Постанова

від 18.02.2014 по справі 801/113/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/113/13-а

18.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Мунтян О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/113/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 07.10.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РАУ" (вул. В.Альбіцького, 3-а, смт. Сімеїз, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98680)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. Васильєва, буд. 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.10.2013 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РАУ" до Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення- задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Ялта № 0000451504 від 10.12.2012р.; стягнуто з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку коштів, призначених на утримання Державної податкової інспекції у м.Ялта Головного управління Міндоходів в АР Крим, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РАУ» (м.Ялта, смт. Сімеїз, вул. В.Альбицького 3-а, код ЄДРПОУ32542412) 2146 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн.) судового збору.

Не погодившись з постановою суду, представник відповідача звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції, в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 18.02.2014 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 10.12.2012 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000451504, згідно з яким йому зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за липень 2012 р. на 12535 грн., за серпень2012р. - на 23284 грн., за вересень2012 р. на 8659273 грн.

Підставою прийняття спірного повідомлення-рішення став акт від 16.11.2012 №2410/15-04/32542412 документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань правильності визначення суми від'ємного значення з ПДВ за липень, серпень та вересень 2012р

Перевіркою встановлені порушення позивачем: п.п.14.1.185, п.п. 14.1.191 ст.14, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 199.1 п.199.2 п 199.3 п.199.4 п.199.5 п.199.6 ст.199 , п. 201.1 п.201.4, п.201.6 п.201.10 ст.201 ПК України , в наслідок чого податковий кредит підлягає зменшенню на 35819 грн., рядок 24 декларації з ПДВ за вересень 2012р. підлягає зменшенню на 8695092 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ДП «Головний територіальний науково-дослідний та проектний інститут «Крим НІІпроект» 17.07.2012 укладений договір №3-2012/263 , предметом якого була розробка проектної документації. Сторонами вартість робіт була узгоджена у розмірі 6000 грн. ( в тому числі ПДВ 1000 грн.).

Виконання договору підтверджено актом по договору №3-2012/263, яким встановлено виконання робіт ДП «Головний територіальний науково-дослідний та проектний інститут «Крим НІІпроект», оформлених останнім накладної №127 від 18.09.2012 р., податкової накладної № 56/003 від 24.07.2012, а також копії матеріалів підготованих Інститутом на виконання умов договору№3-2012/263, докази оплати вартості виконаних робіт ( в тому числі перерахування ПДВ).

Позивачем укладено з ТОВ «Стек- Комп'ютер» договір постачання № 13/06/2012 від 13.06.2012р., предметом якого є придбання товару в асортименті, узгодженому сторонами. Надані позивачем оформлені ТОВ «Стек- Комп'ютер» податкові накладні №2294 від 27.07.2012р. та № 66 від 26.07.2012р. , свідчать про постачання на його адресу на виконання умов договору № 13/06/2012 від 13.06.2012р. товару ( телевізорів та напільної стійки) на суми відповідно 58740 грн. ( в тому числі ПДВ 9790 грн.) та 9019 ,98 грн. ( в тому числі ПДВ 1503,33 грн.), ним також надані докази перерахування вартості отриманого товару ( в тому числі сплати ПДВ).

Між позивачем та ПП «Моноліт» 28.03.2012р. укладений договір генерального підряду № 28/03/2012 , предметом якого було виконання робіт на об'єктах першого.

До матеріалів справи залучена копія додаткової угоди № 16 від 23.07.2012 р. до договору генерального підряду № 28/03/2012, згідно з умовами якої ПП «Моноліт» прийняло на себе зобов'язання щодо проведення підготовчих робіт, демонтажу та забудови даху на спальному корпусі 5.4. Сторонами вартість робіт визначена у розмірі 272751,05 грн. ( в тому числі ПДВ 45458,51грн.), узгоджений порядок перерахування коштів.

Позивачем залучені до матеріалів справи залучені докази того, що в 2011р. дах на будівлі спального корпусу 5.4 був збудований іншим підприємством, а саме, ТОВ «Фірма ТЕКА» без дотримання вимог щодо необхідного рівня якості виконання таких робіт. Платником податків надані докази того, що дах на будівлі спального корпусу 5.4 мав дефекти, що зробило неможливість його використання, в наслідок чого він мав бути демонтований.

Позивачем надані докази виконання ПП «Моноліт» робіт по демонтажу даху будівлі спального корпусу 5.4, оплати вартості виконаних робіт (в тому числі перерахування ПДВ).

Вивчивши наведені вище обставини, надані позивачем документи, суд вважає, що не завершення будівництва будівлі спального корпусу 5.4 відповідно до ст. 70КАС України не може бути належним доказом невиконання робіт ПП «Моноліт» , безпідставного віднесення сплаченого позивачем ПДВ до складу податкового кредит за відповідний звітний період.

За таких обставин, приймаючи до уваги факти встановлені при розгляді справи № 801/267/13-а, беручи до уваги наявність доказів оформлення податкових накладних вказаними контрагентами, проведення розрахунків платником податків з ними ( в тмоу числі перерахування ПДВ), отримання ним послуг та товарів, керуючись зазначеними вище положеннями ПК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач мав право віднести до податкового кредиту суми ПДВ , сплачені під час розрахунків за отримані послуги (товари). При цьому суд приймає до уваги той факт, що було встановлено реальне отримання товарів ( послуг) платником податків, їх використання для ведення господарської діяльності.

Відповідно до п.п.а) п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

У п.187.1.ст. 187 ПК України зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.192.1 ст.192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. (п.192.3 ст.192 ПК України).

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

Матеріали справи свідчать про те, що податковий орган зробив висновок про завищення платником податків суми бюджетне відшкодування ПДВ за січень 2012р. в наслідок того, що позивач, незважаючи на неодноразові вимоги , не надав документів,що підтверджують дані податкової декларації по ПДВ за липень-серпень 2012 р. на суму 8955092 грн. з причин безпідставного віднесення до податкового кредиту сум ПДВ сплачених за послуги , отримані від Ялтинської філії ДП «ГТНИИПІ «КримНІІпроект» по податкової накладної № 56/0005від 24.07.2012 р. (сума ПДВ 1000грн.), за товар придбаний у ТОВ «Стек- Комп'ютер» , податкові накладні №2294 від 27.07.2012р. та № 66 від 26.07.2012р. ( сума ПДВ 11293,33 грн. ) , за послуги , отримані у серпні 2012р. від ПП «Моноліт» на суму 23284 грн. Крім того , ДПІ у акті перевірки №2410/15-04/32542412 від 16.11.2012 р. зазначила про зменшення рядка 24 декларації з ПДВ за вересень 2012р. на 8695092 грн. з причин не прийняття позивачем до уваги висновків попередніх перевірок при формуванні в подальшому відомостей податкової звітності.

Окружним адміністративним судом 05.03.2013р. по справі № 801/267/13-а прийнято постанова, яка залишена без змін 17.07.2013р. ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ № 0002521502 від 16.10.2012р.

Суд у рішенні по справі № 801/267/13-а зазначає, що результати вказаної вище перевірки не були оформлені відповідно до вимог ст. 86 ПК України , в наслідок чого не могли та не повинні були враховуватись платником при складанні декларації за липень 2012 р. відповідно до вимог п.п. 4.6.7 п. 4.6 Розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ.

Під час розгляду справи № 801/267/13-а судом також встановлено, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "РАУ" за липень 2011р., відповідно до висновків якої, викладених в акті перевірки № 2922/23-4/32542412 від 12.10.2011 р., підлягало зменшенню від'ємне значення (стр. 24) на 8659273 грн., податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Ялті не приймалось та платнику податків не направлялось.

За таких обставин, керуючись ст.72 КАС України, відповідно до якої обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, суд вважає безпідставними викладені в акті перевірки №2410/15-04/32542412 від 16.11.2012 твердження податкового органу про необхідність зменшення рядка 24 декларації позивача з ПДВ за вересень 2012р. на 8695092 грн.

Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в судовому рішенні відповідають обставинам справи та засновані на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції -відсутні.

При таких обставинах справи судова колегія не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції.

Але судова колегія вважає за необхідним змінити постанову суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат у відповідності із положеннями статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, понесені позивачем судові витрати суд присуджує на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.10.13 у справі № 801/113/13-а залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.10.13 у справі № 801/113/13-а змінити.

Викласти п. 3 резолютивної частини постанови в наступній редакції: "Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РАУ" (ЄДРПОУ 32542412, вул. В.Альбіцького, 3-а, смт. Сімеїз, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98680)) 2146 грн. ( дві тисячі сто сорок шість грн.) судових витрат".

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.10.13 у справі № 801/113/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко