Постанова

від 28.02.2014 по справі 803/236/14

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2014 року Справа № 803/236/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

при секретарі судового засідання Мартинюк О.П.,

за участю представника позивача Козака А.Ю.,

представника відповідача Ярошика Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцькавтодор-Транс» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луцькавтодор-Транс» (далі - ТзОВ «Луцькавтодор-Транс», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.10.2013 року № 0008872203.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ проведена камеральна електронна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (ПДВ) ТзОВ «Луцькавтодор-Транс», про що складено акт № 45/10/22.3 від 26.09.2013 року. Перевіркою встановлено, що на порушення пунктів 201.10,201.6 статті 201, пунктів 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (ПК України) позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 116006,81 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Луцькою ОДПІ 21.10.2013 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0008872203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ на 174010,50 грн., в т. ч.: за основним платежем - 116007,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 58003,50 грн., та яке було оскаржено в адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Волинській області від 07.11.2013 року № 2862/10/10.2-06 про продовження строку розгляду первинної скарги зобов'язано Луцьку ОДПІ забезпечити проведення перевірки ТзОВ «Луцькавтодор-Транс» з питань, що стали предметом оскарження.

В зв'язку з цим, Луцькою ОДПІ проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТзОВ «Луцькавтодор-Транс» з питань, що стали предметом оскарження податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 21.10.2013 року № 0008872203, винесене на підставі акту камеральної перевірки № 45/10/22.3 від 26.09.2013 року, про що складено акт № 1717/22.1/31011672 від 10.12.2013 року. Перевіркою встановлено порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, статті 201 ПК України, позивачем занижено ПДВ на суму 116006,81 грн.

Рішеннями Головного управління Міндоходів у Волинській області від 24.12.2013 року № 3860/10/10.2-06 та Міністерства доходів і зборів України від 22.01.2014 року № 112716/99-99-10-015 первинна та повторна скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ № 0008872203 від 21.10.2013 року - без змін.

Позивач не погоджується із вказаним податковим повідомленням-рішенням, з огляду на таке.

Так, за результатами камеральної перевірки було встановлено заниження суми податкових зобов'язань, заявлених у податковій декларації з ПДВ за липень 2013 року, внаслідок чого нараховано суму, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 116006,81 грн. В акті камеральної перевірки інспектором вказано про неправомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 116006,81 грн., згідно податкової декларації з ПДВ за липень 2013 року по податкових зобов'язаннях контрагента ТзОВ «Ферко».

Разом з тим, за даними податкової звітності за липень 2013 року ТзОВ «Луцькавтодор-Транс» помилково включено до податкового кредиту ПДВ в сумі 116006,81 грн. по контрагенту ТзОВ «Ферко» по податковій накладній № 2 від 02.07.2013 року згідно реєстру отриманих та виданих податкових накладених. У даній податковій декларації було допущено помилку щодо формування податкового кредиту на підставі податкової накладної № 2 від 02.07.2013 року, якої взагалі не існує. Натомість, контрагентом ТзОВ «Ферко» для підтвердження податкового кредиту на загальну суму ПДВ 116006,81 грн. було видано і передано позивачу податкові накладні від 02.07.2013 року за № № 131-142.

Вказана помилка була самостійно виправлена позивачем до моменту отримання акту камеральної перевірки шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ з додатком № 5 і реєстром отриманих і виданих податкових накладних, де було виключено з реєстру спірну податкову накладну № 2 від 02.07.2013 року на суму ПДВ 116006,81 грн. і одночасно сформовано податковий кредит на загальну суму ПДВ 116006,81 грн. на підставі інших податкових накладних за № № 131-142 від 02.07.2013 року. Вказаний уточнюючий розрахунок був прийнятий відповідачем без будь-яких зауважень.

Крім того, при здійсненні позапланової перевірки з питань, що стали предметом оскарження податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 21.10.2013 року № 0008872203, винесеного на підставі акту камеральної перевірки № 45/10/22.3 від 26.09.2013 року, відповідач не мав права досліджувати сам хід і умови здійснення господарської операції та наводити з цього приводу свої висновки, оскільки зазначені обставини виходять за межі предмету оскарження. Позивач також не погоджується із висновками акту позапланової перевірки № 1717/22.1/31011672 від 10.12.2013 року, виходячи з такого.

