Постанова

від 03.03.2014 по справі 826/632/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 березня 2014 року № 826/632/14

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГАС» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними, скасування наказу.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГАС» (далі по тексту також - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому просило:

- визнати протиправним дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЮГАС» (Код ЄДРПОУ 31923328) з 05.11. 2013 р. по 11.11.2013 р.;

- визнати протиправним і скасувати наказ Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 01.11.2013 р. №841 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки».

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що дії відповідача щодо видання наказу про призначення перевірки та безпосереднє її проведення не відповідають вимогам Конституції та Податкового кодексу України, оскільки виходять за рамки фактичних обставин виконання запитів та положень ст. 71 ПК України.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів необґрунтованості та безпідставності.

13.02.2014р. в судовому засіданні за згодою сторін ухвалено про продовження вирішення справи у письмовому провадженні відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає з огляду про наступне.

Матеріалами справи встановлено, відповідачем від ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області отримано податкову інформацію, Акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області «про результати позапланової виїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Проффком», код за ЄДРПОУ 34381465 щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Преміум Телеком» код за ЄДРПОУ 36689676, за період жовтень 2012 року, ТОВ «Грин Гарден Дизайн», код за ЄДРПОУ 38320888, за період листопад 2012 року, ТОВ «Венера Інвест» код за ЄДРПОУ 38292044, за період грудень 2012 року» від 16.07.2013 року №500/22-3/34381465.

На підставі вище викладеного ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києва винесено наказ №841 від 01.11.2013 року на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЮГАС» (код ЄДРПОУ 31923328) щодо взаємовідносин з ТОВ «Проффком» (код ЄДРПОУ 34381465) по податку на додану вартість за період з 01.09.2012 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 18.11.2013 року №1480/26-53-22-01-21-31923328, яким встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.09.2012 року по 31.12.2012 року на загальну суму 2471524,72 грн. та завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.09.2012 року по 31.12.2012 року на загальну суму 2517872,04 грн.

Позивач вважає дії ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки протиправними, а наказ відповідача № 841 від 01.11.2013 р. «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» незаконним. З вищевикладених підстав звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив із наступного.

Положенням пп. 20.1.6 ст. 20 ПК України визначено, що запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.73.3 ст.73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Як слідує із матеріалів справи, відповідач звернувся до позивача з письмовим запитом від 27.09.2013 року №5694/10/26-53-22-04-11 про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинах з ТОВ «Проффком» за період з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року.

Відповідно до пп.16.1.5 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

На вищевказаний письмовий запит від 27.09.2013 року всупереч пп. 16.1.5 ПК України позивач листом відмовив податковому органу у наданні документів.

Згідно з пп. 20.1.4 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка може бути проведена згідно з пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Оскільки позивач не надав документів на підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Проффком», відповідач на підставі пп.78.1.1 ст.78 ПК України винесено наказ №841 від 01.11.2013 року та виписано направлення на перевірку від 04.11.2013 року №9339.

За наслідком розгляду справи, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, адже матеріалами справи підтверджується, що відповідачем дотримано процедуру проведення перевірки, а оскарження позивачем наказу, як самостійний спосіб захисту порушеного права, обраний позивачем, жодним чином не може звужувати повноваження контролюючого органу на проведення перевірок суб'єктів господарювання, як то встановлено ПК України.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що в абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 23.06.1997р. №2-зп по справі №3/35-313 вказано, що за своєю природою ненормативні акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернення до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Також, в п. 5 рішення Конституційного суду України від 22.04.2008 №9-рп/2008 в справі №1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акту індивідуальної дії» правова позиція Конституційного суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, розраховані на персональне (індивідуальне) застосування і після реалізації вичерпують свою дію.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги той факт, що оскаржуваний наказ, який є актом індивідуальної дії на час вирішення справи реалізовано, тобто такий наказ вичерпав свою дію, таким чином права позивача не можуть бути поновлені шляхом визнання протиправним такого наказу, а відтак суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність спірних дій та наказу.

Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур