Рішення

від 05.03.2014 по справі 914/106/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2014 р. Справа № 914/106/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Мак Л.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОА Груп", м.Київ

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Галичина", м.Радехів, Львівська область

про стягнення 167 994,89 грн. заборгованості.

За участю представників сторін:

від позивача Маловічко І.В. - представник (довіреність б/н від 20.01.2014р);

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "ГОА Груп" до Приватного акціонерного товариства "Галичина" про стягнення 163 391,76 грн. заборгованості, з яких 157 107,47 грн. сума основного боргу, 942,64 грн. інфляційні втрати, 1068,33 грн. три проценти річних та 4 273,32 грн. пені. Згідно заяви про збільшення позовних вимог до стягнення заявлено 167 994,89 грн., з яких 157 101,56 грн. сума основного боргу, 1 734,10 грн. інфляційні втрати, 1 717,35 грн. три проценти річних та 7 441,88 грн. пені.

Ухвалою суду від 20.01.2014р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 05.02.2014р.

Ухвалою суду від 05.02.2014р. розгляд справи відкладено на 19.02.2014р., з підстав вказаних в даній ухвалі.

В судовому засіданні від 19.02.2014р. оголошено перерву до 05.03.2014р.

Представник позивача позов, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, підтримав повністю, просив його задоволити та стягнути з відповідача 167 994,89 грн., з яких 157 101,56 грн. сума основного боргу, 1 734,10 грн. інфляційні втрати, 1 717,35 грн. три проценти річних та 7 441,88 грн. пені.

Представник позивача в судовому засіданні категорично заперечив проти розстрочки виконання рішення суду з підстав викладених у письмовому запереченні вх. №9618/14 від 05.03.2014р., просив суд відмовити у її задоволенні.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Через канцелярію суду відповідачем подано клопотання вих. №04/03-03 від 04.03.2014р. (вх. №9432/14 від 05.03.2014р.) про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що представник ПрАТ "Галичина", який надає правову допомогу по даній справі перебуває на лікарняному.

В судовому засіданні представник позивача заперечив проти відкладення розгляду спору.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку відсутності підстав для його задоволення з огляду на наступне:

Нормами Господарського процесуального кодексу України не визначено вичерпного кола осіб, які можуть бути представниками в господарському процесі, а тому інтереси підприємства мають право представляти як директор, так і засновник, головний бухгалтер та інші особи як з числа працівників, так і з числа осіб, не пов'язаних з позивачем трудовими відносинами. При цьому, неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст.32-34 ГПК України).

Відповідачем не подано належних доказів неможливості явки в судове засідання іншого представника, крім Лазора М.О. з числа як своїх представників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Крім того, у разі неможливості забезпечення явки представника в судове засідання, сторона у справі не позбавлена права надавати свої вимоги і заперечення у письмовому вигляді, що і було зроблено представником відповідача. В попередньому судовому засіданні представник відповідача подав заяву про розстрочку виконання рішення в якій виклав свою позицію щодо предмету спору.

Відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч. 1 ст.77 ГПК України, є обов'язком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні, в той час матеріалів справи є достатньо для вирішення спору по суті.

Дії представника відповідача спрямовані на умисне затягування судового процесу, що порушує права позивача та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відкладення розгляду справи при належному повідомленні сторін є правом суду, а не його обов'язком.

Представником відповідача 19.02.2014р. було подано заяву про розстрочку виконання рішення суду вих. №18/02-01 від 18.02.2014р. (вх.№7155/14) на дванадцять місяців. Крім того, у вищевказаній заяві йдеться про визнання відповідачем суми основного боргу, що також підтвердив представник відповідача в судовому засіданні 19.02.2014р.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

31.10.2008р. між Приватним акціонерним товариством "Галичина" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГОА Груп" (виконавець) було укладено договір про надання послуг №ГЛ-05/12 (надалі - договір) за умовами якого виконавець зобов'язувався надати в порядку та на умовах визначених цим договором та окремими додатками до нього, а замовник оплатити належним чином за надані послуги щодо підготовки до продажу товарів (продукції) в об»єктах стаціонарної роздрібної торгівлі (магазинах); організації, запровадження та проведення проектів з мерчандайзингу; розробки та проведення рекламних акцій та акцій зі стимулювання збуту; організації, проведення та супроводження спеціальних рекламних та маркетингових заходів з метою стимулювання продажу продукції на ринку та формування лояльності до продукції клієнтів замовника серед існуючих та потенційних споживачів, персоналу тощо; проведення досліджень ринку роздрібної торгівлі; підбір збутового, логістичного та іншого персоналу; послуги з розробки, створення, виробництва, закупівлі рекламних та маркетингових матеріалів, рекламного та торгівельного устаткування, подарункових та призових фондів; послуги з розміщення рекламних та маркетингових матеріалів, рекламного та торгівельного устаткування; інші послуги передбачені цим договором або у додатках до нього.

01.08.2013р. сторони уклали додаток №15/1 до договору про надання послуг №ГЛ-05/12 від 31.10.2008р. (надалі - додаток до договору).

Згідно п.1. додатку до договору виконавець за замовленням замовника бере на себе зобов'язання надавати послуги з мерчандайзингу продукції замовника (далі по тексту - товару) на основних та додаткових місцях продажу в роздрібних торгівельних точках (надалі - ТТ) згідно «Адресної програми».

Відповідно до п.2. додатку до договору під мерчандайзингом сторони мають на увазі підготовку товару до продажу в ТТ та здійснення замовлень на поставку товару, у відповідний ТТ згідно «Адресної програми», що здійснюється в порядку та на умовах, передбачених даним додатком, з метою збільшення обсягів продажів цього товару у відповідних ТТ.

Згідно п.8.1.1. , п1.8.1.2. та п.8.1.3. додатку до договору виконавець зобов'язувався надати послуги, а замовник зобов'язувався прийняти наступні послуги: з мерчендайзингу продукції ТМ «Галичина», що полягають у проведенні викладки продукції на основних та додаткових місцях продажу в роздрібних торгівельних точках, контроль запасів товару, формування замовлення на поставку товару, проведенні ротації продукції на полицях, розміщенні цінників відповідно до продукції, моніторинг заходів конкурентів та ситуації в ТТ згідно «Адресної програми» в м.Києві, Київській області та в м.Дніпропетровську, за період з 01.08.2013р. по 31.08.2013р. на загальну суму 218 981,11 грн.

Згідно п.8.2. додатку до договору оплата вартості послуг за період з 01.08.2013р. по 31.08/.2013р. здійснюється замовником двома частинами в наступному порядку:

- 50% - протягом 15-ти календарних днів з моменту підписання акту здачі-приймання послуг;

- 50% - протягом 24-ох календарних днів з моменту підписання акту здачі-приймання послуг.

За умовами п.2.2.2. договору замовник зобов'язувався своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки із виконавцем в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно п.3.2.1. договору виконавець зобов'язувався своєчасно та якісно надати послуги, що зазначені у цьому договорі і додатках до нього у відповідності до умов даного договору.

Відповідно до п.4.3. та п.4.4. договору за результатами надання послуг сторонами цього договору складається акт приймання-передачі наданих послуг. Підписання акта приймання-передачі наданих послуг представником замовника та виконавцем є підтвердженням відсутності взаємних претензій сторін цього договору.

Згідно п.5.1. договору за надані послуги замовник здійснює оплату виконавцю в розмірі, що визначається в акті приймання-передачі наданих послуг, підписаному за результатами наданих послуг, згідно додатків до цього договору.

