Постанова

від 05.03.2014 по справі 910/18256/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2014 р. Справа№ 910/18256/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Самсіна Р.І.

суддів: Власова Ю.Л.

Хрипуна О.О.

За розглядом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пост-01»

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2013 року у справі № 910/18256/13 (суддя - Борисенко І.І.)

За позовом Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави

в особі Військової частини 3078 ВВ МВС України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСТ-01»

про стягнення штрафних санкцій

за участю представників сторін:

від позивача: Солдатов М.В. (довіреність № 4 від 08.01.2014р.);

від відповідача (скаржник): Пінчук О.В. (довіреність від 03.03.2014р.);

Богуславська М.В. (довіреність від 16.10.2013р.);

від прокуратури: Пантюхов О.В. (прокурор прокуратури посвідчення № 011863 від 28.10.2012р.);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2013р. позовні вимоги Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері задоволено, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСТ-01» на користь Військової частини 3078 ВВ МВС України 129 551, 20 грн. пені, 135 352, 01 грн. штрафу 7% та судові витрати.

Ухвалою суду від 14.01.2014р. порушено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСТ-01», у якій, скаржник просив змінити рішення Господарського суду міста Києва по справі № 910/18256/13 яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Розгляд справи відкладався за клопотанням відповідача ухвалою суду від 19.02.2014р., у зв'язку із зміною складу колегії суддів згідно розпорядження заступника голови Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прийнято до провадження ухвалою від 05.03.2014р..

За твердженнями апелянта, при прийнятті рішення по справі № 910/18256/13 мало місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, оскільки, суд не надав належної правової оцінки посиланням відповідача на норми міжнародних правових актів, які вважаються частиною національного законодавства, щодо звільнення від відповідальності сторони при виникненні обставин непереборної сили.

Згідно доводів скаржника, обставини, які унеможливили виконувати зобов'язання за договором, виникли не з вини відповідача, вони були спричинені політичною ситуацією в державі на момент отримання обов'язкової ліцензії для експорту товару; при цьому дану обставину сторона не могла врахувати, та передбачити при укладанні договору.

Позивачем до справи подано відзив на апеляційну скаргу (зареєстрований за вхідним суду № 09-11/2823 від 18.02.2014р.), у якому відзначено про необґрунтованість доводів апелянта, про законність винесеного судового рішення при вірному встановленні всіх обставин справи.

Позивач вважає недоцільними посилання відповідача на законодавство третьої сторони, а саме Німеччини, адже договір на закупівлю за державні кошти від 27.06.2012р. № 1СРХБ3/2012 підписаний між військовою частиною 3078 та ТОВ «ПОСТ-01», а зобов'язання взяті на себе сторонами регулюються виключно нормами законодавства України.

В судовому засіданні представник прокуратури зазначив про безпідставність доводів апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

За розглядом матеріалів справи, при дослідженні наявних доказів, враховуючи пояснення представників сторін та доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, судом відзначається про відсутність підстав для скасування судового рішення при врахуванні наступного.

Матеріалами справи підтверджено, не заперечується сторонами та встановлено під час розгляду справи судом першої інстанції, що на умовах укладеного 27.06.2012р. між Військовою частиною 3078 ВВ МВС України, як замовником та ТОВ «ПОСТ-01», як учасником, договору № 1СРХБ3/2012 відповідач зобов'язувався протягом 2012 поставити позивачу товари, зазначені в специфікації, а позивач - прийняти і оплатити такі товари (п. 1.1 договору).

Укладення даного договору погоджено 15.06.2012р. на засіданні комісії спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади із забезпечення підготовки та реалізації в Україні інфраструктурних проектів для виконання завдань і заходів з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та інших міжнародних спортивних подій за процедурою закупівлі в одного учасника (ТОВ «ПОСТ-01»), для закупівлі інших пластмасових виробів н.в.і.у. (спеціальних) (код за ДКПП 25.24.2) (протигази спеціальні - 800 компл.).

