Постанова

від 27.02.2014 по справі 812/10689/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

9.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2014 рокуЛуганськСправа № 812/10689/13-а

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши у м. Луганську у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, до кредитної спілки «Луганськцентр» про стягнення штрафу в розмірі 5100,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2013 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до кредитної спілки «Луганськцентр» про стягнення штрафу в розмірі 5100,00 грн. на підставі постанови від 03 липня 2013 року № 127/15/3 про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що кредитна спілка «Луганськцентр» внесена до переліку юридичних осіб, які мають право надавати фінансові послуги, та зареєстроване за адресою: 91055, Луганська область, м. Луганськ, Ленінський район, вул. Карла Маркса, буд. 33, кв. 1.

У межах своїх повноважень, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, складено акт від 14 червня 2013 року № 109/15/3 про правопорушення відносно кредитної спілки «Луганськцентр» стосовно подання звітних даних за 9 місяців 2012 року, за 2012 рік та за І квартал 2013 року, яким встановлено, що станом на 14 червня 2013 року звітні дані відповідача до Нацкомфінпослуг не надходили.

За результатами перевірки та на підставі акта, позивачем винесено постанову від 03 липня 2013 року № 127/15/3 про накладення штрафу за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, у розмірі 5100,00 грн. Копія постанови від 03 липня 2013 року № 127/15/3 про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, листом від 03 липня 2013 року № 4659/15-8/26 надіслана відповідачу.

Відповідачем дії Нацкомфінпослуг щодо застосування до нього заходу впливу у вигляді постанови про накладення штрафу не оскаржувалися, сума штрафу не сплачена.

Частиною 3 статті 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що штрафи, накладені уповноваженим органом, стягуються у судовому порядку.

Відповідач повідомлений належним чином про відкриття провадження у скороченому провадженні (арк. справи 37). 25 лютого 2014 року за закінченням терміну зберігання на адресу Луганського окружного адміністративного суду повернулось поштове відправлення із судовою повісткою, направлене на адресу відповідача (арк. справи 39-40). Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Пунктом 1 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1070/2011, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України. Нацкомфінпослуг здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

Згідно з пунктом 3 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1070/2011, основними завданнями Нацкомфінпослуг є: 1) формування та забезпечення реалізації політики державного регулювання у сфері ринків фінансових послуг (крім ринку банківських послуг і ринків цінних паперів та похідних цінних паперів); 2) розроблення і реалізація стратегії розвитку ринків фінансових послуг та вирішення системних питань їх функціонування; 3) забезпечення розроблення та координації єдиної державної політики щодо функціонування накопичувальної системи пенсійного страхування; 4) здійснення в межах своїх повноважень державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і дотриманням законодавства у відповідній сфері; 5) захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг; 6) узагальнення практики застосування законодавства України з питань фінансових послуг і ринків та розроблення пропозицій щодо їх вдосконалення; 7) розроблення і затвердження обов'язкових до виконання нормативно-правових актів з питань, що належать до її компетенції; 8) координація діяльності з іншими державними органами; 9) запровадження міжнародно визнаних правил розвитку ринків фінансових послуг.

Згідно із підпунктом 6.1 пункту 6 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1070/2011, Нацкомфінпослуг для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій, серед іншого, має право: 1) звертатися до суду з позовами (заявами) щодо порушення законодавства про фінансові послуги, а також в інших передбачених законом випадках.

Закон України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг. Метою цього Закону є створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.

Кредитна спілка «Луганськцентр» у відповідності до вимог статті 7 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» набула статусу фінансової установи та внесена до Державного реєстру фінансових установ і є суб'єктом нагляду Нацкомфінпослуг.

Згідно із частиною 1 статті 22 Закону України від 20 грудня 2001 року № 2908-ІІІ «Про кредитні спілки» кредитна спілка зобов'язана вести оперативний і бухгалтерський облік результатів своєї діяльності відповідно до законодавства України, а також статистичну звітність та подавати її в установлених порядку та обсязі органам статистики. Кредитна спілка подає Уповноваженому органу фінансову звітність та інші звітні дані в обсягах, формах та у строки, встановлені Уповноваженим органом, а також надає на запити Уповноваженого органу необхідні пояснення щодо звітних даних.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» цей Закон регулює відносини, що виникають між учасниками ринків фінансових послуг під час здійснення операцій з надання фінансових послуг. Фінансові установи в Україні діють відповідно до цього Закону з урахуванням норм законів України, які встановлюють особливості їх діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова установа зобов'язана вести облік своїх операцій та надавати звітність відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг.