Позивач свої зобов'язання по виконанню умов договору №ГЛ-05/12 та додатку №15/1 до договору виконав повністю, надав послуги з мерчандайзингу продукції замовника (ТМ «Галичина») в м.Києві, Київській області та в м.Дніпропетровську, за період з 01.08.2013р. по 31.08.2013р. на загальну суму 217 101,55 грн., про що сторони підписали акти здачі-прийняття робіт (наданні послуг): №ОУ-0000189 від 01.09.2013р. на суму 71 122,98 грн. та №ОУ-0000175 від 02.09.2013р. на суму 145 978,57 грн.

Відповідач свої зобов'язання не виконував в повному обсязі, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 157 101,56 грн. існування якої відповідач не заперечує.

05.12.2013р. позивач звертався до відповідача з претензією №319 в якій просив на протязі 5-ти робочих днів з дня отримання даної претензії погасити заборгованість. Проте, відповідач залишив дану претензію без відповіді та задоволення.

Згідно умов ст.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати та 3% річних, які згідно заяви про збільшення позовних вимог становлять 1734,10 грн. інфляційних та 1 717,35 грн. 3% річних.

Крім того, позивач керуючись умовами п.7.2. договору, у зв'язку із простроченням оплати за надані послуги, нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданої заяви про збільшення позовних вимог становить 7 441,88 грн.

Отже, загальна сума заборгованості, з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, становить 167 994,89 грн., з яких 157 101,56 грн. сума основного боргу, 1 734,10 грн. інфляційні втрати, 1 717,35 грн. три проценти річних та 7 441,88 грн. пені.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Положеннями ст.ст.627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до умов ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно укладеного між сторонами договору №ГЛ-05/12 та додатку № 15/1 до нього, позивач надає послуги, в тому числі й з мерчандайзингу.

Зокрема, мерчандайзингом є комплекс заходів, метою якого є підвищення попиту на продукцію, мистецтво представити товар у торговому залі. Ці заходи спрямовані формування у споживачів позитивного імпульсу спрямованого не тільки на купівлю, а також на створення іміджового образу торгової марки у свідомості покупця.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по договору підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): №ОУ-0000189 від 01.09.2013р. на суму 71 122,98 грн., №ОУ-0000175 від 02.09.2013р. на суму 145 978,57 грн. на загальну суму 217 101,55 грн., які підписані відповідачем без претензій та зауважень.

Згідно п.4.4. договору підписання акта приймання-передачі наданих послуг представником замовника та виконавцем є підтвердженням відсутності взаємних претензій сторін цього договору.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони в п.8.2. додатку до договору визначили, що оплата вартості послуг за період з 01.08.2013р. по 31.08/.2013р. здійснюється замовником двома частинами в наступному порядку:

- 50% - протягом 15-ти календарних днів з моменту підписання акту здачі-приймання послуг;

- 50% - протягом 24-ох календарних днів з моменту підписання акту здачі-приймання послуг.

Відповідач своїх зобов'язань перед позивачем належним чином не виконав, оплатив надані послуги частково, внаслідок чого у виникла заборгованість в сумі 157 101,56 грн., яка визнана відповідачем, про що вказано у заяві про розстрочку виконання рішення суду.

Згідно ч.5 ст.22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Згідно ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи той факт, що дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд приймає визнання відповідачем позову в частині основного боргу.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 157 101,56 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно заяви про збільшення позовних вимог, позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 1 734,10 грн. та три проценти річних на загальну суму 1 717,35 грн., які підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондують приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до п.7.2. договору у випадку порушення замовником термінів оплати, відповідно до умов даного договору він оплачує виконавцю неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми заборгованості, за кожний день прострочення оплати, за весь період нарахування пені.

Перевіривши розрахунок пені суд встановив, що позивач правомірно нарахував пеню, яка згідно поданої заяви про збільшення позовних вимог, становить 7 441,88 грн. та підлягає до стягнення з відповідача.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду строком на дванадцять місяців шляхом сплати стягнутої суми рівними частинами, заслухавши думку представника позивача, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заяви повністю. При цьому суд виходить з наступного.

