Ухвала

від 27.05.2014 по справі 820/12578/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 р.Справа № 820/12578/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання: Вовченко І.В.

за участю представника позивача: Осаволюк Т.Л.

за участю представника відповідача: Лук`янцева С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма" ЕЛЕКТРОПРОМ" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2014р. по справі № 820/12578/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма" ЕЛЕКТРОПРОМ"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма" ЕЛЕКТРОПРОМ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0001782201 від 20.06.2013 року та №0001772201 від 20.06.2013 року прийняті Державною податковою інспекцію у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2014 року в задоволенні адміністративного позову позивача відмовлено в повному обсязі.

Позивач не погодившись із рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити повністю позовні вимоги. Апелянт зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Відповідач надав до суду апеляційної інстанції письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала з викладених у ній підстав, просила суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Науково-виробнича фірма" ЕЛЕКТРОПРОМ" у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, яке просив суд апеляційної інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ Науково-виробнича фірма "Електропром" здійснює фінансово-господарську діяльність на підставі статуту, зареєстрованого у Виконавчому Комітеті Харківської міської ради народних депутатів 29.07.1993р. Нова редакція Статуту зареєстрована 25.05.2005р. у виконавчому комітеті Харківської міської ради Харківської області, номер запису 1 480 105 0001 0101100. Зміни до Статуту зареєстровані 26.06.2008р. у виконавчому комітеті Харківської міської ради Харківської області, номер запису 1 480 105 0003 0101100. Свідоцтво про державну реєстрацію від 29.07.1993р. № 1 480 120 0000 010100. У зв'язку зі зміною місцезнаходження, видано Свідоцтво про державну реєстрацію від 26.06.2008р. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 22612130. На податковий облік ТОВ Науково-виробнича фірма "Електропром" взято в органах державної податкової служби 28.04.1994р. за № 1752, перебуває на обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби. У періоді, за який проводилась перевірка, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 15.07.2008р. № 1000128235, індивідуальний податковий номер - 226121320314, був зареєстрований платником ПДВ з 16.07.1997 року.

Фахівцями Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведено виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ "Науково-виробнича фірма "Електропром" з питання правильності визначення, повноти нарахування та стати податку на додану вартість та податку на прибуток за період червень 2012 року по взаємовідносинах з ПП "Промкомплект Україна", код ЄДРПОУ 35477839 за результатами якої 31.05.2013 року складено акт №1926/22.1-07/22612130.

У висновках вищевказаного акту зазначено, що позивачем порушено наступні вимоги законодавства:

- п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 62776 грн., у т.ч. за 1 півріччя 2012 року в сумі 62776 грн.

- п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України з урахуванням змін та доповнень в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 59786 грн., у т.ч. за червень 2012 року в сумі 59786 грн.

На підставі вищезазначених порушень, податковим органом прийняті податкові повідомлення рішення від 20.06.2013 року №0001782201 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість: за основним платежем 59786,00 грн., за штрафними санкціями 14947,00 грн. №0001772201 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток: за основним платежем 62776,00 грн., за штрафними санкціями 15694,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відсутні докази фактичного виконання робіт субпідрядниками, а тому висновки податкового органу про неможливість формувати позивачем податковий кредит з податку на додану вартість є правомірними.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що між ТОВ НВФ "Електропром") (замовник) та Приватним підприємством "Промкомплект Україна" (підрядник) 11.06.2012 року укладено договір №35 відповідно до умов якого замовник доручає а підрядник зобов'язується виконати електромонтажні роботи на об'єктах м. Харкова. Строк здачі робот по договору червень 2012 року (а.с.32,т. 1).

12 червня 2012 року сторонами підписано додаткову угоду де зазначено, що замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик, власними силами та засобами, згідно кошторису виконати електромонтажні роботи на об'єктах замовника, які знаходяться за адресою м. Харків, вул. Фронтова, 3, а також Житомирська область, м. Малин, вул. Приходько, 66 (а.с.33 т. 1).

Між сторонами підписані акти приймання виконаних робіт, які складені про те, що згідно договору №35 від 11.06.2012 року виконані електромонтажні роботи.

ПП "Промкомплект Україна" на адресу позивача, ТОВ НВФ "Електропром" виписано податкові накладні. Також сторонами підписано договірну вартість.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з посиланням на статтю 2, п.2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.п.1.2, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, що первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Судом першої інстанції правомірно зазначено з посиланням на постанову Верховного Суду України від 0409.2007р. №07/97, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту по ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

Матеріали справи містять локальні кошториси які не відповідають типовій формі №4, оскільки в них не зазначені посади, прізвища та ініціали осіб які склали та перевірили даний кошторис, (а.с.37-38, 44-47, т.1). Окрім того локальні кошториси (а.с.54-56,63-64,70-71 т.1) не містять повної адреси об'єкту, відповідно до якого складено цей локальний кошторис, а саме зазначено лише вулицю без номеру будівлі.

Відповідно відомостей ресурсів до договірних вартостей (а.с.39,48,57,65,72 т.1) та розрахунків загально виробничих витрат в складі договірної ціни (а.с.40,49,58,66,73 т.1) не вбачається до яких саме договірних вартостей та взагалі відповідно чого складені ці відомості ресурсів та розрахунки загально виробничих витрат в складі договірної ціни, які не підписані.

Оплата ТОВ "НВФ Електропром" за виконані ПП "Промкомнлект Україна" роботи за Договором № 35 від 11 червня 2012 року, з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 12 червня 2012 року до нього, була здійснена у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками (а.с.74-77, т.1).

Отже, первинними кошторисами в інвесторської кошторисній документації є локальні кошториси (ф.4). Основою для їх складення є обсяг робіт, визначені в складі проекту (робочого проекту).