В якості додатків до листа-звернення за вих. 412 від 14.06.2012р. в обґрунтування закупівлі в одного учасника Військовою частиною 3078 Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, серед інших документів було надано (аркуш справи 11): інформацію про відповідність учасника кваліфікаційним критеріям (наявність обладнання та матеріально-технічної бази) (додаток 4); (наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід) (додаток 5); (наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів) (додаток 6); (наявність фінансової спроможності (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, довідка з обслуговуючого банку про відсутність (наявність) заборгованості за кредитами (додаток 7).

В силу укладення між сторонами договору, відповідно до п.1 ст. 174 Господарського кодексу України виникли господарські зобов'язання визначені договором поставки, регулювання якого на законодавчому рівні визначено параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України та у главі 54 Цивільного кодексу України.

У п. 5.1 договору сторони погодили строк (термін) поставки (передачі) товарів не більше трьох місяців з дати проведення попередньої оплати, відповідно враховуючи здійснення такої по сумі 580 080 грн. згідно платіжного доручення від 24 липня 2012 року № 24 (аркуш справи 24), терміном поставки товарів за договором є 25 жовтня 2012 року включно, що правильно встановлено місцевим господарським судом при розгляді даної справи.

Станом на вказану дату (останнього дня поставки товарів) до військової частини 3078 товари згідно договору № 1СРХБ3/2012 від 27.06.2012р. відповідачем поставлені не були, а у листі за вих. № 193 від 24.10.2012р. (отриманий військовою частиною 30.10.2012р.) з посиланням на п. 8.2 договору повідомлялось про виникнення обставин непереборної дії (затримка в отриманні дозволу державного органу транспортного контролю Федеративної Республіки Німеччина BAFA на вивіз продукції з території Німеччини).

За умовами укладеного між сторонами договору, відповідно до п. 7.2.2, за порушення строків виконання зобов'язання учасник (відповідач) сплачує замовнику (позивачу) пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У зв'язку з невиконанням ТОВ «ПОСТ-01» у строк встановлений договором - 25.10.2012р. зобов'язань щодо поставки товарів, у претензіях на адресу останнього (за вих. № 1150 від 26.10.2012р., вих. № 1289, № 1318 від 26.11.2012р.) зазначалось про нарахування штрафних санкцій згідно п. 7.2.2 договору.

Листом за вих. № 231 від 20.12.2012р. (аркуш справи 35) повідомлено військову частину 3078 про відмову державного органу експортного контролю ФРН (BAFA) у видачі експортної ліцензії у зв'язку з чим, у листі було зазначено, що поставка протигазів спеціальних виробництва MSA AUER компанією ТОВ «ПОСТ-01» являється неможливою через обставини непереборної дії.

До кінця строку дії договору (до 31 грудня 2012 року) відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань виконано не було, а відповідних товарів до військової частини 3078 так і не поставлено.

В квітні місяці 2013 року Державною фінансовою інспекцією в м. Києві проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини 3078 в ході якої виявлені порушення відповідачем строків виконання зобов'язання за даним договором, а щодо усунення порушень виявлених ревізією військовій частині 3078 направлено вимогу за вих. № 26-072-1414/5505 від 19.04.2013р. (аркуш справи 40).

Предметом заявленого прокурором позову є вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені за прострочення виконання зобов'язання в сумі 129 551, 20 грн. (0,1 % від вартості непоставленого товару за період з 26.10.2012р. по 31.12.2012р.) та штрафу 7% за прострочення понад тридцять днів в сумі 135 352 грн. (рахунок на сплату в загальній сумі 264 903, 20 грн. наявний в матеріалах справи, зазначений в якості додатку до листа-відповіді за вих. № 441 від 14.05.2013р. (аркуш справи 41, 42).

Належних доказів, які б підтверджували відсутність порушення з боку відповідача умов договору під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем не надано, висновок суду про невиконання ТОВ «ПОСТ-01» зобов'язань з поставки товарів не спростований матеріалами справи.

Доводи апелянта з приводу наявності підстав для звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань згідно договору № 1СРХБ3/2012 від 27.06.2012р. у зв'язку з настанням обставин непереборної сили (форс-мажор) не свідчать про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи чи про порушення або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні спору, оскільки такі правомірно відхилені судом першої інстанції, що підтверджується наступним.

За укладеним договором до поставки було погоджено товари, зазначені в специфікації (п. 1.1 договору), що є додатком № 1 до договору та якою визначені: найменування товару (асортимент) 25.24.2. Інші пластмасові вироби н.в.і.у. (спеціальні) (Протигази спеціальні); одиниця виміру - комплект; кількість товару - 800, ціною за одиницю (з ПДВ) 2 417 грн., загальна сума договору 1 933 600 грн., а також визначені технічні вимоги до товару в залежності від типу фільтру за ЕN 141, 143 (А, В, Е, К) по області застосування.

Інших додаткових умов до товару, що є предметом закупівлі, зокрема, вимог до конкретного виробника чи країни походження товару, відповідної компанії-постачальника тощо, при укладенні договору погоджено не було, і матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували домовленість щодо поставки за укладеним між сторонами договором про закупівлю № 1СРХБ3/2012 протигазів лише виробництва MSA AUER (Німеччина).

Таким чином, з договору про закупівлю № 1СРХБ3/2012 від 27.06.2012р. для відповідача не виникали зобов'язання забезпечити поставку товарів отриманих ним саме від конкретного постачальника (MSA AUER (Німеччина)), і зокрема за укладеним з ним в подальшому договором (договір про торгівельне представництво - контракт № 001/2012/ІSA на продаж товарів від 19.07.2012р).

А відтак, є безпідставними посилання апелянта щодо необхідності правової кваліфікації наявності обставин форс-мажору у невиконанні зобов'язань за договором про закупівлю № 1СРХБ3/2012 від 27.06.2012р. через неможливість здійснення поставки у зв'язку з відмовою державного органу експортного контролю ФРН (BAFA) у видачі експортної ліцензії.

Зазначені обставини - відмова державного органу експортного контролю ФРН (BAFA) у видачі експортної ліцензії, в тому числі з політичних причин, у відносинах сторін за договором про закупівлю № 1СРХБ3/2012 від 27.06.2012р., не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання по цьому договору, оскільки в розумінні ч. 2 ст. 617 ЦК України не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

В даному випадку відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання (що обумовлюється з боку відповідача неможливістю здійснення експорту продукції за договором укладеним 19.07.2012р.) означає те, що вступаючи у договірні відносини (договір від 27.06.2012р.), боржник несе відповідні ризики та має замінити відсутні товари на інші або вчиняти інші заходи щодо належного виконання зобов'язання (в тому числі вжити інші заходи спрямованих на належне виконання взятих на себе зобов'язань).

Відмова державного органу експортного контролю ФРН (BAFA) у видачі експортної ліцензії на поставку продукції за укладеним 19.07.2012р. відповідачем з компанією MSA AUER GMBH (Німеччина) договором, не має ознаки надзвичайності чи невідворотності для виконання обов'язку по поставці товару за договором про закупівлю № 1СРХБ3/2012, оскільки при укладенні 27.06.2012р. договору про закупівлю ТОВ «ПОСТ-01» ще не було укладено договір про торгівельне представництво (контракт № 001/2012/ІSA від 19.07.2012р.), і в будь-якому випадку відповідач міг передбачити виникнення такої обставини як відмова у отриманні дозвільного документу на вивезення товару згідно укладеного ним договору з контрагентом, що є нерезидентом.

За наведених обставин, посилання скаржника на норми міжнародних правових актів, яким, за твердженням викладеним в апеляційній скарзі, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки, не свідчать про відсутність підстав для настання відповідальності ТОВ «ПОСТ-01» згідно укладеного договору про закупівлю № 1СРХБ3/2012 від 27.06.2012р., оскільки останній укладений на території України між резидентами, і такий не є зовнішньо-економічним контрактом, чи міжнародним договором купівлі-продажу, не підпадає під регулювання Конвенції ООН про контракти міжнародної купівлі продажу товарів 1980 року згідно сфери застосування визначеної у ст. 1 глави 1 Конвенції.