Право суду при прийнятті рішення відстрочити або розстрочити його виконання передбачене пунктом 6 статті 83 ГПК України.

При цьому під розстрочкою виконання рішення суду слід розуміти виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Підставою для розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

При цьому, норми чинного господарського процесуального законодавства не містять визначення "винятковий випадок", тому це поняття є оціночним, з огляду на ч.1 ст.43 ГПК України та з врахуванням всіх обставин конкретної справи.

Як вказано у п.7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. із змінами та доповненнями "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Приватне акціонерне товариство "Галичина" не обґрунтувало належними та допустимими доказами винятковості обставин, що ускладнюють виконання рішення суду.

В обґрунтування підстав для розстрочки виконання рішення відповідач наводить свої міркування щодо поточної господарської діяльності товариства, порядку роботи та співпраці з іншими контрагентами та органами держави, наявність значної суми заборгованості перед іншими контрагентами.

На думку суду, докази які долучені відповідачем до заяви про розстрочку виконання рішення суду, не можуть підтвердити винятковість обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Відповідачем не подано доказів відкриття виконавчого провадження по долучених ним до матеріалів справи судових рішеннях та постановах, доказів накладення арешту на майно та рахунки, доказів розстрочки виконання рішень чи постанов суду, якими з відповідача стягнуто значно більші суми ніж у даній справі.

Слід зазначити, що розстрочка не буде дієвим засобом сприяння виконання рішення суду, зважаючи на значну заборгованість відповідача перед іншими контрагентами.

Суд звертає увагу на ту обставину, що при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання рішення суду порушує також і матеріальні інтереси позивача, що може призвести до негативних наслідків для нього.

Слід зазначити, що фінансове становище позивача, у свою чергу залежить і від ступеня виконання рішення у даній справі відповідачем.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку відсутності підстав для розстрочки виконання рішення.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За умовами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

При поданні позову позивачем до стягнення заявлено 163 391,76 грн. та сплачено платіжним дорученням №625 від 18.12.2013р. судовий збір в сумі 3 267,85 грн. Згідно заяви про збільшення позовних вимог до стягнення заявлено 167 994,89 грн. та сплачено платіжними дорученнями судовий збір: №30 від 03.02.2014р. на суму 40,00 грн. та №31 від 04.02.2014р. на суму 55,00 грн.

Відтак, позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 3 362,85 грн., в той час як судовий збір повинен становити 3 359,89 грн.

Згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відтак позивачу, на підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", слід повернути 2,96 грн. зайво сплаченого судового збору.

Згідно ст.49 ГПК України судовий збір в розмірі 3 359,89 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 11, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 627-629, 901 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 231-232 ГК України, ст.ст. 4 3 , 22, 33, 34, 43, 49, 75, 78, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов, згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог, задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Галичина" (80200, Львівська область, м.Радехів, вул.Б.Хмельницького, буд.120; код ЄДРПОУ 25553579) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОА Груп" (юр. адреса: 04119, м.Київ, вул.Зоологічна, 4А, офіс 139; пошт. адреса: 02081, м.Київ, вул.Здолбунівська, 9б, 2-й під»їзд, 24 поверх, офіс 230, код ЄДРПОУ 37145908) 157 101,56 грн. основного боргу, 1 734,10 грн. інфляційних нарахувань, 1 717,35 грн. три проценти річних, 7 441,88 грн. пені та 3 359,89 грн. судового збору.

3. У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Галичина" про відстрочку виконання рішення відмовити повністю.

4. Наказ видати згідно вимог ст.116 ГПК України, після набрання рішенням суду законної сили.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ГОА Груп" (04119, м.Київ, вул.Зоологічна, 4А, офіс 139; код ЄДРПОУ 37145908) з Державного бюджету України зайво сплачений, згідно платіжного доручення №31 від 04.02.2014р., судовий збір в сумі 2,96 грн.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

7. Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повний текст рішення

виготовлено 11.03.2014р.

Суддя Сухович Ю.О.