Рішення

від 17.02.2014 по справі 765/1560/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

17.02.2014

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22ц-797/240/2014р. Головуючий в першій

інстанції Лемешко А.С.

Категорія 37 Доповідач в апеляційній

інстанції Колбіна Т.П.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2014 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Колбіної Т.П.,

суддів - Козуб О.В., Моцного М.В.,

при секретарі - Івченко М.О.,

за участю - представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 18 квітня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_4, третя особа Приватне підприємство «Фірма Хаммер» про визнання договорів недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідачів, в якому просила визнати недійсними: договір комісії від 8.09.2011 р., укладений між ОСОБА_7 та ПП «Фірма «Хаммер» на продаж автомобілю «SSANG YONG», моделі KYRON, легковий універсал-В, 2009 року випуску, білого кольору, р.н., що належав ОСОБА_8; договір купівлі-продажу автомобілю «SSANG YONG», моделі KYRON, легковий універсал-В, 2009 року випуску, білого кольору, укладений 08.09.2011 р. між ПП «Фірма «Хаммер» та ОСОБА_4; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_4 автомобіль «SSANG YONG», моделі KYRON, легковий універсал-В, 2009 року випуску, білого кольору; стягнути з ОСОБА_7 на її користь 10000 гривень моральної шкоди та судові витрати.

Вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її батько ОСОБА_8, після смерті якого залишилася спадщина, в тому числі у вигляді автомобіля «SSANG YONG», моделі KYRON, легковий універсал-В, 2009 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1. Оскільки заповіт батько не залишив, то їй належить 1/6 частка всього спадкового майна, яка складається з 1/3 частки її спадкового майна та 1/3 частка її сестри ОСОБА_9, яка відмовилась від спадщини на її користь, а також 2/3 частки належить його дружині ОСОБА_7 За життя спадкодавець оформив довіреність на ім'я ОСОБА_7, якою надав право останній продати спірний автомобіль «SSANG YONG». 20.08.2011 року, на наступний день після смерті батька, ОСОБА_7 зняла з реєстраційного обліку автомобіль та 08.09.2011 р. уклала договір комісії з ПП «Фірма «Хаммер» щодо продажу вказаного автомобілю. У той же день ПП «Фірма «Хаммер» продала спірний автомобіль за договором купівлі-продажу ОСОБА_4 Зазначений автомобіль входить до спадкового майна, але ОСОБА_7, уклала договір комісії з ПП «Фірма «Хаммер» за недійсною довіреністю, оскільки вона знала про смерть спадкодавця. А ПП «Фірма «Хаммер» уклав договір купівлі-продажу даного автомобілю, не маючи на те повноважень, а тому вважає, що обидва правочини є недійсними. Окрім того, вказує, що підставою для визнання правочину недійсним є передоручення ОСОБА_7 розпорядження спірним автомобілем ПП «Фірма «Хаммер», оскільки права передоручення їй не було надано відповідно до довіреності. У звязку з вищевикладеним позивач просить витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 автомобіль «SSANG YONG», моделі KYRON, легковий універсал-В, 2009 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1. Крім того, вказує, що їй було спричинено моральну шкоду на заявлену суму, оскільки після смерті батька їй приходиться захищати свої права, у звязку з його смертю, які були незаконно порушені ОСОБА_7

Рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя від 18 квітня 2013 року позов задоволений частково. Визнано недійсним договір комісії, укладений 08.09.2011 року між ОСОБА_7 та ПП «Фірма Хаммер», ідентифікаційний код 30709073, на продаж автомобілю «SSANG YONG», моделі KYRON, легковий універсал-В, 2009 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1, що належав ОСОБА_8 Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_4 вказаний автомобіль. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині витребування майна з чужого незаконного володіння, як постановлене з порушенням норм матеріального права та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним договору комісії, укладеного 08.09.2011 року між ОСОБА_7 та «Фірма Хаммер» ідентифікаційний код 30709073, на продаж автомобілю «SSANG YONG», моделі KYRON, легковий універсал-В, 2009 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1, що належав ОСОБА_8, не оскаржується, тому відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції в цій частині не є предметом апеляційного розгляду.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині витребування майна з чужого незаконного володіння, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.

За змістом ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.1261 ЦК України в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки. Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 330 ЦК України передбачено, що у разі відчуження майна особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Згідно із вимогами частини 1 статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, статтею 388 ЦК України передбачено можливість витребування майна власником від добросовісного набувача, але такі випадки обмежені та можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він його передав, поза їх волею.

Відповідно до статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної копменсації вартості його частки.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що така компенсація співвласникові, який виділяється, може бути надана лише за його згодою.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 05 січня 2010 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у період шлюбу придбали автомобіль марки «SSANG YONG», моделі KYRON, легковий універсал-В, 2009 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1, який був зареєстрований на ОСОБА_8 (а.с.7).

