Рішення

від 25.02.2014 по справі 101/519/14-ц

АЛУШТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 101/519/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 року Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим в складі головуючого судді Ізотенка Д.О., при секретарі Баєвій Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Алушті цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Територіальної громади Партенітської селищної ради, третя особа Алуштинська державна нотаріальна контора АР Крим, ОСОБА_4, про виділення частки майна у спільній сумісній власності, визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з позовною заявою до Територіальної громади Партенітської селищної ради, третя особа Алуштинська державна нотаріальна контора АР Крим про визнання права власності в порядку спадкування.

Позов вмотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5. Позивачі є спадкоємцями першої черги після його смерті як син і дружина померлого.

Після його смерті залишилося спадкове майно у вигляді частини домоволодіння АДРЕСА_1, земельної ділянки, на якій воно розташоване та автомобіля «NISSAN Murano 3/5i ».

Позивачі в установленому Законом порядку звернулися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, і після закінчення шестимісячного терміну з заявою про видачу свідоцтва про право власності на спадщину, однак їм роз'яснили, що оформити право власності без звернення до суду не представляється можливим тому, що відповідно до рішення суду спадкодавцеві належало в цілому домоволодіння АДРЕСА_1. У відповідності з державним актом про право власності на земельну ділянку від 29.10.2009 року йому належала земельна ділянка, площею 0,049 га, кадастровий № 0110345400:01:003:0027, розташований за тією ж адресою.

23.09.2010 року він зробив відчуження 39/100 частки домоволодіння та земельної ділянки, проте до органів БТІ та Держкомзему, для реєстрації права власності після відчуження, не звертався.

27.03.2012 року, спадкодавець отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно - на належне йому домоволодіння, однак, у свідоцтві про право власності вказана 1/1 частина домоволодіння, замість правильного 61/100.

Тобто в свідоцтві про право власності на нерухоме майно неправильно вказана частка майна, що належить спадкодавцеві, що виключає можливість оформлення права власності на це майно в порядку спадкування у нотаріуса.

Що стосується земельної ділянки, після оформлення договору купівлі - продажу ні покупець, ні продавець, що не реєстрували своє право власності, нові державні акти про право власності на землю не отримували.

Таким чином вважають, що частка спадкодавця у праві власності на момент смерті не відповідає частці, зазначеної в державному акті про право власності на землю, що так само виключає можливість оформлення права власності на це майно в порядку спадкування у нотаріуса.

Крім того, позивачі вказують що спадкове майно було придбане спадкодавцем в період шлюбу із позивачем ОСОБА_2, тобто є їх спільною сумісною власністю, отже позивач має право на виділення йому частки, які позивачі вважають рівними.

Позивачі також бажають оформити право власності на автомобіль на ОСОБА_1 оскільки другий спадкоємець не зацікавлений в оформленні майнових прав на автомобіль. Оформлення права власності на автомобіль на обох спадкоємців спричинить низку незручностей у здійсненні прав власника.

Позивачі просять суд виділити частку в загальному спільному майні подружжя і визнати за ОСОБА_2 право власності на 61/200 частку домоволодіння АДРЕСА_1.

Виділити частку в загальному спільному майні подружжя і визнати за ОСОБА_2 право власності на 61/200 частку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати 61/200 частку домоволодіння АДРЕСА_1, які належать на праві приватної власності ОСОБА_5, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1, спадковим майном після його смерті.

Визнати за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в рівних частках право власності на 61/200 частку домоволодіння АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати 61/200 частку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_5, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1, спадковим майном після його смерті. Визнати за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в рівних частках право власності на 61/200 частки земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати за ОСОБА_1 в цілому право власності на автомобіль «NISSAN Murano 3/5i», номер кузова: НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

В судовому засіданні представник позивачів, позов підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Ухвалою суду від 18 лютого 2014 року до участі в справі залучено ОСОБА_4 у якості третьої особи.

В судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_4 просив позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.

Представник відповідача Територіальної громади Партенітської селищної ради та представник третьої особи Алуштинської державної нотаріальної контори АР Крим, в судове засідання не з'явились, надали заяви в яких просять суд розглядати справу за їх відсутності (а.с.32, 52), також представник відповідача зазначив, що вони не заперечують проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Вислухавши учасників процесу, дослідивши представлені матеріали, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, ОСОБА_5, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

З спадкової справи № 168/2013 вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1, у встановленому Законом порядку звернулися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, вони є єдиними спадкоємцями майна що належало ОСОБА_5, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.54-64).

З свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що ОСОБА_5, належав автомобіль легковий - універсал «NISSAN Murano 3/5i», номер кузова: НОМЕР_1 (а.с.9).

Згідно договору купівлі - продажу частки будинку від 23 вересня 2010 року, ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_4 купила 39/100 (тридцять дев'ять сотих) часток будинку, із надвірними будівлями АДРЕСА_1 (а.с.11).

