Постанова

від 28.02.2014 по справі 823/266/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2014 року справа № 823/266/14

10 год. 00 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

при секретарі - Чемерин І.В.,

за участю:

представника позивача - Олененка О.В. (за довіреностями),

представника відповідача - Зубенка С.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Теко-трейд» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Теко-трейд» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.10.2013р. № 0004152301.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акта перевірки від 09.10.2013р. № 25/23-00-22-04-02/36860797, згідно з висновками якого позивач в порушення вимог Податкового кодексу України включив до складу податкового кредиту за червень 2013 року податок на додану вартість у сумі 16621 грн. за господарською операцією з придбання товарів у ТОВ «Біг-Маркет Консалт», яка реально не здійснювалась. Заперечуючи висновки перевірки, вказує, що вони грунтуються на висновках акта Бориспільської ОДПІ від 13.08.2013р. №134/7/10-04-22-0 про відсутність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Біг-Маркет Консалт». В свою чергу вказаний висновок Бориспільської ОДПІ обґрунтований показаннями директора ТОВ «Біг-Маркет Консалт» ОСОБА_3, наданими на досудовому слідстві, що жодних бухгалтерських документів, зокрема видаткових, податкових накладних щодо купівлі, продажу чи поставки товарів будь-яким контрагентам, він не підписував. Однак протокол допиту свідка на досудовому розслідуванні кримінальної справи не передбачений вичерпним переліком документів та відомостей, які можуть бути використані податковими органами під час проведення перевірок платників податків, який передбачений п. 83.1 ст. 83 Податкового кодексу України.

Щодо пояснень директора стосовно відсутності саме його підпису на первинних документах бухгалтерського обліку, то позивач не зобов'язаний звіряти підписи на документах первинного бухгалтерського обліку та здійснювати контроль за контрагентом чи перевіряти іншу інформацію після отримання первинних бухгалтерських документів, передбачених законодавством.

Висновки відповідача про нікчемність правочину та застосування наслідків за нікчемним правочином відносяться до компетенції суду, тому відповідач зробив такі висновки поза межами своєї компетенції.

Господарська операція з придбання товару у ТОВ «Біг-Маркет Консалт» відображена у податковому обліку на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, вартість товару оплачена у повному обсязі а товар у подальшому використаний у власній господарській діяльності шляхом продажу іншим контрагентам.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у задоволенні позову просив відмовити повністю. У поданих до суду письмових запереченнях зазначив, що під час перевірки встановлено порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України щодо формування податкового кредиту на основі податкових та видаткових накладних, отриманих від ТОВ «Біг-Маркет Консалт», оскільки було доведено факт відсутності реального здійснення господарських операцій згаданим контрагентом. Вказаний висновок обґрунтований матеріалами акта перевірки Бориспільської ОДПІ від 13.08.2013р. №134/7/10-04-22-20 та протоколу допиту свідка-директора ТОВ «Біг-Маркет Консалт» ОСОБА_3 від 24.07.2013р., в яких встановлено, що контрагент позивача відображав в податковій звітності операції по взаємовідносинам з суб'єктами господарювання, в тому числі ТОВ «Теко Трейд», без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єктів оподаткування та несплати податків. ТОВ «Біг-Маркет Консалт» не здійснювало і не могло здійснювати господарську діяльність у розумінні, визначеному підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, натомість, товариство використовувалось для проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди суб'єктам реального сектору економіки, з метою штучного формування податкового кредиту.

З врахуванням вказаних обставин відповідач вважає податкове повідомлення-рішення від 24.10.2013р. №0004152301 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 16621 грн. та 4155 грн. за штрафними санкціями правомірним.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Теко-трейд» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа 08.12.2009р. (ідентифікаційний код юридичної особи 36860797), що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців. Позивач взятий на податковий облік в органах державної податкової служби за № 24250 від 09.12.2009р., та є платником податку на додану вартість.

Посадовими особами ГУ Міндоходів у Черкаській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Теко-трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.08.2013р. при проведенні взаємовідносин з ТОВ «Біг-Маркет Консалт», за результатами якої складено акт від 09.10.2013р. № 25/23-00-22-04-02/36860797.

Згідно з пп. 3.2.2 п. 3.2 акту перевірки позивач у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року задекларував податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 123987 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту позивача за червень 2013р. встановлено його завищення на суму 16621 грн. за податковою накладною № 57 від 18.06.2013р. ТОВ ««Біг-Маркет Консалт», виписаною по факту передачі товару (пристрій GPS, фольга Alufin GTS 22895, перехідники мідні під пайку), що підтверджується видатковою накладною №МК-0000031 від 18.06.2013р. на суму 99724 грн. 09 коп., в т.ч. ПДВ 16620 грн. 68 коп.

