Ухвала

від 27.02.2014 по справі 801/910/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/910/13-а

27.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкляр Т.О. ) від 21.10.13 у справі № 801/910/13-а

за позовом Приватного підприємства "Сеит-Аріф" (вул. Апазова, буд.52,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95049)

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Сеит-Аріф» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Державної податкової служби АР Крим про скасування податкових повідомлень-рішень від 09.01.2013 року №0000391501 та №0000191502.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.10.13 у справі № 801/910/13-а позовні вимоги Приватного підприємства "Сеит-Аріф" до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі ДПС АР Крим № 0000391501 від 09.01.2013 року.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі ДПС АР Крим № 0000191502 від 09.01.2013 року.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.10.2013 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.

У судове засідання 27.02.2014 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі Державної податкової служби в АР Крим (далі - ДПІ у м. Сімферополі) було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП «Сеит-Аріф» з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Комманд» (код ЄДРПОУ 37081766), ПП "Базис Торг" (код ЄДРПОУ 36165986), ПП «Севграндтрейд» (код ЄДРПОУ 35096812), ТОВ БВП "Строитель - плюс" (код ЄДРПОУ 31263808), ПП "Кримторг" (код ЄДРПОУ 32271261) за період з 01.10.2009 року по 31.10.2011 року, про що складено акт від 25.12.2012 року №10432/15-2/31675590 (далі - акт перевірки).

Згідно висновків акту, перевіркою встановлені наступні порушення:

- порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР (із змінами та доповненнями), п.44.1 ст.44, п.138.1, п.138.2, п.138.6, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 97405 грн., у тому числі по періодах: 2009 рік - 31744 грн., 1 квартал 2010 року - 13114 грн., 2 квартал 2010 року 18269 грн., 3 квартал 2010 року - 9265 грн., 4 квартал 2010 року - 14088 грн., 1 квартал 2011 року - 3623 грн., 2 квартал 2011 року - 1101 грн., 3 квартал 2011 року - 4867 грн., 4 квартал 2011 року - 1334 грн.;

- порушення пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями) в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 81335 грн., у тому числі по періодах: жовтень 2009 року - 3671 грн., листопад 2009 року - 7644 грн.; грудень 2009 року - 4080 грн., січень 2010 року - 5503 грн., лютий 2010 року - 4988 грн., квітень 2010 року - 14615 грн., липень 2010 року - 1736 грн., серпень 2010 року - 3139 грн., вересень 2010 року - 2537 грн., жовтень 2010 року - 4059 грн., листопад 2010 року - 5276 грн., грудень 2010 року - 1936 грн., січень 2011 року - 4175 грн., березень 2011 року - 1626 грн., квітень 2011 року - 958 грн., серпень 2011 року - 1272 грн., вересень 2011 року 2960 грн., жовтень 2011 року - 1160 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення:

- №0000391501 від 09.01.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 120030,75 грн., з яких за основним платежем 97405 грн. та за штрафними санкціями 22625,75 грн.;

- №0000191502 від 09.01.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 75025 грн., з яких за основним платежем 60020 грн. та за штрафними санкціями 15005 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є неправомірними, оскільки прийняті на підставі необґрунтованих висновків відповідача про порушення норм податкового законодавства, а саме, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про податок на додану вартість", Податкового кодексу України, що призвело до збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та переглядаючи постанову в межах доводів апеляційної скарги зазначає наступне.

Перевіркою з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.10.2011 року, проведеною ДПІ у м. Сімферополі встановлено, що за вказаний період ПП «Сеит-Аріф» мало взаємовідносини з наступними підприємствами-постачальниками: ПП «Комманд», ПП "Базис Торг", ПП «Севграндтрейд», ТОВ БВП "Строитель - плюс", ПП "Кримторг".