Зокрема, порядок складання та подання звітності кредитними спілками та об'єднаними кредитними спілками (далі - кредитні спілки) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, установлення загальних вимог до заповнення звітних форм та терміни їх подання визначено Порядком складання та подання звітності кредитними спілками та об'єднаними кредитними спілками до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженим розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 25 грудня 2003 року № 177 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 січня 2004 року за № 69/8668 (надалі - Порядок № 177).

Пунктом 1.2 Порядку № 177 визначено, що порядок поширюється на всі кредитні спілки та об'єднані кредитні спілки України.

Згідно з частиною 1 статті 21 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» Державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється:

- щодо ринку банківських послуг та діяльності з переказу коштів - Національним банком України;

- щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів (деривативів) - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

- щодо інших ринків фінансових послуг - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Згідно з статтею 39 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Частиною 1 статті 40 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати такі заходи впливу: 1) зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення; 2) вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи; 3) накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону; 4) тимчасово зупиняти або анулювати ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг; 5) відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати тимчасову адміністрацію; 6) затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи; 7) виключати відповідно до законодавства учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) з Державного реєстру фінансових установ або реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги. У разі якщо порушення та його наслідки усунені порушником самостійно до застосування заходів впливу, крім випадків, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону, Уповноважений орган не застосовує заходи впливу за таке порушення; 8) установлювати для небанківських фінансових груп підвищені економічні нормативи, ліміти та обмеження щодо здійснення окремих видів операцій. 9) виносити рішення про заборону недержавним пенсійним фондам - суб'єктам другого рівня системи пенсійного забезпечення укладати нові пенсійні контракти з учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування у разі порушення вимог, установлених для таких недержавних пенсійних фондів законом та ліцензійними умовами.

Частиною 2 статті 40 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що порядок та умови застосування заходів впливу встановлюються законами України та нормативно-правовими актами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженим розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 20 листопада 2012 року № 2319 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 року за № 2112/22424 (надалі - Положення № 2319), визначений порядок провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг (далі - справи про правопорушення), механізм прийняття рішень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг) про застосування заходів впливу та їх оскарження.

Пунктом 1.3 Положення № 2319 визначено, що метою цього Положення є врегулювання правовідносин, пов'язаних із: складанням уповноваженими та посадовими особами Нацкомфінпослуг документів про порушення законодавства про фінансові послуги; застосуванням Нацкомфінпослуг або уповноваженими особами Нацкомфінпослуг заходів впливу; захистом прав учасників ринків фінансових послуг під час застосування Нацкомфінпослуг або уповноваженими особами Нацкомфінпослуг заходів впливу; оскарженням рішень Нацкомфінпослуг або уповноважених осіб Нацкомфінпослуг про застосування заходів впливу.

Згідно із пунктом 1.4 Положення № 2319 заходи впливу застосовуються в порядку, визначеному цим Положенням.

Пунктом 1.5 Положення № 2319 визначено, що Нацкомфінпослуг як колегіальний орган або уповноважені особи Нацкомфінпослуг обирають і застосовують заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення законодавства про фінансові послуги, враховуючи наслідки порушення та застосування таких заходів.

Згідно із пунктом 1.6 Положення № 2319 Нацкомфінпослуг, уповноважені та посадові особи Нацкомфінпослуг в межах своїх повноважень зобов'язані в кожному випадку виявлення порушення законодавства про фінансові послуги вжити всіх необхідних заходів для документального закріплення факту такого порушення, всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи про правопорушення, а також своєчасно прийняти рішення за справою про правопорушення та застосувати передбачені законодавством заходи впливу.