Перевіркою встановлено, що вищезазначені податкова та видаткова накладні ТОВ «Біг-Маркет Консалт» виписані без мети реального настання правових наслідків та для формального оформлення безтоварних фінансово-господарських операцій, що підтверджується висновком Бориспільської ОДПІ від 13.08.2013р. №134/7/10-04-22-20 про неможливість проведення перевірки ТОВ «Біг-Маркет Консалт» щодо дотримання вимог податкового законодавства з 01.06.2013р. по 30.06.2013р. та протоколом допиту свідка-директора ТОВ «Біг-Маркет Консалт» ОСОБА_3 від 24.07.2013р.

За висновком перевірки внаслідок віднесення податку на додану вартість у сумі 16620 грн. 68 коп. до податкового кредиту за червень 2013р. позивачем порушено пункти 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.06.2013р. по 30.06.2013р. на суму 16621 грн.

На підставі вказаного акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 24.10.2013р. №0004152301, яким визначив позивачу грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 16621 грн. за основним платежем та 4155 грн. за штрафними санкціями.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI (надалі за текстом - Кодекс).

Підпунктом 14.1.181 Кодексу передбачено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначену згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 «а» ст. 198 Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 вказаної статті передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 вказаної статті передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, право на податковий кредит виникає у платника податків лише за умови фактичного здійснення господарських операцій.

Відповідно до статті 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-XIV (у подальшому - Закон №996) господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Стаття 9 вказаного Закону визначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та які повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

За змістом вказаних приписів будь-які документи мають силу первинного документа лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Натомість за відсутності фактичного здійснення господарської операції первинні документи бухгалтерського обліку та податкові накладні юридичної сили не мають.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, для визначення права на формування податкового кредиту підлягають доказуванню обставини, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Відповідно до пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р №363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. за № 128/2568 (далі по тексту Правила) товарно-транспортна накладна є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Типова форма товарно-транспортної накладної №1-ТН затверджена наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.95 р. № 488/346 (Наказ 488/346), згідно з якою у пунктах навантаження та розвантаження товарно-транспортної накладної зазначається адреса цих пунктів; здача вантажу замовником (вантажовідправником) підтверджується підписом посадової особи із зазначенням її посади, прізвища, ім'я та по-батькові і штампом; прийом вантажу водієм-експедитором підтверджується підписом водія-експедитора із зазначенням його прізвища, ім'я та по-батькові; здача вантажу водієм-експедитором вантажоодержувачу підтверджується підписом водія; прийом вантажу вантажоодержувачем підтверджується підписом посадової особи вантажоодержувача із зазначенням посади, прізвища, ім'я та по-батькові і штампом.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що позивач самостійно здійснював транспортування товару від ТОВ «Біг-Маркет Консалт», товар отримував водій позивача ОСОБА_4, та надав до суду товарно-транспортну накладну від 18.06.2013р. № 456 у якій в графі «Пункт навантаження» вказано м. Бориспіль, а в графі «Пункт розвантаження» - м. Черкаси, тобто конкретна адреса місця навантаження та розвантаження товару не вказана, особа яка передала товар водію ОСОБА_4 від ТОВ «Біг-Маркет Консалт» не вказана.

Згідно письмової заяви директора позивача Степанченка С.І. від 27.02.2014р. ОСОБА_4 працює в ТОВ «Теко- Трейд» на посаді водія, отримував товар у ТОВ «Біг-Маркет Консалт» в м. Бориспіль по вул. Червоноармійська, зокрема товар перевантажувався до автомобіля позивача безпосередньо з автомобіля ТОВ «Біг-Маркет Консалт», та доставляв його на склад за адресою м. Черкаси, вул. Смілянська, 2, оф. 3, що знаходиться в оренді згідно договору № 2 від 04.01.2013р.

Разом з цим, директор позивача Степанченко С.І. не брав участь у передачі товару, тому його пояснення щодо місця передачі товару не є належним доказом. Інших доказів, які б підтверджували місце передачі товару та ідентифікували особу, яка здійснювала передачу товару від ТОВ «Біг-Маркет Консалт» позивачем не надано.

З огляду на зазначене суд вважає, що передача товару від ТОВ «Біг-Маркет Консалт» до позивача та його транспортування документально не підтверджуються, тому господарська операція є такою, що реально не здійснювалась.

За відсутності доказів щодо передачі товару позивачеві та його транспортування інші доводи позивача не спростовують висновок відповідача про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінивши у сукупності наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 24.10.2013р. № 0004152301 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 16621 грн. за основним платежем та 4155 грн. за штрафними санкціями є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ «Теко Трейд» задоволенню не підлягають.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства.

У позові позивачем заявлено вимоги майнового характеру та повинно бути сплачено судовий збір у сумі 1827 грн., фактично сплачено 10% вказаної суми, а саме: сумі 182 грн. 70 коп. Сума, що підлягає доплаті, складає 1644 грн. 30 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Теко-трейд» (18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 2 ідентифікаційний код 36860797) до Державного бюджету України 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) гривні 30 копійок судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений 05 березня 2014 року.

Суддя А.В. Руденко