Ухвала

від 05.03.2014 по справі 801/10047/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/10047/13-а

05.03.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Яковенко С.Ю.,

суддів Воробйової С.О. ,

Кукти М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/10047/13-а за апеляційною скаргою Реєстраційної служби Красногвардійського районного управління юстиції в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О.) від 23.12.2013

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Народів" (с. Петрівка, Красногвардійський район, Автономна Республіка Крим, 97012)

до Реєстраційної служби Красногвардійського районного управління юстиції в АР Крим (вул. Чкалова, 8, с. Красногвардійське, Красногвардійський район, Автономна Республіка Крим, 97000)

Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Красногвардійського районного управління юстиції АР Крим Власюк Лариси Олександрівни (вул. Чкалова, буд. 8, с. Красногвардійське, Красногвардійський район, Автономна Республіка Крим, 97000)

про визнання протиправним та скасування рішення, спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

28.10.2013 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба Народів" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Красногвардійського районного управління юстиції АР Крим Власюк Лариси Олександрівни, Реєстраційної служби Красногвардійського районного управління юстиції в АР Крим про:

- визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Красногвардійського районного управління юстиції АР Крим Власюк Лариси Олександрівни про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 5122758 від 19 серпня 2013 року;

- зобов'язання Реєстраційної служби Красногвардійського районного управління юстиції АР Крим протягом десяти днів після набрання рішенням законної сили внести в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди, укладеного між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба народів" та Петрівською сільською радою 08.07.2013 р., земельної ділянки площею 3,3348 га, розташованої на території Петрівської сільської ради Красногвардійського району, с. Петрівка, вул. Леніна,1а, кадастровий номер 0122084800:01:002:0025.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.12.2013 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Красногвардійського районного управління юстиції АР Крим Власюк Лариси Олександрівни про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 5122758 від 19.08.2013 р.

Зобов'язано Реєстраційну службу Красногвардійського районного управління юстиції АР Крим протягом десяти днів після набрання рішенням законної сили внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди, укладеного між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба Народів" та Петрівською сільською радою 08.07.2013 р., земельної ділянки площею 3,3348 га, розташованої на території Петрівської сільської ради Красногвардійського району, с. Петрівка, вул. Леніна, 1 а, кадастровий номер 0122084800:01:002:0025.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.12.2013 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав .

Згідно з матеріалами справи 08.07.2013 між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба Народів" (орендар) та Петрівською сільською радою (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,3348 га, розташованої на території земель, не наданих у власність або постійне користування с. Петрівка, вул. Леніна, 1а, Петрівської сільської ради Красногвардійського району, кадастровий номер 0122084800:01:002:0025 (арк.с.7-14).

02.08.2013 позивачем на адресу Реєстраційної служби Красногвардійського районного управління юстиції АР Крим подано заяву про проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 3,3348 га, розташованої на території Петрівської сільської ради Красногвардійського району, с.Петрівка, вул. Леніна, 1а, кадастровий номер 0122084800:01:002:0025.

19.08.2013 за результатами розгляду вказаної заяви державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Красногвардійського районного управління юстиції АР Крим Власюк Ларисою Олександрівною прийнято Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №5122758, відповідно якого позивачу відмовлено в державній реєстрації права оренди земельної ділянки з підстав того, що п.п.9.4.4 договору оренди земельної ділянки від 08.07.2013, яким передбачено зведення відповідно законодавства житлових, виробничих та культурно-побутових споруд та забудов суперечить Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до ч.4 ст.15 якого державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству та поданим документам. При цьому в рішенні вказано про те, що з договору оренди земельної ділянки від 08.07.13 вбачається, що заявнику надається земельна ділянка для обслуговування автогаража та її цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а не до земель житлової та громадської забудови (а.с.15).

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав; нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

У відповідності зі статтею 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме, право власності на нерухоме майно; право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; інші речові права відповідно до закону; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Статтею 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено: систему органів державної реєстрації прав становлять Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку .

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про оренду землі" укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, а право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Статтею 8 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначені повноваження органу державної реєстрації прав, до яких відноситься проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації; забезпечення ведення Державного реєстру прав; надання інформації про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; забезпечення обліку безхазяйного нерухомого майна; здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими законами України.

У відповідності зі статтею 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за якими виникло право, уповноваженої особою або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно зі статтею 19 зазначеного Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

У відповідності зі статтею 6 пунктом 5 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" органами державної реєстрації прав, які проводять державну реєстрацію прав та їх обтяжень є органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Згідно з частиною першою частиною 4 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

- заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;

- із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

- заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

- заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

- під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;

- після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;

- заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дії; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; - заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Згідно з пунктом 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №703 від 22.06.2011 державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

У відповідності з пунктом 7 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень №703 для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита (пункт 10 Порядку № 703).

Пунктом 17 Порядку № 703 передбачено, що за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Згідно з пунктом 23 Порядку № 703 державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Пунктом 27 Порядку № 703 визначено перелік документів для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідні для виникнення, переходу або припинення права власності.

У відповідності з пунктом 28 Порядку № 703 для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно заявник, крім документів, що зазначені у пункті 27 цього Порядку, подає копії документів, що зазначені в пункті 9 цього Порядку (крім документа, що посвідчує посадову особу органу державної влади або органу місцевого самоврядування).

Судова колегія зазначає, що під час проведення державної реєстрації права оренди землі державний реєстратор лише перевіряє відповідність поданих документів законодавчо встановленим вимогам, оскільки контроль за умовами використання земельної ділянки, безпосередньо визначеними законодавчими актами у відповідній сфері, не віднесено до компетенції органів державної реєстрації прав.

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, умови збереження стану об'єкта оренди, умови і строки передачі земельної ділянки орендарю, умови повернення земельної ділянки орендодавцеві, існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, відповідальність сторін, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Спірний договір оренди земельної ділянки від 08.07.2013 відповідає вимогам статті 15 Закону України "Про оренду землі", оскільки містить всі визначені статтею істотні умови (об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди тощо), має передбачені чинним законодавством невід'ємні частини - плани або схеми земельних ділянок, які передаються в оренду, кадастрові плани земельних ділянок з відображенням обмежень (обтяжень) у їх використанні та встановлених земельних сервітутів, вчинені в належній формі, в якій сторони виклали досягнуту згоду стосовно всіх істотних умов, що підтвердили своїми підписами під текстом договорів.

Частиною 2 статті 25 Закону України "Про оренду землі" передбачено право орендаря за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження.

Згідно з частиною 1 статті 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

У відповідності з частиною 2 статті 22 Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Таким чином, законодавством передбачена можливість розміщення на землях сільськогосподарського призначення певних будівель та споруд, зокрема, відповідної виробничої інфраструктури.

Судова колегія зазначає, що у відповідності зі статтею 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Статтею 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" №963 передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Органом, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, є Державна інспекція сільського господарства України, яка утворена Указом Президента України №1085/2010 від 09.12.2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" шляхом реорганізації Міністерства аграрної політики України.

Таким чином, повноваження по здійсненню контролю за цільовим використанням земельних ділянок належать Державній інспекції сільського господарства України та її територіальним органам.

Згідно зі статтею 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Укладений 08.07.2013 позивачем з Петрівською сільською радою договір оренди земельної ділянки площею 3,3348 га, розташованої за адресою: Красногвардійський район, с. Петрівка, вул. Леніна, 1а, кадастровий номер 0122084800:01:002:0025 в установленому законом порядку не визнаний недійсним.

Частиною 2 статті 25 Закону України "Про оренду землі" прямо передбачено право орендаря за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження.

Таким чином, подані Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба Народів" державному реєстратору документи, зокрема договір оренди від 08.07.2013 відповідає вимогам, встановленим діючим законодавством.

Відповідачами не надано суду доказів на підтвердження невідповідності положень договору оренди землі вимогам законодавства, як підстави для відмови у реєстрації права.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем державному реєстратору надані усі необхідні для реєстрації документи.

За таких обставин, відмова у державній реєстрації права оренди земельної ділянки площею 3,3348 га, розташованої на території земель, не наданих у власність або постійне користування с. Петрівка, вул. Леніна, 1а, Петрівської сільської ради Красногвардійського району, кадастровий номер 0122084800:01:002:0025 є протиправною та спірне рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Красногвардійського районного управління юстиції АР Крим Власюк Лариси Олександрівни "Про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень" №5122758 від 19.08.2013 підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог.

Рішення судом першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.

Згідно зі статтею 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Реєстраційної служби Красногвардійського районного управління юстиції в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.12.2013 у справі № 801/10047/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис С.Ю. Яковенко

Судді підпис С.О. Воробйова

підпис М.В. Кукта

З оригіналом згідно

Головуючий суддя С.Ю. Яковенко