Відповідно до пункту 1.7 Положення № 2319 рішення у справі про правопорушення повинно бути законним та обґрунтованим. Рішення повинно ґрунтуватися лише на тих доказах, які були досліджені під час розгляду справи про правопорушення. Доказами в справі про правопорушення є будь-які фактичні дані, отримані в установленому законом порядку, що свідчать про наявність чи відсутність порушення законодавства про фінансові послуги, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 1.8 Положення № 2319 визначено, що розгляд справ про правопорушення здійснюється виключно Нацкомфінпослуг або уповноваженими особами Нацкомфінпослуг у межах своїх повноважень.

Згідно із пунктами 1.11 та 1.12 Положення № 2319 посадова особа Нацкомфінпослуг при виявленні порушення законодавства про фінансові послуги, за яке застосовується захід впливу, складає акт про правопорушення. Належним чином оформлені акт про правопорушення, рішення Нацкомфінпослуг або уповноваженої особи Нацкомфінпослуг про результати розгляду справи про правопорушення вважається надісланим особі, якщо їх надіслано поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис.

Підпунктом 3 пункту 2.1 Положення № 2319 визначено, що Нацкомфінпослуг може застосовувати заходи впливу, а саме: накладати штрафи в розмірах, передбачених статтею 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Згідно із пунктом 3.2 Порядку № 2319 розгляд справ про правопорушення та застосування заходу впливу, передбаченого підпунктом 3 пункту 2.1 розділу ІІ цього Положення, належить до повноважень Голови Нацкомфінпослуг або директорів департаментів за напрямами здійснення нагляду за окремими ринками фінансових послуг.

Частиною 3 статті 40 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, щодо застосування заходів впливу у вигляді тимчасової адміністрації є виконавчим документом.

Пунктом 2 частини 1 статті 41 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що уповноважений орган застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації - у розмірі від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

14 червня 2013 року головним спеціалістом відділу пруденційного нагляду за кредитними установами та бюро кредитних історій департаменту регулювання та нагляду за кредитними установами відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1070/2011, Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 20 листопада 2012 року № 2319 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 року за № 2112/22424, проведено перевірку звітних даних кредитної спілки «Луганськцентр» (код за ЄДРПОУ 26263056, місцезнаходження: 91011, м. Луганськ, вул. Челюскінців, буд. 2-Б) за 9 місяців 2012 року, за 2012 рік та за І квартал 2013 року, за результатами якої складено акт про правопорушення від 14 червня 2013 року за № 109/15/3 (арк. справи 8-9).

Перевіркою, серед іншого, встановлено, що кредитною спілкою «Луганськцентр» не подано звітні данні за 9 місяців 2012 року, за 2012 рік та за І квартал 2013 року до Нацкомфінпослуг, що свідчить про порушення вимог: статті 14 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» щодо зобов'язання надавати звітність відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг; абзацу другого частини першої статті 22 Закону України «Про кредитні спілки» щодо неподання кредитною спілкою уповноваженому органу фінансової звітності та інших звітних даних в обсягах, формах та у строки, встановлені уповноваженим органом; та підпункту 2.2.2 пункту 2.2 розділу 2 Порядку складання та подання звітності кредитними спілками та об'єднаними кредитними спілками до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 25 грудня 2003 року № 177 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2004 року за № 69/8668, щодо неподання звітних даних у строки, встановлені Нацкомфінпослуг (арк. справи 8-9).

За порушення вимог статі 14 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», абзацу другого частини першої статті 22 Закону України «Про кредитні спілки» та підпункту 2.2.2 пункту 2.2 розділу 2 Порядку складання та подання звітності кредитними спілками та об'єднаними кредитними спілками до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 25 грудня 2003 року № 177 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2004 року за № 69/8668, на підставі акта від 14 червня 2013 року № 109/15/3 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, винесено постанову від 03 липня 2013 року № 157/15/3 про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, якою до кредитної спілки «Луганськцентр» застосовано штрафну санкцію у розмірі 5100,00 грн. за не надання до Нацкомфінпослуг звітних данних в електронній та паперовій формі звітності за 9 місяців 2012 року, за 2012 рік та за І квартал 2013 року (арк. справи 12-13).

Пунктом 4.18 Положення № 2319 визначено, що рішення про застосування заходу впливу або закриття справи про правопорушення надсилається особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис протягом 5 днів з дати його прийняття.

Згідно із пунктом 4.21 Положення № 2319 за результатами розгляду справи про правопорушення Нацкомфінпослуг або уповноважена особа Нацкомфінпослуг приймає одне з таких рішень: про застосування заходу впливу; про закриття справи про правопорушення.

Пунктом 5.1 Положення № 2319 визначено, що рішення Нацкомфінпослуг про застосування заходу впливу, передбаченого підпунктом 3 пункту 2.1 розділу ІІ цього Положення, може бути оскаржене особою до Нацкомфінпослуг як колегіального органу або до суду, а рішення Нацкомфінпослуг про застосування заходів впливу, передбачених підпунктами 1, 2, 4 - 9 пункту 2.1 розділу ІІ цього Положення, - до суду.

Згідно із пунктом 5.2 Положення № 2319 рішення Нацкомфінпослуг про застосування заходу впливу у вигляді штрафної санкції (штрафу) може бути оскаржене до Нацкомфінпослуг як колегіального органу протягом 15 календарних днів з дня отримання такого рішення.

Згідно супровідного листа від 03 липня 2013 року № 4659/15-8/26 копія постанови від 03 липня 2013 року № 157/15/3 про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, була направлена кредитній спілці «Луганськцентр» рекомендованим листом з повідомленням про вручення (арк. справи 11).

Проте, на адресу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за закінченням терміну зберігання повернулось поштове відправлення із постановою від 03 липня 2013 року № 157/15/3 про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, направлене на адресу відповідача, а відтак у відповідності до вимог Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 20 листопада 2012 року № 2319 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 року за № 2112/22424, вважається врученим відповідачу (арк. справи 14).

Згідно із частиною 2 статтею 41 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про застосування штрафних санкцій може бути оскаржено в суді.

В матеріалах справи відсутні відомості про оскарження відповідачем постанови від 03 липня 2013 року № 157/15/3 про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, в адміністративному чи судовому порядку.

Відповідно до вимог частини 3 статтею 41 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» штрафи, накладені національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, стягуються у судовому порядку.

Оскільки відповідач постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 03 липня 2013 року № 157/15/3 про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, у встановленому законом порядку не оскаржив, внаслідок чого вона на час розгляду справи є чинною та такою, що підлягає виконанню, і за час судового розгляду справи у добровільному порядку штрафні санкції у розмірі 5100,00 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Згідно із статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати покладаються на позивача.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України від 16 січня 2014 року № 719-VIІ «Про Державний бюджет України на 2014 рік» установлено на 2014 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1218 гривень.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» встановлена ставка судового збору у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат.

З огляду на розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2013 року, встановленої статтею 8 Закону України від 16 січня 2014 року № 719-VIІ «Про Державний бюджет України на 2014 рік», за подання до адміністративного суду у 2014 році позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1827,00 грн. та не більше 4872,00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи, що позивачем при зверненні до суду з позовом майнового характеру сплачено 10 відсотків розміру ставки судового збору в сумі 172,05 грн., з позивача підлягає стягненню на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 1644,30 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 87, 94, 69-72, 87, 94, 158-163, 183-3, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, до кредитної спілки «Луганськцентр» про стягнення штрафу в розмірі 5100,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з кредитної спілки «Луганськцентр» (ідентифікаційний код 26263056, місцезнаходження: 91055, м. Луганськ, вул. Карла Маркса, буд. 33, кв. 1) в доход Державного бюджету України (код бюджетної класифікації за доходами 21081100, символ звітності банку 106) суму штрафних санкцій у розмірі 5100,00 грн. (п'ять тисяч сто гривень нуль копійок).

Стягнути з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (ідентифікаційний код 38062828, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, буд. 3) в доход Державного бюджету України (р/р 31213206784006 в ГУДКСУ у Луганській області, одержувач УДКСУ у м. Луганську, МФО 804013, код платежу 22030001) судовий збір в сумі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок).

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною та підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т.І. Чернявська