Ухвала

від 02.12.2014 по справі 823/355/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/355/14 Головуючий у 1-й інстанції: Коваленко В.І. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

02 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Держземагенства в Уманському районі Черкаської області про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління Держземагенства в Уманському районі Черкаської області, в якому просив:

- визнати як бездіяльність дії управління Держземагентства в Уманському районі Черкаської області щодо ненадання йому оригіналів документації із землеустрою по заявам від 29.01.2014р. для державної реєстрації земельної ділянки по АДРЕСА_1 і внесення відомостей до Державного земельного кадастру і проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в реєстраційній службі Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області;

- зобов`язати управління Держземагентства в Уманському районі Черкаської області безкоштовно виготовити на його ім'я повний пакет документів по земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для державної реєстрації земельної ділянки і внесення належного запису до Державного земельного кадастру і Державного реєстру речових прав;

- зобов`язати управління Держземагентства в Уманському районі Черкаської області подати до суду в місячний строк звіт про виконання судового рішення;

- постановити окрему ухвалу про порушення начальником управління Держземагентства Кришком О.Ю. норм законів України, що регулюють спірні правовідносини та встановити наявність підстав для притягнення його до відповідальності прокуратурою міста Умані.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 04 березня 2014 року в задоволенні вимог даного позову відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою від 21.01.2014р., в якій просив надати йому витяг з Державного земельного кадастру по його земельній ділянці згідно державного акту серії ЯД №971959 від 22.04.2008р., реєстраційний №010877900560, кадастровий №7110800000:02:005:0441.

Крім того, позивач звернувся до відповідача з заявою від 21.01.2014р., в якій просив внести зміни в технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку з кадастровим № 7110800000:02:005:0441 в межах повноважень, наданих Управлінню Держземагенства в Уманському районі Черкаської області, посилаючись при цьому на те, що Уманська міська рада Черкаської області підпунктом 12.1 пункту 12 рішення № 2.8-48/5 від 19.06.2009р. скасувала спільну часткову власність (пл. 66 кв. м.), що була введена в державний акт серії ЯД № 971959 від 22.04.2008р. попереднім рішенням міської ради № 2.10-27/5 від 26.12.2007р. (пп.8.1 п.8) по АДРЕСА_1 та просив внести зміни в технічну документацію із землеустрою на його земельну ділянку кадастровий № 7110800000:02:005:0441, а також зміни в відомості про право власності в державному реєстрі земель і представити витяг взамін державного акту для державної реєстрації речових прав на земельну ділянку.

Листами №491/7-1-19 та №492/7-1-19 від 03.02.2014р. відповідач повідомив позивача про відсутність запитуваних ним відомостей в Державному земельному кадастрі та роз'яснив порядок внесення зазначених відомостей до Державного земельного кадастру, а також вказав на перелік документів, які необхідно надати для проведення реєстрації земельної ділянки у зв'язку із змінами, що відбулися.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 7 липня 2011 року № 3613-VI, Державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено перелік речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації, а саме: право власності на нерухоме майно; право володіння; право користування (сервітуту); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; інші речові права відповідно до закону.

Частина друга статті 9 цього Закону передбачає прямий обов'язок державного реєстратора під час розгляду заяви про реєстрацію встановити відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав, поданим документам. У разі потреби реєстратор має право вимагати подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Згідно з частиною першою статті 15 цього Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Дослідженням матеріалів справи колегією суддів було встановлено, що позивачу на підставі рішень Уманської міської ради №12-58/4 від 28.02.2006р. та №2.10.-27/5 від 26.12.2007р. було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 971959 для будівництва та обслуговування жилого будинку. Даний державний акт було зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 22 квітня 2008 року за №010877900560.

За даними вищевказаного акту позивач є власником земельної ділянки площею 0,0342 га по АДРЕСА_1, в тому числі: спільна часткова власність - 0,0066 га та спільне користування - 0,0093 га.

Положенням статті 15 Закону України «Про оренду землі» визначено істотні умови договору оренди землі. Такими є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки; строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Водночас, положенням вказаної Статті встановлено, що невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом. Такі документи також зазначені як додатки до договору оренди землі, який був підставою реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Уманської міської ради №2.8-48/5 від 19.06.2009р. було відмінено рішення ради №2.10.-27/5 від 26.12.2007р. в частині, що стосується передачі позивачу та ОСОБА_4 у спільну часткову власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 66 кв. м. по АДРЕСА_1.

Згідно абзацу 2 частини 1, абзацу 2 частини 5 статті 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр», відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі витягів з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру. На отримання відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку мають право власник (власники) та користувачі земельної ділянки або уповноважені ними особи.

Аналізуючи обставини даної справи колегія суддів не вбачає підстав для визнання протиправною бездіяльність Управління Держземагенства в Уманському районі Черкаської області, оскільки, як було вірно зазначено судом першої інстанції, відсутність у Державному земельному кадастрі відомостей про земельну ділянку по АДРЕСА_1, позбавляє відповідача можливості надати позивачу витяг з Державного земельного кадастру по вказаній земельній ділянці.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 26 Закону України «Про землеустрій» розробниками документації із землеустрою є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Тобто, органи державної влади самостійно не виконують робіт з виготовлення документації із землеустрою, оскільки такими розробниками виступають саме спеціалізовані суб'єкти, які мають відповідні для цього дозволи.

Отже, чинним законодавством України не передбачено прямого обов'язку по виготовленню та замовленню відповідачем за рахунок державних коштів документації із землеустрою відносно спірної земельної ділянки, а тому вимоги позивача в цій частині колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик

.

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.