Ухвала

від 06.03.2014 по справі 904/1361/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.03.14 Справа № 904/1361/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ІНСАЙДЕР", м. Київ

до Відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "НОВО-ОІЛ", с. Знаменівка, Дніпропетровська область

Відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТІНГ - ПІВДЕНЬ", м. Керч

про стягнення 1 674 158,39 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ІНСАЙДЕР" (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "НОВО-ОІЛ" та товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТІНГ - ПІВДЕНЬ" (надалі - Відповідач-2) про стягнення 1674158,39 грн. за договором поставки №1601-14 від 16.01.2014, договором поруки №1601-14/-ПОР від 16.01.2014.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2014 порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду на 20.03.2014.

06.03.2014 товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ІНСАЙДЕР" подана заява про забезпечення позову.

В обґрунтування заяви про вжиття заходів до забезпечення позову Позивач зазначає, що 16.01.2014 між товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ІНСАЙДЕР" (надалі - Позивач, Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТІНГ - ПІВДЕНЬ" (надалі - Відповідач-2, Постачальник) було укладено договір поставки №1601-14 від 16.01.2014 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується постачати Покупцеві, а Покупець приймати та оплачувати продовольчі товари (корейка без кості Mabella, корейка на кості - Mebella) у кількості та в асортименті згідно умов договору, або визначені у Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (п.1.1 Договору).

22.01.2014 на виконання умов Договору Позивачем було перераховано на рахунок Відповідача-2 попередня опалата в сумі 1518218,62 грн., що підтверджується платіжним дорученням №11 від 22.01.2014.

Відповідачу неодноразово надсилалися вимоги (вих. №2701/14-1 від 27.91.2014, №1302/14-2 від 13.02.2014) про поставку товару. Проте Відповідач-2 свої зобов'язання за договором поставки №1601-14 від 16.01.2014 не виконав, Товар не поставив.

Станом на 03.03.2014 у Відповідача-2, за розрахунком Позивача, існує заборгованість за договором поставки №1601-14 від 16.01.2014 на загальну суму 1 674 158,39 грн., з яких: 151 821,86 грн. - штраф, 4 117,91 грн. - 3% річних, 1 518 218,62 грн. - основна заборгованість.

Оскільки Відповідач-2 не сплачує заборгованість, не виконує зобов'язання за договором, не має основних фондів, статутний фонд підприємства Відповідача-2 складає 1000,00 грн., що не покриє йго расходів - це є підставаю для Позивача вважати, що Відповідач-2 своїми діями ухиляється від виконання зобов'язання, після неодноразового пред'явлення вимог до нього та за наявності невиконаного спірного забов'язання витратив коштит з свого розрахункового рахунку на інші потреби, вказані обставини свідчать про те, що на момент пред'явлення позову до Відповідача, майно, яке є у нього може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, що суттєво ускладнить виконання рішення суду, в зв'язку з чим Позивач просить вжити заходи по забезпеченню позову по справі №904/1361/14, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать товариству з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТІНГ-ПІВДЕНЬ» та заборони вчиняти дії, щодо відчуження (продажу, дарування, міни, передавати в залог та іпотеку тощо) рухоме та нерухоме майно у межах розміру позовних вимог, які становлять 1 674 158,39 грн.

Ознайомившись із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, суд приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1.ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачних законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошоі кошти, що підлягають оплаті.

Невиконання Відповідачем-2 обов'язку щодо поставки оплаченого товару, обов'язку щодо повернення Позивачу попердньої оплати порушує права Позивача. Дії (бездіяльність) Відповідача-2 свідчать про спробу ухилитися від своїх зобов'язань та небажання виконати їх належним чином, що вказує на недобросовісність Відповідача-2 в підприємницьких відносинах з Позивачем.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

У відповідності до ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов, зокрема, забезпечується накладенням арешту на майно.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року №16 умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Як зазначено у Листі Вищого арбітражного суду України за № 01-8/516 від 22.09.2000 р. (зі змінами та доповненнями), умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент подання позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення господарського суду.

Крім того, як зазначено у Листі Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р. № 01-8/2776 „Про деякі питання практики забезпечення позову", у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предмету позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття заходів.

