Ухвала

від 25.02.2014 по справі 827/2714/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 827/2714/13-а

25.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Горошко Н.П. ,

Кобаля М.І.

секретар судового засідання Паздеріна О. М.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут Геокомінтіз" - Петровська Ольга Сергвївна, довіреність № б/н від 05.11.13,

представник відповідача, Головного управління Держземагенства у м. Севастополі - Гронцева Олена Анатоліївна, довіреність № 28-0.1-1435/2-14 від 06.02.14,

представник третьої особи, Фонду державного майна України в АР Крим - не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник третьої особи, Приватного підприємства " Севастопольський інститут гео-інженерно-технічних досліджень" - Польський Олександр Володимирович, керівник, довідка з єдиного державного реєстру АА №623122 від 25.05.2012 р.,

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут Геокомінтіз" - Щербаньов Володимир Михайлович, керівник, довідка з єдиного державного реєстру серії АА №381600 від 12.04.2011 р.,

представник третьої особи, Приватного підприємства " Севастопольський інститут гео-інженерно-технічних досліджень" - Бондар Володимир Вікторович, довіреність № б/н від 19.11.13,

розглянувши апеляційні скарги Головного управління Держземагенства у місті Севастополі та Приватного підприємства " Севастопольський інститут гео-інженерно-технічних досліджень" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Майсак О.І. ) від 22.11.13 у справі № 827/2714/13-а,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут Геокомінтіз" (вул. Гоголя, буд.2, оф.239, місто Севастополь, 99011)

до Головного управління Держземагенства у місті Севастополі (вул. Демідова, буд.13, місто Севастополь, 99011)

треті особи:

Приватне підприємство "Севастопольський інститут геоінженерно-технічних досліджень" (вул. Індустріальна, буд.3-а,Севастополь,99040)

представник Приватного підприємства "Севастопольський інститут геоінженерно-технічних досліджень" Бондар Володимир Вікторович (пр. Октябрьської Революції, бул. 40, к.1, кв. 1, м. Севастополь, 99038)

представник Приватного підприємства "Севастопольський інститут геоінженерно-технічних досліджень" Польський Олександр Володимирович (вул. Індустріальна, 3-а, м. Севастополь, 99040))

Фонд державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (пл. Повсталих, буд.6, місто Севастополь, 99011)

про визнання дій протиправними та спонукання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 22.11.2013 визнано дії Головного управління Держземагенства у місті Севастополі щодо визначення кадастрового номеру земельній ділянки Приватного підприємству "Севастопольський інститут гео-інженерно-технічних досліджень" розташованої за адресою: місто Севастополь, вул.Індустріальна, буд. 3А протиправними; скасовано кадастровий номер 8536400000:03:015:0056, що був визначений земельній ділянці розташованої за адресою: місто Севастополь, вул. Індустріальна, буд.3а.

Не погодившись з даним рішенням суду, Головне управління Держземагенства у місті Севастополі звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 22.11.2013 скасувати та прийняте нове рішення. яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держземагенства у місті Севастополі, проведено необхідні підготовчі дії, передбачені статтею 190 Кодексу адміністративного судочинства України, які достатні для закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014 закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду.

Також, не погодившись з даним рішенням суду, Приватне підприємство "Севастопольський інститут геоінженерно-технічних досліджень" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 22.11.2013 скасувати.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Севастопольського інституту геоінженерно-технічних досліджень", проведено необхідні підготовчі дії, передбачені статтею 190 Кодексу адміністративного судочинства України, які достатні для закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014 закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду.

Розпорядженням голови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2014 року у складі судової колегії було здійснено заміну судді Кондрак Н.Й. на суддю Кобаля М.І.

У судовому засіданні, призначеному до розгляду на 25.02.20143, представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову про відмову у задоволенні позову. Представник 3-ої особи також підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову про відмову у задоволенні позову. Представники позивача заперечували проти задоволення апеляційних скарг, просили постанову суду першої інстанції залишити без змін. Третя особа - Фонду державного майна України в АР Крим, явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно.

Згідно з ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Судова колегія , розглянувши справу в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут Геокомінтіз» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Головного управління Держземагентства у м. Севастополі про визнання дій протиправними та спонукання вчинити певні дії. Вказує, що рішенням № РВ-8500019972013 від 09.09.2013 року державним кадастровим реєстратором головного управління Державного земельного агентства у м. Севастополі було відмовлено позивачу у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру України, на підставі того, що існує накладення з земельною ділянкою 8536400000:03:015:0056 та пропозицією уточнити межі земельної ділянки.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Зі змісту технічної документації № 03/11/10 із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування виробничої бази за адресою: м. Севастополь, вул. Індустріальна, 3-А вбачається визначення кадастрового номеру земельної ділянки по вул. Індустріальна, 3-А (а.с.38) - 8536400000:03:015:0056 .

Згідно із завданням на виконання робіт, затвердженого 09.11.2010 року директором - розпорядником Польським А.В., площа земельної ділянки за адресою: м. Севастополь, вул. Індустріальна, 3-А складає 0,3659 га; умови надання земельної ділянки - в оренду (а.с.41).

Відповідно до довідки про правовий статус і форму власності земельної ділянки ЗАТ «СІ ГІНТД» за адресою: м. Севастополь, вул. Індустріальна, 3-А для будівництва та обслуговування виробничої бази, вказана земельна ділянка відноситься до державної форми власності, власником є Севастопольська міська Рада (а.с.43).

Рішенням виконавчого комітету Севастопольської міської Ради народних депутатів №1/25 від 21.01.1986 року «Про виділення Севастопольському відділу «УкрГІНТІЗ» земельної ділянки під будівництво будівельної бази», виділено Севастопольському відділу Українського державного головного інституту інженерно-технічних досліджень для розміщення виробничої бази земельну ділянку площею 0,51 га , розташовану по вул. Індустріальна, 3-А, раніше рішенням виконкому міської ради № 20/1030 від 17.11.1982 року відведену Севастопольській автошколі Кримоблавтоучкомбіната (а.с.47).

Як вбачається з матеріалів справи, 27.07.1993 року між Севастопольським регіональним відділенням Фонду державного майна України та Товариством покупців, створеного членами трудового колективу державного підприємства «Державне Севастопольське підприємство гео-інженерно-технічних досліджень було укладено договір №1 купівлі-продажу майна (а.с.48). Договір № 1 була зареєстровано секретаріатом міської Ради від 01.09.1993 року. Відповідно до п. 1 Договору, продавець продає, а покупець купує державне майно «Державного Севастопольського підприємства гео-інженерно-технічних досліджень» на загальну суму 6 208.4 тис. крб. (шість мільйонів двісті вісім тисяч чотириста карбованців).

У відповідності до п. 1 Статуту Закритого акціонерного товариства «Севастопольський інститут гео-інженерно-технічних досліджень», затвердженого рішенням Загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства «Севастопольський гео-інженерно-технічних досліджень» від 07.07.2008 року (а.с.66-84), Закрите акціонерне товариство «Севастопольський інститут гео-інженерно-технічних досліджень», іменовані надалі Товариство, створено шляхом приватизації Державного Севастопольського підприємства гео-інженерно-технічних досліджень у результаті ухвалення членами трудового колективу рішення про приватизацію майна цього підприємства і подальшого укладання купівлі-продажу відповідно до Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств».

Згідно з ст. 7 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 року № 858-IV (Закон № 858), правову основу землеустрою становлять Конституція України, Земельний кодекс України, закони України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність», «Про планування і забудову територій», цей Закон, закони України та інші нормативно-правові акти.

Статтею 6 Закону № 858 визначено, що землеустрій базується на таких принципах: а) дотримання законності; б) забезпечення науково обґрунтованого розподілу земельних ресурсів між галузями економіки з метою раціонального розміщення продуктивних сил, комплексного економічного і соціального розвитку регіонів, формування сприятливого навколишнього природного середовища; в) організації використання та охорони земель із врахуванням конкретних зональних умов, узгодженості екологічних, економічних і соціальних інтересів суспільства, які забезпечують високу економічну і соціальну ефективність виробництва, екологічну збалансованість і стабільність довкілля та агроландшафтів; г) створення умов для реалізації органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами їхніх конституційних прав на землю; ґ) забезпечення пріоритету сільськогосподарського землеволодіння і землекористування; д) забезпечення пріоритету вимог екологічної безпеки, охорони земельних ресурсів і відтворення родючості ґрунтів, продуктивності земель сільськогосподарського призначення, встановлення режиму природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

В статті 22 Закону № 858 передбачено, що землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.

Відповідно до ст. 25 Закону № 858, документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації. Види документації із землеустрою: а) загальнодержавні й регіональні (республіканські) програми використання та охорони земель; б) схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень; в) проекти землеустрою щодо встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень; г) проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; ґ) проекти землеустрою щодо формування земель комунальної власності територіальних громад і проекти розмежування земель державної та комунальної власності населених пунктів; д) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; е) проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань; є) проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь; ж) проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів; з) робочі проекти землеустрою щодо рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами, радіоактивними та хімічними речовинами, покращання сільськогосподарських земель, підвищення родючості ґрунтів (далі - робочі проекти землеустрою); и) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); і) технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку; ї) спеціальні тематичні карти і атласи стану земель та їх використання. Законами України та іншими нормативно-правовими актами можуть встановлюватися інші види документації із землеустрою. Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою. Документація із землеустрою формується і зберігається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Нормами статті 53 Закону № 858 передбачено, що проекти землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів розробляються на певний період та поетапно згідно з генеральними планами населених пунктів і визначають: а) цільове призначення земель; б) землі, що знаходяться у власності, користуванні, в тому числі орендовані; в) організаційні, правові, фінансові та інші заходи щодо вдосконалення структури територій, освоєння земель, поліпшення їх якості, рекультивації, консервації; г) необхідність і обсяги економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель; ґ) заходи для забезпечення режиму використання земель охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання, а також відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам внаслідок встановлення цих зон; д) напрями природоохоронної діяльності. Проекти землеустрою можуть передбачати також формування земельних ділянок державної та комунальної власності за рахунок земель, не наданих у користування. Проекти землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів підлягають погодженню комісіями з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, та затверджуються сільськими, селищними, міськими радами.

В статті 56 Закону № 858 встановлено, що технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, крім поділу та об'єднання земельних ділянок, включає: а) пояснювальну записку; б) технічне завдання на складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку; в) копії заяв фізичних або клопотання юридичних осіб; г) матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки; ґ) рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди; д) акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання; е) акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності; є) кадастровий план земельної ділянки; ж) перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути. Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, право користування земельною ділянкою, при поділі чи об'єднанні земельних ділянок включає: а) пояснювальну записку; б) технічне завдання на складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, затверджене замовником документації; в) копії документів, що посвідчують право на земельні ділянки; г) плани земельних ділянок, які об'єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку; ґ) матеріали польових геодезичних робіт; д) акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання при поділі земельної ділянки по межі поділу; е) перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути; є) нотаріально посвідчена згода на поділ чи об'єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки (у разі знаходження земельної ділянки в заставі, користуванні); ж) згоду власника земельної ділянки (а щодо земель державної власності - органу, згідно з його повноваженнями здійснювати розпорядження земельною ділянкою) на поділ чи об'єднання земельних ділянок землекористувачем (крім випадків поділу земельної ділянки у зв'язку з набуттям права власності на житловий будинок, розташований на ній). При передачі земельних ділянок у власність чи користування та зміні цільового призначення земельних ділянок за проектами землеустрою щодо їх відведення технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, не розробляється.

