Ухвала

від 18.02.2014 по справі 801/7049/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/7049/13-а

18.02.14 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Мунтян О.І. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Миронова Є.А.

за участю сторін:

представник позивача- Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОК ТРАНСГРОУПП"- Петросенко Ігор Миколайович, довіреність № б/н від 17.06.13,

представник відповідача- Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міндоходів в АР Крим- не з'явився,

розглянувши матеріали справи № 801/7049/13-а за апеляційною скаргою Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 23.10.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОК ТРАНСГРОУПП" (вул. Пролетарська, буд.40,м.Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

до Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міндоходів в АР Крим (вул. Борзенко, буд.40,м.Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.10.13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОК ТРАНСГРОУПП" до Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міндоходів в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень- задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби від 18.06.2013р. № 0001472203, № 0001482203, № 0001492203, стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток Трансгроупп» (ЄДРПОУ 34454464) судовий збір в розмірі 1482,04 грн. (одна тисяча чотириста вісімдесят дві гривні 04 коп.).

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.10.2013, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами ДПІ у м. Керчі АРК ДПС у період з 28.05.2013 по 29.05.2013 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Восток Трансгроупп» з питань достовірності визначення показників податкової звітності по взаємовідносинам з Приватним підприємством «Женевьєва» (код ЄДРПОУ 37093017) за березень 2012 року, результати якої оформлені актом від 04.06.2013р. № 815/223/34454464 (а.с.20-27).

На підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення - рішення від 18.06.2013 № 0001472203, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 7443,75 грн., у тому числі 5955,00 грн. за основним платежем та 1488,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0001482203, яким зменшено позивачу розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 57505,00 грн.; № 0001492203, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 83291,25 грн., у тому числі 66633,00 грн. за основним платежем та 16658,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 29, 30, 31).

01.03.2012 між ПП «Женевьєва» (Постачальник) та ТОВ «Восток Трансгроупп» (Покупець) укладений Договір постачання нафтопродуктів № 41, предметом якого згідно п. 1.1 є постачання Постачальником Покупцю нафтопродуктів (дизельне паливо, бензини марки А-80, А-92, А-95), кількість, асортимент та ціна яких згідно п.1.2 Договору погоджуються Сторонами на підставі заявок та зазначаються у видаткових накладних. Умови, строки та порядок постачання продукції визначені розділом 3 Договору. Строк дії Договору відповідно до п. 7.1 - з моменту підписання до 31.12.2012р., а в частині взаєморозрахунків - до їх повного виконання (а.с.33-34).

На виконання Договору № 41 ПП «Женевьєва» виставлений рахунок № 123 від 30.03.2012р. на оплату дизельного палива у кількості 40080 л на загальну суму 380760,00 грн., у т.ч. 63460,00 грн. ПДВ (а.с.35); виписана видаткова накладна № 1779 від 30.03.2012р. на товар - дизельне паливо в кількості 40080 л на загальну суму 380760,00 грн., у т.ч. 63460,00 грн. ПДВ (а.с.36) та сформована податкова накладна від 30.03.2012р. № 58 на загальну суму 380760,00 грн., у т.ч. 63460,00 грн. ПДВ (а.с.37).

Оплата товару Покупцем підтверджується платіжними дорученнями № 34 від 03.04.2012р. на суму 361000,00 грн. та № 35 від 03.04.2012р. на суму 1760,00 грн. (а.с.38, 39), а також випискою по банківському рахунку ТОВ «Восток Трансгроупп» за 03.04.2012р. Філії ПАТ «Комерційний банк «Надра» Кримське регіональне управління», від 04.04.12р. (а.с.40).

Згідно довідки ТОВ «Восток Трансгроупп» придбане паливо від ПП «Женевьєва» в березні 2012 року було транспортовано власними силами постачальника, товарно-транспортні накладні надані не були. Журнал реєстрації довіреностей на отримання ТМЦ на ТОВ «Восток Трансгроупп» ведеться в електронному вигляді (а.с.83).

Використання придбаного у ПП «Женевьєва» дизельного палива у власній господарській діяльності ТОВ «Восток Трансгроупп» підтверджується актами списання товарів № 102-117 від 30.04.2012р., згідно яких дизельне паливо було за рахунком 93 на заправку автомобілів (а.с.148-163).

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що документи створені у ході виконання укладених між позивачем та контрагентами договорів, які вказані вище, в силу норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Окрім того, оприбуткування сировини (дизельного пального) здійснюється не на підставі товарно-транспортної накладної, в якій не існує вартісного (цінового) показника, а на підставі видаткової накладної, яка є дійсним первинним документом бухгалтерського обліку із зазначенням ціни сировини.

Зазначене твердження повністю відповідає умовам Договору постачання нафтопродуктів № 41 від 01.03.2012р., відповідно до п. 1.2 якого кількість, асортимент та ціна товару зазначаються у видаткових накладних.

Фактичне перевезення палива позивачеві підтверджується сукупністю досліджених судом доказів: податковою декларацію ПП «Женевьєва» № 58 від 30.03.2012р.; видатковою накладною № 1779 від 30.03.2012р.; рахунком на оплату товару № 123 від 30.03.2012р.; довіреністю на отримання ТМЦ № 42 від 01.03.2012р.

Таким чином, висновки податкового органу щодо того, що операція з придбання дизельного палива не підтверджена товарно-транспортними накладними, які повинні підтверджувати отримання товару з перевезення, не відповідають дійсності.

Що стосується правомірності висновків ДПІ у м. Керчі АРК ДПС про порушення п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на загальну суму ПДВ 63460,00 грн. у березні 2012 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Пункт 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пункт 198.3 ст. 198 КАС України визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як зазначено у п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Обов'язкові реквізити, що повинна містити податкова накладна, визначені п. 201.1 ст. 200 ПКУ.

Колегія суддів зазначає, що ПП «Женевьєва» дотримані всі істотні умови при складанні податкової накладної № 58 від 30.03.2012р., які визначені чинним на момент її складання податковим законодавством обов'язковими, отже позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ за податковою накладною № 58 від 30.03.2012р. в розмірі 63460,00 грн.

Контрагент позивача, в період виконання зобов'язань за договорам з позивачем, був платником ПДВ, що підтверджується даними з Офіційного порталу «Міністерство доходів і зборів України» (minrd.gov.ua). Свідоцтва платника ПДВ контрагентів ПП «Женевьєва» анульовані вже після виконання зобов'язань за договором постачання нафтопродуктів № 41 від 01.03.2012р., а саме - 13.12.2012р.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Матеріали справи свідчать, що позивачем сума податкового кредиту, що виник за податковою накладною № 58 від 30.03.2012р., включена до декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року.

Отже, колегія суддів дійшла висновку щодо протиправності висновків відповідача про завищення позивачем податкового кредиту в сумі 63460,00 грн. за березень 2012 року.

Пунктом 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Відповідно до пп. «г» пп. 138.8.5 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України до складу загальновиробничих витрат включаються витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Враховуючи, що господарська операція між позивачем та ПП «Женевьєва» була товарною та реальною та підтверджена наданими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, колегія суддів вважає безпідставними висновки відповідача про завищення позивачем суми витрат, які враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, у сумі 317300,00 грн. за 1 квартал 2012 року, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 66633,00 грн. у відповідному податковому періоді.

Що стосується посилання контролюючого в акті перевірки на Акт «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Женевьєва» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків їх реальності та повноти відображення в облік за період з 01.01.2011р. по 30.06.2012р.» колегія суддів зазначає, що постановою Харківського окружного адміністративного суду у справі № 11452/12/2070 від 06.11.2012р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2013р., визнано протиправними дії Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо проведення документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства «Женевьєва», в результаті якої було складено акт від 26.09.2012р. № 421/22-417/37093017 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Женевьєва» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в облік за період з 01.01.2011р. по 30.06.2012р.» (а.с.86-90).

Таким чином, на момент складання ДПІ у м. Керчі АРК ДПС акту від 04.06.2013р. № 815/223/34454464 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Восток Трансгроупп» з питань достовірності визначення показників податкової звітності по взаємовідносинам з Приватним підприємством «Женевьєва» (код ЄДРПОУ37093017) за березень 2012 року» судовим рішенням, що набрало законної сили, було визнано протиправними дії Західної міжрайонної ДПІ м. Харкова Харківської області ДПС щодо проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Женевьєва», за результатами якої було складено акт від 26.09.2012р. № 421/22-417/37093017, та посилання на акт № 421/22-417/37093017 від 26.09.2012р., який складений за результатами такої перевірки, суд вважає безпідставними та протиправними.

Неспроможними визнаються судовою колегією доводи апеляційної скарги щодо нікчемності угод між позивачем та контрагентом через наступне.

Згідно ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Таки чином, фіктивний правочин є оспорюваним у розумінні частини третьої статті 215 Цивільного кодексу України.

Приписом ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідачем не надано доказів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина,не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочинів недійсними та застосування адміністративно-господарських санкцій.

Позивач, як добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

До того ж, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив обставини справи, що мають значення для її вирішення, відповідно визначив правове регулювання спірних правовідносин, постановив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.10.13 у справі № 801/7049/13-а залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.10.13 у справі № 801/7049/13-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 24 лютого 2014 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис О.І. Мунтян

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко