20/46
Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
"28" травня 2009 року Справа №20/46
Суддя Цимбал –Нарожна М.П., розглянувши матеріали справи
за позовом: Приватного підприємства «Векторпостач»
42007, вул. Фрунзе,6А/14, м.Ромни, Сумської обл.;
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства
«Прилуцький завод «Білкозин»
17507, вул. Дружби Народів,44, м. Прилуки, Чернігівської обл.;
предмет спору: про стягнення 16391,26 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача : не з'явились;
в с т а н о в и в :
Приватне підприємство «Векторпостач»(далі - Підприємство) звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Прилуцький завод «Білкозин»(далі - Товариство) про стягнення 16391,26 грн. заборгованості по договору купівлі-продажу №538 від 11.12.2007р., з яких 10024,92грн. основного боргу, 4006,04грн. пені, 2031,94грн. інфляційних та 328,36грн. 3% річних.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі Договору №538 від 11.12.2007р. Підприємством передано у власність відповідача товар (спецодяг, взуття, ЗІЗ).
Оскільки відповідач за отриманий товар розрахувався частково, позивач просить стягнути з відповідача вартість переданого та неоплаченого товару, що становить 10 024,92грн. та нараховану на зазначену суму пеню, інфляційні та річні.
Відповідач відзив на позов не подав, повноважних представників в судові засідання не направив. Ухвали господарського суду були отримані відповідачем, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 23.03.2009р. за №1220620 та від 13.04.2009р. №1143042.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 20.03.2009р. розгляд справи призначено на 09.04.2009р. з подальшим відкладенням до 28.04.2009р. у зв'язку з неявкою відповідача та його клопотанням про відкладення розгляду справи.
Рішення прийнято після оголошеної в судовому засіданні 21.05.2009р., перерви до 28.05.2009р.
21.05.2009р. позивачем надано уточнення позовних вимог, де просить стягнути з відповідача 10024,92грн. основної заборгованості, 2497,40грн. пені, 332,32грн. річних та 2244,68грн. інфляційних.
Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
11.12.2007р. між Підприємством та Товариством укладено договір №538 (далі –Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у встановлені строки відповідачу спецодяг, взуття, ЗІЗ, в подальшому товар на суму 90000грн в рік, в кількості, асортименті та по цінам, зазначеним у рахунках, узгоджених покупцем, що є невід'ємними частинами даного договору, а відповідач зобов'язується прийняти зазначений товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що поставка товару здійснюється на підставі усних або письмових замовлень відповідача, погоджених позивачем. У замовленні Покупець має вказати тип, марку та інші технічні характеристики товару. Товар поставляється на підприємство Покупця транспортом Продавця.
Згідно ч.1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За юридичною природою вказаний договір є договором поставки.
Відповідно до п.2 статті 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
На виконання умов Договору, позивачем передано відповідачу товар на суму 11 439,48грн. на підставі видаткових накладних:
- №ВП-0000035 від 30.01.2008р. на суму 1318,68грн.
- №ВП-0000036 від 30.01.2008р. на суму 1414,56грн.
- №ВП-0000037 від 30.01.2008р. на суму 1213,98 грн.
- №ВП-0000038 від 30.01.2008р. на суму 682,20 грн.
- №ВП-0000054 від 18.02.2008р. на суму 1407,60грн.
- №ВП-0000055 від 18.02.2008р. на суму 57,30 грн.
- №ВП-0000059 від 25.02.2008р. на суму 1191,60 грн.
- №ВП-0000089 від 27.03.2008р. на суму 1519,68грн.
- №ВП-0000102 від 17.04.2008р. на суму 146,40 грн.
- №ВП-0000103 від 17.04.2008р. на суму 1299,48 грн.
- №ВП-0000157 від 13.06.2008р. на суму 1188,00 грн.
та довіреностей:
- ЯОО №250273 від 30.01.2008р.,
- ЯОО №250355 від 18.02.2008р.,
- ЯОО №250392 від 25.02.2008р.,
- ЯОО №250496 від 27.03.2008р.,
- ЯПБ №868336 від 16.04.2008р.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Відповідно до п.4.1 Договору, оплата за поставлений товар проводиться відповідачем на протязі 10 банківських днів з моменту отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця згідно виставлених рахунків-фактур.
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару виконав частково, оплативши отриману продукцію в сумі 1414,56грн., що підтверджується банківською випискою від 03.02.2009 року.
Враховуючи надані докази отримання товару, акт звірки взаєморозрахунків станом на 17.12.2008р., в якому відповідач підтвердив заборгованість в сумі 11439,48грн. та докази часткової оплати товару (банківська виписка від 03.02.2009р.) заборгованість відповідача перед позивачем на момент прийняття рішення становить 10024,92грн. та підлягає стягненню.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п.6.2 Договору, у випадку затримки відповідачем оплати товару на визначених умовах даного Договору, покупець повинен сплатити продавцю пеню в розмірі 0,1% за кожен день затримки неоплаченої суми (відповідної частини суми) вартості товару, що був поставлений згідно з погодженим замовленням.
Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення неустойки (пені) з відповідача у зв'язку з несвоєчасною оплатою отриманої продукції в сумі 4006,04грн. за період з 13.02.2008р. по 10.03.2009р. виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ.
Розрахунок пені:
дата видаткової накладноїсума боргу, грн.період нарахуваннякількість днів прострочкисума пені, грн.
30.01.20084629,4214.02.2008-14.08.2008183517,08
18.02.20081464,9004.03.2008-04.09.2008185168,58
25.02.20081191,6011.03.2008-11.09.2008185138,04
27.03.20081519,6811.04.2008-11.10.2008184180,20
17.04.20081445,8802.05.2008-02.11.2008183175,40
13.06.20081188,0028.06.2008-28.12.2008184142,56
Враховуючи вимоги ст. 232 ГК України, за перерахунком суду пеня становить 1321,86грн. і підлягає стягненню на користь позивача.
В задоволенні вимог щодо стягнення іншої частини пені слід відмовити.
Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідачем заборгованість на момент звернення позивача з позовом до суду погашена не була, позивачем обґрунтовано нараховані інфляційні в сумі 2244,68грн. та річні в сумі 332,32грн., які підлягають задоволенню та стягненню на його користь.
Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.
Згідно ч.5 статті 49 ГПК України, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
при задоволенні позову - на відповідача;
при відмові в позові - на позивача;
при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача держмито в сумі 139,24грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 108,81грн.
Керуючись ст.49, ст.75, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Прилуцький завод «Білкозин»(17507, вул. Дружби народів, 44, м.Прилуки, р/р 26009935044710 в Чернігівській філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 353014, код 00418604) на користь приватного підприємства «Векторпостач»(42007, вул.Фрунзе, 6-А/14, м.Ромни, Сумської обл., р/р 26000201316970 філія ЗАТ «ОТП Банк»м.Суми, МФО 337977, код 33219499) 10024,92грн. основного боргу, 1321,86грн. пені, 2244,68грн. інфляційних, 332,32грн. 3% річних, а всього 13923,78грн., а також 139,24грн. державного мита та 108,81грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя М.П. Цимбал-Нарожна
Повний текст рішення підписано 28 травня 2009 року.
Суддя М.П. Цимбал-Нарожна
03.06.09
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 03.06.2009 |
Оприлюднено | 05.06.2009 |
Номер документу | 3753548 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Пархоменко Наталія Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні