Постанова

від 27.01.2014 по справі 820/12578/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 січня 2014 р. № 820/12578/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єгупенко В.В.

за участю секретаря - Вождаєвої М.О.

за участю представників сторін:

представника позивача - Осаволюк Т.Л.

представника відповідача - Лук'янцева С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма" ЕЛЕКТРОПРОМ" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма" ЕЛЕКТРОПРОМ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0001782201 від 20.06.2013 року та №0001772201 від 20.06.2013 року прийняті Державною податковою інспекцію у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення № 0001782201 від 20 червня 2013 року та № 0001772201 від 20 червня 2013 року є необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки не відповідають вимогам чинного законодавства України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, вважає що адміністративний позов задоволенню не підлягає виходячи з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ Науково-виробнича фірма "Електропром" здійснює фінансово-господарську діяльність на підставі статуту, зареєстрованого у Виконавчому Комітеті Харківської міської ради народних депутатів 29.07.1993р. Нова редакція Статуту зареєстрована 25.05.2005р. у виконавчому комітеті Харківської міської ради Харківської області, номер запису 1 480 105 0001 0101100. Зміни до Статуту зареєстровані 26.06.2008р. у виконавчому комітеті Харківської міської ради Харківської області, номер запису 1 480 105 0003 0101100. Свідоцтво про державну реєстрацію від 29.07.1993р. № 1 480 120 0000 010100. У зв'язку зі зміною місцезнаходження, видано Свідоцтво про державну реєстрацію від 26.06.2008р. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 22612130. На податковий облік ТОВ Науково-виробнича фірма "Електропром" взято в органах державної податкової служби 28.04.1994р. за № 1752, перебуває на обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби. У періоді, за який проводилась перевірка, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 15.07.2008р. № 1000128235, індивідуальний податковий номер - 226121320314, був зареєстрований платником ПДВ з 16.07.1997 року.

Фахівцями Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведено виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ "Науково-виробнича фірма "Електропром", код за ЄДРПОУ 22612130, з питання правильності визначення, повноти нарахування та стати податку на додану вартість та податку на прибуток за період червень 2012 року по взаємовідносинах з ПП "Промкомплект Україна", код ЄДРПОУ 35477839 за результатами якої 31.05.2013 року складено акт №1926/22.1-07/22612130.

У висновках вищевказаного акту зазначено, що позивачем порушено наступні вимоги законодавства:

- п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 62776 грн., у т.ч. за 1 півріччя 2012 року в сумі 62776 грн.

- п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України з урахуванням змін та доповнень в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 59786 грн., у т.ч. за червень 2012 року в сумі 59786 грн.

На підставі вищезазначених порушень, податковим органом прийняті податкові повідомлення рішення від 20.06.2013 року №0001782201 яким збільшено суму грошового зобов'язання: за основним платежем 59786,00 грн., за штрафними санкціями 14947,00 грн. №0001772201 яким збільшено суму грошового зобов'язання: за основним платежем 62776,00 грн., за штрафними санкціями 15694,00 грн.

З дослідженого акту перевірки слідує, що фактичною підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень контролюючий орган виходив з наявності у перевіряємому періоді господарських правовідносин між позивачем та ПП "Промкомплект". При цьому відповідач встановив, що перевіркою ПП "Промкомплект" встановлено що у контрагента позивача: відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме: незначний штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в т.ч. за спеціальною освітою; відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі: транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів, платник не знаходиться за місцезнаходження (фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи та здійснення управління і обліку) при відсутності укладених договорів оренди інших приміщень; відсутність зв'язку між фактом придбання товарів (робіт, послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (робіт, послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку: придбання послуг, використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податків. Отже з викладеного слідує, що у ПП "Промкомплект Україна" код 35477839, наявні ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності за період березень 2011 року - червень 2012 року.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і прийнятих на підставі такого висновку спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи слідує, що між Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничою фірмою "Електропром" (далі ТОВ НВФ "Електропром") (замовник) та Приватним підприємством "Промкомплект Україна" (підрядник) 11.06.2012 року укладено договір №35 відповідно до умов якого замовник доручає а підрядник зобов'язується виконати електромонтажні роботи на об'єктах м. Харкова. Строк здачі робот по договору червень 2012 року (а.с.32,т. 1).

12 червня 2012 року сторонами підписано додаткову угоду де зазначено, що замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик, власними силами та засобами, згідно кошторису виконати електромонтажні роботи на об'єктах замовника які знаходяться за адресою м. Харків, вул. Фронтова, 3, а також Житомирська область, м. Малин, вул. Приходько, 66 (а.с.33 т. 1).

Між сторонами підписані акти приймання виконаних робіт які складені про те, що згідно договору №35 від 11.06.2012 року виконані електромонтажні роботи.

ПП "Промкомплект Україна" на адресу позивача, ТОВ НВФ "Електропром" виписано податкові накладні. Також сторонами підписано договірну вартість.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційної форми і форми власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати податкову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст. З цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, ще використовують грошовий вимірник, ґрунтуються наданих бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Представником позивача надано до матеріалів справи локальні кошториси які не відповідають типовій формі №4, оскільки в них не зазначені посади, прізвища та ініціали осіб які склали та перевірили даний кошторис, (а.с.37-38, 44-47, т.1) окрім того локальні кошториси які містяться на аркушах справи (54-56,63-64,70-71 т.1) не містять повної адреси об'єкту відповідно до якого складено цей локальний кошторис, а саме зазначено лише вулицю без номеру будівлі.

Також представником позивача надано до суду відомості ресурсів до договірних вартостей (а.с.39,48,57,65,72, т.1) та розрахунки загальновиробничих витрат в складі договірної ціни (а.с.40,49,58,66,73), з яких взагалі не вбачається до яких саме договірних вартостей та взагалі відповідно чого складені ці відомості ресурсів та розрахунки загальновиробничих витрат в складі договірної ціни, та які не підписані ані тією особою яка склала ані тією особою яка перевірила.

Оплата ТОВ "НВФ Електропром" за виконані ПП "Промкомнлект Україна" роботи за Договором № 35 від 11 червня 2012 року, з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 12 червня 2012 року до нього, була здійснена у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками (а.с.74-77, т.1).

Проте слід відмітити, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту по ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій (постанова ВС України від 04.09.07 р. № 07/97).

Суд вважає необхідним відмітити, що підставою для висновків про порушення позивачем порядку формування податкового кредиту по ПДВ є недоведеність того, що роботи, по яких виник податковий кредит, були виконані саме ПП "Промкомплект Україна", з урахуванням того, що на даному підприємстві незначний штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в т.ч. за спеціальною освітою; відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі: транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів, платник не знаходиться за місцезнаходження (фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи та здійснення управління і обліку) при відсутності укладених договорів оренди інших приміщень; відсутність зв'язку між фактом придбання товарів (робіт, послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (робіт, послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку: придбання послуг, використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податків, а не відображення у податковому обліку позивача податкових накладних.

Щодо наданих локальних кошторисів суд вважає за потрібне відзначити наступне.

Первинними кошторисами в інвесторської кошторисній документації є локальні кошториси (ф.4). Основою для їх складення є обсяг робіт, визначені в складі проекту (робочого проекту).

Розподіл робіт за локальними кошторисами повинен забезпечувати можливість визначення кошторисної вартості пускових комплексів, технологічних вузлів і етапів робіт, виділених у проекті організації будівництва, і кошторисної вартості робіт і витрат по реконструкції діючих цехів і об'єктів, що передбачається в проектній документації на розширення діючих підприємств. Для врахування витрат на технологічне устаткування вбудованих приміщень, господарський інвентар і пристосування приміщень для експлуатаційних потреб підприємств складається окремий кошторис (ф.5).

Як слідує з матеріалів справи, позивачем не надано доказів передачі контрагенту робочого проекту за договором підряд, отже за відсутності основи для складання кошторису, не можна визначити обсяг робіт та матеріалів, які враховувались при його складанні. Окрім того, до вказаних кошторисів не включено витрати на експлуатацію пускових комплексів, технологічних вузлів та обладнання. Також позивачем не надано доказів складання кошторису (ф.5) для врахування витрат на технологічне устаткування та пристосування приміщень для експлуатаційних потреб.

Слід також відзначити, що типові форми первинних облікових документів у будівництві є № КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 554 від 04.12.09 р., але позивачем не надано до матеріалів справи вищезазначених актів та довідок.

Зважаючи на те, що по об'єктах, будівництво яких здійснюється за рахунок не бюджетних джерел фінансування, типові форми застосовуються відповідно до умов договору підряду. Тобто будівельні організації можуть застосовувати ці типові форми, якщо це обумовлено в договорі підряду, або документи довільної форми, розроблені самостійно, зазначивши в них обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.95 р. (зареєстровано в Мін'юсті України 05.06.95 р. за № 168/704). Відповідно ст. 9 цього Закону первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно наданих позивачем актів виконаних робіт неможливо встановити фактичні трудові ресурси необхідні для виконання робіт, кількість транспортного та виробничого обладнання, палива, запчастин.

Оскільки акти виконаних робіт не відповідають ні за змістом, ні за формою приписам вищевказаних документів, то він не може визнаватися достатнім та допустимим доказом реальності здійснених господарських операцій.

Зазначені операції не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети). Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічних ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Враховуючи вищевикладене, правочини укладені позивачем з контрагентом не спричиняють реального настання правових наслідків, виходячи з наступного:

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" - (бухгалтерський чи економічний ефект).

Валові витрати можуть бути підтверджені лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст, обсяг наданих послуг та їх вартість.

Частина 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" висуває до первинних документів такий обов'язковий реквізит як зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Враховуючи неналежне оформлення первинної документації, відсутності документів щодо реальності проведених операцій, з яких можливо було б встановити зміст та обсяги надання послуг, Позивач не підтвердив реальність господарської операції, яка може бути об'єктом оподаткування ПДВ.

Окремо суд відзначає, що позивачем не надано суду на підтвердження реальності виконання угоди доказів проведення погоджувальної роботи з контрагентом та здійснення інструктажу з техніки безпеки з працівниками, яким доручено проведення робіт.

Суд вважає за необхідне зауважити, що спільним Наказом Державного Комітету Статистики України та Державного комітету України з будівництва та Архітектури № 237/5 від 21.06.02 р. "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві", затверджені типові форми № КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт" та № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт". Дані типові форми розповсюджуються на будівельні організації, будівельні структурні підрозділи підприємств всіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, які виконують будівельні та монтажні роботи, роботи по капітальному та поточному ремонту споруд та будівель та інші підрядні роботи незалежно від форм власності даного підприємства.

Акти Форми № КБ-2в є актами приймання виконаних підрядних робіт підрядчиком та в яких відображаються всі витрати підрядника: прямі (вартість матеріалів, виробів та конструкцій, заробітна плата, вартість експлуатації машин), загальновиробничі витрати, додаткові витрати, тощо.

Оскільки спеціальним нормативним документом для уніфікації звітних документів була затверджена форма акту Форми № КБ-2в, то позивач та його контрагент не дотримались порядку оформлення звітної документації по виконанню договору №35 від 11.06.2012 року.

Згідно із ч.1, ч. 2 та ч. 3 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

Частиною 1 ст. 838 ЦК України, також передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно п. 198.3, ст. 198, Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Наведене свідчить про те, що висновки відповідача про неможливість формувати позивачем податковий кредит по ПДВ за період, що перевірявся, у зв'язку з відсутністю доказів фактичного виконання робіт субпідрядниками є правомірними, а тому позов задоволенню не підлягав.

Згідно з ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, відповідно до вимог статті 71 КАС України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем до матеріалів справи не надано документів, які б спростовували висновки податкового органу, що зазначені в акті перевірки щодо встановлених порушень податкового законодавства.

За таких обставин, висновки податкового органу, що викладенні в акті перевірки відповідають дійсності, а податкові повідомлення - рішення відповідача №0001782201 від 20.06.2013 року та №0001772201 від 20.06.2013 року, відповідають ч.3 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими, спростовуються зібраними доказами по справі та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма" ЕЛЕКТРОПРОМ" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 31 січня 2014 року.

Суддя Єгупенко В.В.