За результатами перевірки ДПІ у м. Сімферополі дійшла висновку, що матеріалами перевірки не підтверджено реальність здійснення фінансово-господарських операцій ПП «Сеит-Аріф» з вищенаведеними контрагентами, у зв'язку з чим ПП «Сеит-Аріф» не має права враховувати суми сплачені контрагентам-постачальникам до складу валових витрат та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та відносити сплачені у їх складі суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту, внаслідок чого у ПП «Сеит-Аріф» виникає грошове зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Таких висновків ДПІ у м. Сімферополі дійшла у зв'язку з неможливістю проведення зустрічних перевірок зазначених вище контрагентів, а також, тим, що податковий кредит, сформований вказаними контрагентами, є сумнівним, отриманим внаслідок вчинення безтоварних операцій, оскільки не можливо підтвердити фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів цими контрагентами у своїх постачальників, до того ж, податковий кредит майже не використовувався у господарській діяльності підприємств-контрагентів позивача, а був спрямований на ухилення від сплати податків третіх осіб.

Така позиція податкового органу не є обґрунтованою, не підтверджується будь-якими доказами, спростовується наявними у справі письмовими доказами та висновками судово-економічної експертизи.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки та підтверджується матеріалами справи, за період, що перевірявся, ПП «Сеит-Аріф» придбало товари у наступних підприємств: ПП «Комманд», ПП "Базис Торг", ПП «Севграндтрейд», ТОВ БВП "Строитель - плюс", ПП "Кримторг".

Згідно акту перевірки, перевіркою повноти визначення валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування встановлено їх завищення ПП «Сеит-Аріф» по взаємовідносинам із вказаними вище контрагентами на загальну суму 406675 грн., у тому числі по періодах: 2009 рік - 129975 грн., 1 квартал 2010 року - 52455 грн., півріччя 2010 року - 125532 грн., 3 квартали 2010 року - 162593 грн., 2010 рік - 218945 грн., 1 квартал 2011 року - 14491 грн., 2 квартал 2011 року - 4788 грн., 2-3 квартали 2011 року - 25948 грн., 2-4 квартали 2011 року - 31748 грн.

Відповідно до акту перевірки внаслідок завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, позивачем не було сплачено до бюджету податок на прибуток у наступних розмірах: 2009 рік - 31744 грн., 1 квартал 2010 року - 13114 грн., півріччя 2010 року - 31383 грн., 3 квартали 2010 року - 40648 грн., 2010 рік - 54736 грн., 1 квартал 2011 року - 3623 грн., 2 квартал 2011 року - 1101 грн., 2-3 квартали 2011 року - 5968 грн., 2-4 квартали 2011 року - 7302 грн.

Згідно з актом перевірки завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 81335 грн. внаслідок віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених контрагентам-постачальникам: ПП «Комманд», ПП "Базис Торг", ПП «Севграндтрейд», ТОВ БВП "Строитель - плюс", ПП "Кримторг", у тому числі по періодах: жовтень 2009 року - 3671 грн., листопад 2009 року - 7644 грн.; грудень 2009 року - 4080 грн., січень 2010 року - 5503 грн., лютий 2010 року - 4988 грн., квітень 2010 року - 14615 грн., липень 2010 року - 1736 грн., серпень 2010 року - 3139 грн., вересень 2010 року - 2537 грн., жовтень 2010 року - 4059 грн., листопад 2010 року - 5276 грн., грудень 2010 року - 1936 грн., січень 2011 року - 4175 грн., березень 2011 року - 1626 грн., квітень 2011 року - 958 грн., серпень 2011 року - 1272 грн., вересень 2011 року 2960 грн., жовтень 2011 року - 1160 грн.

ПП «Сеит-Аріф» був укладений договір з ПП «Комманд» №52 від 01.08.2010 року, згідно якого постачальник зобов'язується передати товар у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар згідно рахунку-фактури та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Позивачем, на підтвердження вчинення господарських операцій, були надані первинні документи, а саме, договір поставки №52 від 01.08.2010 року, відповідні рахунки фактури, банківські виписки по особовому рахунку, акт взаємозаліку зустрічних однорідних вимог б/н від 29.10.2010 року, звіт про використання коштів наданих на відрядження або під звіт №3 від 02.09.2011 року, видаткові та податкові накладні щодо операцій відображених в акті перевірки.

Оплата товарів позивачем підтверджується виписками по особовому рахунку, висновком судово-економічної експертизи № 13/13 від 10.09.2013р.

Передача товарів ПП «Комманд» позивачу підтверджується належним чином оформленими податковими накладними: №300 від 16.08.2010 року на суму 5640 грн., з яких ПДВ 940 грн.; №516 від 03.09.2010 року на суму 15223,20 грн., з яких ПДВ 2537,20 грн.; №818 від 06.10.2010 року на суму 12591,96 грн., з яких ПДВ 2098,66 грн.; №918 від 20.10.2010 року на суму 11759,36 грн., з яких ПДВ 1959,89 грн.; №1392 від 03.11.2010 року на суму 31656 грн., з яких ПДВ 5276 грн.; №1935 від 06.12.2010 року на суму 11614,75 грн., з яких ПДВ 1935,79 грн.; №51 від 17.01.2011 року на суму 25049,62 грн., з яких ПДВ 4174,94 грн.; №5 від 01.03.2011 року на суму 9757,56 грн., з яких ПДВ 1626,26 грн.; №175 від 25.04.2011 року на суму 5745,17 грн., з яких ПДВ 957,53 грн.; №35 від 03.08.2011 року на суму 7632 грн., з яких ПДВ 1272 грн.; №16 від 02.09.2011 року на суму 17760,20 грн., з яких ПДВ 2960 грн; №173 від 18.10.2011 року на суму 6960 грн., з яких ПДВ 1160 грн.

Згідно акту взаємозаліку зустрічних однорідних вимог б/н від 29.10.2010 року, шляхом заліку зустрічних однорідних вимог, ПП «Сеит-Аріф» були зараховані взаємні вимоги з ПП «Комманд» на загальну суму 18835,31 грн., у т.ч. ПДВ 3139,22 грн.

Згідно звіту про використання коштів наданих на відрядження або під звіт №3 від 02.09.2011 року та фіскального чеку №109013063 від 02.09.2011 року ПП «Сеит-Аріф» через ОСОБА_3 було сплачено за товари ПП «Комманд» грошові кошти на загальну суму 7632 грн., у тому числі ПДВ 1272 грн.

У журналах-ордерах ПП «Сеит-Аріф» по рахунках 63, 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» відображені операції з оприбуткування товарів від ПП «Комманд» на загальну суму 161389,82 грн. та з оплати поставки товарів на загальну суму 144672,26 грн., що свідчить про зміну активів у ПП «Сеит-Аріф» за період з 01.10.2009 року по 31.10.2011 року.

ПП «Сеит-Аріф» було укладено з ПП «Базис-Торг» договір купівлі-продажу №155 від 01.07.2010 року, згідно якого продавець зобов'язаний передати приналежне йому майно у власність покупця, а покупець зобов'язаний прийняти це майно та сплатити його вартість.

На підтвердження здійснення господарських операцій, позивачем були надані до суду первинні документи по взаємовідносинах з ПП «Базис-Торг», а саме: договір купівлі-продажу №155 від 01.07.2010 року, рахунок фактуру від 09.07.2010 року №639, акт взаємозаліку зустрічних однорідних вимог б/н від 31.08.2010 року, видаткову накладну від 09.07.2010 року №902 та податкову накладну від 09.07.2010 року №902 на суму 10415, 54 грн., у тому числі ПДВ 1735,92 грн.

Згідно акту взаємозаліку зустрічних однорідних вимог б/н від 31.08.2010 року, були зараховані взаємні вимоги ПП «Базис Торг» до ПП «Сеит-Аріф» шляхом заліку зустрічних однорідних вимог на загальну суму 10415,54 грн., у тому числі ПДВ 1735,92 грн.

У журналах-ордерах ПП «Сеит-Аріф» по рахунках 63, 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» відображені операції з оприбуткування товарів від ПП «Базис Торг» на загальну суму 10415,54 грн. та з оплати ПП «Базис Торг» поставки товарів на загальну суму 10415,54 грн., що свідчить про зміну активів у ПП «Сеит-Аріф» за період з 01.10.2009 року по 31.10.2011 року.

ПП «Сеит-Аріф» було укладено з ПП «Севграндтрейд» договір поставки №54 від 01.10.2009 року, згідно якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та сплатити продукцію (товар) за номенклатурою (асортиментом) та у кількості, визначених у видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього договору.