Згідно з ст. 70 Закону № 858, спори, що виникають при здійсненні землеустрою, вирішуються судом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Приватне підприємство «Севастопольський інститут гео-інженерно-технічних досліджень» в порушення вимог ст. 22 Закону України «Про землеустрій» самостійно, за відсутністю правових підстав, виготовило технічну документацію № 03/11/10 із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування виробничої бази за адресою: м. Севастополь, вул. Індустріальна, 3-А. Зокрема, зі змісту вказаної технічної документації вбачається, що Приватним підприємством «Севастопольський інститут гео-інженерно-технічних досліджень» також було визначено площу земельної ділянки самостійно, правовий статус земельної ділянки визначено на момент складення технічної документації та визначення кадастрового номеру невірно без врахування норм пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, щодо визначення повноважень стосовно розпорядження землями, яки діяли на момент складання технічної документації та визначення кадастрового номеру.

Однак, Приватним підприємством «Севастопольський інститут гео-інженерно-технічних досліджень» не надано суду належних та достатніх доказів того, що останній є саме правонаступником Севастопольського відділу «УкрГІНТІЗ», якому на підставі рішення виконавчого комітету Севастопольської міської Ради народних депутатів № 1/25 від 21.01.1986 року було виділено для розміщення виробничої бази земельну ділянку площею 0,51 га , розташовану по вул. Індустріальна, 3-А.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут Геокомінтіз» (позивач) було створено шляхом реорганізації МПП «Геоком» та ТОВ «Геоком-Інтез» та є правонаступником вказаних підприємств.

Матеріалами справи підтверджується, що 09.01.1992 року між АП «КримГІІНТІЗ» (Продавець) та МПП «Геоком» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу (а.с.13). Відповідно до п. 1 договору, Продавець продає, а Покупець покупає будівлі та споруди АП «КримГІІНТІЗ», що знаходяться в місті Севастополі, збудовані на кошти, отримані в результаті господарської діяльності АП «КримГІІНТІЗ» в період його знаходження в оренді, не введенні в експлуатацію та не закінчені будівництвом. Перелік будівель та споруд включає: 1. Гаражі на 5 автомобілів; 2. Бокси для зупинки автомобілів - 8 шт.; 3. Бокси для зберігання пального - 3шт.;4. Комора 6 х 6 на першому поверсі двоповерхового будинку.

Відповідно до п. 3 Договору, Покупець передає ділянку землі, на якій знаходяться споруди. До оформлення Покупцем відводу землі у власність, він сплачує АП «КримГІІНТЕЗ» вартість оренди вказаної землі.

Згідно з актом державної технічної комісії про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту від 04.01.1999 року (а.с.141-144), затвердженого наказом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю № 3 від 06.01.1999 року (а.с.145) гаражі та господарські споруди ТОВ «Геоком-ІНТІЗ» введені в експлуатацію.

У відповідності до Свідоцтва на право власності на гаражі та господарські споруди, зареєстрованого 16.01.1999 року ДКП «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна», ТОВ «Геоком-ІНТІЗ» належать на праві колективної власності гаражі та господарські споруди, що знаходяться в м. Севастополі по вул. Індустріальна, 3 «Б» (а.с.140).

Рішенням №РВ-8500019972013 від 09.09.2013 року, державним кадастровим реєстратором Головного управління Державного земельного агентства у м. Севастополі відмовлено ТОВ «Інститут «Геокомінтіз» у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, з підстави невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме: пересічення із земельною ділянкою 8536400000:03:015:0056, уточнити межі земельної ділянки (а.с.7).

Згідно протоколу № ПП-8500003132013 від 09.09.2013 року, заява ТОВ «Інститут «Геокомінтіз» про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру не відповідає наявним даним Державного земельного кадастру (геодезичній та картографічній основам, даним індексних кадастрових карт (планів), відомостям про інші об'єкти Державного земельного кадастру, їх кількісним, якісним характеристикам та відомостям про значення оцінки земельної ділянки) (а.с.9).

Відповідно до п. 2 Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2010 року № 749 (далі - Тимчасовий порядок) (що діяв на час прийнятті спірних відносин) кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальний цифровий код (номер) земельної ділянки, що не повторюється на всій території України, присвоюється земельній ділянці під час проведення її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування такої ділянки.

В пункті 4 Тимчасового порядку встановлено, що кадастровий номер присвоюється земельній ділянці незалежно від форми власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої, виникнення інших, крім права власності, речових прав на земельну ділянку, зміни речових прав на земельну ділянку кадастровий номер не змінюється.

Пунктом 5 Тимчасового порядку встановлено, що у разі поділу чи об'єднання земельній ділянці присвоюється новий кадастровий номер. При цьому попередній кадастровий номер отримує статус архівного і в подальшому не використовується.

Згідно з п. 11 Тимчасового порядку, для визначення кадастрового номера земельної ділянки розробник документації із землеустрою подає до територіального органу Держкомзему за місцезнаходженням земельної ділянки: заяву про визначення кадастрового номера земельної ділянки; документацію із землеустрою, зокрема документи, зазначені в підпунктах 4 і 5 пункту 9 цього Тимчасового порядку; файл обміну даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді (далі - обмінний файл). Забороняється вимагати подання документів та відомостей, не передбачених цим пунктом. Посадова особа територіального органу Держкомзему присвоює зазначеній заяві та документації із землеустрою обліковий номер.

Кадастровий номер земельної ділянки складається з таких структурних елементів: КОАТУУ: НКЗ: НКК: НЗД, де КОАТУУ - десятизначний код згідно з Класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України ДК 014-96, останніми двома цифрами якого є нулі; НКЗ - двозначний номер кадастрової зони (максимальна кількість кадастрових зон у межах одного об'єкта адміністративно-територіального устрою становить 99); НКК - тризначний номер кадастрового кварталу в межах кадастрової зони (максимальна кількість кадастрових кварталів у межах кадастрової зони становить 999); НЗД - чотиризначний номер земельної ділянки в межах кадастрового кварталу (максимальна кількість земельних ділянок у межах кадастрового кварталу становить 9999). Структурні елементи кадастрового номера земельної ділянки відокремлюються один від одного двокрапкою (п. 8 Тимчасового порядку).

Відповідно до п. 9 Тимчасового порядку, структурні елементи кадастрового номера земельної ділянки визначаються на підставі: 1) індексної кадастрової карти; 2) чергового кадастрового плану; 3) даних, що містяться у державному реєстрі земель; 4) відомостей про обробку теодолітного ходу та визначення координат поворотних точок меж земельної ділянки; 5) плану меж земельної ділянки або кадастрового плану земельної ділянки, складеного за результатами кадастрової зйомки (далі - план меж або кадастровий план земельної ділянки).

В пункті 11 Тимчасового порядку встановлено, що для визначення кадастрового номера земельної ділянки розробник документації із землеустрою подає до територіального органу Держкомзему за місцезнаходженням земельної ділянки: заяву про визначення кадастрового номера земельної ділянки; документацію із землеустрою, зокрема документи, зазначені в підпунктах 4 і 5 пункту 9 цього Тимчасового порядку; файл обміну даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді (далі - обмінний файл). Забороняється вимагати подання документів та відомостей, не передбачених цим пунктом. Посадова особа територіального органу Держкомзему присвоює зазначеній заяві та документації із землеустрою обліковий номер.

Згідно з п. 15 Тимчасового порядку, визначення та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, переданій у власність (користування) без проведення її державної реєстрації, здійснюють територіальні органи Держкомзему.