ТзОВ «Луцькавтодор-Транс» (покупець) уклало з ТзОВ «Ферко» (постачальник) договір поставки № 07123 від 07.12.2012 року, на підставі додатку № 2 від 10.06.2013 року до якого позивач придбав у постачальника олію соняшникову нерафіновану, українського походження, врожаю 2012 року у кількості 70 тон МТ (+/- 5 %), за ціною 10365,00 грн. з ПДВ за одну тонну. На виконання умов вказаного договору поставки ТзОВ «Ферко» було передано ТзОВ «Луцькавтодор-Транс» 67,153 т. олії соняшникової нерафінованої, українського походження, врожаю 2012 року відповідно до акту прийому-передачі № 1 від 02.07.2013 року на загальну суму 696040,85 грн. (в т. ч. 116006,81 грн. ПДВ) та видаткових накладних № № 4245-4256 від 02.07.2013 року. Формування податкового кредиту за наслідками цієї господарської операції здійснено позивачем на підставі вищенаведених податкових накладних № № 131-142 від 02.07.2013 року. Угода, укладена між сторонами, не визнана судом недійсною, документи на виконання договору між сторонами повністю відповідають вимогам законодавства, господарські операції є реальними, про що також свідчить подальша реалізація придбаного товару за кордон.

Так, на виконання зобов'язань з приводу експорту товару, придбаного позивачем, між ТзОВ «Луцькавтодор-Транс» (комітент) та підприємством «Вторметекспорт» у формі ТзОВ (комісіонер) укладено договір комісії № К12073 від 07.12.2012 року, згідно з додатком № 2 від 10.06.2013 року до якого комітент доручає, комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за плату здійснити від свого імені та за рахунок комітента юридично значимі дії. Комісіонер на виконання договору уклав із іноземним контрагентом Allseeds Switzerland S.A. (Швейцарія, покупець) зовнішньоекономічний договір - контракт № 2473 від 10.06.2013 року на поставку товару (олії соняшникової), про що є звіт комісіонера. Ескпортна поставка товару підтверджується вантажно-митною декларацією (ВМД) та супровідними експорт документами (сертифікат ДСЕС України, коносамент тощо).

Крім того, в основу своїх висновків відповідач неправомірно поклав акти перевірок ТзОВ «Ферко» від 13.09.2013 року та від 13.11.2013 року, при цьому, Луцькою ОДПІ не зроблено жодних досліджень по ланцюгу поставок. Висновки Луцької ОДПІ про відсутність реального характеру відносин із ТзОВ «Ферко» не підтверджуються належними та допустимими доказами, а ґрунтуються лише на аналізі баз даних податкового органу з відомостями про чисельність працюючих та податкової звітності з ПДВ, без фактичного з'ясування контролюючим органом реального майнового стану суб'єкта господарювання та перевірки його фінансово-господарської діяльності за період, коли виникли спірні правовідносини.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 21.10.2013 року № 0008872203.

В поданих до суду письмових запереченнях проти позову від 18.02.2014 року (а. с. 145-147) представник відповідача адміністративний позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що за результатами камеральної та позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Луцькавтодор-Транс», з урахуванням висновків актів перевірок ТзОВ «Ферко» від 13.11.2013 року № 1854/26-59-01/31681342 та від 13.09.2013 року № 950/22.8-15/31681342, не підтверджено фінансово-господарських операцій ТзОВ «Луцькавтодор-Транс» з ТзОВ «Ферко», відтак, позивач завищив податковий кредит за липень 2013 року по операціях із вказаним контрагентом.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, просить у його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «Луцькавтодор-Транс» зареєстроване як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 391309 (а. с. 121) та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 18.07.2012 року серії АА № 504926 (а. с. 122), перебуває на обліку як платник податків в Луцькій ОДПІ, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 11.07.2005 року № 517 (а. с. 123), зареєстроване платником ПДВ згідно із свідоцтвом № 02610243 від 18.07.2005 року (а. с. 124). При цьому, як слідує із Статуту товариства, затвердженого установчими зборами (протокол № 01 від 24.05.2005 року) (а. с. 125-139), довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 18.07.2012 року серії АА № 504926 (а. с. 122), до видів діяльності позивача відноситься, зокрема: «46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами».

Луцькою ОДПІ проведена камеральна електронна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ ТзОВ «Луцькавтодор-Транс», про що складено акт № 45/10/22.3 від 26.09.2013 року (а. с. 19-20). Перевіркою встановлено, що на порушення пунктів 201.10, 201.6 статті 201, пунктів 198.2, 198.6 статті 198 ПК України позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 116006,81 грн. згідно з податковою накладною № 2 від 02.07.2013 року, виписаною ТзОВ «Ферко» та не зареєстрованою у Єдиному реєстрі податкових накладних. Заперечення позивача від 09.10.2013 року № 22 на акт перевірки (а. с. 22-24) були залишені без задоволення, про що Луцька ОДПІ повідомила платника податків листом від 16.10.2013 року № 4910/10/22-3 (а. с. 25).

На підставі вказаного акту перевірки Луцькою ОДПІ 21.10.2013 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0008872203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ на 174010,50 грн., в т. ч.: за основним платежем - 116007,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 58003,50 грн. (а. с. 17), та яке було оскаржено в адміністративному порядку (а. с. 26-28).

Рішенням Головного управління Міндоходів у Волинській області від 07.11.2013 року № 2862/10/10.2-06 про продовження строку розгляду первинної скарги зобов'язано Луцьку ОДПІ забезпечити проведення перевірки ТзОВ «Луцькавтодор-Транс» з питань, що стали предметом оскарження (а. с. 29), у зв'язку з чим Луцькою ОДПІ було прийнято наказ від 26.11.2013 року № 1106, якою призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Луцькавтодор-Транс» (а. с. 30).

Луцькою ОДПІ проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТзОВ «Луцькавтодор-Транс» з питань, що стали предметом оскарження податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 21.10.2013 року № 0008872203, винесеного на підставі акту камеральної перевірки № 45/10/22.3 від 26.09.2013 року, про що складено акт № 1717/22.1/31011672 від 10.12.2013 року (а. с. 39). Перевіркою, з урахуванням висновків актів перевірок ТзОВ «Ферко» від 13.11.2013 року № 1854/26-59-01/31681342 та від 13.09.2013 року № 950/22.8-15/31681342, не підтверджено фінансово-господарських операцій ТзОВ «Луцькавтодор-Транс» з ТзОВ «Ферко», встановлено порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, статті 201 ПК України, позивачем завищено податковий кредит за липень 2013 року по операціях із вказаним контрагентом та занижено ПДВ на суму 116006,81 грн.

Рішеннями Головного управління Міндоходів у Волинській області від 24.12.2013 року № 3860/10/10.2-06 (а. с. 40-42) та Міністерства доходів і зборів України від 22.01.2014 року № 112716/99-99-10-015 (а. с. 46-48) первинна та повторна скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ № 0008872203 від 21.10.2013 року - без змін.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваного в даній адміністративній справі податкового повідомлення-рішення, з огляду на таке.

Як передбачено підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 181 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 розділу V ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів Луцької ОДПІ, судом при розгляді справи підлягали з'ясуванню обставини щодо реального здійснення господарських операцій, за якими позивачем сформовано податковий кредит, належного оформлення первинних документів.

З матеріалів справи слідує, що ТзОВ «Луцькавтодор-Транс» (покупець) уклало з ТзОВ «Ферко» (постачальник) договір поставки № 07123 від 07.12.2012 року (а. с. 74-75), на підставі додатку № 2 від 10.06.2013 року (а. с. 76) до якого позивач придбав у постачальника олію соняшникову нерафіновану, українського походження, врожаю 2012 року у кількості 70 тон МТ (+/- 5 %), за ціною 10365,00 грн. з ПДВ за одну тонну. На виконання умов вказаного договору поставки ТзОВ «Ферко» було передано ТзОВ «Луцькавтодор-Транс» 67,153 т. олії соняшникової нерафінованої, українського походження, врожаю 2012 року відповідно до акту прийому-передачі № 1 від 02.07.2013 року на загальну суму 696040,85 грн. (в т. ч. 116006,81 грн. ПДВ) (а. с. 78) та видаткових накладних № № 4245-4256 від 02.07.2013 року (а. с. 80-86). Позивач провів часткову оплату за придбаний товар в сумі 590966,05 грн. згідно із платіжним дорученням № 1318 від 12.08.2013 року (а. с. 79). Формування податкового кредиту за наслідками цієї господарської операції здійснено позивачем на підставі податкових накладних № № 131-142 від 02.07.2013 року (а. с. 87-92).

Крім того, з матеріалів справи також слідує, що придбаний товар був використаний в межах господарської діяльності позивача, зокрема, був реалізований за кордон.

Так, між ТзОВ «Луцькавтодор-Транс» (комітент) та підприємством «Вторметекспорт» у формі ТзОВ (комісіонер) укладено договір комісії № К12073 від 07.12.2012 року, згідно з додатком № 2 від 10.06.2013 року до якого комітент доручає, комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за плату здійснити від свого імені та за рахунок комітента юридично значимі дії, зокрема, комісіонер від свого імені, але за рахунок і на користь комітента продає на експорт товар (олію соняшникову нерафіновану, українського походження, врожаю 2012 року (а. с. 101-103). Комісіонер на виконання вказаного договору уклав із іноземним контрагентом Allseeds Switzerland S.A. (Швейцарія, покупець) зовнішньоекономічний контракт № 2473 від 10.06.2013 року на поставку товару (олії соняшникової) (а. с. 107-117), виконання вказаного договору підтверджується звітом комісіонера (а. с. 105), ВМД та супровідними документами (а. с. 106, 118-120), а позивачем отримано оплату за проданий товар згідно з платіжним дорученням від 12.08.2013 року № 1057 (а. с. 225).

Таким чином, суд приходить до висновку, що виконання умов договору поставки № 07123 від 07.12.2012 року, укладеного між ТзОВ «Ферко» та ТзОВ «Луцькавтодор-Транс», а також використання придбаного позивачем товару (олії соняшникової нерафінованої) в господарській діяльності позивача підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

При вирішенні даного спору суд не бере до уваги покликання відповідача на акти перевірок ТзОВ «Ферко» від 13.11.2013 року № 1854/26-59-01/31681342 та від 13.09.2013 року № 950/22.8-15/31681342 (а. с. 148-194), оскільки перевіркою ТзОВ «Ферко», оформленої актом від 13.09.2013 року № 950/22.8-15/31681342, не досліджувалися господарські операції між вказаним товариством та ТзОВ «Луцькавтодор-Транс», а акт від 13.11.2013 року № 1854/26-59-01/31681342 складено у зв'язку із неможливістю проведення перевірки ТзОВ «Ферко», при цьому, як первинні документи, так і можливості здійснення господарської діяльності цього товариства взагалі не досліджувалися.

Суд також не бере покликання представника відповідача на протокол допиту свідка ОСОБА_4 (директора ТзОВ «Ферко») від 30.09.2013 року (а. с. 221-223), оскільки, як слідує із наданих в судовому засіданні пояснень представника відповідача, закрите кримінальне провадження, в рамках якого відбувався вказаний допит, та, крім того, у листі від 18.10.2013 року № 18/10/13/А ТзОВ «Ферко» підтвердило наявність господарських операцій із ТзОВ «Луцькавтодор-Транс» (а. с. 226).

На думку суду, можливі порушення контрагентом позивача ТзОВ «Ферко» податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з ПДВ.

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з ПДВ по господарських операціях з ТзОВ «Ферко», відповідач належними та допустимими доказами не спростував доводи позивача про реальний характер таких господарських операцій, висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Крім того, на думку суду, позивач правомірно сформував податковий кредит за наслідками цієї господарської операції на підставі податкових накладних № № 131-142 від 02.07.2013 року (а. с. 87-92), оскільки допущена у податковій декларації з ПДВ за липень 2013 року помилка щодо включення податкової накладної № 2 від 02.07.2013 року (а. с. 49-60), була самостійно виправлена позивачем до моменту отримання акту камеральної перевірки шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ з додатком № 5 і реєстром отриманих і виданих податкових накладних, де було виключено з реєстру спірну податкову накладну № 2 від 02.07.2013 року на суму ПДВ 116006,81 грн. і одночасно сформовано податковий кредит на загальну суму ПДВ 116006,81 грн. на підставі інших податкових накладних за № № 131-142 від 02.07.2013 року (а. с. 61-67), і вказаний уточнюючий розрахунок був прийнятий відповідачем без будь-яких зауважень та визнаний податковою звітністю, що підтверджується квитанціями № 2 від 01.10.2013 року (а. с. 68-69) та не заперечується відповідачем.

Відтак, з наведених вище підстав, виходячи з наданих суду статтею 162 КАС України повноважень, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 21.10.2013 року № 0008872203.

Згідно із частиною першою статті 94 КАС України на користь позивача слід присудити з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 348,02 грн., сплачений платіжним дорученням № 1601 від 03.02.2014 року (а. с. 2).

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 21 жовтня 2013 року № 0008872203.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцькавтодор-Транс» (43010 Волинська область, місто Луцьк, вулиця Дубнівська, будинок 66, ідентифікаційний код 31011672) судовий збір в розмірі 348 гривень 02 копійки (триста сорок вісім гривень дві копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М.Валюх

Постанова складена у повному обсязі 05 березня 2014 року