Рішення

від 05.03.2014 по справі 927/15/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

05 березня 2014 року Справа №927/15/14

За позовом: комунального підприємства Талалаївське виробниче управління житлово-

комунального господарства,

вул. Ватутіна, 4, смт. Талалаївка, Чернігівська область, 17200,

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1,

про стягнення 33271,93 грн. та розірвання договору оренди.

Суддя Блохіна Ж.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Дьогтяр І.І., довіреність №24 від 19.11.2013 року,

відповідач: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальним підприємством Талалаївським виробничим управлінням житлово-комунального господарства подано позов до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про:

- стягнення 33271,93 грн., з яких 29791,66 грн. орендної плати та 3480,27 грн. пені;

- розірвання договору оренди нерухомого майна №2 від 14 січня 2013 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, представника не направив, заяв, клопотань та відзиву на позов не надіслав. Рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу відповідача (АДРЕСА_1 направлена копія ухвали від 18.02.2014 року, яка повернулася до суду з довідкою Укрпошти, в якій зазначена причина повернення: „за закінченням строку".

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 за №18 (зі змінами, внесеними Постановою Пленуму ВГСУ від 16.01.2013 №3) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

За змістом зазначеної ст. 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відтак, відповідач повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, відповідач не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, правом на приймання участі у господарських засіданнях, на подання відзиву на позов, заяв, клопотань, на подачу доказів та іншими правами.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, суд вважає за можливе, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглянути справу у відсутність відповідача, за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

14.01.2013 року між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) укладено договір оренди №2 (далі - Договір).

За умовами п. 1.1 договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове користування частину нежитлового приміщення АДРЕСА_2 загальною площею 79,2 кв. м.

Згідно п. 1.2 договору приміщення орендується для торгівлі промисловими товарами (кімнати 25, 20, 17, 14-1, 14-2, 14-3).

Передача приміщення проводиться після підписання сторонами акту прийому-передачі (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору орендна плата визначається за домовленістю сторін і становить 2750,00 грн.

Пунктом 2.2 договору орендар зобов'язується щомісячно, не пізніше 5 числа кожного місяця, перераховувати на поточний рахунок орендодавця орендну плату. Оплата здійснюється в національній валюті України.

Вищезазначене приміщення позивачем було передано в оренду відповідачу 14.01.2013 року на підставі акта прийому-передачі об'єкту нерухомого майна. Згідно даного акту стан об'єкта - задовільний.

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія №203 від 31.05.2013 року з вимогою сплатити орендну плату. Також в даній претензії позивач зазначив, що в разі несплати орендної плати в 10-денний термін з дня отримання претензії позивач буде змушений звернутись до суду для розірвання договору оренди та стягнення боргу з орендної плати та пені. Дана претензія залишена відповідачем без відповіді.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача 29791,66 грн. заборгованості з орендної плати, яка виникла за період з лютого по грудень 2013 року.

Згідно матеріалів справи та наданого позивачем в судовому засіданні 05.03.2014 року уточнюючого розрахунку заборгованість відповідача по орендній платі за вищевказаний період складає 29629,03 грн.

Оскільки майно, передане в оренду, є комунальною власністю то до правовідносин, що виникли між сторонами, необхідно застосовувати крім загальних положень законодавства про зобов'язання в першу чергу норми спеціального в цій сфері правовідносин Закону України "Про оренду державного і комунального майна" від 10 квітня 1992 року N2269-XII (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №2269).

Згідно ч. 1 ст. 2 даного Закону орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону №2269 орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 19 Закону №2269 орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

"Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином."

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За умовами п. 2.2 договору орендар зобов'язується щомісячно, не пізніше 5 числа кожного місяця, перераховувати на поточний рахунок орендодавця орендну плату.

Відповідач на момент вирішення спору по суті не надав суду доказів сплати заборгованості з орендної плати, а тому з нього підлягає стягненню 29629,03 грн. орендної плати за лютий-грудень 2013 року.

Згідно ч. 1 ст. 216 ГКУ учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 217 ГКУ господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно ч. 1 ст. 218 ГКУ підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГКУ штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно п. 4.3 договору за несвоєчасну сплату орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,5% заборгованості суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ України, яка діяла в період нарахування пені. При неодноразовій затримці сплати орендної плати орендодавець має право розірвати договір оренди, а орендар за вимогою орендодавця повернути приміщення.

На підставі п. 4.3 договору позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 3480,27 грн. за період прострочки платежу з 01.02.2013 року по 25.12.2013 року.

В судовому засіданні представником позивача надано розгорнутий розрахунок пені, згідно якого позивачем нараховано пеню в сумі 1611,53 грн. за період прострочки платежу з 06.02.2013 року по 24.12.2013 року.

Для всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про те, що позивачем безпідставно нараховано пеню за червень місяць з 10.06.2013 року по 24.12.2013 року без дотримання вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. За червень місяць позивач має право нараховувати пеню за період з 10.06.2013 року по 06.12.2013 року, що складає 181,12 грн.

Таким чином позивач має право нараховувати пеню за період прострочки платежу з 06.02.2013 року по 24.12.2013 року в загальній сумі 1584,86 грн.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення орендної плати та пені підлягають задоволенню частково в сумі 31213,89 грн., з яких 29629,03 грн. орендної плати та 1584,86 грн. пені. В решті майнових вимог позов задоволенню не підлягає.

Крім того, позивач просить розірвати договір оренди нерухомого майна №2 від 14.01.2013 року.

Згідно з частиною третьою статті 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Статтею 783 ЦК України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

При цьому повинні враховуватися приписи частини другої статті 651 ЦК України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Визначена статтею 782 ЦК України можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов'язком наймодавця.

Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Водночас орендоване майно є комунальним, тому на спірні правовідносини поширюється також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з частиною третьою статті 26 якого підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань.

При цьому вказана норма застосовується з урахуванням наведених вище загальних положень ГК України та ЦК України.

Право наймодавця вимагати повернення речі у разі припинення договору найму передбачено статтею 785 ЦК України.

Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

Згідно п.п. 7.1.1 п. 7.1 договору договір може бути розірвано у випадках невиконання, або грубого порушення однією зі сторін умов договору.

Враховуючи приписи вищенаведених умов договору, Закону України "Про оренду державного і комунального майна", Цивільного та Господарського кодексів України, а також те, що Відповідачем не сплачується орендна плата більше трьох місяців, що на думку суду є істотним порушенням умов договору, суд доходить висновку, що позов в частині розірвання договору оренди нерухомого майна №2 від 14.01.2013 року є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, інформація про рахунок відсутня) на користь комунального підприємства Талалаївське виробниче управління житлово-комунального господарства (вул. Ватутіна, 4, смт. Талалаївка, Чернігівська область, ідентифікаційний код 03358089, р/р 26008301102509 в ПАТ „ПриватБанк", МФО 353553) 29629,03 грн. орендної плати, 1584,86 грн. пені та 1720,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, інформація про рахунок відсутня) до державного бюджету (р/р 31217206783002, отримувач - УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, МФО 853592, ідентифікаційний код 38054398, Банк - ГУДКСУ у Чернігівській області, призначення платежу: „Судовий збір, код 03500068 пункт 2.1", код бюджетної класифікації 22030001) 1218,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Розірвати договір оренди нерухомого майна №2, укладений 14 січня 2013 року між комунальним підприємством Талалаївське виробниче управління житлово-комунального господарства та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.

5. В решті позову відмовити.

Суддя Ж.В. Блохіна