Рішення

від 03.03.2014 по справі 912/354/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2014 рокуСправа № 912/354/14 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н.В. Болгар розглянув у засіданні справу № 912/354/14

за позовом: ОСОБА_1;

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехдіагностика КС";

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2;

про визнання недійсним пункту 3.3 статуту товариства, зареєстрованого 18.01.12.

Представники:

позивача - адвокат ОСОБА_3 за договором про надання правової допомоги № 49/14 від 26.02.14;

відповідача - керівник Красношлик В.В.;

третьої особи - ОСОБА_2 особисто.

ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1) звернулася до господарського суду з позовною заявою, в якій просить визнати недійсним пункт 3.3. статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехдіагностика КС", зареєстрованого 18.01.12.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що до діючого статуту товариства в редакції від 18.01.12 до п. 3.3 були внесені недостовірні відомості, всупереч положень ст. ст. 17, 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", ст. 144 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 51, 52 Закону України "Про господарські товариства. Порушення корпоративних прав ОСОБА_1 у позовній заяві доводиться тим, що вона як учасник товариства, маючи фактично частку у 87,8 проценти статутного капіталу, позбавлена можливості приймати рішення щодо управління товариство, як і приймати рішення щодо виключення із складу товариства учасника, який не вніс (не повністю вніс) свій вклад у визначений законом термін, так само як і про виключення/зміну Статуту в частині недостовірного положення його п. 3.3.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотехдіагностика КС" (далі по тексту - Товариство) без повідомлення і доведення наявності поважних причин не надало відзив на позов і докази, витребувані в ухвалі про порушення провадження у справі від 07.02.14, примірник якої ним отриманий 08.02.14. У судовому засіданні представник відповідача в усній формі погодився із позовом.

ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2) надав письмовій відзив на позов, в якому просить у задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовити повністю, посилаючись на те, що

твердження заявниці про належність їй частки у статутному капіталі Товариства у розмірі 87,8 проценти не відповідає дійсності та Статуту;

за період існування Товариства рішення засновників про зменшення статутного капіталу чи ліквідації, в тому числі і не сплати суми вкладу, як то передбачено умовами п. 3.7 Статуту, не приймалось;

26.07.13 на рахунок Товариства ОСОБА_2 як засновником були внесені 26 909 грн. на поповнення статутного фонду і це підтверджується доказами, а також встановлено рішенням господарського суду від 09.10.13 у справі № 912/1117/13, яке набрало законної сили, тобто згідно з ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не потребує доведенню знову;

заявником позову не доведена жодна з обставин для визнання недійсним п. 3.3. Статуту, в тому числі і порушення корпоративних прав.

При розгляді матеріалів справи, заслуховуванні пояснень представників сторін та третьої особи, огляді документів реєстраційної справи товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехдіагностика КС", наданих Реєстраційною службою Бобринецького районного управління юстиції у засіданні господарський суд встановив наступне.

Відповідно до рішення загальних зборів учасників Товариства, оформлених протоколом № 3 від 16.01.12, до складу учасників Товариства увійшла ОСОБА_1, якій ОСОБА_2 передав належну йому частку у розмірі 50 відсотків статутного капіталу; Статут Товариства затверджений у новій редакції.

Державна реєстрація Статуту Товариства у редакції, затверджені зазначеним вище рішенням загальних зборів учасників проведена 18.01.12 за № 14221050003000581. Відповідно до редакції такого Статуту, для забезпечення діяльності Товариства за рахунок внесків Учасників утворюється статутний капітал в розмірі 62 500 грн., учасниками Товариства є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розмір внесків яких складає по 31 250 грн. кожного, частка - 50 процентів.

За п. 3.3 Статуту на момент державної реєстрації нової редакції Статуту Товариства статутний капітал сформований у повному обсязі - 100 процентів. ОСОБА_1 просить визнати такий пункт Статуту недійсним.

Господарський суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

ОСОБА_1 як учасник безпосередньо не приймала участі в утворенні статутного капіталу Товариства, оскільки статутний капітал у сумі 62 500 грн. утворений за рішенням загальних зборів учасників Товариства, оформлених протоколом № 1 від 15.04.09, на підставі яких 22.04.09 проведена державна реєстрація статуту Товариства. Як встановлено у рішенні господарського суду Кіровоградської області від 09.10.13 у справі № 912/1117/13, яке набрало законної сили, статутний капітал Товариства у сумі 62 500 грн. утворюється за рахунок внесків засновників - ОСОБА_5 та ОСОБА_2 Останній, після виходу ОСОБА_5 за власним бажанням зі складу учасників Товариства, став його єдиним учасником, однак розмір статутного капіталу після державної реєстрації змін до установчих документів Товариства 05.04.11 змінений не був. Твердження ОСОБА_1 про те, що її частка у статутному капіталі Товариства становить 87,8 проценти протирічить редакції Статуту та не відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 03.03.14. Докази на підтвердження формування статутного капіталу Товариства із часткою ОСОБА_1 у розмірі 87,8 проценти, зокрема збільшення його суми з 62 500 грн., або зменшення розміру частки ОСОБА_2 у статутному капіталі відсутні.

Товариство з обмеженою відповідальністю створюється і діє на підставі статуту, що встановлено ст. 4 Закону України "Про господарські товариства".

Статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 Господарського кодексу України є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту. Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

У п. 13 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.08 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів зазначено: "Відповідно до вимог статей 88, 143, 154 ЦК, статей 57, 82 ГК, статей 4, 37, 51, 65, 67, 76 Закону про господарські товариства ( 1576-12 ), статей 27, 30 Закону про державну реєстрацію суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов:

- на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства;

- порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені;

- відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача".

Позивачем не доведено того, яким конкретно вимогам законодавства не відповідає п. 3.3 Статуту, зареєстрованого 18.01.12.

Статтею 52 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства. Однак, названий Закон не передбачає такої підстави для визнання статуту товариства з обмеженою відповідальністю (певної його частини) недійсним як несплата учасником (учасниками) товариства статутного капіталу до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства. Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників, як це визначено у ст. 52 Закону України "Про господарські товариства", приймають одне з таких рішень:

про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

про ліквідацію товариства.

Порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів усунуті. З суми 62 500 грн., які є розміром статутного капіталу Товариства, ОСОБА_5 внесено 31 250 грн. за квитанцією Кіровоградської обласної ФАКБ УСБ № 769/авт від 21.04.09, ОСОБА_2 внесено 4 341 грн. за квитанцією Одеської обласної філії АКБ УСБ № 274/авт від 04.06.09 4 341 грн., за квитанцією Бобринецького відділення ПАТ "Укрсоцбанк" № FJB1320742000219 26.07.13 на рахунок Товариства 26 909 грн. як "поповнення статутного фонду засновником ОСОБА_2", що встановлено рішенням господарського суду Кіровоградської області від 09.10.13 у справі № 912/1117/13. Підстави, за яких Товариством не відображено у фінансовому звіті суб'єкта малого підприємництва станом на 01.02.14 суми 26 909 грн., внесеної ОСОБА_2 як внесок до статутного капіталу, відповідачем господарському суду не доводилися. Докази наявності спору між Товариством та ОСОБА_2 щодо такої суми та її призначення відсутні.

Не оскаржуючи редакції п. 3.2 Статуту, в якому зазначені учасники та їх частки, ОСОБА_1 не довела господарському суду того, як положення п. 3.3 Статуту порушують її права чи охоронювані законом інтереси як учасника Товариства, що увійшов до його складу 15.04.09. Крім того, аналогічна редакція п. 3.3 містилася й у статуті Товариства, державна реєстрація якого проводилася 22.04.09 (за рішенням не тільки ОСОБА_2, а й ОСОБА_5), 05.04.11.

Неможливість прийняття ОСОБА_1 рішення про виключення ОСОБА_2 із складу учасників Товариства, не може бути визнано господарським судом порушенням її корпоративних прав. Таке рішення нею приймалося і визнане недійсним при вирішенні спору у справі № 912/1117/13.

Доводи ОСОБА_2, викладені у відзиві на позов, визнані господарським судом обґрунтованими, а позов ОСОБА_1 безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

У засіданні 03.03.14 господарським судом проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Отримані від Реєстраційної служби Бобринецького районного управління юстиції із супровідним листом № 15/04-09 від 18.02.14 матеріали реєстраційної справи Товариства, повертаються господарським судом такому органу державної реєстрації.

Керуючись ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Повернути Реєстраційній службі Бобринецького районного управління юстиції (за адресою: 27200, Кіровоградська область, м. Бобринець, вул. Орджонікідзе, 80) документи реєстраційної справи товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехдіагностика КС" (адреса: 27200, Кіровоградська область, Бобринецький район, м. Бобринець, вул. Мельниченка, 53; і. к. 36077649), які надійшли до господарського суду 21.02.14 із супровідним листом № 15/04-09 від 18.02.14.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 07.03.14.

Суддя Н. В. Болгар