Постанова

від 29.01.2009 по справі 14/292-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський

апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

"19"

січня 2009 р.                                                          

Справа № 14/292-08 

Колегія

суддів у складі:

головуючий

суддя Погребняк В. Я., судді Бухан А.І. , 

Шевель О. В.

при секретарі Цвірі Д.М.

за участю представників:

позивача         

-

ОСОБА_1

відповідача третьої особи 

- -

Рижкової М.П. ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши в приміщенні

Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вхідний

№ 2833С/3-9) на рішення господарського суду Сумської  області від 07 листопада 2008 року у справі №

14/292-08

за позовом

учасника ТОВ "Ремвзуття" ОСОБА_4, м. Суми

до

 ТОВ

"Ремвзуття", м. Суми

за участю третьої особи

ОСОБА_2, м. Суми

про

визнання недійсним установчого договору,

встановила:

Рішенням господарського суду

Сумської області від 07 листопада 2008 року у справі № 14/292-08 (головуючий

суддя Миропольський С.О., суддів Лиховід Б.І., Гудим В.Д.) у задоволенні позову

відмовлено повністю.

Позивач - учасник ТОВ

"Ремвзуття" ОСОБА_4-  з

рішенням господарського суду Сумської області не погодився, звернувся до

Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій

просить скасувати рішення від 07 листопада 2008 року у справі № 14/292-08 та

прийняти нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Відповідач  та 

третя особа свої відзиви на апеляційну скаргу не подали.

Дослідивши матеріали справи,

викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши

пояснення їх уповноважених представників, перевіривши правильність застосування

господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів

зазначає наступне.

Приймаючи оскаржуване рішення,

господарський суд Сумської області виходив з результатів встановлення та

дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив, що

06.12.1994 року, відповідно до наданих державним реєстратором виконкому

Сумської міської ради документів, було проведено засідання зборів учасників

товариства з обмеженою відповідальністю “Надія”, до порядку денного якого

включено питання про зміну назви товариства з обмеженою відповідальністю

“Надія” на товариство з обмеженою відповідальністю “Ремвзуття” та вирішено

підготувати та здати на держану реєстрацію установчі документи товариства з

обмеженою відповідальністю “Ремвзуття”.23.02.1995 року розпорядженням Голови

виконкому Сумської міської ради народних депутатів № 71-р було зареєстровано

статут Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремвзуття”. Згідно додатку до

статуту учасниками товариства виступили 78 фізичних осіб. Як вказано в

посвідчувальному напису державного нотаріуса Бойка Л.М. від 27.12.1994р. №

4-4273, статут ТОВ “Ремвзуття”підписано учасниками в кількості 77 осіб.  Цим же складом учасників був укладено

установчий договір про створення товариства з обмеженою відповідальністю

“Ремвзуття”від 27.12.1994р. Щодо відсутності підпису однієї фізичної особі

-учасника ОСОБА_5 (№57) сторони не надали суду доказів про те, чому він

відсутній. Статут та установчий договір ТОВ “Ремвзуття”також підписано

позивачем ОСОБА_4 Тобто на момент проведення зборів учасників ТОВ “Ремвзуття”,

підписання статуту та укладення установчого договору позивачка була повністю

згода зі змістом установчих документів ТОВ “Ремвзуття”, розподілом часток між

учасниками, розміром статутного фонду та іншими обставинами, які мають істотне

правове значення. Зміст наданих суду державним реєстратором виконкому Сумської

міської ради документів та підписи учасників на статуті та установчому договорі

ТОВ “Ремвзуття” свідчить про те, що учасники товариства намагались досягти саме

такого юридичного наслідку - проведення державної реєстрації статуту товариства

з обмеженою відповідальністю “Ремвзуття”, що і було зроблено через два місяця

23.02.1995року. Як вбачається з наданого третьою особою підписного листа членів

організації орендарів фабрики “Надія” на придбання об'єкта приватизації від

грудня 1993 року, який підписано всіма майбутніми учасниками і де вказано

розподіл часток між фізичними особами в об'єкті приватизації, розмір вказаних в

ньому часток, суттєво не відрізняється від часток учасників, вказаних в статуті

ТОВ “Ремвзуття”, зареєстрованого 23.02.1995р. Тобто процес розподілу часток

статутного фонду ТОВ “Ремвзуття” між учасників мав досить тривалий  період і об'єктивно відображає ту обставину,

що всі учасники товариства були освідомленні про такий розподіл часток і не

заперечували проти цього. Відносно вказаних позивачем порушень ст. ст. 60, 62

Закону України “Про господарські товариства” при проведенні зборів учасників

від 06.12.1994р. в частині ведення реєстрації учасників на зборах, відсутності

в протоколі кількості голосів учасників, відсутності книзі протоколів тощо ,

слід вказати на те, що згідно статті 33 Господарського процесуального  кодексу України обов'язок доказування і