З позовної заяви вбачається, що позовні вимоги мають майновий характер та їх розмір достатньо суттєвий - 1 674 158,39 грн. За твердженням Позивача, Відповідач-2 зобов'язання за договором поставки №1601-14 від 16.01.2014 не виконав, товар не поставив, в той час, як Позивачем зобов'язання з перерахування попердньої оплати в сумі 1 518 218,62 грн. виконано в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №11 від 22.01.2014, випискою банку від 22.01.2014, які містяться в матеріалах справи. Судом встановлено, що статутний фонд Відповідача-2 складає лише 1 000,00 грн., що підтверджується витягом з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №18266584 від 03.03.2014, що не покриє його витрат в разі задоволення позову. Крім того, суд дійшов висновку, що за наясності договірних зобов'язань та вимог Позивача вих. №2701/14-1 від 27.91.2014, №1302/14-2 від 13.02.2014 про поставку товару, Відповідач-2 своїми діями/бездіяльністю ухиляється від виконання зобов'язання. Вказані обставини та додані докази свідчать про те, що на момент пред'явлення позову до Відповідача-2, майно яке є у нього може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, що суттєво ускладнить виконання рішення суду або зробить його взагалі неможливим.

При цьому, спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать товариству з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТІНГ-ПІВДЕНЬ» та заборони вчиняти дії, щодо відчуження (продажу, дарування, міни, передавати в залог та іпотеку тощо) рухоме та нерухоме майно у межах розміру позовних вимог, які становлять 1 674 158,39 грн, співвідноситься з предметом позову, а отже існує конкретний зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжитий судом захід до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Крім того, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що дії Відповідача-2 можуть призвести до негативних наслідків на момент виконання рішення.

Задовольняючи заяву Позивача про забезпечення позову повністю, господарський суд виходить із того, що заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТІНГ - ПІВДЕНЬ" (98320, Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул. Свердлова, 6.49, ЄДРПОУ 37798238) та заборону вчиняти дії, щодо відчуження (продажу, дарування, міни, передавати в залог та іпотеку тощо) рухомого та нерухомого майна, у межах розміру позовних вимог, а саме 1 674 158,39 грн.

Керуючись ст.ст.65, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ІНСАЙДЕР"(03110, м. Київ, вул. Пироговського, буд. 4-А, код ЄДРПОУ 38886877) про забезпечення позову задовольнити повністю.

2. До вирішення спору по суті вжити заходи до забезпечення позову, а саме накласти арешт на рахунки товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТІНГ - ПІВДЕНЬ" (98320, Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул. Свердлова, 6.49, ЄДРПОУ 37798238), а саме:

- р/р № 26002109098001, відкритий в АТ "ТАСКОМБАНК", МФО 339500;

- р/р № 26005384484, відкритий в АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" у м. Києві,МФО 380805;

- р/р № 26108300225821, відкритий в ПАТ "БАНК ФОРУМ", МФО 322948;

- р/р № 26001714267007, відкритий в АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ ", у м. Києві, МФО 380805;

- р/р 26004384485, відкритий в АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ", у м. Києві, МФО 380805;

- р/р 26001109098002, відкритий в АТ "ТАСКОМБАНК", МФО 339500;

- р/р 26000109098003, відкритий в АТ "ТАСКОМБАНК", МФО 339500

та на всі інші розрахункові рахунки, виявлені під час виконання даної ухвали, у межах розміру позовних вимог, а саме 1 674 158,39 грн.

3. Заборонити товариству з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТІНГ - ПІВДЕНЬ" (98320, АРК, м. Керч, вул. Свердлова, 6.49, ЄДРПОУ 37798238) вчиняти дії, щодо відчуження (продажу, дарування, міни, передавати в залог та іпотеку тощо) рухомого та нерухомого майна, у межах розміру позовних вимог, а саме 1 674 158,39 грн.

4. Дана ухвала є виконавчим документом, набирає чинності з моменту її прийняття, тобто з 06.03.2014 року та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження".

5. Строк пред'явлення ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2014 у справі №904/8429/13 про вжиття заходів до забезпечення позову до виконання становить один рік, тобто до 07.03.2014.

Стягувачем за даною ухвалою є товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ІНСАЙДЕР"(03110, м. Київ, вул. Пироговського, буд. 4-А, код ЄДРПОУ 38886877).

Боржником за даною ухвалою є товариство з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТІНГ - ПІВДЕНЬ" (98320, Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул. Свердлова, 6.49, ЄДРПОУ 37798238).

Суддя А.Є. Соловйова