Рішення

від 02.06.2009 по справі 3/44

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/44

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2009 р.   Справа № 3/44   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич Марії Миколаївни

При секретарі судового засідання Ковалюк С.Я.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гнінанський гранітний кар"єр", вул. Леніна, 85, м. Гнівань, Тиврівський район, Вінницька область, 23310

до відповідача:  Приватного підприємства "Галич Сервіс-ІФ",  вул. Галицька, 19, м. Козина, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77410

про стягнення 74 465,18 грн. заборгованості

За у частю представників сторін:

Від позивача: представники  не з"явились;

Від відповідача:  представники  не з"явились;

встановив:

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Гніванський гранітний кар"єр" звернулося в суд з позовом до Приватного підприємства "Галич Сервіс-ІФ" про стягнення 74 465 грн. 18 коп. заборгованості, з яких: 66 190 грн. 60 коп. основного боргу, 7 355 грн. 32 коп. пені та 919 грн. 26 коп. 3% річних.

          Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав, посилаючись при цьому на:

          - укладений між сторонами договір купівлі-продажу № 103/03-08 від 12.08.08р., згідно якого позивач передав у власність, а відповідач повинен був оплатити відповідну продукцію;

          - пункт 2.2. Договору, згідно якого поставка відповідачу товару здійснюється залізничним транспортом;

          - пункт 3.1. Договору, яким передбачено, що відповідач оплачує вартість кожної партії продукції з попередньою оплатою 100% вартості продукції і суму залізничного тарифу згідно виставленого позивачем рахунку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача. Датою одержання партії продукції вважається дата, вказана в накладній (товарно-транспортній накладній);

          - надання позивачу права на дострокову поставку замовленого відповідачем товару, який останній був зобов"язаний прийняти та оплатити його вартість протягом 15 днів (п. 3.2. Договору);

          - поставку (на протязі дії Договору) та прийняття відповідачем продукції на загальну суму 66 190 грн. 60 коп., включаючи залізничний тариф, що підтверджується відповідними рахунками-накладними;

          - пункт 3.2. Договору, яким передбачено, що відповідач зобов"язаний прийняти поставлений товар та оплатити його вартість протягом 15 діб, тобто не пізніше 31.08.08р.;

          - невиконання відповідачем умов договору, у зв"язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на час звернення з позовом до суду становить 66 190 грн. 60 коп.;

          - статтю 526 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов"язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

          - пункт 4.2. Договору, яким передбачена, у випадку несвоєчасної оплати поставленого товару, пеня у вигляді подвійної облікової ставки НБУ;

          - статтю 625 Цивільного кодексу України, згідно якої відповідач зобов"язаний сплатити 3% річних в розмірі 919 грн. 26 коп.;

          Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позов проти заявлених позовних вимог заперечує частково, посилаючись при цьому на відсутність між ним та відповідачем письмового договору,  на  умовах якого відбулась поставка та виникла заборгованість. Крім того, відповідач сверджує, що підпис на Договорі № 103/03-08 від 12.08.08р. Р.Б.Федорняка не справжній, тобто підроблений. Стосовно прикладення на  "підроблений" /за доводами відповідача/ підпис печатки приватного підприємства - відповідач пояснити суду  не зміг. Крім цього, відповідач зазначає, що договір направлений йому факсом, (номер факсу 55-58-01), але на ПП "Галич Сервіс-ІФ" такого номеру факсу ніколи не було і не відомо кому був направлений примірник цього договору і хто його міг підписати. Разом з тим, відповідач не заперечеує, що дійсно на протязі 2008 р. отримував у позивача товар, але це було на підставі усної домовленості з обумовленням, що розрахунок відбудеться після того, як відповідач реалізує отриманий товар, що до цього часу не відбулося. Крім цього відповідач заперечує стосовно вимог позивача щодо кількості отриманого товару.          Так, відповідно до рахунку-накладної № 1035 від 15.08.08р. та рахунку-накладної № 1041 від 16.08.08р. позивачем недопоставлено відповідачу товару, в зв"язку з чим, останній просить задоволити позовні вимоги частково в сумі 60 306 грн. 29 коп.

          Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін в обгрунтування своїх вимог і заперечень, враховуючи вимоги чинного законодавства, встановив наступне.

          Відповідно до умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 103/03-08 від 12.08.08р. позивач (продавець) передає у власність, а відповідач (покупець) приймає та сплачує наступну продукцію: відсів 0-5, щебінь фракції (5-10) мм, щебінь фракції (5-20) мм, щебінь фракції (20-40) мм.

          Згідно з частинами 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на коритсь другої сторони (Кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

          Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов"язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

          Як стверджує позивач, ним умови Договору виконані в повному обсязі, поставлено відповідачу товару на загальну суму 66 190 грн. 60 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками-накладними № 1024 від 13.08.08р., № 1029 від 14.08.08р., № 1035 від 15.08.08р., № 1041 від 16.08.08р. та квитанціями про приймання вантажу.

          Відповідно до п. 3.2. Договору, продавцю надається право покупцем на дострокову поставку замовленого покупцем товару, який покупець зобов"язаний прийняти і оплатити його вартість протягом 15 днів.

          Однак, як стверджує позивач і не заперечує відповідач, свої зобов"язання за договором відповідач не виконав, в зв"язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на час звернення з позовом до суду становить 66 190 грн. 60 коп.

          За таких обставин, враховуючи наведене, беручи до уваги відсутність доказів у спростування доводів позивача, доказів про оплату заборгованої суми у встановлені договором терміни, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення 66 190 грн. 60 коп. основної заборгованості.

          Пунктом 4.2. Договору передбачено відповідачальність покупця (відповідача) у випадку просточення платежу у встановлені договором терміни у вигяді пені в розмірі 0,5 % від вартості продукції за кожен день прострочки платежу. Відповідачу нараховано 7 355 грн. 32 коп. (розрахунок додається).

          Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов»язання не спростовано відповідачем і доводиться матеріалами справи, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача щодо стягнення 7 355 грн. 32 коп. пені.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          В силу ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб"єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

          До інших способів відносяться передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України річні, як плата по грошовому зобов"язанню, правова природа яких, є самостійним від договірної неустойки (пені) способом захисту прав і забезпечення виконання зобов"язання. Згідно поданого розрахунку, відповідачу нараховано 3% річних в розмірі 744 грн. 65 коп.

          Зважаючи на те, що порушення строків виконання грошового зобов”язання мало місце, що підтверджується матеріалами справи і відповідачем не подано доказів у спростування вимог позивача, суд вважає обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 744 грн. 65 коп.

          Що ж до заперечень відповідача, викладених у відзиві на позов та в судовому засіданні, то вони не можуть бути прийняті судом до уваги виходячи з наступного.

          Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Так, твердження відповідача про відсутність між сторонами письмового договору купівлі-продажу № 103/03-08 від 12.08.08р., підроблення підпису директора ПП "Галич Сервіс-ІФ" та несправжістю печатки підприємства, не грунтуються на доказах відповідно до вимог           ст. 32-34 ГПК України.

          Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ст. 639 ЦК України).  Стаття 208 Цивільного кодексу передбачає, що  правочини між юридичними особами повинні вчинятися у письмовій формі. Згідно п.1 ст 207 Цивільного кодексу - правочин  вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв"язку. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується  особою, уповноваженою на це та скріплюється печаткою. В спірному випадку суду подано договір, який  підписано сторонами з застосуванням печаток за допомогою  телетайпного зв"язку, що не суперечить діючому законодавству,  а тому суд не має підстав для висновку про те, що поставки  товару відбувалися на підставі усної домовленності.

          З договору купівлі-продажу № 103/03-08 від 12.08.08р. вбачається досягнення між сторонами усіх істотних умов договору. Несправжності підпису відповідача та його печатки суду не доведено  відповідними доказами.

          При цьому суд зауважує, що відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.  Таким чином, наявний  письмовий доказ /договір з підписом і печаткою/ не може бути позбавлений доказової сили  тільки на підставі усного заперечення.

          Що ж до тверджень відповідача про невідповідність фактично поставленого товару кількості вказаній  в рахунках-накладних № 1035 від 15.08.08р. та 1041 від 16.08.08р., то суд вбачає за необхідне зазначити наступне.

Вантаж доставлявся відповідачу залізницею. Відповідно до  п.129 Статуту залізниць України - обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, вантажовідправника, яким по даному спору є позивач, під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складаєтьсяі для засвідчення факту невідповідностімаси і кількості місць вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах. Проте в спірному випадку таких доказів суду не подано, оригінали  залізнодорожних накладних /№№ 33291144,  332291134/,   без будь-яких відміток щодо видачі вантажу з недостачею або про видачу станцією будь-яких актів. Отже,  за таких обставин у суду відсутні підстави для висновку про наявність факту недостачі  в спірній поставці.

          Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

          Судові витрати, понесені позивачем, в тому числі за оплату послуг адвоката в розмірі 3 600 грн. (видатковий касовий ордер № 307 від 27.05.09р.) підлягають стягнення з відповідача, у відповідності до ст. 49 ГПК України.

          Керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 2, ст. 20, ч 1, 7 ст. 193, ст. 218 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 334, ч. 1 ст. 509, ст. 526, 549, ч. 2 ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32-34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з Приватного підприємства "Галич Сервіс ІФ", вул. Галицька, 19, с. Козина, Тисменицький район, 77410 (п/р 260057401084 в ВАТ "Кредитпромбанк" м. Івано-Франківськ, МФО 385305, код ЄДРПОУ 35661445) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гніванський гранітний кор"єр", вул. Леніна, 85, м. Гнівань, Вінницька область, 23310 (п/р 260070601825 в ВФ "Приватбанк" м. Вінниця, МФО 302689, код ЄДРПОУ 35558713) - 66 190 грн. 60 коп. основного боргу, 7 355 грн. 32 коп. пені, 919 грн. 26 коп. 3% річних, 744 грн. 65 коп. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 3 600 грн. витрт за адвокатські послуги.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                              Фрич Марія Миколаївна

                                                            рішення підписане 02.06.09

Виготовлено в АС "Діловодство суду"