Відповідно до п. 16 Тимчасового порядку, для визначення та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, переданій у власність (користування) без проведення її державної реєстрації, власник (користувач) такої ділянки або уповноважена ним особа подає до територіального органу Держкомзему за місцезнаходженням земельної ділянки заяву про державну реєстрацію земельної ділянки (далі - заява про державну реєстрацію) та копії: документа, що посвідчує особу, а для уповноваженої особи також документа, що посвідчує її повноваження; документа, що посвідчує право на земельну ділянку; ідентифікаційного номера згідно з Державним реєстром фізичних осіб - для фізичної особи (у разі наявності), ідентифікаційного коду згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України - для юридичної особи. Посадова особа територіального органу Держкомзему присвоює заяві про державну реєстрацію обліковий номер.

Так, пунктом 27 Порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року № 1021 (далі - Порядки) запис у Поземельній книзі скасовується посадовою особою на підставі рішення суду в установленому законом порядку.

Судом першої інстанції встановлено, що межа земельної ділянки з кадастровим №8536400000:03:015:0056 находить на об'єкти нерухомого майна, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Інститут Геокомінтіз» та Фонду державного майна України, що також не заперечується відповідачем та третьою особою ПП «Севастопольський інститут гео-інженерно-технічних досліджень».

Стосовно заперечень ПП «Севастопольський інститут гео-інженерно-технічних досліджень» з приводу того, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут Геокомінтіз» відсутнє право на звернення з даним позовом, суд зазначив.

Рішенням Севастопольської міської Ради № 3157 від 22.05.2012 року надано згоду товариству з обмеженою відповідальністю «Інститут геокомінтіз» на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,28 га, розташованої по вул. Індустріальна, 3-Б, витребуваної ТОВ «Інститут геокомінтіз» для будівництва та обслуговування гаражів та господарських споруд (а.с.111).

Згідно довідки про правовий статус та форму власності земельної ділянки, форма власності земельної ділянки в м. Севастополі по вул. Індустріальна, 3-Б визначена як комунальна, функціональне призначення - для будівництва та обслуговування гаражів і господарських будівель (а.с.121).

Звернення позивача до Севастопольської міської Ради с заявою та прийняття СМР відповідного рішення безперечно доводить дотримання ним процедури відповідно до встановленого порядку оформлення права користування земельною ділянкою та підтверджує його право на звернення до суду з даним позовом. Зокрема, в судовому засіданні встановлено, що на вказаної земельної ділянці наявні об'єкти на яки зареєстроване право власності позивача та Фонду державного майна України в м. Севастополі і АР Крим.

Приймаючи до уваги вищевикладене, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач при визначенні кадастрового номеру земельній ділянки Приватному підприємству «Севастопольський інститут гео-інженерно-технічних досліджень» розташованої за адресою: м. Севастополь, вул. Індустріальна, 3 а діяв з перевищенням наданих повноважень в порушення Тимчасового порядку присвоєння (визначення) кадастрового номера земельній ділянці, Перехідних положень Земельного Кодексу України тощо. Відтак, рішення виконавчого комітету Севастопольської міської Ради народних депутатів № 1/25 від 21.01.1986 року не є таким, що надає право на реєстрацію права власності, користування та внесення відомостей у поземельну книгу із присвоєнням кадастрового номеру без врахування норм законодавства України, яким земельні відносини у 2011 році було врегульовано.

Є правомірним на думку судової колегії те, що кадастровий номер земельної ділянки було визначено, у зв'язку з чим на підставі ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просив, в частині визнання дій Головного управління Держземагентства у м. Севастополі щодо визначення кадастрового номеру земельній ділянки Приватному підприємству «Севастопольський інститут гео-інженерно-технічних досліджень» розташованої за адресою: м. Севастополь, вул. Індустріальна, 3 а протиправними.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційних скарг щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційних скаргах.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Головного управління Держземагенства у місті Севастополі - залишити без задоволення.

2.Апеляційну скаргу Приватного підприємства " Севастопольський інститут гео-інженерно-технічних досліджень"- залишити без задоволення.

3.Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Майсак О.І. ) від 22.11.13 у справі № 827/2714/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 03 березня 2014 р.

Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис М.І. Кобаль

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська