Рішення

від 04.03.2014 по справі 905/402/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.03.2014 Справа № 905/402/14

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Осадчої А.М., за участю секретаря судового засідання Мітронової А.Р., розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Науково-виробничого комерційного підприємства «ТЕХНО-СІЗ» м.Макіївка Донецької області

до відповідача: Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» м.Донецьк

про стягнення 3450грн.02коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: Романенко В.І.,директор

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

20.01.2014року Науково-виробниче комерційне підприємство «ТЕХНО-СІЗ» м.Макіївка Донецької області (далі - НВКП «ТЕХНО-СІЗ») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» м.Донецьк (далі - ДП «ДВЕК») з вимогами про стягнення заборгованості у розмірі 3450грн.02коп., мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі укладеного договору №ТО-58/2010/887 від 01.07.2010року позивач виконав роботи, між сторонами підписано акти здачі - приймання робіт, однак у порушення вимог договору відповідач за виконані роботи розрахувався частково, заборгованість ДП «ДВЕК» перед позивачем складає 3450грн.02коп., що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою від 21.01.2014року господарським судом Донецької області позовна заява НВКП «ТЕХНО-СІЗ» прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №905 / 402/14 .

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору №ТО-58/2010/887 від 01.07.2010року, протоколу узгодження договірної ціни, протоколу розбіжностей, актів №1-№6 здачі-приймання робіт, акту звірки, претензії №069 від 17.06.2013року, фіскального чеку №6775 від 05.12.2013року, листа №138 від 04.12.2013року.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 525, 526, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтею 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статтями 54-57 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

06.02.2014року позивач надав для залучення до матеріалів справи засвідчені копії Статуту НВКП «ТЕХНО-СІЗ», виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на позивача, рахунків - фактур.

Також позивачем заявлене клопотання про об'єднання даної справи та справи №905/63/14.

Ухвалою від 06.02.2014року клопотання позивача про об'єднання в одне провадження судом відхилено з огляду на те, що підставою виникнення позовних вимог у вказаних справах є різні договори, що мають самостійний предмет та спрямовані на набуття сторонами певних прав та обов'язків незалежно один від одного, відповідно мають досліджуватись судом окремо з перевіркою обставин, що мають значення для вирішення цих спорів, докази, надані в підтвердження позовних вимог у вказаних справах є різними, відповідно справи не пов'язані поданими доказами, у зв'язку з чим, сумісний розгляд двох справ перешкоджатиме з'ясуванню прав та взаємовідносин сторін, суттєво утруднить вирішення спору по суті.

У письмових поясненнях, які надані суду 18.02.2014року, позивач вказує, що борг виник за грудень 2010року за рахунком - фактурою №1-00000269 від 30.12.2010року, який первісно передавався відповідачу разом з відповідним актом здачі - приймання виконаних робіт, повторно направлений як додаток до листа №138 від 04.12.2013року. Позивач вказує, що протокол узгодження розбіжностей сторонами до договору не підписувався, однак сторони дійшли домовленості, що п.4.1 слід викласти у редакції Замовника.

У судовому засіданні 04.03.2014року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та наступних письмових поясненнях до неї. Внаслідок явки у судове засідання уповноваженого представника позивача суд не розглядає клопотання про здійснення розгляду справи за його відсутності від 18.02.2014року.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у судові засідання 06.02.2014року, 18.02.2014року, 04.03.2014року явку уповноваженого представника підприємства не забезпечив, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином у спосіб, передбачений процесуальним законом, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду).

З огляду на достатність наявних в матеріалах справи документів для правильного вирішення спору, враховуючи, що ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву не впливає на правову оцінку спірних правовідносин та не перешкоджає вирішенню справи, а подальше відкладення розгляду справи призвело б до її затягування та поставило б під загрозу дотримання розумних процесуальних строків розгляду справи у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р., що є неприпустимим, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до положень статті 81 1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не зверталися.

Вислухавши пояснення представника позивача, які з'явився у судове засідання, дослідивши представлені в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Згідно вимогам частин 1 і 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

01.07.2010року між ДП «ДВЕК» (Замовник) та НВКП «ТЕХНО-СІЗ» (Виконавець) підписано договір №ТО-58/2010/887 на сервісне обслуговування комплексу КАГІ, за умовами п.1.1 якого Виконавець зобов'язується виконувати у відповідності з умовами даного договору роботи з сервісного технічного обслуговування комплексу КАГІ , що знаходиться в експлуатації у ОП «Шахта імені Є.Т.Абакумова» ДП «ДВЕК», а Замовник зобов'язується приймати та сплачувати ці роботи. (арк. справи 7-8).

Пункт 1.2 договору конкретизує склад робіт та послуг по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін з прикладання печаток підприємств, з складанням протоколу розбіжностей щодо п. 4.1 договору.

Протокол узгодження розбіжностей сторонами не укладався, однак згідно письмових пояснень позивача, що надані суду 18.02.2014року, наявна домовленість, що п.4.1 є узгодженим у редакції Замовника.

Відповідно до п.4.1 у редакції Замовника договір вступає в силу з 01.09.2010року та діє до 28.02.2011року включно.

Вартість робіт по сервісному технічному обслуговуванню комплексу КАГІ, що передбачені п.1.2 даного договору, у місяць складає 3450грн.02коп., у тому числі ПДВ 575грн.00коп. Загальна вартість робіт за даним договором складає 20700грн.12коп., у тому числі ПДВ 3450грн.02коп.(п.п.2.1,2.2 договору).

Сторонами договору підписано в якості додатку до договору протокол узгодження договірної ціни, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

У п.2.3 договору сторони домовились, що виконання робіт підтверджується щомісячними актами приймання-здачі виконаних робіт.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, після чого сторонами підписані акти здачі - приймання робіт №1 від 30.09.2010року, №2 від 31.10.2010року, №3 від 30.11.2010року, №4 від 31.12.2010року, №5 від 31.01.2011року, №6 від 28.02.2011року.

Зазначені акти містять посилання на договір №ТО-58/2010/887 від 01.07.2010року, що беззаперечно свідчить про виконання робіт, зазначених в актах на підставі вказаного договору.

Акти підписано уповноваженими представниками сторін за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості, скріплено печатками підприємств.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження виявлення відповідачем недоліків у виконанні робіт.

Виходячи з викладеного, підписані сторонами акти здачі - приймання робіт є належними та допустимими доказами факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №ТО-58/2010/887 від 01.07.2010року.

Заборгованість в сумі 3450грн.02коп, стягнення якої є предметом спору, за письмовими поясненнями позивача виникла за актом №4 від 31.12.2010року

За приписами ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до пункту 2.4 договору оплата виконаних робіт здійснюється Замовником щомісячно на поточний рахунок Виконавця протягом одного місяця з моменту виставлення рахунку.

Отже, згідно з вищезазначеним пунктом договору відповідач мав здійснити кінцевий розрахунок на суму 3450грн.02коп. за актом №4 від 31.12.2010року протягом одного місяця з моменту виставлення рахунку на оплату вказаної суми.

Як вбачається з письмових пояснень НВКП «ТЕХНО-СІЗ», первісно рахунок -фактура №1-00000242 від 30.11.2010року на оплату робіт за актом №4 від 31.12.2010року передавався відповідачу разом з актом, але докази вказаного до матеріалів справи не надані.

Фактично рахунок - фактуру №1-00000269 від 30.12.2010року направлено на адресу відповідача листом №138 від 04.12.2013року, направлення листа підтверджується належним чином засвідченою копією фіскального чеку ДП «Укрпошта» №6775 від 05.12.2013року.

Проте, ДП «ДВЕК» у встановлений в договорі строк оплату вартості виконаних робіт на суму 3450грн.02коп. не здійснило, у зв'язку з чим, виникла заборгованість у вказаному розмірі.

Розмір заборгованості підтверджено також в акті звірки сторін станом на 14.02.2013року, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Під час розгляду справи відповідач не надав суду належних та допустимих доказів оплати заборгованості на суму 3450грн.02коп.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов договору №ТО-58/2010/887 від 01.07.2010року, строк виконання зобов'язання відповідача на момент звернення з позовом настав, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату вартості виконаних робіт на суму 3450грн.02коп., тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості 3450грн.02коп. Відповідно ДП «ДВЕК» в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання за спірним договором в частині оплати вартості виконаних робіт у встановленому договором порядку.

Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 3450грн.02коп. підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки є законними і обґрунтованими, заснованими на діючому законодавстві, умовах договору та підтверджуються наданими до позову документами.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.509, 526, 530, 610, 612, 629, 837, 854 Цивільного кодексу України; ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Науково-виробничого комерційного підприємства «ТЕХНО-СІЗ» м.Макіївка Донецької області до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 3450грн.02коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»(83001, м.Донецьк, вул. Артема, буд.63, ідентифікаційний код 33161769) на користь Науково-виробничого комерційного підприємства «ТЕХНО-СІЗ» (86108, Донецька область, м.Макіївка, вул. Лихачова, буд. 60, ідентифікаційний код 32087543) заборгованість у розмірі 3450грн.02коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827грн.00коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 04.03.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 07.03.2014року.

Суддя А.М. Осадча