Постанова

від 05.03.2014 по справі 823/355/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2014 року справа № 823/355/14

17 год. 47 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коваленка В.І.,

за участю секретаря - Савости С.В.,

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - Кукулюк О.П. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Держземагентства в Уманському районі Черкаської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Держземагентства в Уманському районі Черкаської області в якому просить:

- визнати як бездіяльність дії управління Держземагентства в Уманському районі Черкаської області щодо ненадання ОСОБА_2 оригіналів документації з землеустрою по заявам від 29.01.2014р. для державної реєстрації земельної ділянки по АДРЕСА_1 внесення відомостей до Державного земельного кадастру і проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в реєстраційній службі Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області;

- зобов`язати управління Держземагентства в Уманському районі Черкаської області згідно чинного законодавства виготовити для ОСОБА_2 безкоштовно повний пакет документів по земельній ділянці по АДРЕСА_1 для державної реєстрації земельної ділянки і внесення належного запису до Державного земельного кадастру і Державного реєстру речових прав;

- зобов`язати управління Держземагентства в Уманському районі Черкаської області подати до суду в місячний строк звіт про виконання судового рішення;

- постановити окрему ухвалу щодо порушення закону начальником управління Держземагентства ОСОБА_5 і наявність підстав для притягнення його до відповідальності прокуратурою міста Умані.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Уманським управлінням Держкомзему в його державний акт серії ЯД №971959 від 22.04.2008р. в зв'язку з його низькою якістю підготовки введена спільна часткова власність площею 66 кв. м., що порушило його права власності і суперечило рішенню Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02.07.2004р. по порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1. При цьому інші права залишились дійсними і зареєстрованими.

Як зазначає позивач, для виправлення документа управлінням витребуваний державний акт на переоформлення, однак свій обов'язок щодо безоплатного виготовлення нових документів відповідач не виконав, а лише на звернення позивача проінформував про встановлений порядок виготовлення необхідних документів. На підставі наведеного позивач вважає, що відповідач діяв протиправно, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

В судове засідання позивач не з'явився, проте в своєму адміністративному позові просив справу вирішити за його відсутності.

Відповідач подав заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив, що виготовлення державних актів про право власності на земельні ділянки здійснюється на підставі технічної документації, яка повинна виготовлятись спеціальними суб'єктами, в тому числі у разі внесення змін щодо закріплення за власниками землі спільної часткової власності на земельну ділянку. Відповідач вказує, що не наділений повноваженнями за власний кошт виготовляти технічну документацію на земельну ділянку, оскільки розробка такої документації здійснюється за замовленням власника спеціальними суб'єктами, які мають спеціальні дозволи на виконання таких видів робіт. При цьому для реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі необхідно надати виключний перелік документів, які передбачені частиною 4 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», однак позивач вказаних документів не надав, а тому відповідач просив відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

В судовому засіданні представник відповідача, проти позову заперечила з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що підлягають відхиленню.

В судовому засіданні встановлено, що позивач звернувся до відповідача з заявою від 21.01.2014р., в якій просив надати витяг з Державного земельного кадастру по його земельній ділянці згідно державного акту серії ЯД №971959 від 22.04.2008р., реєстраційний №010877900560, кадастровий №7110800000:02:005:0441.

Крім того, позивач звернувся до відповідача з заявою від 21.01.2014р., в якій у зв'язку з тим, що Уманська міська рада Черкаської області пп.12.1 п.12 рішення № 2.8-48/5 від 19.06.2009р. скасувала спільну часткову власність (пл. 66 кв. м.), що була введена в його державний акт серія ЯД № 971959 від 22.04.2008р. попереднім рішенням міської ради № 2.10-27/5 від 26.12.2007р. пп.8.1 п.8 по АДРЕСА_1, просив внести зміни в технічну документацію із землеустрою на його земельну ділянку кадастровий № 7110800000:02:005:0441 відповідно до своїх зобов'язань, а також зміни в відомості про право власності в державному реєстрі земель і представити витяг взамін державного акту для державної реєстрації речових прав на земельну ділянку.

Листами №491/7-1-19 та №492/7-1-19 від 03.02.2014р. відповідач повідомив позивача, що запитувані відомості відсутні в Державному земельному кадастрі та роз'яснив порядок внесення зазначених відомостей до Державного земельного кадастру, а також перелік документів, які необхідно надати для проведення реєстрації земельної ділянки у зв'язку із змінами, що відбулись.

Досліджуючи в судовому засіданні правомірність таких дій відповідача, суд встановив, що на підставі рішень Уманської міської ради №12-58/4 від 28.02.2006р. та №2.10.-27/5 від 26.12.2007р., позивачу видано державний акт на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку серії ЯД № 971959, який зареєстровано 22.04.2008р. в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010877900560. Згідно відомостей, які містяться в зазначеному акті позивач є власником земельної ділянки площею 0,0342 га по АДРЕСА_1, в тому числі: спільна часткова власність 0,0066 га та спільне користування 0,0093 га.

В подальшому Уманська міська рада рішенням №2.8-48/5 від 19.06.2009р. відмінила своє рішення №2.10.-27/5 від 26.12.2007р. в частині, що стосується передачі позивачу та ОСОБА_4 у спільну часткову власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 66 кв. м. по АДРЕСА_1.

Вирішуючи питання про можливість внесення вказаних відомостей до Державного земельного кадастру, суд враховує, що в розумінні пожень статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» № 3613-VI від 7 липня 2011 року, який набрав чинності 01.01.2013р. Державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

У відповідності до частин 2-4 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа; документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки.

В силу положень абзацу 2 частини 1, абзацу 2 частини 5 статті 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі витягів з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру.

На отримання відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку мають право власник (власники) та користувачі земельної ділянки або уповноважені ними особи.

Аналіз наведених положень Закону дає підстави вважати, що власник земельної ділянки має право одержати витяг з Державного земельного кадастру про свою земельну ділянку за умови наявності зазначених відомостей у Державному земельному кадастрі. Якщо ж такі відомості у Державному земельному кадастрі відсутні, необхідним є звернення власника чи іншої уповноваженої особи до Державного кадастрового реєстратора за місцем розташування земельної ділянки із відповідною заявою та документами, перелік яких визначено статтею 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Приймаючи до уваги відсутність у Державному земельному кадастрі відомостей про земельну ділянку по АДРЕСА_1, відповідач позбавлений можливості надати позивачу витяг з Державного земельного кадастру по вказаній земельній ділянці, а тому суд вважає, що відповідач не порушив права позивача щодо отримання згаданого витягу.

Перевіряючи наявність правових підстав для виготовлення відповідачем та надання позивачу документації із землеустрою на земельну ділянку по АДРЕСА_1, суд враховує, що в силу положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини 1 статті 26 Закону України «Про землеустрій» № 858-IV від 22 травня 2003 року замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

За змістом положень пункту 1, підпункту 1 пункту 3, пункту 7 Указу Президента України «Про Державне агентство земельних ресурсів України» від 8 квітня 2011 року № 445/2011 Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності

Одним з основних завданнь Держземагентства України є реалізація державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Держземагентство України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи.

Згідно частини 2 статті 26 Закону України «Про землеустрій» розробниками документації із землеустрою є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.

Частиною 2 статті 27 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що замовники документації із землеустрою за рахунок власних коштів мають право на вибір розробника та укладення з ним договору, якщо інше не передбачено законодавством України.

З наведеного слідує висновок, що розробка документації із землеустрою здійснюється на замовлення органів державної влади лише в тому випадку, якщо їх повноваження на таке замовлення прямо передбачені Законом. При цьому органи державної влади самостійно не виконують робіт з виготовлення документації із землеустрою. Такими розробниками є спеціалізовані суб'єкти, які мають відповідні дозволи.

Суд звертає увагу, що положення чинного в Україні законодавства не містять обов'язку та повноважень відповідача виготовляти чи замовляти виготовлення за рахунок державних коштів документацію із землеустрою на земельну ділянку, яка належить позивачу.

Підсумовуючи наведене та враховуючи встановлені в ході судового розгляду справи обставини, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність порушень прав позивача з боку відповідача, а тому не знаходить підстав для задоволення адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до управління Держземагентства в Уманському районі Черкаської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Коваленко

Повний текст постанови виготовлено 07.03.2014р.