Розподіл робіт за локальними кошторисами повинен забезпечувати можливість визначення кошторисної вартості пускових комплексів, технологічних вузлів і етапів робіт, виділених у проекті організації будівництва, і кошторисної вартості робіт і витрат по реконструкції діючих цехів і об'єктів, що передбачається в проектній документації на розширення діючих підприємств. Для врахування витрат на технологічне устаткування вбудованих приміщень, господарський інвентар і пристосування приміщень для експлуатаційних потреб підприємств складається окремий кошторис (ф.5).

Позивачем не надано доказів передачі контрагенту робочого проекту за договором підряд, отже за відсутності основи для складання кошторису, не можна визначити обсяг робіт та матеріалів, які враховувались при його складанні. Окрім того, до вказаних кошторисів не включено витрати на експлуатацію пускових комплексів, технологічних вузлів та обладнання. Також позивачем не надано доказів складання кошторису (ф.5) для врахування витрат на технологічне устаткування та пристосування приміщень для експлуатаційних потреб.

Типові форми первинних облікових документів у будівництві є № КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 554 від 04.12.09 р., але позивачем не надано вищезазначених актів та довідок.

По об'єктах, будівництво яких здійснюється за рахунок не бюджетних джерел фінансування, типові форми застосовуються відповідно до умов договору підряду. Тобто будівельні організації можуть застосовувати ці типові форми, якщо це обумовлено в договорі підряду, або документи довільної форми, розроблені самостійно, зазначивши в них обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.95 р. (зареєстровано в Мін'юсті України 05.06.95 р. за № 168/704). Відповідно ст. 9 цього Закону первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно наданих позивачем актів виконаних робіт неможливо встановити фактичні трудові ресурси необхідні для виконання робіт, кількість транспортного та виробничого обладнання, палива, запчастин.

Оскільки акти виконаних робіт не відповідають ні за змістом, ні за формою приписам вищевказаних документів, то він не може визнаватися достатнім та допустимим доказом реальності здійснених господарських операцій.

Зазначені операції не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети). Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічних ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" - (бухгалтерський чи економічний ефект).

Валові витрати можуть бути підтверджені лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст, обсяг наданих послуг та їх вартість.

Частина 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" висуває до первинних документів такий обов'язковий реквізит як зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Таким чином, неналежне оформлення первинної документації, відсутності документів щодо реальності проведених операцій, з яких можливо було б встановити зміст та обсяги надання послуг, а позивач не підтвердив реальність господарської операції, яка може бути об'єктом оподаткування ПДВ суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується колегія суддів, що правочини укладені позивачем з контрагентом не спричиняють реального настання правових наслідків.

Крім того, судом першої інстанції правомірно зазначено, що підставою для висновків про порушення позивачем порядку формування податкового кредиту по ПДВ є недоведеність того, що роботи, по яких виник податковий кредит, були виконані саме ПП "Промкомплект Україна", з урахуванням того, що на даному підприємстві незначний штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в т.ч. за спеціальною освітою; відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі: транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів, платник не знаходиться за місцезнаходження (фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи та здійснення управління і обліку) при відсутності укладених договорів оренди інших приміщень; відсутність зв'язку між фактом придбання товарів (робіт, послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (робіт, послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку: придбання послуг, використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податків, а не відображення у податковому обліку позивача податкових накладних.

Крім того, спільним Наказом Державного Комітету Статистики України та Державного комітету України з будівництва та Архітектури № 237/5 від 21.06.02 р. "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві", затверджені типові форми № КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт" та № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт". Дані типові форми розповсюджуються на будівельні організації, будівельні структурні підрозділи підприємств всіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, які виконують будівельні та монтажні роботи, роботи по капітальному та поточному ремонту споруд та будівель та інші підрядні роботи незалежно від форм власності даного підприємства.

Акти Форми № КБ-2в є актами приймання виконаних підрядних робіт підрядчиком та в яких відображаються всі витрати підрядника: прямі (вартість матеріалів, виробів та конструкцій, заробітна плата, вартість експлуатації машин), загально виробничі витрати, додаткові витрати, тощо.

Таким чином, спеціальним нормативним документом для уніфікації звітних документів була затверджена форма акту форми № КБ-2в, то суд першої інстанції правомірно зазначив, що позивач та його контрагент не дотримались порядку оформлення звітної документації по виконанню договору №35 від 11.06.2012 року.

Колегія суддів на погоджується з доводами позивача, викладеними в апеляційній скарзі, щодо безпідставного посилання судом першої інстанції на наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 554 від 04.12.09 р., який не містить посилань щодо складання і застосування Акту приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми №КБ-3,оскільки будівництво здійснювалося не за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств державної власності, а за рахунок інших джерел фінансування, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено і з чим погоджується колегія суддів, що Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Наказом Мінфіну України №88 від 24.05.1995р. «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, відповідно до ст. 9 зазначеного Закону. Надані позивачем акти виконаних робіт ні за змістом ні за формою не відповідають обов'язковим вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення №88 і не можуть визнаватися достатніми та допустимими доказами реальності здійснених операцій.

Крім того, відомості ресурсів до договірних вартостей та розрахунки загально виробничих витрат в складі договірної ціни не вбачається до яких саме договірних вартостей та відповідно чого складені ці відомості ресурсів та розрахунки витрат, оскільки вони не підписані особами яка склала, ані особою яка перевірила.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що дії відповідача, пов'язані з прийняттям оскаржуваних податкових повідомлень-рішень щодо позивача, кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2014р. по справі № 820/12578/13-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з судовим рішенням суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма" ЕЛЕКТРОПРОМ" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2014р. по справі № 820/12578/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М. Судді (підпис) (підпис) Бондар В.О. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 02.06.2014 р.