Ухвала

від 25.02.2014 по справі 801/7868/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/7868/13-а

25.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "П'ятиозерний"- Обуховська Наталія Сергіївна, довіреність № 01-29 від 12.02.14

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "П'ятиозерний"- Рубець Алла Борисівна, довіреність № 01-30 від 12.02.14

представник відповідача, Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши адміністративну справу апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кащеєва Г.Ю. ) від 25.10.13 по справі № 801/7868/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "П'ятиозерний" (вул. Корчака, буд.34-А, с.Таврійське, Красноперекопський район, Автономна Республіка Крим, 96024)

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим (вул. Північна, буд.2, м.Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.10.2013 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "П'ятиозерний" до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим № 0002331502 від 11.07.2013 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «П'ятиозерний» судовий збір у розмірі 423,67 грн.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представники позивача у судовому засіданні 25.02.2014 року заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити судове рішення першої інстанції без змін.

Представник відповідача у судове засідання 25.02.14р. не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце слухання апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено, що 27.06.2013 року посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «П'ятиозерний», код ЄДРПОУ 37618590 з питань повноти визначення та своєчасності перерахування коштів на спеціальний рахунок сільськогосподарським підприємством, що обрало спеціальний режим оподаткування по декларації (з позначкою у полі «Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства») за квітень 2013 року за результатами опрацювання даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено акт перевірки № 956/15.2/37618590 від 27.06.2013 року (а.с 7-10).

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення п. 57.1 ст. 57, п. 209.2 ст. 209 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), абзац третій, п. 3 Порядку акумулювання сільськогосподарських підприємств сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органи, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2012 року № 779), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 року № 11.

За результатами акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002331502 від 11.07.2013р., яким до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 42 367,10 грн. на підставі 126 Податкового кодексу України за порушення останнім п.57.1 ст.57, п.203.2 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з суми ПДВ, що залишаються у розпорядженні сільськогосподарського підприємства згідно з п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України (а.с.6).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіряючи відповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи, колегією суддів встановлено наступне.

Як вбачається з акту перевірки, перевірку позивача проведено на підставі наказу Краноперекопської ОДПІ «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки «П'ятиозерний» №439 від 21.06.2013р. (а.с. 11), у якому зазначено, що наказ прийнятий на підставі п.п.20.1.4 ст. 20, п.75.1 ст.75, п.79.1, п.79.2 ст.79, п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України, п.3 Постанови КМУ №11 від 12.01.2011р, яким затверджений Порядок акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, у банках.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок врегульовано статтею 78 ПК України.

Згідно з ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;

- платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом;

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

- платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;

- розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

- платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Отже, серед переліку обставин відсутня така обставина як перевірка повноти визначення та своєчасності перерахування коштів на спеціальний рахунок сільськогосподарським підприємством, що обрало спеціальний режим оподаткування по декларації з ПДВ за результатами опрацювання даних, які задекларовані у податковій звітності.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ані наказ про проведення перевірки, ані акт перевірки не містять обставин, передбачених ст.78 ПКУ, наявність яких дає право органу ДПС проводити документальну позапланову перевірку платника податків, що, в свою чергу, свідчить про відсутність у відповідача правових підстав для проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п.79.2 ст.79 ПКУ, документальна позапланова перевірка проводиться посадовими особами органу ДПС виключно на підставі рішення керівника органу ДПС, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки та письмового повідомлення пру дату початку та місце проведення такої перевірки.

Повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 21.06.2013р. №6726/10/15.2 та копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 21.06.2013р. відповідач направив на адресу позивача із супровідним листом вих. №6761/10/152 від 21.06.2013р. 25 червня 2013р. рекомендованим листом 06495796, що підтверджується штемпелем відділення зв'язку на поштовому конверті (а.с. 14 ) та не заперечується відповідачем.

Рекомендований лист 06495796 поступив на відділення зв'язку Таврійське 29.06.2013р. та отримано представником позивача 04.07.2013р., що підтверджується Довідкою від 04.07.2013р. (а.с.15).