подання доказів покладено на сторін, які повинні довести ті обставини, на які

вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем не надано

суду доказів про відсутність ведення реєстрації учасників на зборах та

відсутність книг і протоколів. Відсутність в протоколі відомостей про кількість

голосів учасників не може бути порушенням Закону України “Про господарські

товариства”, оскільки діюча на той час редакція закону не передбачала вимоги до

цього. Крім того, статут та установчий договір ТОВ “Ремвзуття”, які підписані

особами 27.12.1994р., та сам протокол № 2 від 06.12.1994п. свідчать про

правомірність цих зборів. Щодо протоколу загальних зборів членів товариства ТОВ

“Ремвзуття” № 4 від 15.12.1997 року, яким були відмінені рішення зборів

учасників організації орендарів фабрики “Надія” від 12.03.1993р.(протокол №

12), рішення зборів учасників ТОВ “Надія” від 23.12.1993р. (протокол без

номера), рішення зборів учасників ТОВ “Надія” від 16.03.1994р. (протокол № 1),

рішення зборів учасників ТОВ “Надія” від 06.12.1994р. (протокол № 2), рішення

зборів учасників ТОВ “Надія” від 13.03.1994р. (протокол № 4) та аудиторської

перевірки, проведеною Сумською філією ТОВ “Аудиторська фірма “УКООП-АУДИТ” від

12.12.1997р., суд оцінює ці докази критично тому, що відповідач з цим

протоколом до Державного реєстратора виконкому Сумської міськради або іншого

відповідного органу, до компетенції якого відносилось проведення державної

реєстрації, не звертався, у справах Державного реєстратора відсутні. Крім

того,  ОСОБА_4 не надала суду докази про

те, що вона в період часу з грудня 1994 року до червня 2008 року зверталась до

суду з відповідним позовом про визнання рішення загальних зборів учасників ТОВ

“Надія” від 06.12.1994р. (протокол № 2) недійсним. Таким чином у задоволенні

позовних вимог ОСОБА_4 до ТОВ “Ремвзуття” слід відмовити за необґрунтованістю.

При цьому господарський суд Сумської області прийняв до уваги  те, що третя особа у своєму відзив зазначила,

що , позов ОСОБА_4 до ТОВ “Ремвзуття” обумовлений спором за позовом ОСОБА_2 до

ТОВ “Ремвзуття” про стягнення вартості частки учасника, який вибув зі складу

учасників.

Крім того, на думку  колегії суддів господарського суду Сумської

облсті,  у задоволенні позову ОСОБА_4 до

ТОВ “Ремвзуття” слід  відмовити  також у зв'язку зі спливом позовної

давності.  Відповідно до ст. 257 ГК

Україн загальна позовна давність встановлена тривалістю три роки. Позовна

давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до

винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено

стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Позивач з заявою про

застосування позовної давності не звернувся, тому у господарського суду

Сумської області  немає підстав для

поновлення позовної давності.

Викладені вище висновки

господарського суду на думку колегії суддів в основному  відповідають фактичним обставинам спору та

матеріалам справи, їм надана правильна 

та належна  правова оцінка, через

що відсутні  підстави для задоволення

апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі судового рішення, оскільки

відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна

сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу

своїх вимог та заперечень.

Як свідчать матеріали справи,

господарський суд Сумської області 

забезпечив  додержання вимог

статті 43 Господарського процесуального Кодексу України, всебічно, повно та

об'єктивно   дослідив  фактичні обставини справи та оцінив наявні у

ній докази  в їх сукупності, керуючись

при цьому чинним законодавством України. 

Наведені  позивачем 

у обґрунтування  своєї апеляційної

скарги доводи не підтверджені 

матеріалами справи. Оскаржуючи прийняте по справі судове рішення,

позивач не надав жодних належних та допустимих доказів  правового обґрунтування  наведених ним у скарзі доводів. При цьому

колегія суддів вважає, що позиція 

позивача ґрунтується на власному довільному тлумаченні норм чинного

законодавства України, що регламентує організацію, порядок діяльності

господарських товариств та взаємовідносин 

їх учасників. При цьому колегія суддів враховує, що позивач  ні в ході вирішення спору господарським судом

Сумської області, ні під час  розгляду

апеляційної скарги не надав відповідних 

обґрунтованих пояснень стосовно 

причин, підстав та часу звернення ним до суду за захистом нібито

порушених його прав учасника товариства. Так само необґрунтованими являються

твердження позивача про нібито порушені господарським судом  Сумської області положення  Господарського процесуального кодексу України

. Питання  про визначення  складу колегії суддів Сумської області, які

були правомочні  розглядати дану справу,

вирішено  в порядку, встановленому саме

цим кодексом,  і як свідчать матеріали

справи ( і насамперед протоколи судових засідань), позивача не скористовувся

своїм правом на відвід будь-якого судді, який приймав участь у розгляді даної

справи.

Враховуючи викладене та керуючись

статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції

України статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського

процесуального кодексу України,

постановила:

Рішення господарського суду

Сумської області від 07 листопада 2008 року у справі № 14/292-08 залишити без

змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Головуючий суддя                                                                    Погребняк

В. Я. 

                                 Судді                                                                   

Бухан А.І. 

                                                            Шевель

О. В.