Рішення

від 22.05.2009 по справі 5/40

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/40

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "22" травня 2009 р.Справа №  5/40

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5/40

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "РАФ-ПЛЮС" в особі Кіровоградської філії № 2 , м. Кіровоград   

до відповідача: Комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства № 6, м. Кіровоград      

про стягнення 145 318,35 грн.,

Представники сторін:

від позивача - представник Коренчук А.Ю., довіреність 02  від 12.01.2009;

від відповідача - не брав участі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "РАФ-ПЛЮС" в особі Кіровоградської філії № 2  звернулося до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги про стягнення з Комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства № 6 боргу з оплати послуг по вивозу твердих побутових відходів за період з 1 квітня 2008 р. по 31 січня 2009 р. у розмірі 131 374,04 грн., пені в розмірі 6461,18 грн., втрат з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 7483,13 грн. у зв'язку з неналежним виконанням грошового зобов'язання за договором № 6К від 14.09.2006 року.

Ухвалою господарського суду від 02.03.2009 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження в справі, позивача та відповідача зобов'язано надати докази необхідні для розгляду справи по суті.

Позивач надав довідку про те, що борг відповідача за договором № 6К від 14.09.2006 року на комплекс послуг з поводження з відходами за період з квітня 2008 року по січень 2009 року фактично становить 96 135,71 грн.

05.05.2009 року позивач подав господарському суду заяву з розрахунками основного боргу, інфляційних втрат та пені, згідно яких: основний борг становить 96 135,71 грн., пеня - 8050,32 грн., інфляційні втрати - 6882,52 грн.

Господарський суд, за клопотаннями відповідача від 02.04.2009 року відклав розгляд справи. Проте, відповідач в судове засідання 22.05.2009 року не подав відзиву на позовну заяву, представник відповідача участі в судовому засіданні не брав, тому згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступні обставини справи.

Між Комунальним ремонтно-експлуатаційним підприємством № 6 - замовник (далі - КРЕП № 6) товариством з обмеженою відповідальністю "РАФ-ПЛЮС" в особі  Кіровоградської філії № 2 - виконавець (далі - ТОВ "РАФ-ПЛЮС") 01.04.2008 року укладено договір № 6 на комплекс послуг з поводження з відходами (далі - договір № 6).

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за  договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника) надати послугу,  яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Даний договір № 6 діє з 1 квітня 2008 року до 31.12.2008 року і набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд (п. 8.1. договору № 6).

Згідно п. 1.1. договору № 6 замовник доручає, а виконавець надає йому комплекс послуг з поводження з відходами ДК 016-97:90.00.2. (збирання та видалення твердих відходів далі "ТВ") накопичених у замовника, на умовах цього договору.

Пунктами 3.1., 3.4., 3.6. договору № 6 встановлено, що розрахунковим періодом для оплати є календарний місяць.

Поточна оплата в безготівковій формі здійснюється з розрахунку не менше 23% згідно додатку № 3, фактично отриманих від населення грошових коштів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, шляхом укладення трьохстороннього договору між ЖЕКом (КРЕПом), ТОВ "РАФ-ПЛЮС" та банком в якому обслуговується ЖЕК (КРЕП).

Виконавець один раз на місяць, не пізніше 25 числа місяця наступного за розрахунковим, здійснює перерахунок вартості фактично наданих послуг та повідомляє замовника про результати перерахунку, який підтверджується актом звірки. На підставі акта звірки замовник здійснює остаточний розрахунок шляхом перераховування грошових коштів на поточний рахунок виконавця. В разі виникнення заборгованості по сплаті за надані послуги замовник сплачує пеню згідно п. 6.1.1.

Згідно актів виконаних робіт з вивезення ТПВ вартість наданих послуг за період квітень - грудень 2008 року становить 342 846,53 грн.

Для оплати виконаних робіт позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури від 30.04.2008 року, 31.05.2008 року, 30.06.2008 року, 31.07.2008 року. 31.08.2008 року, 30.09.2008 року, 31.10.2008 року, 30.11,2009 року, 31.12.2009 року.

Згідно актів виконаних робіт з вивезення ТПВ, обґрунтованого розрахунку основного боргу, вартість неоплачених відповідачем послуг з вивезення відходів за період квітень - грудень 2008 року становить  96 135,71 грн.

Отже, у період з квітня по грудень включно 2008 року відповідач неналежно виконував грошове зобов'язання за договором № 6 у зв'язку із чим виникла заборгованість в сумі  96 135,71 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти  господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні  положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 цієї статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За правилами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У позовній заяві позивачем пред'явлена вимога про стягнення основного боргу в розмірі 131 374,04 грн., у довідці від 24.04.2009 року зазначено, що основний борг становить 96135,71 грн. Проте заяву про зменшення розміру вимоги щодо основного боргу позивачем не подано.

Доказів погашення заборгованості в сумі 96135,71 грн. за договором № 6 на комплекс послуг з поводження з відходами від 01.04.2008 року відповідачем не надано, позовна вимога про стягнення основного боргу підлягає задоволенню частково, на суму 96135,71 грн.

Згідно п. 6.1.1. договору № 6 за прострочення терміну платежів передбачених п. 3.4., п. 3.6., та п. 4.2.5. цього договору за надані послуги - шляхом сплати неустойки (пені) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

У відповідності до частин 1-2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пеня обчислюється за весь час прострочення платежів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який сплачується пеня. Розмір облікової ставки НБУ з 30.04.2008 становить 12%.

У позовній заяві позивачем пред'явлена вимога про стягнення пені за період серпень 2008 року - січень 2009 року в розмірі 6461,18 грн.

Згідно розрахунку позивача, поданого 05.05.2009 року, пеня за період:

з 26.05.2008 року по 26.11.2008 року обчислена на суму 2089,20 грн.;

з 26.06.2008 року по 26.12.2008 року обчислена на суму 1238,98 грн.;

з 26.07.2008 року по 26.01.2009 року  обчислена на суму 864,36 грн.;

з 26.08.2008 року по 31.01.2009 року  обчислена на суму 1842,79 грн.;

з 26.09.2008 року по 31.01.2009 року  обчислена на суму 857,69 грн.;

з 26.10.2008 року по 31.01.2009 року  обчислена на суму 616,26 грн.;

з 26.11.2008 року по 31.01.2009 року  обчислена на суму 463,35 грн.;

з 26.12.2008 року по 31.01.2009 року  обчислена на суму 30,55 грн.;

з 26.01.2009 року по 31.01.2009 року  обчислена на суму 47,14 грн.;

всього 8050,32 грн.

Позивач не подавав заяви про збільшення розміру позовних вимог, державне мито не доплачував. Окрім того, позивач не заявляв клопотання про вихід судом за межі позовних вимог.

Отже, стягненню підлягає сума пені заявлена позивачем у позовній заяві у розмірі 6461,18 грн.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно повідомлення Державного комітету статистики України індекс інфляції  за квітень 2008 року  складає 103,1%, за травень 2008 року - 101,3%, за червень - 100,8%, за липень - 99,5%. за серпень - 99,9%, за вересень - 101,1%, за жовтень - 101,7%, за листопад - 101,5%, за грудень 2008 року - 102,1%, за січень 2009 року - 102,9%, тому втрати позивача з урахуванням встановленого індексу інфляції, згідно розрахунку позивача, поданого 05.05.2009 року, становлять 6882,52 грн.

Але у позовній заяві міститься вимога про стягнення  втрат від інфляції у розмірі 7483,13 грн., заяву про зменшення розміру інфляційних втрат позивачем не подано. Отже, позовна вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає задоволенню частково, на суму  6882,52 грн.

З огляду на викладене позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 96135,71 грн. та інфляційних втрат слід задовольнити частково відповідно на суму 96 135,71 грн. та  6882,52 грн.,  а позов у частині стягнення пені на суму 6461,18 грн.

Відповідач 22.05.2009 року подав господарському суду клопотання про розстрочку виконання рішення на дванадцять місяців.

Пунктом 6 стаття 83 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Отже, господарський суд, вирішуючи питання про відстрочку  виконання  рішення, враховує майнові інтереси сторін, ступінь вини боржника у виникненні спору, вжиття боржником реальних заходів до виконання рішення та чи є виняткові обставини справи.

Відповідач своє клопотання мотивує тим, що фінансовий стан не дає можливості виконати рішення суду, а також, що для забезпечення виконання рішення у відповідача відсутнє майно, яке дає можливість позивачу задовольнити позовні вимоги..

Проте, в клопотанні не зазначено певні виняткові обставини справи та які реальні заходи вживає відповідач з метою погашення заборгованості перед позивачем.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доказів, які б підтверджували відсутність у відповідача грошових коштів для сплати позивачу пред'явлених вимог відповідачем не надано. Але сама лише ймовірна відсутність у боржника грошових коштів для сплати заборгованості не може бути виключною обставиною у даній справі.  

Відповідач не довів належними і допустимими доказами, що його фінансовий стан не дозволяє виконати зобов'язання, що виникли перед позивачем.   

Позивач 22.05.2009 року подав суду заперечення на клопотання про розстрочення виконання рішення у справі № 5/41 на дванадцять місяців.

За таких обставин у господарського суду відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення у даній справі на дванадцять місяців.

В судовому засіданні  24.04.2009 року оголошено перерву до 05.05.2009 року.

Державне мито у справі та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно частин 1 і 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                                      ВИРIШИВ:

Позов про стягнення: основного боргу задовольнити частково на суму 96135,71 грн.; втрат з урахуванням встановленого індексу інфляції задовольнити частково на суму 6882,52 грн.; пені задовольнити в розмірі 6461,18 грн.

У іншій частині позову відмовити.  

Стягнути з Комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства № 6 (адреса: м. Кіровоград, вул. Жовтневої революції, 16/3, ідентифікаційний код 23224400) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РАФ-ПЛЮС" в особі Кіровоградської філії № 2 (адреса: 25013, м. Кіровоград, вул. М. Тореза, 27, ідентифікаційний код 35641429)

основний борг у сумі 96135,71, втрати з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 6882,52 грн., пеню в розмірі 6461,18 грн., всього - 109 479,41 грн.;

судові витрати у справі на державне мито в сумі 1094,79 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 89,39 грн.

Наказ видати.

Клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення у справі на 12 місяців залишити без задоволення.  

Рішення у справі набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

    Суддя                                                                  О.А. Змеул