28 квітня 2010 року, перед відрядженням за кордон, ОСОБА_8 оформив довіреність на ім'я ОСОБА_7, якою уповноважив останню на продаж автомобілю марки «SSANG YONG», моделі KYRON, легковий універсал-В, 2009 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, з наданням інших повноважень (посвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_11 зареєстрованим в реєстрі №235 28.04.2010 року (а.с.13,45).

Відповідно до свідоцтва про смерть від 24.08.2011 року №5 (а.с.10) ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер спадкодавець спірного майна ОСОБА_8

Згідно відповіді УДАІ УМВС України в м.Севастополі вих. №15/601 від 27.01.2012 року (а.с.14), 20 серпня 2011 року автомобіль марки «SSANG YONG», моделі KYRON, легковий універсал-В, 2009 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 був знятий з реєстраційного обліку на підставі вищевказаної довіреності.

08 вересня 2011 року між ОСОБА_7 (комітентом), діючої на підставі довіреності від імені ОСОБА_8 та ПП «Фірма Хаммер» (комісіонером) був укладений договір комісії щодо реалізації автомобіля «SSANG YONG» моделі KYRON, легковий універсал-В, 2009 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1 (а.с.58-59).

Відповідно до довідки розрахунку серії КІМ №817405 від 08.09.2011 року автомобіль був проданий ОСОБА_4 (а.с.57).

З листа Другої Севастопольської державної нотаріальної контори від 03.03.2012 року №355/02-14, вбачається, що після смерті ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, заведена спадкова справа №376/2011 р. Із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 звернулись ОСОБА_6 та дружина померлого, ОСОБА_7 (а.с.8), в спадкове майно після смерті ОСОБА_8, окрім автомобіля входить:

- ? частка житлового будинку надвірними спорудами АДРЕСА_1;

- грошові вклади в Приватбанку м.Севастополя, по рахунку НОМЕР_3, рахунок НОМЕР_4, поточна сума 8-44 грн., по карті моряка, договір SAMNDN20000042437596, рахунок НОМЕР_5, поточна сума824-50 доларів США;

- у відділені БМ №29 відкритий депозит, договір SAMNDN №47000710469820, рахунок НОМЕР_6, поточна сума 34101-50 доларів США;

- земельна ділянка за адресою АДРЕСА_2.

Виходячи з того, що згідно заяви від 02.02.2012 року №117 ОСОБА_9 відмовилась від належної їй 1/6 частки спадкового майна на користь ОСОБА_6(а.с.11), тому останній належить 1/3 частка спадкового майна.

Оскільки спірний автомобіль був придбаний ОСОБА_7 та ОСОБА_8 під час шлюбу, тому їх частки є рівними. ОСОБА_6 та ОСОБА_9 є дочками померлого, тому є спадкоємицями першої черги по закону після смерті батька та яким належить по 1/6 частки спадкового майна. Відповідач ОСОБА_7 є дружиною померлого, тому також є спадкоємцем першої черги за законом відповідно до положень ст. 1261 ЦК України, якій належить 2/3 спадкового майна.

Відповідно до ч.2 ст.1278 ЦК України кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі. Поділ спадщини і виділ частки спадкоємця здійснюється на підставі положень ст.ст.364-367 ЦК України, що регулюють процедуру поділу (виділу частки) майна.

Таким чином, колегія приходить до висновку, що оскільки автомобіль який належить позивачу та відповідачу на праві спільної часткової власності є неподільною річчю і визначити 1/3 частину автомобіля, яка належить ОСОБА_6, неможливо, та той факт, що спірний автомобіль ніколи не знаходився у володінні позивачки, то вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння задоволенню не підлягають, а порушене право позивачки може бути захищене іншим шляхом. З вимогами про визнання права власності на спірний автомобіль або стягнення грошової компенсації вартості своєї частки позивач не зверталась.

Власником автомобіля являється ОСОБА_4 на підставі відплатного договору купівлі-продажу та є добросовісним набувачем.

На підставі викладеного, колегія вважає, що суд першої інстанції викладені обставини та вимоги закону, що мають суттєве значення для вирішення справи не оцінив та прийшов до неправильного висновку про задоволення вимог в частині витребування майна з чужого незаконного володіння.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення в частині витребування майна з чужого незаконного володіння на підставі ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з постановленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів ,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.

Рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 18 квітня 2013 року в частині витребування майна з чужого незаконного володіння - скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_6 про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: /підпис/ Т.П. Колбіна

Судді: /підпис/ О.В. Козуб

/підпис/ М.В. Моцний

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

міста Севастополя Т.П. Колбіна