З витягу про державну реєстрацію прав вбачається, що ОСОБА_4 на підставі договору купівлі - продажу, на формі приватної власності належить 39/100 часток житлового будинку, з господарсько - побутовими будівлями, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13).

Отже право власності на частку будинку було зареєстроване у встановленому законом порядку та виникло з цього часу у третьої особи, відповідно припинилося у спадкодавця.

Згідно договору купівлі - продажу частки земельної ділянки від 23 вересня 2010 року ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_4 купила 39/100 (тридцять дев'ять сотих) часток земельної ділянки загальною площею 0,0490 га, розміщеної на землях, що знаходяться у володінні Партенітської селищної Ради, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 0110345400:01:003:0027 (а.с.14-15).

Зазначений договір зареєстровано не було, проте суд вважає що у третьої особи виникло право власності на 39/100 часток земельної ділянки в силу положень Закону.

Так, згідно ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Оскільки фактично будинок та земельна ділянка на якій він розташований становлять єдине ціле, з переходом права власності на частину будинку до третьої особи незалежно від реєстрації договору купівлі продажу договору про придбання земельної ділянки перейшло право власності і на земельну ділянку.

З свідоцтва про право власності на нерухоме майно вбачається, що ОСОБА_5 на праві приватної власності належить 1/1 частка житлового будинку, господарсько - побутових будівель за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.17).

Державний Акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯИ № 505327 видано ОСОБА_5, згідно якого ОСОБА_5 на підставі Рішення Партенітської селищної ради 45 сесії 5 скликання від 27.02.2009 року № 45-17; Рішення виконавчого комітету Партенітської селищної ради № 56 від 09.04.2009 року є власником земельної ділянки площею 0,0490 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.18).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до статей 1297,1299 ЦК України обов'язковою умовою набуття права власності на спадщину, до складу якого входить нерухоме майно, є отримання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на таке майно з подальшою його реєстрацією в державних органах по правилам державної реєстрації прав на нерухомість. При цьому право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємців з моменту державної реєстрації цього майна.

Як встановлено судом, у спадкодавця виникло право власності на майно, у вигляді домоволодіння та земельної ділянки, в цілому, проте ним було відчужено частину майна, що призвело до припинення права власності на майно в цілому і виникненні права на частку в спільній частковій власності.

Отже судом встановлено що спадкодавцю на час смерті не належав будинок в цілому, незважаючи на видані йому правовстановлюючі документи.

Згідно свідоцтва про шлюб (а.с. 60) ОСОБА_5 та ОСОБА_2 уклали шлюб у 1980 році.

Відповідно до ст. 60 СК України майно , набуте подружжям за час шлюбу , належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того , що один з них не мав з поважної причини (навчання , ведення домашнього господарства , догляд за дітьми , хвороба тощо ) самостійного заробітку ( доходу) .

Відповідно до ст. 69 СК України Дружина та чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділення нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

Відповідно до ст. 70 СК України У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя , частки майна дружини та чоловіка є рівними , якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

У зв'язку з тим , що земельна ділянка була приватизована за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, який підлягає поділу, земельна ділянка так само підлягає розподілу між подружжям.

Всього на день смерті спадкодавця йому належало 61/100 частки домоволодіння АДРЕСА_1, та земельної ділянки, на якій воно розташоване. Дане майно було придбане у шлюбі, отже воно є спільним майном подружжя.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_2 є співвласником спірного майна, на праві спільної сумісної власності та має право на визначення та виділення частки, яка складає половину від належної спадкодавцю на час смерті 61/100 частки будинку та земельної ділянки.

Стаття 1267 ЦК України частки передбачає можливість спадкоємців за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Отже в частині визнання права власності в порядку спадкування на транспортний засіб за одним із спадкоємців, за їх спільною згодою ґрунтується на законі та також підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 218, 328, 334, 1217, 1218, 1222, 1296, 1297, 1299, 1267 Цивільного Кодексу України, ст. 69, 70 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 88, 174, 209, 212, 214 - 215, 279, 281, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Виділити частку в спільному сумісному майні подружжя і визнати за ОСОБА_2 право власності на 61/200 частку домоволодіння АДРЕСА_1.

Виділити частку в спільному сумісному майні подружжя і визнати за ОСОБА_2 право власності на 61/200 частку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати 61/200 частку домоволодіння АДРЕСА_1, які належать на праві приватної власності ОСОБА_5, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1, спадковим майном після його смерті.

Визнати за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в рівних частках право власності на 61/200 частку домоволодіння АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати 61/200 частку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_5, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1, спадковим майном після його смерті.

Визнати за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в рівних частках право власності на 61/200 частку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати за ОСОБА_1 в цілому право власності на автомобіль «NISSAN Murano 3/5i», номер кузова: НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Алуштинський міський суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Алуштинського

міського суду Д.О. Ізотенко