Ухвала

від 25.02.2014 по справі 2а/1570/6561/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

25 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а/1570/6561/2011

Категорія: 8.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Колесниченко О. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченко К.В.,

Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 березня 2012р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмортрассервіс» до Державної податкової інспекції у Приморському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дії, наказу та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2011р. ТОВ «Укрмортранссервіс» (далі товариство) звернулось в суд із позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі ДПІ) про визнання протиправним наказ №1843 від 10.06.2011р. про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки товариства, визнання протиправними дії ДПІ щодо оформлення результатів перевірки, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001712350 від 21.07.2011р. В ході судового розгляду справи позивач відмовився від п.1 позовних вимог, а саме визнання протиправним наказ №1843 від 10.06.2011р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в період з 20.06.2011р. по 04.07.2011р. ДПІ проведена невиїзна документальна позапланова перевірка Товариства з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Міртекс сервіс ЛТД» за лютий 2011р. За результатами перевірки складений акт від 08.07.2011р. за №4489/23-513/32834737, в висновках якого зазначені порушення норм податкового законодавства України.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 21 липня 2011р. №0001712350 за яким Товариству нарахована сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 105192грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1грн.

Позивач зазначає, що не згоден з висновками акту, де встановлено порушення ТОВ «Укрмортранссервіс» п.198.1, п.198.2, п.198.3 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, оскільки у ТОВ «Укрмортранссервіс» в наявності всі необхідні документи по взаєморозрахунках з його контрагентом ТОВ «Міртекс сервіс ЛТД», які підтверджують правильність та правомірність формування податкового кредиту за лютий 2011р. Посилаючись на зазначені обставини позивач просить позов задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 березня 2012р. позов задоволено.

Визнано протиправним дії ДПІ щодо оформлення результатів перевірки актом без посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність фактів виявлених порушень.

Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення №0001712350 від 21.07.2011р. з податку на додану вартість.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з боку Товариства не допущені порушення вимог податкового законодавства, які б позбавляли права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Між тим, ДПІ порушені вимоги щодо оформлення результатів перевірки. В акті перевірки немає посилання на первинні документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність фактів виявлених порушень.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі невиїзної документальної позапланової перевірки та акту від 08.07.2011р. за №4489/23-513/32834737 ДПІ прийняло податкове повідомлення-рішення від 21 липня 2011р. за №0001712350, яким Товариству нарахована сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 105192грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1грн. Підставою прийняття такого податкового повідомлення-рішення стали висновки акту перевірки ДПІ (а.с.11-13), відповідно до яких у контрагента ТОВ «Міртекс Сервіс ЛТД» неможливо встановити наявність або відсутність необхідних трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, в результаті чого Товариством завищено податковий кредит за лютий 2011р. на суму 105192грн. відповідно до чого занижено суму, що підлягає сплаті до бюджету за лютий 2011р. на 105192грн.

Вирішуючи питання правомірності винесення податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з наступного.

Правовідносини, які виникли між Товариством та ДПІ регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі-Кодекс) та ЗУ «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (далі-Закон).

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (п.1 ст.9 Закону).

За правилами п.201.1. ст.201 Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

На підтвердження реальності господарських відносин з контрагентом, Товариство надало договір від 01.02.2011р. №010211 (а.с.19) про надання послуг щодо організації контролю об'єкту на придатність до знезараження, герметизації об'єктів знезараження та встановлення системи рециркуляції.

Як встановлено судом першої інстанції, що виконання даного договору, а відповідно і факт надання послуг підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, актами здачі прийняття робіт та відповідними платіжними дорученнями, які є в матеріалах справи (а.с.20-27; 59-64).

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку стосовно того, що умови договору між Товариством та Контрагентом фактично виконані, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а отже, вказане підтверджує, що Товариством у лютому 2011р. придбані послуги у Контрагента на суму ПДВ 105192грн.

Стосовно доводів апелянта про неможливість встановити у Контрагента наявність умов для ведення господарської діяльності, наявність чи відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, тому усі операції купівлі-продажу за участю ТОВ «Міртекс Сервіс ЛТД», на думку ДПІ, підпадають під ознаки нікчемності, суд першої інстанції дійшов до висновку, з яким погоджується і судова колегія, що наявність або відсутність основних фондів не позбавляє можливості проведення господарських операцій.

Укладання угоди без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є ознакою фіктивного правочину, який не є нікчемним, а відповідно до цієї статті такий правочин може бути визнаний недійсним лише в судовому порядку (ст.234 ЦК України).

Отже, ДПІ не має право визнавати угоди недійсними, тому що відповідно до вказаної статті дана процедура може бути здійснена лише судом.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, ДПІ не надало належних доказів щодо визнання вказаних угод між Товариством та Контрагентом недійсними, а отже, висновок про недійсність угод є помилковим.

З викладеного вище вбачається, що рішення суду першої інстанції про те, що Товариством доведено факт реальності господарської операції, договір про надання послуг сторонами виконано, послуги фактично отримані, кошти сплачено та оформлені належним чином всі первинні документи є законним та обгрунтованим.

Вказане вище свідчить про те, що між Товариством та Контрагентом відбулась реальна господарська операція по наданню послуг.

Відповідно до ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судова колегія зазначає, що ні в суді першої інстанції, а ні в суді апеляційної інстанції представником відповідача не доведено належними доказами нікчемність господарської операції та відповідно правомірності свого рішення.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду винесена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.197,198,200,206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 березня 2012р. - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

А.Г. Федусик