Рішення

від 13.02.2014 по справі 910/24642/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24642/13 13.02.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокомп Сервіс"

до Державного видавництва "Преса України" Державного управління справами

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Нікішина О.М. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явилися.

В судовому засіданні 13 лютого 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

18 грудня 2013 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокомп Сервіс" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява б/н від 18.12.2013 року в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Державного видавництва "Преса України" Державного управління справами (відповідач) заборгованості за договором на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів № АС-2 від 02.01.2013 року в сумі 9742,13 грн. з них основного боргу - 9 198,00 грн. (дев'ять тисяч сто дев'яносто вісім гривень), пені - 412,86 грн. (чотириста дванадцять гривень 86 копійок), індексу інфляції - 39,68 грн. (тридцять дев'ять гривень 68 копійок) та 3% річних - 91,59 грн. (дев'яносто одна гривня 59 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Замовник, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів № АС-2 від 02.01.2013 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості наданих йому позивачем, як Виконавцем, послуг, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову, за викладених у відзиві підстав, заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 16.01.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2014 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 11.02.2014 року.

В судовому засіданні 11 лютого 2014 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 13 лютого 2014 року, про що сторін було повідомлено під розписку.

По справі № 910/24642/13 судом, за клопотанням представника відповідача, поданого через канцелярію до суду 11.02.2014р., у відповідності до вимог до частини 7 статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України, ухвалено здійснювати по справі фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, 12.02.2014р. через канцелярію суду подав клопотання, в якому просив розгляду справи відкласти у зв'язку із неможливістю направлення в судове засідання його представника.

Судом в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовлено з огляду на наступне.

Відповідач не позбавлений можливості на підставі ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України уповноважити будь-яку особу для представництва власних інтересів.

Про час та місце судового засідання 13.02.2014р. відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка на розписці про оголошення перерви в судовому засіданні 11.02.2014р.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та мав час для підготовки до участі у судовому засіданні, зокрема для залучення кваліфікованої особи на представлення власних інтересів в суді.

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2013 року між позивачем (надалі - Виконавець) та відповідачем (далі по тексту - Замовник або Довіритель) (разом - сторони) було укладено договір на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів № АС-2 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг) згідно умов п. 1.1. якого Виконавець зобов'язується виконувати ремонт та технічне обслуговування наданих Замовником автомобілів, а також здійснювати поставку запасних частин, а Замовник зобов'язується своєчасно сплачувати виконані роботи та запасні частини на умовах, визначених Договором.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Виконавець надав Замовнику узгоджені сторонами в Договорі послуги на загальну суму - 9 198,00 грн., однак Замовник послуги не оплатив, внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість за Договором в розмірі 9 198,00 грн.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за неналежне виконання умов Договору щодо оплати послуг.

З викладеними позивачем в позовній заяві твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві вказав, що акти не є належними доказами та не можуть бути належним підтвердженням факту надання послуг (виконання робіт) за Договором, у зв'язку з тим, що на них відсутній підпис уповноваженої особи відповідача та печатка видавництва. За переконанням відповідача, нараховані позивачем 3% річних, індексу інфляції та пеня не можуть підлягати стягненню з відповідача, оскільки заявлена до стягнення сума, не підтверджена жодними доказами та відсутністю обґрунтування такого нарахування.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вже було встановлено судом, 02 січня 2013 року між сторонами укладено договір на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів № АС-2 відповідно до п. 1.1. якого Виконавець зобов'язується виконувати ремонт та технічне обслуговування наданих Замовником автомобілів, а також здійснювати поставку запасних частин, а Замовник зобов'язується своєчасно сплачувати виконані роботи та запасні частини на умовах, визначених Договором.

З матеріалів справи вбачається, що в підтвердження надання Виконавцем послуг за Договором та отримання їх Замовником між сторонами в період з червня по жовтень 2013 року було складено Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№: АС-13001260 від 13.06.2013р., АС-13001353 від 26.06.2013p., АС-13001710 від 19.08.2013p. та АС-13001847 від 10.09.2013p., а всього на загальну суму 9 198,00 грн. (належним чином засвідчені копії актів містяться в матеріалах справи). Відповідні акти виконаних робіт підписані обома сторонами та скріплені печатками позивача і відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про підтвердження та доведеність позивачем факту надання Виконавцем Замовнику послуг за Договором на відповідну суму.

Зі змісту вказаних актів випливає, що підставою для оплати послуг є рахунки-фактури №№: АС-1301322 від 13.06.2013p., АС-1301426 від 26.06.2013p., АС-1301835 від 19.08.2013p. та АС-1301995 від 10.10.2013p., що свідчить про обставини обізнаності Замовника про визначення підстави для здійснення оплати послуг по Договору та, відповідно, про їх виставлення Виконавцем (копії рахунків справі). Матеріали справи містять складені Виконавцем податкові накладні на суму 9 198,00 грн. (копії накладних в справі).

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За п. 4.2. Договору Замовник сплачує виконавцю вартість визначених робіт, запасних частин, паливно-мастильних матеріалів протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт та виписки рахунку-фактури, а Виконавець зобов'язаний видати Замовнику податкову накладну.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що вартість послуг за Договором Замовник Виконавцю у визначеному Договором порядку та строки не перерахував, Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№: АС-13001260 від 13.06.2013р., АС-13001353 від 26.06.2013p., АС-13001710 від 19.08.2013p. та АС-13001847 від 10.09.2013p. та виставлених до них рахунків-фактур №№: АС-1301322 від 13.06.2013p., АС-1301426 від 26.06.2013p., АС-1301835 від 19.08.2013p. та АС-1301995 від 10.10.2013p. не оплатив.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що доказів оплати послуг по Договору, станом на лютий 2014 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Виконавця про стягнення з Замовника боргу за Договором по оплаті послуг в розмірі 9 198,00 грн. (сума наданих послуг).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За п. 5.1. Договору за невиконання або неналежне виконання обов'язків за Договором винна сторона несе відповідальність у відповідності з вимогами чинного законодавства України.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 392,76 грн. пені за порушення строків виконання зобов'язань щодо оплати товару, що становить:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 2422.80 21.06.2013 - 12.08.2013 53 7.0000 % 0.038 %* 49.25 2422.80 13.08.2013 - 16.12.2013 126 6.5000 % 0.036 %* 108.73 Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 1836.00 04.07.2013 - 12.08.2013 40 7.0000 % 0.038 %* 28.17 1836.00 13.08.2013 - 16.12.2013 126 6.5000 % 0.036 %* 82.39 + 41,49 грн.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 3871.20 18.10.2013 - 16.12.2013 60 6.5000 % 0.036 %* 82.73 За ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до Наказу Міністерства освіти і науки від 23.07.2010р. № 736/902/758 «Про затвердження порядків надання платних послуг державними та комунальними навчальними закладами» визначено, що індекс інфляції - визначений у встановленому законодавством порядку офіційний індекс інфляції за попередній календарний рік. Згідно Постанови Національного банку України від 27.12.2007р. № 480 «Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України» поняття «індекс інфляції» - індекс споживчих цін, оприлюднений Державним комітетом статистики України.

Дослідивши матеріали справи, за невиконання Замовником умов Договору щодо оплати послуг, стягненню з відповідача, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, на користь позивача підлягає 89,37 грн. 3% річних, що складає:

35,64 грн. + 24,90 грн. + 9,74 грн. +

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 3871.20 18.10.2013 - 16.12.2013 60 3 % 19.09 та 14,14 грн. втрат від інфляції, що становить:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 21.06.2013 - 12.12.2013 2422.80 0.998 -4.93 2417.87 Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 04.07.2013 - 12.12.2013 1836.00 0.998 -3.73 1832.27 6,40 грн. + 7,74 грн.

При цьому, суд зазначає, що враховуючи від'ємний показник середнього індексу інфляції за перерахований/перевірений судом період, як індексу споживчих цін по відношенню до суми боргу, позовні вимоги щодо стягнення втрат від інфляції за період з 21.06.2013р. -/4.93/ та з 04.07.2013р. /-3.73/ по 12.12.2013р. є недоведеними та не враховувались при визначенні суми індексу інфляції.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 9 694,27 грн. з них основного боргу - 9 198,00 грн. (дев'ять тисяч сто дев'яносто вісім гривень), пені - 392,76 грн. (триста дев'яносто дві гривні 76 копійок), індексу інфляції - 14,14 грн. (чотирнадцять гривень 14 копійок) та 3% річних - 89,37 грн. (вісімдесят дев'ять гривень 37 копійок).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 712,07 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного видавництва "Преса України" Державного управління справами (ідентифікаційний код 05905668, адреса: 03047, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 50), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокомп Сервіс" (ідентифікаційний код 34694129, адреса: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 24, кв. 44), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 9 198,00 грн. (дев'ять тисяч сто дев'яносто вісім гривень), пені - 392,76 грн. (триста дев'яносто дві гривні 76 копійок), індексу інфляції - 14,14 грн. (чотирнадцять гривень 14 копійок), 3% річних - 89,37 грн. (вісімдесят дев'ять гривень 37 копійок) та судові витрати - 1 712,07 грн. (одна тисяча сімсот дванадцять гривень 07 копійок). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/24642/13.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14.02.2014р.

Суддя О.В. Котков