих на реєстрацію статутів (положень) релігійних громад, а також змін і доповнень до них, перевірку їх відповідності законодавству. Вказаним Положенням не передбачено обов'язку зберігати примірники статутів релігійних громад.

Оскільки, чинним законодавством не визначено обов'язку щодо зберігання примірників статуту релігійної громади органом, який здійснює його реєстрацію, а також повноважень на видачу дублікату такого, суд вважає, правомірною відмову у видачі дублікатів статуту і свідоцтва про реєстрацію статуту Львівської Громади Української Єпархії Вірменської Апостольської Церкви з мотивів відсутності повноважень, передбачених законом.

Судом також враховано, що у позивача наявна копія Статуту Львівської громади Української Єпархії Вірменської Апостольської церкви, тоді як розпорядженням Голови Львівської обласної державної адміністрації № 946 від 23.08.2000р. зареєстровано зміни до статуту релігійної громади з іншою назвою, а саме - релігійної громади Вірменської Апостольської Церкви м.Львова.

Згідно з положеннями ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано,обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність в діях відповідача порушень вимог законодавства, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Керуючись статтями. 7-14, 69-71, 86, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

п о с т а н о в и в :

в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кузан Р.І.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 03 березня 2014 року.