Згідно з частиною першою статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. При цьому згідно з пунктом 1 частини першої статті 263 ЦК України під непереборною силою розуміється надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Згідно з частиною другою статті 218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Отже, підставою для звільнення від господарсько-правової відповідальності, на відміну від цивільно-правової, є обставина, яка характеризується одночасно як ознакою надзвичайності, так і ознакою невідворотності.

У відповідності з п. 8.1 договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Організація виконання зобов'язання по поставці товарів шляхом укладення договору з компанією MSA AUER GMBH (Німеччина) не є обставиною, що виникла поза волею сторони договору (ТОВ «ПОСТ-01»), оскільки, обов'язок поставити товар на умовах договору покладений договором на відповідача, тобто з наданням йому вибору можливості здійснити виконання свого зобов'язання відповідним чином.

Предметом договору про закупівлю не було зобов'язання ТОВ «ПОСТ-01» забезпечити поставку протигазів з Німеччини, а було зобов'язання здійснити поставку товару з виконанням такого зобов'язання у відповідний строк на свій ризик в межах господарської діяльності підприємства, оскільки заявляючи про можливість виконання договору про закупівлю в обґрунтування проведення процедури закупівлі в одного учасника ТОВ «ПОСТ-01» були представлені відповідні документи підтверджуючі його відповідність кваліфікаційним критеріям (наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів… (додатки 4, 5, 6, 7 до листа-звернення за вих. 412 від 14.06.2012р. аркуш справи 11).

Відмова у наданні дозвільного документу іншої держави має значення для договору укладеного відповідачем з компанією MSA AUER GMBH (Німеччина) і не свідчить про настання обставин непереборної сили у відносинах сторін врегульованих договором про закупівлю від 27.06.2012р..

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 219 ГК України сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

При укладенні договору № 1СРХБ3/2012 від 27.06.2012р. сторонами не було погоджено (як те передбачено ч. 4 ст. 219 ГК України), що неможливість експорту товарів за іншим контрактом через відмову у отриманні експортної ліцензії (чи інших обставин), будуть підставою для звільнення від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання постачальником.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

В силу положень ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, у зв'язку з чим, при укладенні між сторонами договору № 1СРХБ3/2012 від 27.06.2012р. були погоджені відповідні умови настання відповідальності учасника (відповідача) за порушення строків виконання зобов'язання.

Суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням окремого виду відповідальності - договірної санкції, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань, зокрема, передбаченої п. 7.2.2 договору про закупівлю товарів за державні кошти № 1СРХБ3/2012 від 27.06.2012р., яка не суперечить висновкам законодавства.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону вміщені у постанові Верховного суду України від 22 листопада 2010 року (справа № 3-24гс10), яка роздрукована судом та залучена до матеріалів справи, а в силу положень ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Виходячи із положень зазначеної норми, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафної санкції у вигляді штрафу, передбаченого абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Зазначені висновки по застосуванню положень закону викладені у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 06 грудня 2010 року (справа 3-4гс10).

Усі вимоги для застосування штрафних санкцій передбачених п. 7.2.2 договору дотримані, та при доведених обставинах порушення відповідачем зобов'язання щодо поставки товарів, наявними є підстави для стягнення заявленої суми штрафних санкцій в судовому порядку.

Розрахунок суми штрафних санкцій вміщений у рахунку-фактурі № 5 від 08.04.2013р., який надсилався відповідачу на виконання вимог Державної фінансової інспекції в м. Києві згідно з листом від 14.05.2013р. № 441 (аркуш справи 41, 42).

На підставі вищевикладеного, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги ТОВ «ПОСТ-01» та скасування рішення Господарського суду м. Києва від 05.12.2013 року.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСТ-01» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2013р. у справі № 910/18256/13 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/18256/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Р.І. Самсін

Судді Ю.Л. Власов

О.О. Хрипун