Рішення

від 23.04.2014 по справі 904/1361/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.04.14 Справа № 904/1361/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ІНСАЙДЕР", м. Київ

до Відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "НОВО-ОІЛ", с. Знаменівка, Дніпропетровська область

Відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТІНГ - ПІВДЕНЬ", м. Керч

про стягнення 1 674 158,39 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Потапчук П.В.

Представники:

від позивача: Сидорук І.А., довіреність № 2702-3/14 від 27.02.2014

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: Гур'єва Ю.А., довіреність б/н від 21.01.2014

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ІНСАЙДЕР» (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «НОВО-ОІЛ» (надалі - Відповідач1), товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТІНГ-ПІВДЕНЬ» (надалі - Відповідач2) про стягнення 1 674 158,39 грн. за договором поставки №1601-14 від 16.01.2014, договором поруки №1601-14/-ПОР від 16.01.2014.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2014 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

В судових засіданнях 20.03.2014, 28.03.2014 розгляд справи був відкладений на 28.03.2014, 16.04.2014 відповідно, згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

З 28.03.2014 в судових засіданнях здійснювався запис розгляду судової справи за допомогою технічних засобів, а саме: автоматизованої системи «Документообіг господарських судів». Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер 1008176ВЕ1568.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем2 умов поставки №1601-14 від 16.01.2014 в частині повернення попередньої оплати, порушення Відповідачем2 зобов'язання щодо поставки товару. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір поставки №1601-14 від 16.01.2014, договір поруки №1601-14/0ПОР від 16.01.2014, платіжне доручення №11 від 22.01.2014, виписку банку від 22.01.2014, вимогу №1 від 27.01.2014, вимогу №2 від 13.02.2014, вимогу вих. №1302-14 від 13.02.2014.

Відповідач1 - товариство з обмеженою відповідальністю «НОВО-ОІЛ» - у призначені на 20.03.2014, 28.03.2014, 16.04.2014 судові засідання не з'явився; відзив на позовну заяву не надав про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 18.03.2014 до канцелярії суду від Відповідача надійшло клопотання вих. б/н, б/д, в якому він погоджується з отриманими від Позивача вимогами, визнає заявлені до нього позовні вимоги в повному обсязі та просить суд розглянути дану справу за відсутності Відповідача1. Клопотання про розгляд справи за відсутності Відповідача1 задоволено судом.

Відповідач2 - товариство з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТІНГ-ПІВДЕНЬ» - позовні вимоги не визнає, надав відзив вих. №б/н від 28.03.2014. В обґрунтування своїх заперечень Відповідач2 посилається на той факт, що він не укладав договір поставки №1601-14 від 16.01.2014, відсутність з його боку ініціативи перед ТОВ «НОВО-ОІЛ» про укладення договору поруки, відсутність будь-яких вимог, претензій, повідомлень від Позивача та Відповідача1 про наявність заборгованості.

16.04.2014 в судовому засіданні представник Відповідача2 заявив клопотання, в якому просить голову суду вирішити питання про відвід судді Соловйової А.Є. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2014 в задоволенні клопотання про відвід судді відмовлено.

Крім того, 16.04.2014 Відповідач2 в судовому засіданні заявив клопотання про призначення судової почеркознавчої та судової технічної експертизи у справі №904/1361/14. Суд відмовив в задоволенні клопотання Відповідача2 про призначення судової експертизи.

В судовому засіданні 16.04.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників Позивача, Відповідача2, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2014 товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ІНСАЙДЕР» (Покупець, Позивач) та товариство з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТІНГ-ПІВДЕНЬ» (Продавець, Відповідач2) уклали договір поставки №1601-14 (надалі - Договір поставки) відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався постачати Покупцеві, а Покупець приймати та сплачувати продовольчі «Товар» - корейка без кості Mabella, корейка на кості Mabella, у кількості та в асортименті згідно умов даного договору, або визначені у Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (п.1.1. Договору поставки).

Відповідно до п.2.2. Договору поставки, поставка Товару здійснюється у 2-денний строк з моменту отримання грошових коштів від Покупця на рахунки Постачальника, на умовах правил Інкотермс - СІР, склад Покупця за адресою, зазначеною у даному договорі у розділі реквізити сторін.

Згідно з п.п.3.3., 3.4. Договору поставки, оплата за поставлений товар здійснюється Покупцем у національній валюті України гривні. Грошові за товар переводяться банківським платежем на рахунок Постачальника, що вказаний в цьому Договорі, або вносяться Покупцем в касу Постачальника. Покупець вважається таким, що виконав своє зобов'язання по оплаті товару з моменту зарахування грошових коштів на рахунок або касу Постачальника, що підтверджується випискою банку або чеком та квитанцією каси на умовах передбачених цим пунктом та п.2.2. даного Договору. Ціна договору складається з вартості усього товару та складає 1 515 218,62 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 253 036,44 грн., кількість товарів - корейка без кості Mabella - 46 812 кг за ціною 28,51 грн., корейка на кості Mabella - 6 324 кг за ціною 29,05 грн., товар постачається на умовах передплати за 2 дня до поставки.

На виконання умов Договору поставки, Позивач 22.01.2014 перерахував Відповідачу2 1 518 218,62 грн. попередньої оплати, що підтверджується платіжним дорученням №11 (призначення платежу: оплата за ТМЦ по договору №1601-14 від 16.01.2014), випискою банку від 22.01.2014.

Факт отримання грошових коштів від Позивача підтвердив в судовому засіданні представник Відповідача2.

Відповідно до ч.2 ст.640 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

За змістом ч.2 ст.642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що мало місце фактичне часткове виконання Договору поставки, а саме: перерахування Позивачем попередньої оплати в сумі 1 518 218,62 грн. та відповідно отримання цих грошових коштів Відповідачем2, Договір поставки є укладеним, а отже спростовується твердження Відповідача2, що він не укладав договір поставки №1601-14 від 16.01.2014.

Враховуючи викладене, суд також дійшов висновку про відсутність підстав для призначення судової почеркознавчої та судової технічної експертизи, оскільки навіть, якщо судовим експертом було б встановлено, що підпис на Договорі поставки виконаний не директором ТОВ «КОНСАЛТІНГ-ПІВДЕНЬ» ОСОБА_4, Договір поставки є укладений. Крім того, Відповідачем2 не було надано доказів вибуття з володіння печатки підприємства.

За умовами Договору поставки (п.2.2.) Відповідач2 зобов'язаний був поставити Позивачу Товар в строк до 24.01.2014 включно. Проте Відповідач2 Товар Позивачу не поставив, чим порушив умови Договору поставки.

Згідно з ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

27.01.2014 Позивач направив Відповідачу2 вимогу №1 про поставку Товару, що підтверджується списком поштових відправлень від 27.01.2014.

13.02.2014 Позивач направив Відповідачу2 вимогу №2 про повернення 1 518 218,62 грн. попередньої оплати, що підтверджується списком поштових відправлень від 13.02.2014.

Проте Відповідач2 ані Товар не поставив, ані повернув Позивачу суму попередньої оплати.

Відповідно до п.6.4. Договору поставки, Постачальник за затримку або не поставку товару, сплачує неустойку штраф у розмірі 10% від загальної вартості непоставленого або затриманого товару, не залежно виконано зобов'язання чи ні.

Згідно з п.6.12. Договору поставки, у разі невиконання Постачальником умов Договору поставки в частині поставки товару у дводенний строк з моменту отримання передплати, як це передбачено п.3.4. даного договору, або часткової не поставки товару, Покупець має право в порядку ст.693 Цивільного кодексу України, право вимагати повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст.536 Цивільного кодексу України (у розмірі 3%) від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати, сплата процентів на суму попередньої оплати відбувається від дня одержання суми передплати від покупця.

Відповідач2 зобов'язання з поставки Товару та з повернення попередньої оплати не виконав, що й стало причиною звернення Позивача до суду з позовом за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, в якому просить стягнути суму попередньої оплати 1 518 218,62 грн., штраф у розмірі 10% від загальної вартості непоставленого товару, що складає 151 821,86 грн. (1 518 218,62 грн. х 10% = 151 821,86 грн.), проценти за користування грошовими коштами у розмірі 3% річних за 33 дні прострочення (з 22.01.2014), що складає 4 117,91 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Господарським судом встановлено, що Відповідач2 отримав від Позивача 1 518 218,62 грн. попередньої оплати, проте зобов'язання з поставки Товару не виконав.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок штрафу та суми процентів за користування чужими грошовими коштами, позовні вимоги щодо стягнення суми попередньої оплати 1 518 218,62 грн., 151 821,86 грн. штрафу, 4 117,91 грн. процентів за користування грошовими коштами є обґрунтованими.

В той же час судом встановлено, що 16.01.2014 товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ІНСАЙДЕР» (Позивач, Кредитор) та товариство з обмеженою відповідальністю «НОВО-ОІЛ» (Відповідач1, Поручитель) уклали договір поруки №1601-14/-ПОР (надалі - Договір поруки), предметом якого є зобов'язання Поручителя перед Кредитором солідарно відповідати за виконання товариством з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТІНГ-ПІВДЕНЬ» (Боржником, Відповідачем2) зобов'язання перед Кредитором за Договором поставки №1601-14 від 16.01.2014 (Основний договір). Зобов'язаннями за цим договором є: зобов'язання Боржника перед Кредитором за поставки Товару у кількості, асортименті, по ціні та в строки, передбачені умовами Основного договору; зобов'язання Боржника перед Кредитором по сплаті штрафних санкцій, пені відповідно до умов Основного договору (п.1.1. Договору поруки).

Пунктами 2.1., 3.1. встановлено, що Поручитель відповідає солідарно за зобов'язаннями Боржника перед Кредитором, що витікають з Основного договору. Але в будь-якому випадку розмір відповідальності не повинен перевищувати розміру забезпечуваного зобов'язання, зазначеного в п.3 цього Договору. Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язань Боржником, згідно Основного договору, у сумі, що дорівнює 1 000,00 (одна тисяча) гривень.

Відповідно до п.4.4.1 Договору поруки, у разі невиконання Боржником своїх зобов'язань за Основним договором, Кредитор має право звернутися до Поручителя з вимогою про виконання таких зобов'язань.

Згідно з п.4.1.1. Договору поруки, при порушенні Боржником зобов'язань перед Кредитором за Основним договором, Поручитель зобов'язаний виконати за Боржника зобов'язання у 5-ти денний строк з дня винесення вимоги, у розмірі, передбаченому п.3.1. цього Договору.

Оскільки Відповідач2 (Боржник) зобов'язання з поставки Товару в строк, визначений Договором поставки не виконав, Позивач (Кредитор) звернувся до Відопвідача1 (Поручитель) з вимогою, якою повідомив останнього про існування невиконаного Відповідачем2 зобов'язання з поставки Товару на суму 1 518 218,62 грн., та повідомив про нарахований в зв'язку з цим штраф у розмірі 151 821,86 грн., та вимагав сплатити суму поруки у розмірі 1000,00 грн.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи викладене, оскільки, по-перше, за Договором поруки Відповідач1 взяв на себе зобов'язання солідарно відповідати за виконання Відповідачем2 в тому числі зобов'язання по сплаті штрафних санкцій відповідно до умов Договору поставки, по-друге, обсяг відповідальності Відповідача1 за Договором поруки встановлений в сумі 1000,00 грн., по-третє, судом встановлено, що Відповідач2 порушив свої зобов'язання з поставки Товару за Договором поставки та Позивач обгрунтовано здійснив нарахуваня штрафу в сумі 151 821,86 грн., суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог Позивача щодо солідарного стягнення з Відповідача1 та Відповідача2 штрафу (суми поруки) у розмірі 1000,00 грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають стягненню з Відповідача1 та Відповідача2 на користь Позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «НОВО-ОІЛ» (51281, Дніпропетровська область, Новомосковський район, село Знаменівка, вул. Польова, будинок 1В, код ЄДРПОУ 37988134) та товариства з обмежентою відповідальністю «КОНСАЛТІНГ-ПІВДЕНЬ» (98320, АРК, м. Керч, вул. Свердлова, б. 49, код ЄДРПОУ 37798238) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ІНСАЙДЕР» (03110, м. Київ, вул. Пироговського, буд. 4-А, код ЄДРПОУ 38886877) 1000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 копійок) штрафу, 20,00 грн. (двадцять гривень 00 копійок) судового збору.

Стягнути з товариства з обмежентою відповідальністю «КОНСАЛТІНГ-ПІВДЕНЬ» (98320, АРК, м. Керч, вул. Свердлова, б. 49, код ЄДРПОУ 37798238) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ІНСАЙДЕР» (03110, м. Київ, вул. Пироговського, буд. 4-А, код ЄДРПОУ 38886877) 1 518 218,62 грн. (один мільйон п'ятсот вісімнадцять тисяч двісті вісімнадціять гривень 62 копійки) попередньої оплати, 150 821,86 грн. (сто п'ятдесят тисяч вісімот двадцять одна гривня 86 копійок) штрафу, 4 117,91 грн. (чотири тисячі сто сімнадцять гривень 91 копійка) процентів за користування грошовими коштами, 33 463,17 грн. (тридцять три тисячі чотириста шістедсят три гривні 17 копійок) судового збору.

Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 22.04.2014.

Суддя А.Є. Соловйова