Ухвала

від 17.02.2014 по справі 826/16880/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/16880/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г. Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

17 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Романчук О.М., Собківа Я.М., секретаря Чепурко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЗПЕКА» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р»,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Відповідачем, згідно із пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 79.1, 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з Товаристовм з обмеженою відповідальністю «Промпостачобладнання» (код ЄДРПОУ 37329738) за період лютий 2011 року, про що складено відповідний Акт від 28.02.2013 року № 599/22-30/31032687 (далі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 9-15).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України, а саме, заниження ним у лютому 2013 року на 110380 грн. суми податку на додану вартість.

На підставі вищезазначених порушень, Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 21.03.2013 року № 0003892230, копія якого також наявна в матеріалах справи (а.с. 35), та яким збільшено на 110381 грн. суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, в тому числі на 110380 грн. за основним платежем і на 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, за результатами якого Міністерством доходів і зборів України прийнято Рішення про результати розгляду повторної скарги від 09.10.2013 року (вих. № 12812/6/99-99-10-07-75), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 32-33), яким зазначене податкове повідомлення - рішення Відповідача залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Як вбачається з Договору поставки товарів на умовах відстрочки від 04 січня 2011 року № 010401 (далі - Договір), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промпостачобладнання» та Позивачем, копія якого також наявна в матеріалах справи (а.с. 16), котрагент відповідно до поданих Позивачем замовлень в порядку та на умовах, визначених Договором зобов'язався продавати, а Позивач - приймати товари та своєчасно сплачувати їх вартість.

Згідно із частиною п'ятою ст. 203 та частини першої, другої ст. 215 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається; у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно із ст. 1, частини першої ст. 3 та частин першої, другої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем на підтвердження реальності надання контрагентом послуг, а саме, поставки товарів - акумуляторів, блоків живлення, відеодомофонів та інших товарів, за зазначеним Договором надано первинні документи: видаткові та податкові накладні, виписки з банку за 01, 16, 24, 25 березня 2011 року та виписки по особових рахунках, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 17-25).

Як зазначено Відповідачем в Акті та апеляційній скарзі, господарські операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, відсутні дані щодо місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для отримання результатів відповідної господарської, економічної діяльності: технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Згідно із п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників; результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо), що збігається з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною, зокрема, в його Листі від 02.06.2011 року №742/11/13-11. Проте, Відповідачем до судів першої та апеляційної інстанції будь-які докази на підтвердження зазначеного не надано.

Крім того, викладені в Акті «Про результати камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Промпостачобладнання», код ЄДРПОУ 37329738 з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з 01.02.11 р. по 28.02.11 р.» від 11.04.2011 № 885/15-2/37329738, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 238-244), висновки щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Промпостачобладнання» вимог частини п'ятої ст.203, частин першої та другої ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України, а саме, вчинення ним правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними; відсутності об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів, робіт, послуг у лютому 2011 року на суму 198295 грн., на які посилається Відповідач, не підтверджено жодним належним доказом.

Згідно із частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

На виконання господарських зобов'язань, підтвердження товарності господарських операцій оформлено всі необхідні первинні документи, укладення Договору спрямовано на реальне настання правових наслідків, він відповідає економічному змісту та чинному законодавству, в зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку, що Позивачем правомірно включено відповідну суму до податкового кредиту з податку на додану вартість, тому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення , а Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2013 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалу складено у повному обсязі 24.02.2014 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Романчук О.М.

Собків Я.М.

.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Романчук О.М

Собків Я.М.