Постанова

від 20.02.2014 по справі 801/4775/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/4775/13-а

20.02.14 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Паздеріна О. М.

за участю сторін:

представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІМПЕТ ШІППІНГ"- Теплицький Максим Ілліч, довіреність № б/н від 12.08.13

представник відповідача - Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІМПЕТ ШІППІНГ" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Кудряшова А.М. ) від 18.06.13 у справі № 801/4775/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІМПЕТ ШІППІНГ" (вул. Ворошилова, 45 кв. 53, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

до Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. Борзенко, 40, м. Керч, Автономна Республіка Крим,98300)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18 червня 2013 року у справі № 801/4775/13-а у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІМПЕТ ШІППІНГ» до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень було відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 18 червня 2013 року, прийняти нове судове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права. Заявник апеляційної скарги посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи, що мають вирішення значення для правильного вирішення справи.

У судових засіданнях представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Позивач на вимогу суду надав додаткові докази по справі, які суд апеляційної інстанції долучив до матеріалів справи з метою повного з'ясування фактичних обставин справи.

У судовому засіданні 30.01.2014 року судова колегія за клопотанням Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим здійснила заміну відповідача по справі, а саме: ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС на Керченську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів в АР Крим.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи відповідач сповіщений належним чином. Від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника з урахуванням заперечень на апеляційну скаргу.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із збільшенням позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 89214, 00 грн. за основним платежем та 22303,50 грн. за штрафними (фінансовими санкціями) податковим повідомленням-рішенням від 18.04.2013 року № 0001132203 та у зв'язку із зменшенням позивачу розміру від'ємного значення суми ПДВ у сумі 59620,00 грн. за липень 2011 року податковим повідомленням-рішенням від 18.04.2013 року № 0001142203.

Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі висновків акту від 04.04.2013 року № 521/22.3/34571911 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Тімпет Шіппінг» (код за ЄДРПОУ 34571911) з питання реєстрації податкових накладних за липень 2011р. у Єдиному реєстрі податкових накладних по взаємовідносинах з ТОВ «Атіс» (код за ЄДРПОУ 31432532).», яким було встановлено заниження позивачем суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за липень 2011 року на суму 89214 грн. та завищення залишку від'ємного значення ПДВ по коду рядка 24 декларації з ПДВ за липень 2011 року, який після бюджетного відшкодування, включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 26177 грн., завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду по коду рядка 19 декларації з ПДВ за липень 2011 року на суму 33443 грн.

Вказані висновки податкової інспекції ґрунтуються на наступному.

Позивачем до перевірки надані завірені копії податкових накладних за липень 2011 року, що отримані від ТОВ «Атіс» на передоплату портових зборів по т/х СНАРLЕТ згідно договору від 11.07.2011 року № ТА-11/07-11 на загальну суму ПДВ 151922,82 грн., а саме: від 18.07.2011 року № 1955 на загальну суму 893004,92 грн., у т.ч. ПДВ 148834,15 грн. та від 26.07.2011 року № 2182 на загальну суму 18532,02 грн., у т.ч. ПДВ 3088,67 грн., суми ПДВ за якими були включені позивачем до податкового кредиту з ПДВ за липень 2012 року.

Сам факт наявності та реальності фінансово-господарської операцій між позивачем та ТОВ «Атіс» податковою інспекцією не спростовується, наявність у позивача первинних документів бухгалтерського та податкового обліку у підтвердження господарської операції також податковою інспекцією не спростовується.

Суть спірних правовідносин полягає у тому, що позивачем було включено до податкового кредиту за липень 2012 року суму ПДВ 148834,15 грн. за податковою накладною № 1955 від 18.07.2011 року, яка на думку податкової інспекції, не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних у порушення вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Тобто податкова інспекція у акті перевірки наголошує про те, що податкова накладна ТОВ «Атіс» № 1955 від 18.07.2011 року не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому акт перевірки не містить відомостей щодо фактичних обставин справи, а саме: податкова накладна № 1955 ТОВ «Атіс» зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних, але не за датою видачі 18.07.2011 року а за датою видачі 27.07.2011 року.

Відповідно до пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Таким чином, згідно вказаних положень Податкового кодексу України виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Але, вказані положення Податкового кодексу України податковим органом не були виконані, документальна позапланова перевірка продавця - ТОВ «Атіс» проведена не була. Податкова інспекція взагалі не зафіксувала у акті перевірки факт наявної розбіжності між даними податкової накладної № 1955 та Єдиного реєстру податкових накладних, фактично поклавши усю відповідальність за такі розбіжності на позивача, який є покупцем та не здійснює реєстрацію податкової накладної у Реєстрі.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом У цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Згідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких були визначені податкові зобов'язання відповідно до цього пункту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рахунку ТОВ «Атіс» від 07.07.2011 року № 0283 позивачем здійснена оплата ТОВ «Атіс» 18.07.2011 року, що також було підтверджено під час перевірки позивача. Тобто з приводу цих обставин між сторонами не існує спору.

Таким чином, продавцем - ТОВ «Атіс» на адресу позивача була виписана податкова накладна № 1955 від 18.07.2011 року за першою подією - виходячи з дати зарахування коштів від позивача - покупця/замовника на банківський рахунок ТОВ «Атіс», що відповідає вимогам пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.

Листом на вих.. № 28.01/14 від 28.01.14 року ТОВ «Атіс» підтвердив, що під час оформлення податкової накладної № 1955 від 18.07.2011 року у програмі М.Е.DОС для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних програмою автоматично у графі «дата» була вказана дата реєстрації - 27.07.2011 року, тобто була допущена технічна помилка програмою під час реєстрації податкової накладної № 1955 від 18.07.2011 року, яку виправити неможливо. Також ТОВ «Атіс» у листі зазначило, що податкова накладна № 1955 від 27.07.2011 року на суму 893004,92 грн. у т.ч. ПДВ 148834,15 грн. фактично не існує а у Єдиному реєстрі податкових накладних невірно вказана дата виписки податкової накладної - 27.07.2011 року в той час як фактично дата податкової накладної № 1955 - 18.07.2011 року.

Вказані твердження ТОВ «Атіс» підтверджуються Реєстром виданих та отриманих податкових накладних ТОВ «Атіс» за липень 2011 року, що є додатком до податкової декларації ТОВ «Атіс» з ПДВ за липень 2011 року.

Таким чином, судовою колегією було встановлено наступні обставини: постачальник товару - ТОВ «Атіс» надало позивачу податкову накладну № 1955 у якої зазначено дату її видачі 18.07.2011 року, по податковому обліку ТОВ «Атіс» податкова накладна № 1955 обліковується датою видачі 18.07.2011 року; ТОВ «Атіс» підтвердило допущення ним помилки під час реєстрації податкової накладної № 1955 у Єдиному реєстрі податкових накладних та невірно зазначено дату її виписки - 27.07.2011 року.

Як вказувалося вище, відповідно до абзацу 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт розбіжностей даних податкової накладної ТОВ «Атіс» № 1955 та Єдиного реєстру податкових накладних щодо дати її виписки внаслідок допущеної ТОВ «Атіс» помилки та враховуючи той факт, що позивач включив до складу податкового кредиту з ПДВ за липень 2011 року податкову накладну № 1955 ТОВ «Атіс», яка була зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних та видана платником ПДВ, то судова колегія вважає, що у даному випадку податковий орган повинен керуватися положеннями абзацу 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та провести документальну позапланову виїзну перевірку продавця - ТОВ «Атіс» з метою з'ясування обставин щодо таких розбіжностей.

Суд першої інстанції не у повному обсязі з'ясував фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи та надав неправильну юридичну оцінку спірним правовідносинам у справі, що призвело до неправильного вирішення справи.

З урахуванням всього вищевикладеного, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям по справі нового судового рішення.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІМПЕТ ШІППІНГ" задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.13 у справі № 801/4775/13-аскасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби від 18.04.2013 року № 0001132203 та від 18.04.2013 року № 0001142203.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тімпет Шіппінг» (98300, АР Крим, м. Керч, вул. Ворошилова, 45, кв. 53, код ЄДРПОУ 34571911) судові витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову у сумі 1712,00 грн. (Одна тисяча сімсот дванадцять гривень нуль копійок) та судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 856,00 грн. (вісімсот п'ятдесят шість гривень нуль копійок).

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 лютого 2014 р.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська