Постанова

від 15.05.2014 по справі 912/354/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2014 року Справа № 912/354/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А. , Пархоменко Н.В.

при секретарі судового засідання: Губенко Ю.Е.

за участі представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, договір № 49/14 від 26.02.14, представник;

від третьої особи: ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_1 від 28.09.13р.

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3, м. Олександрія, Кіровоградська область

на рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.03.2014р. у справі № 912/354/14

за позовом ОСОБА_3, м. Олександрія, Кіровоградська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехдіагностика КС", м. Бобринець, Кіровоградська область

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, м. Кіровоград

про визнання недійсним пункту 3.3 статуту товариства, зареєстрованого 18.01.2012р., -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до господарського суду Кіровоградської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехдіагностика КС" про визнання недійсним пункту 3.3. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехдіагностика КС", зареєстрованого 18.01.2012р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2014 року у справі № 912/354/14 (суддя Болгар Н.В.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись із зазначеним рішенням, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.03.2014 року у справі № 912/354/14 та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним пункт 3.3. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехдіагностика КС", зареєстрованого 18.01.2012р.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи та порушення господарським судом під час прийняття оскаржуваного рішення норм матеріального права.

Так, скаржник зокрема вказує, що всупереч ст. 52 Закону України «Про господарські товариства» та ч. 3 ст. 144 ЦК України учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехдіагностика КС" своєчасно не було в повному обсягу сформовано статутного капіталу Товариства, тому пункт 3.3. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехдіагностика КС", зареєстрованого 18.01.2012р. містить недостовірну інформацію та суперечить ст.ст. 17, 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.03.2014 року апеляційна скарга прийнята до провадження, розгляд скарги призначено у судовому засіданні на 15.04.2014 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.03.2014 року розгляд справи відкладено на 15.05.2014р.

У судових засіданнях по справі представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсягу.

Третя особа вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу відповідача безпідставною.

Відповідач не забезпечив явку представника до судового засідання та надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким підтверджує обставини не внесення третьою особою свого внеску до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехдіагностика КС" та просить апеляційний суд розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене та повторне нез'явлення представника відповідача до судового засідання, а також те, що неявка представника відповідача не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності представника відповідача.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та повноту з'ясування і доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника та третьої особи, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.04.09 проведена державна реєстрація Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехдіагностика КС" (далі - Товариство), затвердженого загальними зборами Товариства, рішення яких оформлене протоколом № 1 від 15.04.09. За редакцією цього Статуту, його учасниками є ОСОБА_4, розмір внеску якого до статутного капіталу становить 31 250 грн., а частка - 50 процентів, та ОСОБА_2, розмір внеску якого статутного капіталу становить 31 250 грн., а частка - 50 процентів. Відповідно до п.п. 3.1, 3.3 Статуту, для забезпечення діяльності Товариства за рахунок внесків Учасників утворюється статутний капітал (фонд) у розмірі 62 500 грн.

На виконання своїх зобов'язань з формування статутного капіталу ОСОБА_4 вніс до статутного капіталу Товариства 31 250 грн. за квитанцією Кіровоградської обласної ФАКБ УСБ № 769/авт від 21.04.09; ОСОБА_2 вніс до статутного капіталу Товариства 4 341 грн. за квитанцією Одеської обласної філії АКБ УСБ № 274/авт від 04.06.09р.

В подальшому ОСОБА_4 вийшов з Товариства, подавши нотаріально посвідчену заяву зареєстровану 04.04.11 за № 211, про відступлення у повному обсязі своєї частки у статутному капіталі ОСОБА_2

05.04.11р. проведена державна реєстрація нової редакції статуту Товариства, відповідно до якого єдиним учасником Товариства став ОСОБА_2 з часткою в статутному фонді 100%, що дорівнює 62 500,00грн.

За нотаріально посвідченою заявою від 16.01.12, зареєстрованою у реєстрі за № 7, ОСОБА_2 повідомив Товариство про передачу належної йому частки, яка складає 50 відсотків статутного капіталу - 31 250 грн., безоплатно на користь ОСОБА_3.

Відповідно до рішення загальних зборів учасників Товариства, оформлених протоколом № 3 від 16.01.12, до складу учасників Товариства увійшла ОСОБА_3, якій ОСОБА_2 передав належну йому частку у розмірі 50 відсотків статутного капіталу; Статут Товариства затверджений у новій редакції.

Державна реєстрація Статуту Товариства у редакції, затверджені зазначеним вище рішенням загальних зборів учасників проведена 18.01.12р. за № 14221050003000581. Відповідно до п.п. 3.1, 3.2. редакції такого Статуту, для забезпечення діяльності Товариства за рахунок внесків Учасників утворюється статутний капітал в розмірі 62 500 грн., учасниками Товариства є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розмір внесків яких складає по 31 250 грн. кожного, частка - 50 процентів.

Згідно з спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 03.03.14р. (а.с. 64), засновниками (учасниками) Товариства є ОСОБА_2 (розмір внеску до статутного фонду - 31 250 грн.), ОСОБА_3 (розмір внеску до статутного капіталу - 31 250 грн.).

Згідно п. 3.3 Статуту Товариства, на момент державної реєстрації нової редакції Статуту Товариства статутний капітал сформований у повному обсязі - 100 процентів.

Визнання недійсним зазначеного пункту Статуту Товариства і є предметом спору у даній справі.

Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю створюється і діє на підставі статуту, що встановлено ст. 4 Закону України "Про господарські товариства".

Статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 Господарського кодексу України є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту. Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Як зазначено у п. 13 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.08 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів», відповідно до вимог статей 88, 143, 154 ЦК, статей 57, 82 ГК, статей 4, 37, 51, 65, 67, 76 Закону про господарські товариства (1576-12 ), статей 27, 30 Закону про державну реєстрацію суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов:

- на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства;

- порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені;

- відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача.

Статтею 52 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства.

Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників, як це визначено у ст. 52 Закону України "Про господарські товариства", приймають одне з таких рішень: про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію товариства.

Аналогічні за змістом норми містяться і у ч. 3 ст. 144 ЦК України.

Отже, чинним законодавством України встановлені певні правові наслідки не внесення учасниками господарських товариств у встановлений строк своїх внесків до статутного капіталу товариства, до переліку яких не входить виникнення підстави для визнання недійсним статуту товариства, або його частини.

При цьому, апеляційний суд враховує, що сам по собі оскаржуваний пункт Статуту Товариства не суперечить вимогам чинного законодавства України, а доводи скаржника щодо його невідповідності ст.ст. 17, 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» є безпідставними, оскільки зазначені норми не регулюють зміст статуту господарського товариства. Тобто, наявність у певний період часу в п. 3.3. Статуту недостовірної інформації щодо сформування статутного фонду не може бути ототожнена з невідповідністю п. 3.3. Статуту вимогам чинного законодавства, а такі обставини мають бути оцінені судом при вирішенні відповідного спору.

Як свідчать матеріали справи, усунені і порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів Товариства.

Так, з суми 62 500 грн., які є розміром статутного капіталу Товариства, ОСОБА_4 внесено 31 250 грн. за квитанцією Кіровоградської обласної ФАКБ УСБ № 769/авт від 21.04.09р. ОСОБА_2 внесено 4 341 грн. за квитанцією Одеської обласної філії АКБ УСБ № 274/авт від 04.06.09р. та за квитанцією Бобринецького відділення ПАТ "Укрсоцбанк" № FJB1320742000219 26.07.13р. внесено на рахунок Товариства 26 909 грн. як "поповнення статутного фонду засновником ОСОБА_2", що встановлено рішенням господарського суду Кіровоградської області від 09.10.13р. у справі № 912/1117/13, яке набрало законної сили.

При цьому, не відображення Товариством у фінансовому звіті суб'єкта малого підприємництва станом на 01.02.14 суми 26 909 грн., внесеної ОСОБА_2 як внесок до статутного капіталу, не спростовує факту перерахування третьої особою Товариству таких коштів, тобто виконання іншим учасником свого обов'язку та усунення допущених порушень при формуванні статутного капіталу.

Також, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 як учасник безпосередньо не приймала участі в утворенні статутного капіталу Товариства та одержала належну їй частку у розмірі 50 відсотків статутного капіталу Товариства від ОСОБА_2 - єдиного на той час учасника Товариства, якому належало 100% статутного капіталу, який Товариством не зменшувався, тому доводи скаржника щодо того, що скаржнику внаслідок не внесення ОСОБА_2 своєї частки в повному обсягу належить 87,8% статутного капіталу Товариства, апеляційним судом відхиляються.

Окрім цього, як вірно зазначено господарським судом, не оскаржуючи редакції п. 3.2 Статуту, в якому зазначені учасники та їх частки, ОСОБА_3 не довела господарському суду того, як положення п. 3.3 Статуту порушують її права чи охоронювані законом інтереси як учасника Товариства, що увійшов до його складу 15.04.09р. та яким чином внаслідок задоволення позову можуть бути захищені такі права та інтереси, в т.ч. і щодо прийняття одноособового рішення про виключення ОСОБА_2 із складу учасників Товариства. До того-ж, рішення про виключення третьої особи зі складу учасників Товариства скаржником вже приймалося і визнано судом недійсним при вирішенні спору у справі № 912/1117/13.

Таким чином, у місцевого господарського суду були відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача у справі.

З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення господарського суду Кіровоградської області у даній справі від 03.03.2014р. відсутні.

Згідно ст. 49 ГПК України, витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід віднести на скаржника.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 49, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.03.2014р. у справі № 912/354/14 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.03.2014р. у справі №912/354/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко

Повний текст постанови виготовлено та підписано 19.05.2014 року.