Постанова

від 04.03.2014 по справі 921/163/13-г

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2014 р. Справа № 921/163/13-г

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Новосад Д.Ф.

Михалюк О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Еліта-Д",

с.Біла, Тернопільського району б/н від 06.01.2014 року

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 04.12.2013 року

у справі № 921/163/13-г

за позовом Приватного підприємства "Еліта-Д", с.Біла, Тернопільського району

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільпромгаз ЛХЗ",

с. Біла, Тернопільського району

про усунення перешкод шляхом звільнення нежитлового приміщення

за участю представників сторін:

від позивача - Авдєєнко В.В. (договір б/н від 03.02.2014 року)

- Прімєрова Н .Г. (довіреність б/н від 22.10.2013 року)

від відповідача - не з'явився

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2014р. у складі колегії: головуючого судді Мельник Г.І., суддів Орищин Г.В., Михалюк О.В. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні. У зв'язку з зайнятістю судді Орищин Г.В. в іншому судовому засіданні, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 10.02.2014 року у склад колегії для розгляду даної справи замість судді Орищин Г.В. введено - суддю Новосад Д.Ф.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 04.12.2013 року у справі №921/163/13-г (суддя Руденко О.В.) в задоволені позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що при зверненні до суду з позовом та під час розгляду справи в суді ПП "Еліта-Д" не було і не є володіючим власником спірного майна. При цьому місцевим господарським судом враховано те, що між сторонами існували договірні правовідносини щодо виконання Договору оренди від 01.10.2013р., який сторонами не розірваний, в судовому порядку недійсним не визнаний, на час вирішення даного спору договірні зобов'язання за ним не припинились. Таким чином, господарський суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що позивачем невірно обрано спосіб захисту цивільного права, шляхом пред'явлення негаторного позову.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду Приватне підприємство "Еліта-Д" оскаржило його в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 06.01.2014 року, в якій просить скасувати рішення господарського суду Тернопільської області від 04.12.2013р. у справі № 921/163/13-г та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що відповідач здійснював користування майном позивача без укладеного договору та за відсутності іншої правової підстави на користування майном, а також відповідач не виконував вимоги позивача про звільнення зайнятого майна, що стало підставами для пред'явлення негаторного позову, що, на думку апелянта, цілком узгоджується з положеннями ст. 391 ЦК України.

Крім цього, скаржник покликається на те, що голова зборів ПП „Еліта-Д" Бобришова К.А. не мала права укладати договори, а саме не мала повноважень на підписання Договору від 01.01.2013 року, оскільки відповідно до Статуту ПП «Еліта-Д» наділена лише правом погодження договорів на суму, що перевищує 10 000,00 гривень.

Скориставшись своїм правом, наданим ст. 96 ГПК України, голова зборів ПП «Еліта-Д» та директор ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" подали відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи скаржника спростовують та просять залишити рішення господарського суду Тернопільської області від 04.12.2013р. у справі № 921/163/13-г без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2014 року, зокрема, було прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено справу до розгляду на 11.02.2014 року. У судовому засіданні Львівського апеляційного господарського суду від 11.02.2014 року з метою повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору, за згодою представників позивача та відповідача було оголошено перерву до 04.03.2014 року.

В дане судове засідання прибули представники позивача, проте, відповідач явки уповноваженого представника не забезпечив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить підпис уповноваженого представника відповідача Кочеркевич Т.Б. на повідомленні Львівського апеляційного господарського суду про оголошення перерви у судовому засіданні.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача у даному судовому засіданні та враховуючи пояснення представника відповідача наведені у попередньому судовому засіданні, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Тернопільської області від 04.12.2013р. у справі № 921/163/13-г слід залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного підприємства "Еліта-Д" без задоволення, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 08.04.2013 року у даній справі позов задоволено, вирішено усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження Приватному підприємству "Еліта-Д" шляхом звільнення Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільпромгаз ЛХЗ" нежитлового приміщення, а саме: площадки під склад площею 280,00 кв.м., яке розташоване за адресою: вул. Бродівська, 8 в, с. Біла, Тернопільського району Тернопільської області (т. 1 а.с. 159-163).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.07.2013 року у даній справі рішення господарського суду Тернопільської області від 08.04.2013 року у справі № 921/163/13-г залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення (т. 1 а.с. 229-235).

Постановою Вищого господарського суду України від 19.09.2013 року у даній справі касаційну скаргу ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" задоволено частково, скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.07.2013 року та рішення Господарського суду Тернопільської області від 08.04.2013 року у справі № 921/163/13-г, справу № 921/163/13-г передано на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області в іншому складі суду (т. 2 а.с. 20-25).

Аналізом матеріалів справи встановлено, що 03 січня 2012 року між ПП "Еліта-Д" (Орендодавець) та ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" (Орендар) укладено Договір оренди складу (надалі-Договір), відповідно до умов якого Орендодавець здає, а Орендар приймає в орендне користування нежитлові приміщення, а саме площадку під склад (площа - 280,00 кв.м.), які знаходяться за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, с. Біла, вул. Бродівська,8 В (п. 1.1.).

Розділом 3. Договору сторони передбачили порядок розрахунків, а саме встановили, що за орендовану площадку Орендар зобов'язаний здійснювати плату на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 15 числа наступного місяця (п. 3.1.). Розмір орендної плати становить сума, згідно додатків до договору складеного кожного місяця (п. 3.2.). Несплата рахунків протягом одного місяця з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди на вимогу Орендодавця (п. 3.4.).

У відповідності до п. 5.1. Договору цей договір діє з 01.01.2012р. по 31.12.2012р.

Документальними доказами у справі встановлено, що на виконання умов укладеного між сторонами Договору, контрагентами щомісячно укладались додатки до договору оренди, у яких визначався розмір орендних платежів за відповідний звітний період.

Сторони не оспорюють належність виконання своїх обов'язків по Договору оренди складу від 03.01.2012р. за період з січня по серпень 2012 року.

Водночас, встановлено, що 24.10.2012р. ПП «Еліта-Д» надіслало ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" лист (т. 1 а.с. 8, повідомлення про вручення поштового відправлення т. 1 а.с. 9) в якому просило звільнити орендоване майно в термін до 01.11.2012р. та повернути його по акту. Свою вимогу ПП «Еліта-Д» обґрунтувало непогодженням на вересень та жовтень істотної умови договору - розміру орендної плати. Таким чином, у вересні-жовтні 2012 року розмір орендної плати сторонами погоджено не було.

Вищевказана вимога була залишена без відповіді та задоволення, що слугувало підставою звернення ПП "Еліта-Д" до місцевого господарського суду з даним позовом.

Разом з тим, судом з'ясовано, що крім непогодження сторонами орендної плати, позовні вимоги ПП "Еліта-Д" обґрунтовані також і тим, що ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" не забезпечило дотримання правил пожежної безпеки та охорони праці в орендованому майні, що підтверджується листом Управління Держтехногенбезпеки у Тернопільській області від 26.12.2012 року № А-28 (т. 1 а.с. 14) та листом Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України від 14.12.2012р. № 1616/04-09/12 (т. 1 а.с. 15). При цьому, факт користування ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" приміщенням під склад, підтверджується актом Тернопільського районного відділу управління Держтехногенбезпеки у Тернопільській області № 71 від 24.05.2012 року (т. 1 а.с. 11-13).

Згідно з ч. 1 с. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Таким чином, враховуючи вказівки Вищого господарського суду України, викладені у постанові від 19.09.2013р. у справі № 921/163/13-г (т. 2 а.с. 20-25), судом визначено правові підстави заявленого позову та з'ясовано чи правильно позивачем, враховуючи те, що він не є володіючим майном власником та між сторонами існують договірні відносини, обрано спосіб захисту цивільного права, шляхом пред'явлення негаторного позову.

Предметом спору у даній справі є усунення перешкод, шляхом звільнення нежитлового приміщення на підставі ст. 391 Цивільного кодексу України, приписи якої регламентують захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Оцінюючи в сукупності документальні докази у справі та перевіряючи вимоги позовної заяви судом встановлено, що Приватним підприємством «Еліта-Д» у позовній заяві наведено декілька обставин, які, на його думку, слугують підставою для усунення перешкод у користуванні його майном, а саме: непогодження контрагентами розміру орендної плати з вересня 2012 року та недотримання орендарем правил пожежної безпеки та охорони праці у вказаному майні.

Однак, жодна із наведених підстав законодавцем не віднесена до числа тих, які дають право власнику майна вимагати усунення перешкод, за правилами статті 391 ЦК України.

Негаторним є позов власника про усунення перешкод у здійсненні користування майном третіми особами, в яких існували підстави для цього, але вони згодом відпали (наприклад, у разі визнання угоди недійсною, припинення договору за угодою сторін).

Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Крім того, негаторний позов має на меті усунення тривалих порушень зазначених повноважень власника, а не тих, що мали місце в минулому, що обумовлює непоширення на вимоги за негаторним позовом строків позовної давності.

Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Якщо ж на час подання позову порушення припинилися, то й відпадає підстава для пред'явлення негаторного позову. Власник має право у даному випадку вимагати лише відшкодування збитків або застосувати інший спосіб захисту свого права. Другою умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов'язально-правовими засобами.

Разом з тим, слід зазначити, що під правом володіння власністю визнається юридично забезпечена можливість фактичного панування власника над майном, не пов'язана з використанням його властивостей.

Однак, ні на час звернення приватного підприємства до суду із відповідним позовом, ні на час вирішення даного спору, ПП "Еліта-Д" не являлось володіючим власником спірного нерухомого майна. Даний факт підтверджується умовами укладених між сторонами Договорів оренди від 03.01.2012р. та від 01.10.2013 року № 01/10/13. Крім того, наведене, також, встановлено Вищим господарським судом України у постанові від 19.09.2013 року, та не заперечується самим позивачем, який покликається на фактичне знаходження спірного майна у ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ".

Враховуючи викладене, покликання апелянта на те, що відповідач здійснював користування майном позивача без укладеного договору та за відсутності іншої правової підстави на користування майном, колегія суддів вважає необґрунтованими та спростованими умовами укладеного між сторонами Договору оренди № 01/10/13 від 01.10.2013р. (т. 2 а.с. 72-73) та Акту приймання-передачі (в орендне користування) від 01.10.2013р. (т. 2 а.с. 74).

При цьому, перевіряючи доводи апеляційної скарги про те, що голова зборів ПП «Еліта-Д» Бобришова К.А. не мала повноважень для підписання Договору оренди від 01.10.2013р. та Акту приймання-передачі від 01.10.2013р. колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до п. 10.7.1. Статуту ПП «Еліта-Д» (т. 1 а.с. 76-84) голова зборів має право без доручення виконувати дії від імені підприємства, представляти його інтереси у відносинах з іншими особами і органами державної влади. А згідно п. 10.7.2. Статуту ПП «Еліта-Д» директор підприємства наділений тими ж повноваженнями. Наведене також підтверджується протоколом № 3 від 04.09.2009 року (т. 1 а.с. 89), відповідно до якого головою зборів обрано Бобришову К.А. та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 13.08.2013р. (т. 2 а.с. 37-38), відповідно до якої Бобришова К.А. віднесена до числа осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені ПП "Еліта-Д" без довіреності, у тому числі підписувати договори.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

При цьому, відповідно до ст. 65 ГК України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу на те, що Договір оренди від 01.10.2013р. сторонами не розірваний, в судовому порядку недійсним не визнаний, на час вирішення даного спору договірні зобов'язання за ним не припинились, а відтак Договір оренди від 01.10.2013 року приймається як належний доказ, що засвідчує перебування майна на час вирішення спору у відповідача на законних підставах.

З врахуванням документальних доказів у справі, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що як при зверненні з позовом до суду, так і на час розгляду даного спору, ПП "Еліта-Д" не було і не являється володіючим власником спірного майна. При цьому, судом встановлено, що враховуючи договірні відносини між сторонами щодо оренди складу, позивачем невірно обрано спосіб захисту цивільного права, шляхом пред'явлення негаторного позову. Оскільки, відповідно до норм цивільного законодавства, за наявності визначених законом підстав, позов неволодіючого майном власника до його фактичного набувача про витребування індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння є віндикаційним та регламентується ст. 387 ЦК України. Наслідки неналежного виконання контрагентами умов правочинів, визначені приписами Цивільного кодексу України, що регламентують відповідний вид договірних зобов'язань.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову та зазначає, що скаржником у справі не доведено обставини на які він покликається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 04.12.2013р. відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а інші зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2014р. скаржника зобов'язано надати суду докази зарахування судового збору за подання апеляційної скарги до спеціального фонду Державного бюджету України. Проте, скаржник вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду не виконав. Тому, колегія суддів вважає за необхідне відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, покласти на скаржника судовий збір за перегляд рішення господарського суду Тернопільської області в апеляційному порядку, оскільки скаржником не подано суду належних доказів правильності сплати судового збору в частині щодо зарахування останнього до спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 04.12.2013р. у справі №921/163/13-г залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного підприємства "Еліта-Д", с.Біла, Тернопільського району б/н від 06.01.2014 року - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення Господарського суду Тернопільської області в апеляційному порядку покласти на скаржника та стягнути з Приватного підприємства "Еліта-Д" (47707, Тернопільська область, Тернопільський район, с. Біла, вул. Садова, 22, код ЄДРПОУ 31782128) у спеціальний фонд Державного бюджету України - 609,00 грн. (шістсот дев'ять гривень 00 коп.) судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

3. Господарському суду Тернопільської області видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Тернопільської області.

Повний текст постанови складений 06.03.2014р.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Новосад Д.Ф.

Суддя Михалюк О.В.