На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаним договором позивачем були надані первинні документи, а саме: договір поставки від 01.10.2009 року №54, рахунки-фактури, акти взаємозаліку зустрічних однорідних вимог, банківські виписки по особовому рахунку, видаткові та податкові накладні.

Згідно актів взаємозаліку зустрічних однорідних вимог, були зараховані взаємні вимоги ПП «Севграндтрейд» до ПП «Сеит-Аріф» на загальну суму 34344,50 грн., у тому числі ПДВ 5723,84 грн. Також, оплата товарів ПП «Севграндтрейд» підтверджується виписками по особовому рахунку, висновком судово-економічної експертизи № 13/13 від 10.09.2013р.

У журналах-ордерах ПП «Сеит-Аріф» по рахунках 63, 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» відображені операції з оприбуткування товарів від ПП «Севграндтрейд» на загальну суму 298479,43 грн. та з оплати ПП «Севграндтрейд» поставки товарів на загальну суму 298479,43 грн., що свідчить про зміну активів у ПП «Сеит-Аріф» за період з 01.10.2009 року по 31.10.2011 року.

ПП «Сеит-Аріф» було укладено з БВП «Строитель-Плюс» договір підряду на виконання ремонтних робіт №949 від 03.08.2010 року, відповідно до якого БВП «Строитель-Плюс» зобов'язується виконати по завданню ПП «Сеит-Аріф» з використанням своїх матеріалів, а ПП «Сеит-Аріф» зобов'язується прийняти та сплатити ремонт автомобіля Субару «Легасі» та екскаватора К-408.

На підтвердження вчинення господарських операцій ПП «Сеит-Аріф» із БВП «Строитель-Плюс», позивачем були надані первинні документи, а саме: договір підряду на виконання ремонтних робіт №949 від 03.08.2010 року; рахунок-фактура від 30.08.2010 року №3943 на загальну суму 6411 грн., з яких ПДВ 1068,5 грн.; видаткова накладна від 30.08.2010 року №4551 на загальну суму 6411 грн., з яких ПДВ 1068,5 грн.; акт здачі-приймання виконаних робіт від 30.08.2010 року про виконання ремонтних робіт автомобіля Субару «Легаси» на загальну суму 1539 грн., з яких ПДВ 256,5 грн.; податкова накладна на загальну суму 7950 грн., з яких ПДВ 1325 грн.; рахунок-фактура для сплати за товари від 30.08.2010 року №3944 на загальну суму 2676 грн., з яких ПДВ 446 грн.; акт здачі-приймання виконаних робіт від 30.08.2010 року про виконання ремонтних робіт екскаватора К-408 на загальну суму 2568 грн., з яких ПДВ 428 грн.; податкова накладна від 30.08.2010 року №4552 на загальну суму 5224 грн., з яких ПДВ 874 грн.; банківські виписки по особовому рахунку; копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Субару «Легаси», власником якого є ПП «Сеит-Аріф»; технічний талон екскаватора К-408, власником якого є ПП «Сеит-Аріф».

Згідно виписки по особовому рахунку позивача БВП «Строитель-Плюс» було сплачено за товари та виконані роботи грошові кошти на загальну суму 13194 грн., з яких ПДВ 2199 грн.. Оплата, також, підтверджується висновком судово-економічної експертизи № 13/13 від 10.09.2013р.

У журналах-ордерах ПП «Сеит-Аріф» по рахунках 63, 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» відображені операції з оприбуткування товарів та робіт від БВП «Строитель-Плюс» на загальну суму 13194 грн. та з оплати БВП «Строитель-Плюс» поставки товарів та виконаних робіт на загальну суму 13194 грн., що свідчить про зміну активів у ПП «Сеит-Аріф» за період з 01.10.2009 року по 31.10.2011 року.

Також, позивачем надано податкову накладну №14/546 від 28.04.2010 року отриману від ПП «Кримторг» на загальну суму 4530 грн., у тому числі ПДВ 755 грн.

Згідно банківської виписки по особовому рахунку ПП «Сеит-Аріф», за оплату товарів останнє сплатило ПП «Кримторг» грошові кошти у розмірі 4530 грн., у тому числі ПДВ 755 грн.

У журналах-ордерах ПП «Сеит-Аріф» по рахунках 63 та 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» відображені операції з оприбуткування товарів та робіт від ПП «Кримторг» на загальну суму 4530 грн. та з оплати ПП «Кримторг» поставки товарів на загальну суму 4530 грн., що свідчить про зміну активів у ПП «Сеит-Аріф» за період з 01.10.2009 року по 31.10.2011 року.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року N 168/704) (Далі по тексту - положення) первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Статтею 1 вказаного Закону встановлено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Всі документи, надані позивачем на підтвердження вчинення господарських операцій з його контрагентами, містять необхідні реквізити та відповідають вимогам встановленим законом, що підтверджується висновком судово-економічної експертизи та актом перевірки, згідно якого не виявлено порушень заповнення первинних документів.

Отже, надані суду першої інстанції документи є належним доказом реальності господарських операції між позивачем та названими контрагентами і є достатніми, в силу закону, для виникнення права на віднесення сплачених постачальникам коштів до складу валових витрат, витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту з ПДВ.

Дані зустрічних перевірок контрагентів позивача, на які посилається в акті відповідач, не містять конкретних даних про операції вчинені позивачем та його контрагентами, а викладена в них інформація щодо діяльності цих юридичних осіб, дані про дотримання ними законодавства при формуванні податкових зобов'язань та подачі податкової звітності та інша інформація про ведення ними господарської діяльності не є належним доказом відсутності фактичного постачання такими підприємствами товарів та послуг на замовлення позивача.

В акті перевірки не доведено відсутність фактичного постачання товарів, робіт (послуг) контрагентами позивача будь-якими документами. Акт перевірки не містить оцінки кожної конкретної операції, проведеної контрагентами з позивачем, із з'ясуванням та з підтвердженням відповідними доказами фактичної відсутності постачання на замовлення позивача товарів, робіт (послуг) контрагентами.

Посилання відповідача при проведенні перевірки на те, що контрагенти позивача мали сумнівний податковий кредит, сформований від інших контрагентів, не є належним доказом вчинення безтоварних операцій саме з позивачем, оскільки останній не несе відповідальності за зобов'язаннями третіх осіб.

Закон України «Про податок на додану вартість», Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від виконання його постачальником вимог податкового законодавства. Право на податковий кредит обумовлено тільки двома законодавчими вимогами: зв'язок придбання товарів з господарською діяльністю платника та наявність належно оформлених податкових накладних (ВМД або чеків).

Згідно висновку судово-економічної експертизи № 13/13 від 10.09.2013р. висновки акту перевірки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС №10432/15-2/31675590 від 25.12.2012 року не підтверджуються; факти придбання, перевезення до місця зберігання, використання у власній господарської діяльності, сплати вартості товарів за господарськими операціями, вказаними в акті перевірки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС №10432/15-2/31675590 від 25.12.2012 року документально підтверджуються; позивач мав виробничі ресурси, що могли використовуватись для здійснення господарських операцій, які вказані в акті перевірки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС №10432/15-2/31675590 від 25.12.2012 року.

Контрагенти позивача на момент вчинення господарських операцій були платниками ПДВ.

З огляду на зазначене колегія суддів зазначає наступне: придбані позивачем товари, використанні останнім у його власній господарській діяльності, що підтверджується журналами-ордерами, оборотно-сальдовими відомостями, податковими та видатковими накладними, висновком судово-економічної експертизи № 13/13 від 10.09.2013р. Придбані товари у подальшому реалізовані позивачем своїм контрагентам, що детально відображено у Додатку № 1 до висновку судово-економічної експертизи № 13/13 від 10.09.2013р.Згідно висновку судово-економічної експертизи № 13/13 від 10.09.2013р.ціна реалізації була вище ціни придбання, що свідчить про ділову мету у здійснення вказаних операцій позивачем.

Доводи апеляційної скарги були предметом розгляду суду першої інстанції та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги в зв'язку з їх спростуванням матеріалами справи і встановленими обставинами, а тому, відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, отже підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.10.13 у справі № 801/910/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна