Ухвала

від 25.02.2014 по справі 810/6395/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/6395/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М. Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

25 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Міщенко Ю.М., представника позивача Забіяки Ю.Л., представника відповідача Бондаренко А.О., розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІЗ Озерне» до Державної податкової інспекції у Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2013 року позов задоволено повністю.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову від 05.12.2013 року, оскільки вважає, що судом не в повному обсязі з'ясовані всі обставини справи, а також порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІЗ Озерне» зареєстроване виконавчим комітетом Обухівської міської ради Київської області 26 квітня 2004 року. На податковому обліку перебуває в Державній податковій інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області.

Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «ТІЗ Озерне» з питань правильності формування значення рядка 24 податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року.

За результатами перевірки контролюючим органом зменшено залишок від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду (рядок 24) у розмірі 4018925,00 грн та вказано на необхідність відобразити зазначену суму у рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року з позначкою «мінус» (а.с. 10-19).

На підставі висновків Акту від 20.09.2013 року 3 367/10-16-22-01-32931921 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 27 вересня 2013 року №0001412201/368 (а.с. 20), яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за декларацією від 9 вересня 2013 року №90558751876 за липень 2013 року на 4018925,00 грн.

Водночас при перевірці декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року від 19 вересня 2013 року №9058839436 відповідачем було складено акт про результати камеральної перевірки даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «ТІЗ Озерне» від 30 вересня 2013 року №433/10-16-22-01/32931921 (а.с. 22-27).

Під час перевірки відповідач зробив висновок про неправомірність відображення у рядку 24 декларації з ПДВ за серпень 2013 року суми на яку зменшено залишок від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду у розмірі 4018925,00 грн, сформованого за період грудень 2004 року - липень 2010 року, та залишку від'ємного значення сформованого за серпень 2010 року у розмірі 362,00 грн.

На основі висновків акту камеральної перевірки від 30 вересня 2013 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 29 жовтня 2013 року №0000142201/682 (а.с. 28), яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2013 року у розмірі 362,00 грн.

У подальшому ТОВ «ТІЗ Озерне» не врахувало у декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року висновків актів перевірки від 20 вересня та 30 вересня 2013 року.

Відповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2013 року» (а.с. 30-33). Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ТІЗ Озерне» розділу 5 наказу №41 від 25 січня 2011 року «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» та статті 200 Податкового кодексу України, а саме: суми зменшеного значення рядка 24 попереднього періоду контролюючим органом, позивачем не відображено в рядку 21.3 декларації наступного звітного періоду (вересень 2013 року).

На підставі висновків вказаного акту позивачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 22 листопада 2013 року №0000252201/25 (а.с. 34), яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4019287,00 грн.

Позивач, вважаючи неправомірними прийняті рішення відповідача, звернувся з позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов та скасовуючи податкове повідомлення-рішення дійшов висновку, що зобов'язання податковим органом платника податків відображати в податковій звітності неузгоджені результати перевірок є необґрунтованим, а прийняте на основі таких висновків спірне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу повторно зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість є передчасним та протиправним.

Суд апеляційної інстанції в цілому погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Як вбачається з п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.200.1, п.200.3, п.п.«б» п.200.4 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.102.5 ст.102 ПК України, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Тобто, застосування цієї норми можливо лише у тому випадку, коли платник має намір відшкодувати податок на додану вартість із бюджету, прийняв рішення про таке відшкодування та звернувся до податкового органу із заявою в установленому Податковим кодексом порядку.

Враховуючи, що позивач не заявляв свого наміру на відшкодування цього податку із бюджету, відповідного рішення не приймав та не звертався до відповідача із необхідною заявою, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем при проведенні перевірки безпідставно застосовані положення п. 102.5 ст. 102 ПК України, які визначають строки давності на подання заяви про бюджетне відшкодування, до показників рядка 26 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду) декларації з податку на додану вартість.

Водночас як вбачається з листа ДПС України №808/7/15-3417-16 від 12.01.2012 року, платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем без урахування всіх обставин, а тому є необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160,195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2013 року - без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлений 28.02.2014 року.

.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.