З акту перевірки вбачається, що перевірка проводилась один день, а саме 27.06.2013р.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, станом на дату проведення перевірки позивачем не отримано ані копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, ані повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, що, в свою чергу, свідчить про незаконність такої перевірки через відсутність у посадових осіб органу ДПС права розпочати проведення документальної невиїзної перевірки відповідно до ч.2 п.79.2 ст.79 ПКУ, якою передбачено, що виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Що стосується висновків акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, судова колегія встановила наступне.

Судова колегія зазначає, що законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Стаття 209 ПКУ визначає, що резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно з спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач знаходиться на обліку у Красноперекопській ОДПІ ГУ Міндоходів АР Крим та зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (а.с.22).

Податковим зобов'язанням відповідно до п.14.1.156 ст.14 ПКУ визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Грошовим зобов'язанням відповідно до п.14.1.39 ст. 14 ПКУ є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, що обов'язок підприємства щодо сплати податку на додану вартість має спеціальний режим, і оскільки податок за скороченою декларацією не підлягає перерахуванню до бюджету, відповідно, ці кошти не підпадають під поняття грошового або податкового зобов'язання позивача.

Відповідачем не доведено, що позивач - сільськогосподарське підприємство ТОВ «П'ятиозерний», яке обрало спеціальний режим оподаткування повинно перераховувати суми податку до державного бюджету України.

З огляду на наведене суми ПДВ, які акумулюються підприємствами зі спеціальним режимом оподаткування на спеціальних рахунках відповідно до Порядку акумулювання №11 від 12.01.11р., не є податковими та/або грошовими зобов'язаннями, оскільки відсутня визначальна ознака будь-якого податку (обов'язкового платежу) - наявність обов'язку платника податку сплатити зазначену суму до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Статтею 126 ПКУ не передбачено відповідальності с/г підприємства, що перебуває на спеціальному режимі оподаткування, за порушення строку перерахування ним сум ПДВ, які залишаються в його розпорядженні, на спеціальний рахунок.

Крім того, перевіркою також не встановлено нецільового використання позивачем сум податку на додану вартість, які підлягають акумулюванню на спеціальному рахунку, за що пунктом 4 Порядку акумулювання передбачена відповідальність сільськогосподарського підприємства.

Як вбачається з Акту перевірки декларацію з ПДВ за квітень 2013 року позивач подав податковому органу в строки передбачені п.203.1 ст.203 ПКУ - 20.05.2013 року вх. №9029350244 із зазначенням, що декларація подана платником ПДВ, який обрав спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства.

В рядку 9 декларації позивач задекларував загальну суму податкових зобов'язань з ПДВ за звітний період в розмірі 811525грн., яку зменшено на суму податкового кредиту з ПДВ поточного звітного періоду в розмірі 243140грн. (рядок 10 колонка Б розд. II декларації) та на залишок від'ємного значення ПДВ попереднього звітного періоду (рядок 21.1 розд. III декларації) у розмірі 144 714грн. В результаті чого позивачем самостійно задекларовано в податковій декларації з ПДВ за квітень 2013р. 423671гр. - сума ПДВ, що залишається в розпорядженні підприємства та/або спрямовується на спеціальний рахунок (рядок 25.2 розд. III декларації) та відповідно до п.209.2 ст.209 ПКУ та п.4 Порядку акумулювання не підлягає сплаті та/або вилученню до бюджету, тобто не є ні податковим, ні грошовим зобов'язанням позивача.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що висновок відповідача є таким, що не відповідає діючому законодавству, у зв'язку з чим відповідачем неправомірно застосовані до ТОВ «П'ятиозерний» штрафні санкції у розмірі 42367,10 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0002331502 від 11.07.2013 року, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.10.13р. підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтями 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.10.13р. по справі №801/7868/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.10.13р. по справі №801/7868/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 03 березня 2014 р.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян